Слідчій судді поставили завдання заарештувати Пашинського – Людмила Денісова

Очільниця Українського центру захисту прав людини (раніше омбудсмен) Людмила Денисова в ефірі телеканалу "Еспресо" сказала:

"Це – не суд, а судилище. Слідча суддя лише виконувала роль суду, нібито слухала всі докази сторони обвинувачення і захисту. Але водночас не давала можливості Пашинському спокійно виступити та довести свої докази стосовно того, що справи не має, і він взагалі не розуміє, про що йдеться. Тому що його жодного разу в цій справі за 10 років ніхто не питав. З ним не спілкувався слідчий чи прокурор. Тобто це – його перша можливість довести свою думку у кримінальній справі, яка нібито існує відносно нього. Я була в суді й мала можливість побачити все. Вважаю, що слідча суддя виконала завдання, яке було їй поставлено, – заарештувати Пашинського", – сказала Денисова.

За її словами, прокурор під час свого виступу упродовж 5 годин доводив припущення, але не докази згідно з Кримінально-процесуальним кодексом України.

"Тому ми всі знали, що його заарештують, а суддя визнає обґрунтованою заставу у величезній сумі. Було поставлено завдання принизити Пашинського та нанести удар по його авторитету. Тому що він дійсно багато робить, і це доводили військові у суді. Думаю, у слідчих буде час у спокійних обставинах допитати екснардепа. Він точно доведе, що не винен в тому, що йому інкримінують, і справедливість буде доведено", – додала Денісова.

17 листопада 2023 року стало відомо, що міністерство внутрішніх справ РФ оголосило в розшук колишнього в. о. голови Адміністрації президента України Сергія Пашинського за звинуваченням у прийнятті рішень про проведення антитерористичної операції на Донбасі.

12 лютого Пашинський заявив, що до нього додому завітали з обшуком СБУ та НАБУ в межах справи щодо передачі "палива Курченка". Військовослужбовиця ЗСУ, журналістка, народна депутатка України VIII скликання Тетяна Чорновол вважає, що розслідування справи Пашинського стосується не подій 2014 року, а сучасності. Правоохоронці ж заявили про викриття злочинної організації, через діяльність якої у 2014-2018 рр. держава зазнала збитків на суму майже 1 млрд грн.

Пашинському, зокрема, повідомили про підозру в незаконному привласненні та продажу 97 тисяч тонн конфіскованих державою нафтопродуктів, які мали піти на потреби армії.

Пізніше Пашинський повідомив, що звертався до НАБУ та СБУ, заявляючи, що проти нього фабрикують справу.  На думку екснардепа, оголошення йому підозри у справі десятирічної давності – це спецоперація РФ щодо зриву постачання боєприпасів ЗСУ.

Генеральний директор компанії "Українська бронетехніка" Владислав Бельбас заявив, що затримання Пашинського може нівелювати взаємодію підприємств між собою і владою.

21 лютого українські підприємства звернулися до Вищого антикорупційного суду з закликом не допустити усунення Пашинського від координування підприємств оборонно-промислового комплексу.

Тоді ж Пашинський прибув в Антикорупційний суд. Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) просять обрати йому запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю внесення застави в розмірі майже 300 млн грн.

26 лютого Вищий антикорупційний суд заарештував і обрав запобіжний захід колишньому нардепу Сергію Пашинському у вигляді тримання під вартою до 25 квітня з альтернативою у вигляді застави 272,5 млн грн.

27 лютого колишнього народного депутата України Сергія Пашинського відпустили з-під варти після того, як Національна асоціація підприємств оборонної промисловості України внесла за нього заставу в розмірі 272,5 млн грн.