- Відвідувань: 0
- Переглядів: 0
«Так» і «Ні» - як інструмент для зважування дії (просто думки)
Світ:
Спецтема:
strangerbehinddoor.gif
У Василя Головачова є гарна книга "Чорна людина" ("Чорний чєловєк"), яку він поділив на розділи: "Людина «так»", "Людина «ні»", "Не людина"... В цих розділах - шлях окремих людей. Нам цікавий як... не приклад... а скоріше "віхи вздовж власного шляху".
Одного разу я звернув увагу на мудрість слів Джоша Біллінгса, який колись сказав:
"Багато наших бід пояснюються тим, що ми занадто швидко говоримо «так» і не дуже швидко - «ні»." (Джош Біллінгс)
...і я дозволив собі усвідомити, що говорячи надто швидко «так», без обдумування, часто з бажання "допомогти ближньому" людина частіше всього створює собі "перешкоду, які потім треба героїчно долати"... Скажете, шлях до егоїзму? Скоріше «прагматизм». Без власних зайвих проблем більше допоможеш ближньому :)) Погодьтесь :).
Довго думав, "чому так?"... Потім, в одному школярському щоденнику довелося прочитати мудре, дотичне до цього вислову, продовження:
"...але слово «ні» має сусідити зі словом «вибачте»".
Ну, щось ніби на зразок "Звичайно ж, я це можу зробити... але, пробач, моя фізична оболонка не дозволяє вчасно виконати неочікувано-незаплановану дію, а мій Дух совіститься тим, що не зможе через цю незапланованість твою забаганку виконати якісно. Тому, я мушу сказати «ні»".
Пробач, друже Андрію, але вислів мудрої Зоріни таки точніший. )) Скажу так - він "незмушувальний", виражає повагу до такого ж як і сам втіленого Духу, його Шляху )).
Андрій Ясун сказав: "...Чарівне слово я б перефразував: "Вибачся... і твори разом зі мною.
Зоріна Небокрай сказала: "...сказати їм чарівне слово - "Пробач... і твори разом зі мною".
Моє внутрішнє відчуття підказує, що «Вибачся» - однозначно несе відтінок наказу, примусу... Саме з таким відтінком вірні РПЦ і УПЦ(МП) пропонують вірним УПЦ(КП) об'єднуватися сьогодні - "канонічна вимога", так би мовити, стає на заваді нормальному людському(національному) стремлінню.
Натомість «Пробач» - це, одночасно, заклик до дії пробачити, і комусь(когось), і саме головне(!) СОБІ (більше ТУТ). Адже, щоб "пробачити собі" (що, можливо, і можна тлумачити як "пробувати бачити"?!), треба пройти ланцюжком зовнішніх і внутрішніх змін - щоб хтось звернув увагу на об'єкт прискіпливого власного розгляду, після цього стає можливим дія над своїми вчинками, а далі - мудрість і відвага визнати доконаність факту потреби власних позитивних змін.
"Прощаймо і прощені будемо".
Так зрозумів, Зоріно? ))
Вчимося навчаючи. Усвідомлюймо свій шлях проговорюючи своє розуміння.
Зверніть увагу
Останні записи
Кращий коментар
Щоб було зрозуміло, про що публікація і чи варто її відкривати.
Навіщо писати такі довгі заголовки?
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Коментарі
Заголовки бажано робити конкретнішими. В ідеалі заголовок на головній сторінці повинен займати 4 рядки.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Навіщо писати такі довгі заголовки?
Інформація - це те, що приховується.
Все інше - реклама.
Щоб було зрозуміло, про що публікація і чи варто її відкривати.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Дякую за заувагу, друже Миро )
Під коротким заголовком - прихована інформація ;-) саме про це і нагадує наш Еней ;-) -
"Інформація - це те, що приховується. Все інше - реклама."))Для того, щоб зрозуміти, чи варто далі читати, можна ознайомитися з анонсом (який вимагається обов'язково) ;)
А по суті, є думки?
П.С. Тепер всі публікації виносяться на головну?
П.П.С. Дякую, друже Явсе! Приємно знати, що хтось тебе чекає! :-)
Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.
"Звичайно ж, я це можу зробити... але, пробач, моя фізична оболонка не дозволяє вчасно виконати неочікувано-незаплановану дію, а мій Дух совіститься тим, що не зможе через цю незапланованість твою забаганку виконати якісно. Тому, я мушу сказати «ні»".Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.
Дозволю наказти собі вибачитися, якщо у чомусь був неправий (на мудрість пані Зоріни я не зазіхав). І пробачаю за недоречність порівняння з РПЦ, УПЦ до яких я на сьогоднішній день не маю ніякого відношення (як і всі инші на цьому сайті).
Si vis pacem, para bellum
)))
А хто ж сказав, що Ти, друже Андрію, маєш таке відношення? То лише яскравий приклад негативу "наказовості в дії" :-).
П.С. Дякую, що звернув увагу )).
Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.