Тральфамадорський оптимізм – ключ до набуття свідомості ельфа, або Чому наше минуле – суцільний позитив (подкаст)

Радіймо, друзі! Вітаю з поверненням до ельфізму!

Радіймо, ельфи! Всіх вітаю на радіо Гартленд!

Продовжуємо тему практичної палінгенезії, тобто переходу від людини до надлюдини – Гомо триплекс. Хто ще не знає: ельфи – це початкові триплекси.

Для того, щоб стати ельфами, треба поводитися так, наче ми вже ними стали. Для цього треба цікавитися ельфійським життям, відчувати свою належність до спільноти ельфів і жити так, наче в тебе попереду вічність.

Як ми вже знаємо, головною ознакою ельфа є вищий рівень свідомості. Ельфійська свідомість – це те, що робить людину ельфом. Щоб стати ельфами, треба мислити як ельфи. Сьогодні поговоримо про одну фундаментально важливу особливість ельфійського мислення.

Тральфамадорський оптимізм. Але звідки така дивна назва?

Це з романів письменника-фантаста Курта Воннегута. Він розповідає про жителів планети Тральфамадор. Так от, у них специфічне сприйняття часу. Тральфамадорці розглядають усе життя людини як одну цілісність. Тобто минуле для них так само реальне, як і теперішнє. Тож якщо людині сьогодні погано, то вони говорять: "але ж учора їй було дуже добре!".

Справді, виглядає оптимістично. Принаймні, це заспокоює. І спонукає цінувати позитивні моменти нашого минулого. Спогади про світлі події роблять нас сильнішими.

Але ж тут не просто спогади про те чого вже нема! Радісні моменти минулого сприймаємо як поточну реальність.

Як свято, яке завжди з тобою!

Так, це сильно! Так сАмо можна розглядати всі попередні втілення. Якщо в цьому втіленні ти скромний дослідник реальності, то в минулому втіленні ти міг бути видатним воїном, бізнесменом, королем, пророком. Ти сотні разів йшов на великі ризики і переживав шалені пригоди. Перемагав і зазнавав поразки. Радів і страждав. Вмирав у терпіннях і народжувався в любові.

Це наче у грі, коли людина сама вибирає собі ту роль, яка її найбільше цікавить. На початковому етапі втілень меню зі списком ролей ще дуже обмежене, адже у гравця нема досвіду земного життя. Але далі він може обирати дуже екзотичні ролі. І якщо в передньому житті ти був царем, то в наступному житті тобі може захотітися якоїсь екзотики, якихось особливих труднощів і перешкод, які ти подолаєш всім на диво. А якщо не подолаєш, то просто здобудеш унікальний досвід і задовільниш свою цікавість.

Справді, завжди хочеться спробувати щось новеньке. Як кажуть українці, "хоч і гірше, аби інше!"

Точно! Подолання труднощів дуже важливе, адже розвиток відбувається тільки через подолання перешкод. З іншого боку, саме труднощі та незадоволення поточним життям часто підштовхують людину шукати нові шляхи, щоб прожити життя по-іншому.

Або проблеми зі здоров'ям. Наприклад багато хто зацікавився методами самозцілення тільки тоді, коли вичерпав можливості офіційної медицини.

Або якщо є великі справи, яких не встигаєш доробити протягом життя. Тоді починаєш думати про супердовголіття, а далі – про вічну молодість. Прагнення взяти участь у заснуванні нового світу – це найпотужніший стимул для ельфійського перетворення.

Понад те, це обов'язкова умова палінгенезії: "Щасливі світотворці, бо вони синами божими стануть".

Одне слово якщо людині комфортно, то її мало цікавлять пошуки перетворення себе та навколишнього світу. Навіщо напружуватися, якщо й так усе добре?

З цього випливає, що людина, дух якої дозрів до палінгенезії, не може мати цілком комфортне життя. У неї мають бути сильні стимули до перетворення.

Коли людський дух дозрів до припинення реінкарнації та переходу до вічної молодості, то він для наступного втілення навмисно обирає собі жорсткий сценарій. Такий собі метафізичний будильник. Тільки так можна не проспати життя, натомість отримати поштовх до ельфійського пробудження.

Так і є. Коли дивлюсь на людей, що цікавляться ельфізмом, то бачу, що вони пройшли важкий шлях боротьби. Але він виявився дуже корисний, адже пробудив цих людей до палінгенезії.

Понад те, якщо людина вийшла на шлях ельфійського метаморфозу, то ВСІ події життя цієї людини були для неї корисними та позитивними.

Стривай а якщо це були відверто негативні події! Наприклад якась травма чи поразка. Що в цьому доброго?

Річ у тім, що якби замість такої негативної події відбулося щось інше, то життя людини могло б піти іншою стежкою, яка могла б не привести до ельфізму. Тобто будь-яка інша подія могла завести в сторону.

Якщо ж людині пощастило дійти до палінгенезії, а це суперпозитивна подія, значить ВСІ події її минулого життя були хорошими.

Тобто все минуле такої людини, всі події її життя – це суцільна лінія, яка і привела до теперішньої позитивної ситуації. Якщо в минулому щось змінити, то життєва лінія стала б іншою і вона могла б привести не до палінгенезії, а до чергового циклу реінкарнації.

Саме так!

Це важлива думка! Якщо людина переконується, що всі події її життя були позитивними, то вона відпускає всі колишні претензії, обрАзи, стреси та переживання. Вона скидає баласт минулого і набуває ельфійської легкості.

Це і є істинний тральфамадорський оптимізм! Щоб стати ельфом, треба виробити в собі переконання, що у твоєму минулому нема жодного негативу. Адже все, що ти колись вважав негативом, в кінцевому підсумку виявилося позитивом.

Супер! Отже, для здійснення палінгенезії треба перебувати у стані легкості та оптимізму. Для цього треба мати позитивне минуле і позитивне майбутнє. З майбутнім зрозуміло – в ельфійському царстві божому воно безумовно є позитивним. Сьогодення також позитивне, адже ми вийшли на шлях палінгенезії. Залишається минуле. Якщо ж ми його також вважаємо позитивним, тоді весь наш часовий простір – минуле, сучасне та майбутнє – є добрим та позитивним.

Так, і це дуже по тральфамадорськи! Бачити життя як одну цілісну картину. Цінувати та любити кожну його мить. Відчувати вдячність до всіх людей, з якими ми колись мали справу в минулому.

Тепер зрозуміло, чому для перетворення на ельфа треба володіти тральфамадорським оптимізмом. Абсолютно позитивне сталення до минулого народжує легкість та чистоту нашого сьогодення. Ми скидаємо баласт, накопичений життям на стадії Гомо дуплекс, і відкриваємось до життя на стадії Гомо триплекс.

Друзі! Сьогодні ми здійснили ще один важливий крок ельфійського перетворення.

Хай живе тральфамадорський оптимізм!

Радіймо, ЕЛЬФИ!