Зображення користувача Арсен Дубовик.
Арсен Дубовик
  • Відвідувань: 4
  • Переглядів: 5

Слова Паїсія Святогорця про щастя

"Геронде, звідки починається ремствування і як можна його уникнути? "

- Невдоволення має причиною почуття власного злополуччя, а прогнати його можна славослов'ям [Бога]. Невдоволення/Ремствування народжує ремствування, а славослов'я народжує славослов'я. Якщо людина, зустрівшись з труднощами, не нарікає, але славить Бога, то диявол лопається [від злості] і йде до іншого - до того, хто нарікає, щоб заподіяти йому ще більших неприємностей. Адже чим сильніше людина нарікає, тим сильніше вона себе руйнує. Іноді тангалашка обкрадає нас і вчить нас не бути задоволеними нічим, тоді як все, що трапляється з нами можна зустрічати з духовною радістю і славослов'ям і мати благословення Боже. Знаю одного ченця на Святій Горі. Якщо почнеться дощ і ти скажеш йому: \ "Знову пішов дощ \", то він починає: \ "Так, все ллє і ллє. Скоро згниємо від цієї вогкості \". Якщо дощ невдовзі припиниться і ти скажеш йому: \ "Дощик пройшов \", то він відповість: \ "Так, хіба це дощ? Від таких дощів все засохне ... \" Не можна сказати, що у цієї людини не в порядку з головою. Ні. Просто він звик бути невдоволеним. Людина перебуває в здоровому глузді, а мислить, немов божевільна! 

В ремствуванні присутнє прокляття. Тобто людина невдоволена все одно що проклинає себе, і потім до неї приходить гнів Божий. В Епірі я був знайомий з двома селянами. У одного була сім'я, дві невеликі ділянки землі, і він з довірою вірявся Богові. Він трудився скільки міг, не гризучи себе душевною тривогою. \ "Що встигну, то встигну \", - говорив він. Іноді він не встигав прибрати сіно і воно гнило під дощем, іноді копиці розкидав вітер, проте він говорив: \ "Слава тобі, Боже \", і все у нього йшло добре. У іншого було багато землі, корів і тому подібного. Дітей у нього не було. Якщо ти питав цього чоловіка: \ "Як у тебе справи? \" - То він відповідав: \ "Які там справи, краще не питай \". Він ніколи не говорив: \ "Слава Тобі, Боже \", але все бурчав і нарікав. І ви б тільки подивилися: то у нього здихала корова, то з ним відбувався якийсь інший неприємний випадок, потім щось ще ... У цієї людини було все, але він не досягав успіху. 

Тому я й кажу, що славослов'я - це велика справа. Бог дає нам благословення, але вкусимо ми їх чи ні - це залежить від нас. Однак як ми їх укусимо, якщо Бог дає нам, приміром, банан, а ми починаємо думати про більш смачні наїдки, які їсть який-небудь мільйонер? Знаєте, скільки людей, з'їдаючи один черствий сухар, день і ніч славословлять Бога і харчуються небесною солодкостю! Ці люди набувають духовної чуйності і розуміють, коли рука Божа починає їх пестити. А ми цього не розуміємо, тому що наше серце засалене і нас не задовольняє ніщо. Ми не розуміємо того, що 

...щастя в тому, що має відношення до вічності, а не до суєтності."

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Вадим Кононенко.
0
Ще не підтримано

Пане Олеже, загалом, відповідь на Твоє запитання є у статті. :) Можливо, її варто переказати іншими словами.. Спробую:
1) наші реакції - це наш вибір; загалом, між дією ззовні на нас та нашими відчуттями немає зв’язку, що призводив би до чітко визначених емоційних наслідків;
2) думки... вони підживлюються нашою енергією, цю енергію ми їм даємо, акцентуючи на них увагу. Де наша увага - туди й спрямовуємо ми свою енергію;

Коли всередині нуртує відчуття образи, спробуйте не шукати все нових і нових артументів на свою користь, а, як мінімум, зупинити думки, щоб все це припинити, як максимум, спробуйте вдивитися, вслухатися в ці емоції, хвилин на 10, оцінити їх параметри (розмір, форма, гострота, температура, твердість, запах, колір, смак...), кажуть, що таким чином людина стишує, навіть, біль. Це механізм, що запускає прийняття. Це - "Несудження" й "Невиправдовування".

Після цього, можна спробувати змінити свої емоції на позитивні, якщо вдастся, адже відчувати Радість, Любов завжди приємніше.

А вже після цього, з тверезою головою, варто подумати, яку стратегію обрати стосовно того, Хто Тебе образив... Загалом, хід у відповідь може бути різним... Межі визначаються "Золотим правилом етики, або розплати"... але, посилені.

Можна обрати й іншу стратегію - зробити з Ворога - Друга, адже ніхто з нас не є повністю поганим чи повністю Хорошим. Досвід життя зробив нас такими, якими ми є. У кожного можна знайти струни Людяності, якщо підійти відверто. Й, лише, якщо це не діє... тоді залишиться лише перший варіант (але, бажано, не виходити у цьому уроці на передній план).. А після нього - знову повернутися до цього, другого (саме для того й не виходити на передній план...). :) Гойдалка... й "Правила сталкінгу".

Якось так. :)

Коментарі

Зображення користувача Олег Подорожній.
0
Ще не підтримано

Так, негативні енергії які транслються людиною назовні оскверняють її, про це є і в ЧотириЄвангелії. Але мене цікавить більше як діяти іншій людині яка слухає це?))

Братайтеся, єднайтеся зі світлими - це сила!

Зображення користувача Вадим Кононенко.
0
Ще не підтримано

Пане Олеже, загалом, відповідь на Твоє запитання є у статті. :) Можливо, її варто переказати іншими словами.. Спробую:
1) наші реакції - це наш вибір; загалом, між дією ззовні на нас та нашими відчуттями немає зв’язку, що призводив би до чітко визначених емоційних наслідків;
2) думки... вони підживлюються нашою енергією, цю енергію ми їм даємо, акцентуючи на них увагу. Де наша увага - туди й спрямовуємо ми свою енергію;

Коли всередині нуртує відчуття образи, спробуйте не шукати все нових і нових артументів на свою користь, а, як мінімум, зупинити думки, щоб все це припинити, як максимум, спробуйте вдивитися, вслухатися в ці емоції, хвилин на 10, оцінити їх параметри (розмір, форма, гострота, температура, твердість, запах, колір, смак...), кажуть, що таким чином людина стишує, навіть, біль. Це механізм, що запускає прийняття. Це - "Несудження" й "Невиправдовування".

Після цього, можна спробувати змінити свої емоції на позитивні, якщо вдастся, адже відчувати Радість, Любов завжди приємніше.

А вже після цього, з тверезою головою, варто подумати, яку стратегію обрати стосовно того, Хто Тебе образив... Загалом, хід у відповідь може бути різним... Межі визначаються "Золотим правилом етики, або розплати"... але, посилені.

Можна обрати й іншу стратегію - зробити з Ворога - Друга, адже ніхто з нас не є повністю поганим чи повністю Хорошим. Досвід життя зробив нас такими, якими ми є. У кожного можна знайти струни Людяності, якщо підійти відверто. Й, лише, якщо це не діє... тоді залишиться лише перший варіант (але, бажано, не виходити у цьому уроці на передній план).. А після нього - знову повернутися до цього, другого (саме для того й не виходити на передній план...). :) Гойдалка... й "Правила сталкінгу".

Якось так. :)

Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

Дякую, Вадиме, за гарне роз'яснення! СУПЕР!!!
Повністю згідно "Доброї новини":

Цитата:
"24.Око ясне і лихе
Світло тіла — око. Як, отже, твоє око ясне, все тіло твоє буде світле. А коли твоє око лихе, все тіло твоє буде в темряві.

Нещодавно я це зрозумів і зробив вірні висновки - зробив так як Ти щойно рекомендував:

Вадим Кононенко каже:
...Коли всередині нуртує відчуття образи, спробуйте не шукати все нових і нових артументів на свою користь, а, як мінімум, зупинити думки, щоб все це припинити, як максимум, спробуйте вдивитися, вслухатися в ці емоції, хвилин на 10, оцінити їх параметри (розмір, форма, гострота, температура, твердість, запах, колір, смак...), кажуть, що таким чином людина стишує, навіть, біль. Це механізм, що запускає прийняття. Це - "Несудження" й "Невиправдовування"...

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Вадим Кононенко.
0
Ще не підтримано

Гм... "Око".. Трохи заплутано, але, загалом - правильно, можна вийти на розуміння - "Що шукаєш - те і маєш!" :)

Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

Ага, заплутано! ;)

Думаю, а навіщо?
І одразу відповідь бачу тут ("Добра Новина..."):

Цитата:
"3. Він (Ісус) повчав їх багато у притчах" ;)
"...«Чому у притчах говориш?»
10. І приступили його учні й сказали до Нього: Чому Ти у притчах говориш до них? 11. Він у відповідь сказав їм: Тому, що вам дано знати тайни Царства Божого, а тим не дано. ..."

Отже, хто має вуха, той почує ))

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Олег Подорожній.
0
Ще не підтримано

дякую, цікава відповідь;-))

Братайтеся, єднайтеся зі світлими - це сила!

Зображення користувача Богдан ДуБ.
0
Ще не підтримано

Додав зворотнє посилання.

"Революція без еволюції - це ідейна спекуляція"