18.06.2013 - 11:47
- Відвідувань: 0
- Переглядів: 0
Три прозріння антифашизму (аудіоверсія)
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Джерело:
Три прозріння антифашизму:100% позитиву! mp3
Якщо вам сподобалась ця публікація, ви можете підтримати перетворення нашого сайту на платформу для колективних пошуків, обговорень, знайомств, експериментів:
Модернізуймо Народний Оглядач!
Додатково читайте:
Духовні основи фашизму – чинного націоналізму
Інтелектуальні корені українського солідаризму
Фільм Деніса Ганзеля «Хвиля» (Die Welle, 2008) – рецензія
Озвучуємо українською фільм Хвиля - Die Welle 2008: долучайтесь до справи!
Кримський гурт «Тавро»: Фашист (mp3)
Три прозріння антифашизму: 100% позитиву!
Євген Онацький: Фашизм і ми [1929]
Чому влада рекламує фашизм
Як грамотно рекламувати фашизм
Раммштайн: Лівою два три чотири - Rammstein: Links 2 3 4 текст mp3
Чому ми любимо фашизм
Незалежність-22: друга фаза
Три поверхи Великого Переходу: соціальний, національний, магічний
Чому братва безумствує?
Жарке Українське літо. Хай Буде!
День і ніч Європи
Фашизм чи солідаризм?
Нацизм і більшовизм
Німецький експеримент
Надцивілізація Волі
Пробуджену націю не зупинити!
Сучасність і солідаризм
Економіка самодостатності. Світовий досвід опори на власні сили
Корпоративний Солідаризм: починаємо з простого
Національний Солідаризм: мета і завдання на сучасному етапі
Хула проти Святого Духа – інформаційна зброя дітей диявола Остання хуцпа голого короля
В тему:
Аудіокниги арійського спрямуванняЧому влада рекламує фашизм (аудіоверсія)Етногенез-IV (аудіоверсія)Три Поверхи Великого Переходу (аудіоверсія)НЕЗАЛЕЖНІСТЬ 22 : друга фаза (аудіоверсія)Аудіокниги, програми, технікаЯкщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Зверніть увагу
Останні записи
Кращий коментар
Опубліковано Оксана Лутчин 20 Червень, 2013 - 17:07 посилання
Тому що "столяр" і "каменяр" належать до твердої групи іменників чоловічого роду.
Так, я погоджуюся з Вами, що попробуй так одразу розбери, де м'яка, а де тверда групи. Проте, з власного досвіду, запевняю, що помилки такого типу практично не трапляються. Більшість, мабуть, і не задумується, як писати правильно закінчення у таких словах, тобто це виходить правильно само собою, десь, очевидно, закладене на підсвідомому рівні.
Творімо разом мову Сенсар!
Коментарі
Хороший задум. Однак текст раджу сформулювати так:
"Ще одна стаття Ігора Каганця. В якій автор, ще більше розкриває тему фашизму та відкриває три аспекти антифашизму. В одному з цих аспектів йдеться про Німеччину, як наш геополітичний союзник"... - Ще одна стаття Ігоря (закінчення я) Каганця, в якій (продовжуємо речення) автор глибше розкриває тему фашизму та висвітлює три аспекти антифашизму. Один із цих аспектів - Німеччина як (перед як у цьому випадку кома не ставиться - у ролі кого) наш геополітичний союзник...
Творімо разом мову Сенсар!
Ігоря - це калька з російського "Игорь". Якщо Ігор, то має бути Ігора.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
У цьому питанні я зсилаюся на професора О. Пономаріва.
Він роз'яснює, що слово "Ігор" належить до іменників м’якої групи, тому його відмінювати треба так: Ігор - Ігоря - Ігореві - Ігорю.
До тієї ж групи належать слова боднар, лікар, кобзар, які в родовому відмінку відміняються відповідно: боднаря, лікаря, кобзаря. Якщо вживати "Ігора", то й боднара, лікара, кобзара? Для мене це звучить грубо.
Відповідно кличний відмінок: боднарю, лікарю, кобзарю, Ігорю.
Творімо разом мову Сенсар!
Українську мову варто робити твердішою. Принаймні, в іменах.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Аз вважаю, що українська мова таки повинна залишатись м'якою. Саме це робить її милозвучною і неповторною. Крім того, чужинців, що вивчили українську, від українців відрізняє те, як вони вимовляють м'які звуки.
Можна створювати дві форми імені: тверду, повну і м'яку, зменшувально-пестливу.
В словнику кшатріїв безперечно мають переважати тверді слова і звуки.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Звісно, має бути відчуття міри. Проте нинішня українська мова занадто м’яка і невиразна, тому головний напрямок - досягнення чіткості і лаконічності, зокрема, посилення твердості.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Між іншим, такими примхливими є два чоловічі імена - Ігор і Лазар. Всі інші, і чоловічі, і жіночі, є чіткими, - без варіантів у відмінках, якщо не брати до уваги пестливі форми.
Чол. імена, що закінчуються на приголосний, мають закінчення а (Давид -Давида, Євген - Євгена)
Чоловічі, що закінчуються на й, у родовому відмінку лишень я (Корній - Корнія, Матвій - Матвія).
Творімо разом мову Сенсар!
На мою думку, якщо в називному відмінку слово закінчується на твердий (або відповідно мякий) звук, то і в інших відмінках ця якість має зберігатись. Так логічніше. Винятки тільки ускладнюють систему.
Тому краще: Ігор - Ігора, кобзар - кобзара, кров - крови, але солідарність - солідарності, справедливість - справедливості.
До речі: краще і логічніше, щоб слово м'який було мяким, тобто мьаким, а не мйаким.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Згоден. Чим простіше і логічніше, тим краще.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Думаю, що наразі не варто заплутувати ще більше заплутану справу - ламати те, що працює нормально, (особливої погоди це нам не принесе, говорячи матері чи матери). Заплутаємо народ ще більше, тому що деякі видавництва, наприклад, користуються Харківським правописом 1926 р., за яким пишуть справедливости, радости... На мою думку, саме у красі і криється сила нашої мови, як і народу. Грубе чи згрубіле немає тієї енергетичної сили, як тонке, витончене. що вабить і має певну магічний вплив...
У нас є інші питання, справді критичні у мовному аспекті - це, наприклад, закінчення у родовому відмінку. ? Як правильно Риму чи Рима, Нью-Йорка чи Нью-Йорку, стола чи столу?
Чому такі прислівники пишуться разом : донині, довіку, доволі, догола, а такі окремо - до решти, до краю, до обіду, до останку...
Творімо разом мову Сенсар!
Оксано! Напишіть про "закінчення у родовому відмінку. ? Як правильно Риму чи Рима, Нью-Йорка чи Нью-Йорку, стола чи столу?"
Давно хотів Вас про це попросити. Чув що в деяких випадках "-а", а в деяких - "-у".
Обов’язково напишу про це найближчим часом, п. Вікторе!
Ця тема - одна з каверзних в українській мові, тому що нема чіткого правила. По суті треба запам’ятовувати окремі блоки слів. Вважаю, що, власне, тут треба щось змінювати у правописі.
Творімо разом мову Сенсар!
А чому тоді від "столяр" буде "столяра", а не "столяря"? А від "каменяр" - "каменяра", а не "каменяря"?
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Мабуть, через те, що в цих словах перед "р" уже стоїть пом'якшувальне "я". Друге "я" в закінченні ще більше пом'якшить слово і зробить його немилозвучним і важким для вимови. Так само "школяр" - "школяра", "шкляр" - "шкляра".
Тому що "столяр" і "каменяр" належать до твердої групи іменників чоловічого роду.
Так, я погоджуюся з Вами, що попробуй так одразу розбери, де м'яка, а де тверда групи. Проте, з власного досвіду, запевняю, що помилки такого типу практично не трапляються. Більшість, мабуть, і не задумується, як писати правильно закінчення у таких словах, тобто це виходить правильно само собою, десь, очевидно, закладене на підсвідомому рівні.
Творімо разом мову Сенсар!
Завжди дуже приємно читати питання і відповіді про мову. Хоча як на мене , то зручніше щоб для цього була спеціальна тема , можливо в "Сенсарі". У мене є такі питання : 1.) Чому одне і те ж слово Сroatia перекладається як Хорватія , коли мова йде про країну і як Кроатія коли йдеться про спортивні клуби , чи про обєкти інфраструктури ? 2.) У нас в області є футбольний клуб з Галича , який в минулому році називали галицьке "Гал-Вапно". Цьогоріч вони змінили назву на " Гал-Вапно-Енергетик" і їх називають галицьке "Гал-Вапно-Енергетик" , чи правильно це , чи правильно називати галицький "Г-В-Е" , чи як ?
Власні назви є приватною справою. Основне, щоб назва не суперечила нормам української мови, була змістовною і не була вульгарною. Звичайно, зручнішими є лаконічніші форми назв.
Творімо разом мову Сенсар!
Щиро дякую, Енею, за натхненну і якісну роботу! Чим далі, тим потужніше!
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!