Головною планетарною подією 21 століття стало народження в Україні нового українського етносу. Його поява у 2014 році зірвала план ЄС, РФ і місцевого олігархату щодо розділення України на сфери впливу під виглядом т. зв. «федералізації» (де-юре – цілісність і самостійність, де-факто – фрагментація і повна залежність від зовнішніх центрів).
Новий український етнос – це рух волонтерів. Він веде визвольну війну всупереч саботажу з боку нинішньої наскрізь корумпованої держави. Ця війна є продовженням національно-визвольних змагань українського народу, етапами яких були Перший гетьманат Богдана Хмельницького і Другий гетьманат Павла Скоропадського.
Етнос – це однорангова горизонтальна мережа, своєрідний «етнографічний натовп» з розрізненими і нерозвиненими центрами координації. Війна завершиться тільки тоді, коли новий український етнос самоорганізується у вертикально структуровану націю і заснує власну державу – Третій Гетьманат (офіційна назва - Вільна Українська Держава).
Фундаментальною особливістю сьогодення є стирання видимої межі між миром і війною. Тепер це називається «гібридна війна» і «гібридний мир». Збулося пророцтво Станіслава Лема, описане в його повісті «Мир на Землі». В наших реаліях мир – це тотальна війна, тобто війна цілісна, всеохоплююча і всепроникна.
Тотальна війна ведеться на всіх 7 рівнях життєдіяльності: технологічно-силовому, економічному, генетичному, організаційному, інформаційному, хронологічному, духовно-світоглядному. При цьому технологічно-силовий компонент сягає не більше 10% і, певною мірою, є відволікаючим чинником для активного розгортання бойових дій на вищих рівнях – у вигляді корупції, економічного знекровлення, руйнування банківської системи, шкідливої законотворчості, управлінського саботажу, підкупу, шантажу, інформаційних диверсій, світоглядної деструкції.
Такий стан може тривати не одне десятиліття. Відповідно, нам потрібна така організація суспільства, яка в умовах «Миру на Землі» (тобто тотальної війни) забезпечить стійкий динамічний розвиток.
Нова українська нація має бути адекватною відповіддю на виклики часу. В ситуації, коли стирається межа між миром і війною, неминуче має стиратися межа між цивільними і військовими. Вся нація перетворюється на армію з бойовими і тиловими підрозділами. Нація такого типу називається козацькою, адже козак – це вільна, шляхетна, озброєна людина.
Вільна – діє згідно з власною волею, а не під примусом. У наш час вільні люди називаються волонтерами.
Шляхетна – ставить перед собою вищі цілі, займається саморозвитком, професійним удосконаленням.
Озброєна – володіє необхідним інструментарієм для виконання своєї функції: від вогнепальної зброї до комп’ютерів.
Козацькою нацією називається організована спільнота шляхетних, вільних, озброєних українців.
Нова ситуація «Миру на Землі» вимагає не лише нового суспільства, а й нового понятійного апарату з відповідною термінологією. Про терміни «народ», «етнос» і «нація» вже говорили. Настав час дослідити структуру нової української нації.
Населення України – це ті, що постійно живуть в нашій країні (громадяни і негромадяни).
Український народ – це ті, які усвідомлюють себе українцями, проживаючи як в Україні, так і за її межами.
До україно-російської війни на контрольованій державою території українці становили, за приблизними оцінками, 80% населення України. Після московської окупації Криму і Донбасу частка українців у державі зросла, орієнтовно, до 90%.
Новий етнос сформували ті активісти, які добровільно включилися у війну за незалежність: добровольчі батальйони, загони територіальної самооборони, організації та неформальні групи, які займаються збором коштів, постачанням продовольства та амуніції, медичною допомогою і реабілітацією, інформаційною і культурною підтримкою, боротьбою проти корупції та саботажу, зовнішніми зв’язками та іншими корисними справами. За дуже приблизними оцінками, це 10% населення України – в основному українці, хоча половина з них за звичкою спілкується російською мовою.
Першим етапом становлення нового етносу завжди є формування ідентифікації «ми – вони». Український етнос волонтерів дедалі більше усвідомлює свою відмінність як від росіян, так і від пасивного пострадянського населення України. Головними засобами посилення ідентифікації «нових козаків» є українська мова, спільна мета і спільна діяльність.
Другим етапом націотворення є висування новим етносом лідерів у різних сферах життєдіяльності. У такий спосіб етнічне «тіло» вирощує собі «голову», відтак аморфний етнос перетворюється на вертикально структуровану націю. Об’єднання етнічних лідерів – це вже національна еліта.
Третім етапом націотворення є заснування держави і створення стійких механізмів добору та висування еліти, а також підтримання силою держави позитивних процесів і усунення негативних.
Громадянами Третього Гетьманату автоматично стають його засновники, тобто ті українці, які взяли участь у Національному Соборі, та їхні нащадки, які досягнули 18 років. Все інше населення України, яке постійно проживає на території України, але не виявило бажання стати засновниками, автоматично набуває статусу підданих ТГ. Піддані можуть стати громадянами після виконання вимог закону про громадянство, здавши екзамен на знання української мови, історії, звичаїв, законів тощо.
Громадяни є первинними носіями влади, входять до сотенно-полкової організації Третього Гетьманату і беруть участь у його політичному житті.
Оскільки ТГ є козацькою державою (організацією вільних, шляхетних, озброєних українців), то громадяни ТГ мають право на вогнепальну зброю, зокрема короткоствольну – пістолети і револьвери. Короткоствольна зброя є елементом національного строю, оскільки вільна людина зобов’язана захищати свою волю і волю свого народу усіма доступними засобами.
Йдеться про професійну військову організацію держави, спроможну вести сучасну тотальну війну задля захисту нації від зовнішніх і внутрішніх небезпек. Це означає, що армія спроможна діяти на всіх 7 рівнях життєдіяльності – від силового до світоглядного. Армія фінансується державою і комплектується з добровольців, оскільки ефективно воювати можуть тільки ті, кому це подобається і хто має до цього здібності. Професійна армія елітарна, компактна і ефективна. Служби внутрішньої і зовнішньої безпеки тісно взаємодіють.
Жодна армія світу неспроможна захистити своє населення від бойовиків. Єдиний варіант захисту населених пунктів – це наявність у них самооборони, що спирається на армію.
Самооборона також складається з добровольців. Це цивільні люди, більшість з яких служили в армії і які знають, як зв’язатися з командиром в разі потреби. Командир – це армійський офіцер, чинний або в запасі. Він періодично їх збирає (вони знають один одного), злагоджує їх. При цьому вони живуть звичайним мирним життям. Перевага таких загонів перед армією і бойовиками в тому, що вони воюють на своїй території, яку добре знають.
Територіальна самооборона є організацією масового військово-патріотичного виховання і кузнею кадрів для професійної армії. Завдяки цьому ТС є системою, яка поєднує громадянство з професійною армією. Здійснення професійної військової кар’єри розпочинається з самооборони.
Територіальна самооборона фінансується державою і місцевими громадами. Участь у ТС та її підтримка є престижною і заохочується податковою системою.
Для арійського суспільства притаманна самоорганізація за варновим принципом:
1. Брахмани, мудреці (творення новацій та їх удосконалення, організація життя всієї нації).
2. Кшатрії, воїни (знищення зла, зокрема шляхом руйнування і насильства).
3. Господарі, бізнесмени (тиражування новацій, отримання прибутку).
Кожна варна – це елітарна організація (орден) людей певного типу, яка об’єднана особливим кодексом честі, перебуває на передових рубежах розвитку і задає його напрямки, формує найвищі стандарти.
Умови належності до варни:
1. Долучення до вищих знань, в т. ч. таємних.
2. Практичне досягнення високого рівня майстерності і постійне самовдосконалення згідно з кодексом честі своєї варни.
3. Підтримка інших членів своєї варни і варнової організації в цілому (інтереси варни ставляться вище власних інтересів).
Елітарна варнова структура пронизує всі сфери суспільства, в тому числі самооборону і військо.
Особливість української моделі основана на традиції добровільності згідно з Арійським вольовим імперативом: «Все, що робиться з власної волі, – добро». Це дає ефективність, адже людина може добре робити тільки те, що любить. Громадянин ТГ сам обирає, у військах якого з семи рівнів бажає служити і в якій системі – територіальній чи армійській.
Наприклад, громадянин може себе реалізувати у структурах світоглядної, інформаційної, економічної чи силової безпеки на місцевому чи загальнодержавному рівні. Він також може долучитися до існуючого оборонного проекту, отримати грант на заснування власного оборонного проекту, започаткувати стартап (інноваційну компанію).
Внаслідок такого підходу оборонні структури пронизують усе суспільство на всіх етапах розвитку воєнних технологій: від футурологічних досліджень до практичного застосування.
Суспільство ТГ характеризується високим ступенем мілітаризації, який зростає в напрямку «озброєний громадянин – територіальна самооборона – професійна армія».
Головні принципи Української моделі:
1. Тотальність (охоплення всіх сторін життя, всіх вікових груп, теорії і практики, внутрішнього і зовнішнього).
2. Добровільність (з необмеженим вибором шляхів самореалізації).
3. Заохочення (престиж, фінансування, гранти, податки).
Подібно до Трипільської цивілізації, у Третьому Гетьманаті військова підготовка і гонка озброєнь (гонка технологій) будуть релігійною нормою, адже Арійська релігія основується на трьох настановах: Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Тотальна війна формує націю-армію.
Правильно розставлені всі акценти! Головне, щоб кожен міг займатися в цій системі тим, що йому подобається. І ця можливість забезпечується широким розумінням поняття війни, вірніше її складових, серед яких кожен може обрати те, до чого лежить душа і працювати на зміцнення тієї складової безпеки країни.
Коментарі
Правильно розставлені всі акценти! Головне, щоб кожен міг займатися в цій системі тим, що йому подобається. І ця можливість забезпечується широким розумінням поняття війни, вірніше її складових, серед яких кожен може обрати те, до чого лежить душа і працювати на зміцнення тієї складової безпеки країни.
Так Доброславе,я погоджуюся із Тобою..Ти намалював ідеальну картину,де кожен знайшов своє місце..Але інколи потрібно переступати через себе і робити те що не дуже подобається,небезпечне і потрібне на цей час,бо розумієш що треба і вже не думаєш чи воно подобається чи ні..через такі вольові рішення здобувається гарний досвід...а справа котра подобається може і заколисати-приспати..
Вірю в те, що розумію.
Пропонуєш мені вийти з диванної сотні користувачів НО і поїхати повоювати на схід? :)
Так ефективна диванна сотня не менш важлива ніж солдатська..основне результат від спільної дії..але коли кадирівці прекладом стукають у двері,то тактика диванного війська відходить на другий план..
Вірю в те, що розумію.
Нещодавно в українському інформаційному просторі почалися обговорення теми воєнної економіки і докорінної соціально-політичної трансформації.
Все, що робиться з власної волі, – добро!