Зображення користувача Ігор Каганець.
Ігор Каганець
  • Відвідувань: 693
  • Переглядів: 791

Шлях Лебедів, або Як увійти в ельфійський простір волі. Світотворча тріада: омолодження, інновації, удача

Категорія:

Для заснування нової цивілізації необхідне поєднання трьох обов’язкових компонентів – керованої молодості, інноваційності та удачі. Щоб стати ельфом (елбедем, лебедем), треба піднестися в ельфійський простір подій. Словом, яке блокує рух до керованої молодості, є «безсмертя». Замість слів «вічне життя» і «миротворці» мають бути «керована молодість» та «світотворці».

240605elfy-5.jpg

Ельфи – з кінофільму "Володар перстенів"
Ельфи – з кінофільму "Володар перстенів"

«Найкращий спосіб навчитися чогось – робити це»
Френк Герберт

У попередніх статтях ми з’ясували, що людство переживає закономірний перехід до нової цивілізації. Відповідно, є запит всесвіту на появу творців нового світу, а отже всесвіт сприяє людям, які стали на цей шлях.

У Нагірній проповіді (Навчанні на горі) Ісус Хрестос перелічив 7 духовних чеснот, що їх мають опанувати засновники нового світу. В перекладі на українську мову носії цих чеснот називаються так: 1) «скромні», 2) «приязні», 3) «реалісти», 4) «праведники», 5) «милосердні», 6) «святі», 7) «світотворці».

Чесноти – це соціально вагомі корисні звички. Звичка – це спроможність щось робити легко, невимушено, звично, без вагань. Наприклад, «скромним» органічно притаманна скромність, тобто звичка невимушено, легко і з задоволенням позбуватися всього зайвого. «Приязні» мають звичку налагоджувати дружні стосунки й формувати згуртовані організації. Відповідно, «світотворцям» (миротворцям) притаманна звичка творити новий лад (новий мир) – і цю справу вони роблять невимушено, природно, за будь-яких обставин, бо це для них звично – як людині дихати, птахові літати, а рибі плавати.

З одного боку, світотворчість – це окрема чеснота, відмінна від усіх інших. З другого боку, для вироблення цієї сьомої чесноти треба виробити всю шестірку попередніх чеснот. Тобто чеснота світотворчості є вершиною певного етапу розвитку, який починається з вироблення чесноти скромності.

Звідси запитання: У чому сенс чесноти світотворчості?

Для того, щоб це зрозуміти, погляньмо на заснування цивілізації попереднього циклу (так зване «сотворення світу»), що відбулося сім з половиною тисячоліть тому, офіційна дата – 5508 рік до н.е., від якого ведеться традиційне українське літочислення. Цивілізацію, яку нині називають Трипільською або Арійською, античні автори називали Гіперборійською. Уважний погляд в минуле дозволяє сформулювати три фундаментальні умови заснування нового світу.

Три умови заснування нової цивілізації

ПО-ПЕРШЕ, процес заснування довготривалий, адже треба виплекати хоча б три-чотири покоління «нових людей», забезпечити їх активне розмноження та опанування ними досить великих територій. Для цього ядро засновників має бути не лише довгоживучим, а й енергійним та плодючим протягом усього стартового періоду. Якщо простіше, то засновники мають зберігати молодість протягом принаймні двох-трьох століть (легендарний засновник попереднього «нового світу» Ной прожив 950 років). Такий режим функціонування називається «керована молодість», «біологічне безсмертя» або, в євангельській термінології, «вічне життя». Про це ми вже говорили у статті «Вічне життя: 7 необхідних компонентів режиму керованої молодості». Отже, засновники мають жити дуже довго, але при цьому залишатися молодими, тобто володіти функціоналом людей у віці 30–40 років.

ПО-ДРУГЕ, засновники нового світу мають володіти потужним інноваційним потенціалом, адже треба буде творити багато нового, застосовувати передові технології, діяти в нових обставинах. Серйозна інноваційність властива людям з великим життєвим досвідом, які мають за плечима 40–60 років. Тож тут ми знову натикаємось на потребу довготривалої молодості.

Життя свідчить про те, що передача знань між поколіннями відбувається вкрай погано, тому «історія навчає, що вона нікого не навчає». Молодих і недосвідчених постійно дурять. Щонайменше кожні десять років – чергова глобальна афера. Нові покоління повторюють ті ж самі помилки й користуються застарілими ідеями, а коли переконуються в їх безперспективності, то настає старість і неміч. Довгоживучість дозволяє не витрачати час на застарілі підходи, навіть якщо вони замасковані під революційні новації.

З другого боку, інноваційність живиться відкритістю до впливів духовного світу, проявами яких є свідомість та творчість. Найвищий рівень свідомості досягається у зрілому віці, зазвичай після шостого десятка. З цього слідує, що довгоживучі люди якраз і можуть народити фундаментально нові ідеї та практично їх реалізувати – але при умові збереження молодості.

ПО-ТРЕТЄ, світотворцям доведеться діяти в умовах жорсткої протидії зі сторони старої цивілізаційної системи. Уся машина влади, технологій, пропаганди працюватиме на знищення паростка нового світу – якщо його вчасно помітить.

Як зробити, щоб не помітила? Для того, щоб спокійно розгортатися без надмірної протидії старого світу, новий проект має перебувати в іншому («паралельному») просторі подій, а саме у Просторі волі (Царстві божому). Якщо зайняти позицію над Простором боротьби, в якому нині перебуває світ, то стара система не лише не чинитиме НАДМІРНОГО опору (невеликий опір є корисним), а й перетвориться на ресурс для живлення нової системи: «У світі на вас тиснутимуть. Але дерзайте! Я переміг світ». «Переміг світ» – значить використав старий світ для творення нового світу.

Таким чином, маємо три обов’язкові вимоги до засновників нового світу – вони протягом тривалого часу мають бути молодими, інноваційними та перебувати у сприятливому просторі подій, тобто їм має щастити. Якщо відсутній один з цих трьох компонентів, то заснування не відбудеться. Справді, адже можна бути молодим та інноваційним, але через опір негативного простору подій справа забуксує. Або якщо є і молодеча енергія, і везіння, але нема інноваційності, то буде борсання у старому, тож творення нового також не відбудеться. А якщо є інноваційність і удача, але нема супердовголіття, то не вистачить часу для завершення справи.

Три описані компоненти складають світотворчу тріаду, до якої входять керована молодість, інноваційність та сприяння всесвіту. Вони й складають чесноту світотворчості. СВІТОТВОРЧІСТЬ – це звичка постійно перебувати у стані 1) молодості, 2) інноваційності та 3) удачі. Третій пункт заслуговує окремого розгляду, адже тут у нас з’явилося дещо новеньке.

ТРИ РІВНІ ПРОСТОРУ ВОЛІ

Якість простору подій (простору буття) визначає внутрішні та зовнішні події з усіма живими й неживими сутностями, що перебувають у цих просторах. Тобто події, що відбуваються з людиною, різко змінюють свій характер залежно від простору, в який потрапила ця людина. Образно кажучи, якщо людина перебуває у просторі дощу, то попри всі старання вона обов’язково намокне, а для того, щоб висохнути, їй треба перейти в такий простір, де сухо і тепло. Не бажаєш мокнути – перебувай там, де сухо.

Як ми вже знаємо, всього є чотири базові простори подій – Простір страждань, Простір боротьби, Простір пригод і Простір волі. У цьому дослідженні нас найбільше цікавить Простір волі (Царство боже). Він має три основні рівні: арійський, ельфійський та боголюдський.

Арійський рівень

Людина, яка спромоглася піднестися до арійського простору подій, стає «арієм» (реалізованою людиною). На цьому початковому рівні Царства божого людина має арійську свідомість, діє з власної волі, з нею не відбуваються негативні події, вона не хворіє, хоча ще може відчувати деякий дискомфорт від залишків задавнених проблем. Для арійського простору такий сприятливий стан є звичним, нормальним, невимушеним.

Для того, щоб потрапити у цей простір, треба займатися оздоровленням – як себе, так і свого оточення. Головним інструментом входження у цей початковий простір Царства божого є вироблення 1) чесноти скромності, тобто звички позбуватися всього зайвого: «Щасливі скромні, бо їхнє Царство боже». Для стабілізації цієї чесноти виробляємо 2) чесноту приязності та організуємо взаємний обмін, адже те, що для одних є зайвим, для інших є необхідним.

Ельфійський рівень

Людина, яка спромоглася піднестися до ельфійського простору подій, здобуває ельфійську свідомість і стає «лебедем» (елбедем, ельфом, універсальною людиною). Якщо арії не хворіють, то лебеді не старіють: процеси зношування у них зрівноважені процесами відновлення. Завдяки активним відновлювальним процесам лебеді позбуваються всіх хронічних хвороб, здобувають абсолютне здоров’я і постійно перебувають у стані молодості.

Для того, щоб піднестися в ельфійський простір Царства божого, треба займатися омолодженням. Для його здійснення необхідні вищі знання – паравіда, правда. Для здобуття та засвоєння цих знань необхідно виробити п’ять наступних чеснот:

3) реалізм (усвідомлення складності проблеми керованої молодості та воля її розв’язати);

4) праведність (палке бажання насититись правдивими, тобто вищими знаннями);

5) милосердя (відкритість та неупередженість щодо всіх доступних джерел інформації);

6) святість («чистота серця», тобто душі та духу, і прагнення відновити зв’язок з внутрішнім богом);

7) світотворчість (звичка до творення нового світу).

Людина, яка приступає до практичного творення нового світу, отримує те, що їй необхідне для виконання функції світотворчості, тобто молодість, інноваційність та удачу. А все тому, що, творячи новий світ, ми уподібнюємось Творцю всесвіту – і йому це подобається!

Врешті-решт систематичні зусилля, спрямовані на омолодження, перетворюються на чесноту (звичку), відтак стабільна молодість стає природним, нормальним, невимушеним станом. Звичка до омолодження перетворюється на звичку завжди бути молодим. Це і є керована молодість.

Якщо стан арія починається з входження у Царство боже, то стан лебедя починається з засвоєння вишніх знань (паравіди, правди), тому «Шукайте найперше Царства божого і ПРАВДИ його, а все інше вам додасться». «Все інше» – це молодість, інноваційність та удача.

Боголюдський рівень

У Добрій Новині розповідається про те, що Ісус опанував 7 божественних чеснот: миттєве зцілення, матеріалізація речей, яснобачення, левітація (ходіння по воді), керування стихіями (вітром і блискавкою), телепортація, воскресіння зі стану смерті, в тому числі самовоскресіння. Якщо арії не хворіють, а лебеді не старіють, то боголюди не вмирають. Наші уявлення про боголюдський рівень Царства божого поступово розвиватимуться в міру нашого наближення до його ельфійського рівня.

Як стати «лебедем»

Як ми вже з’ясували, стан людини визначається простором, у якому вона перебуває. Щоб стати «лебедем», треба потрапити у «простір лебедів». Отже, завдання досягнення керованої молодості зводиться до піднесення на ельфійський рівень Простору волі. Сам факт перебування в цьому просторі різко посилює процеси відновлення – настільки, що вони повністю компенсують процеси зношування.

Але для того, щоб потрапити в цей простір, потрібні вищі знання — паравіда. Тобто спочатку треба увійти в Царство боже на його початковий – арійський – рівень, а потім отримати додаткові вищі знання для піднесення на наступний – ельфійський – рівень Царства божого.

Арійський простір подій суміжний з Простором боротьби, тому в арійському просторі треба діяти дуже обачно та обережно, щоб часом не зірватися вниз. А от для того, щоб діяти сміливо, масштабно та розкуто, треба піднестися до наступного – ельфійського – простору подій. Про здійснення цього кроку розповідає шосте «блаженство»: «Щасливі чисті серцем, бо вони бога побачать». «Чисті серцем» – це святі. Набуття святості відкриває можливість піднестися на ельфійський рівень Простору волі. Коли людина виходить на цей рівень, то стара система їй не лише не протидіє, а навпаки – прагне услужити та сподобатись. Отже, засновники нового світу мають перебувати у стані святості.

Стійка позиція у Царстві божому

Є один відомий принцип, який використовується в бойових мистецтвах, проте він має універсальний характер: перед здійсненням атаки треба зайняти стійку позицію. Іншими словами, для здійснення стрибка потрібно знайти точку відштовхування. Цей принцип чітко простежується в семи блаженствах.

Для зайняття стійкої позиції треба увійти в безпечний, стійкий та сприятливий для діяльності Простір волі (1 – «щасливі скромні») і створити в ньому церковну організацію (2 – «щасливі приязні»), адже організація стійкіша, ніж окрема людина чи навіть спільнота людей. Так от, цій стійкій організації – Церкві – ставиться грандіозне завдання «успадкувати Землю», тобто стати володарями планети. Для здобуття стійкості треба виробити дві перші духовні чесноти – скромність і приязність.

1. СКРОМНІСТЬ. «Щасливі скромні, бо їхнє Царство боже»: позбуватися всього зайвого і здобувати тільки необхідне на всіх рівнях – фізичному, психічному та духовно-світоглядному. Серед іншого позбуватися зайвої ваги, зайвих речей, зайвих зв’язків, зайвої інформації, зайвих знань. Зайве – це не лише те, що зіпсоване і шкідливе, а й те, що не актуальне, не має відношення до справи або не сприяє досягненню мети. Щоб звільнити місце для нового, треба позбутися старого.

2. ПРИЯЗНІСТЬ. «Щасливі приязні, бо вони успадкують Землю»: формувати організаційні структури, в яких здійснювати обмін послугами, фінансами, речами, інформацією, порадами, знаннями. Чеснота приязності прискорює вироблення чесноти скромності, адже те, що для одних є зайвим, для інших є необхідним. Завдяки правильному обміну відбувається своєрідна колективна автофагія, тобто самоочищення від зайвого та його утилізація. Ефект колективного очищення досягається тим, що ті ж самі речі знаходять нових власників і потрапляють на своє актуальне місце. Ключова порада: «Просіть – і дасться вам».

Далі починається підготовка до атаки, тобто активних дій. Згідно з теорією гри в шахи, той, хто має перевагу, зобов’язаний атакувати, в нашій ситуації – творити новий світ.

Атака в паралельному просторі

«Щасливі приязні, бо вони успадкують Землю». Завдання опанувати планету є творчим викликом, логічною задачею й чарівною загадкою. Церковна організація, що береться за її розв’язання, реально оцінює свої можливості, тож бачить, що в неї нема необхідних людських, матеріальних та часових ресурсів. Тому вона «озадачена» (саме це слово тут найкраще підходить, а не «засмучена», «збентежена» чи «спантеличена»).

Проте Ісус закликає без вагань переходити в атаку і негайно розпочинати стратегію «успадкування Землі», адже правильна стратегія сама згенерує необхідні ресурси, тому «3. Щасливі озадачені, бо вони отримають допомогу». «Озадачені» розуміють реальну складність задачі, тому в євангельському контексті ми називаємо їх РЕАЛІСТАМИ. Як бачимо, розуміння сенсу цього блаженства дозволяє уточнити його переклад сучасною українською мовою. Найголовніше – осмислити ситуацію та розпочати творення стратегії. Обов’язковим компонентом стратегії є вироблення нових духовних чеснот. Це наступні п’ять чеснот (3, 4, 5, 6, 7) світотворчої церкви.

3. РЕАЛІЗМ. «Щасливі реалісти, бо вони отримають допомогу»: бачити себе зі сторони, враховувати складність нашого світу з усіма його можливостями – як позитивними, так і негативними. Діяти без фанатизму, крок за кроком, з розумінням своїх реальних спроможностей. Не нариватися, не привертати зайвої уваги, не нав’язувати своєї доброти. Орієнтуватися в поточних реаліях і бачити тенденції розвитку.

4. ПРАВЕДНІСТЬ. «Щасливі праведні, бо вони наситяться правдою»: палко прагнути вишніх, метафізичних знань, які в Гіперборійській традиції позначаються терміном «паравіда» (найвищі знання), по-сучасному – «правда». Ті, що палко прагнуть вишніх знань, називаються праведниками. Правдиві знання завжди активні – вони перетворюють тих, хто їх засвоює, роблять їх успішнішими, щасливішими, багатшими. Ключова порада: «Шукайте – і знайдете». Наш світ влаштовано так, що хто прагне знань, той обов’язково їх здобуде: «бо хто шукає, той знаходить». Оскільки нас цікавлять знання про керовану молодість, то ми їх неминуче знайдемо.

5. МИЛОСЕРДЯ. «Щасливі милосердні, бо вони зазнають милосердя»: ставитись без упередження до всіх інформаційних джерел, бути готовими сприймати корисні знання будь-якими мовами, від будь-яких авторів – дружніх, нейтральних, ворожих, з будь-яких носіїв – дуже давніх, сучасних, найновіших. Автор може в одних аспектах викладати точні знання, натомість в інших бути повним невігласом. Тому, щоб не пропустити корисні нам знання, треба бути милосердними до всіх авторів і вдячними їм за те, що вони роблять в міру їхнього розуміння. Чеснота милосердя, яка дає нам відкритість до всіх джерел, також передбачає опанування передових інформаційних технологій, внутрішніх і зовнішніх, в тому числі пов’язаних з внутрішнім духовним космосом, колективним розумом, давньою і сучасною наукою, комп’ютерами та штучним інтелектом. Відтак опанування чесноти милосердя заохочує до інноваційності, яка, як ми вже знаємо, є обов’язковою якістю засновників нового світу та компонентом світотворчої тріади «молодість, інноваційність, удача».

6. СВЯТІСТЬ. «Щасливі чисті серцем, бо вони побачать бога»: вдосконалювати дух і душу, почуття та емоції, розум та інтелект. Відкритість серця (духовно-психічного нутра) до світла свого внутрішнього бога дає спроможність миттєво розрізняти добро і зло, істину та облуду, корисне і шкідливе, важливе і другорядне, актуальне і несвоєчасне. Найголовніше – палке прагнення і рішучість відчути своє божественне Я. Ключова порада: «Стукайте – і відчинять вам». Якщо стукатись у двері світлиці, де живе наш внутрішній бог, то вона неминуче відкриється, «бо хто стукає, тому відчинять». Якщо Ісус сказав, що святі («чисті серцем») побачать бога, то це значить, що побачать свого внутрішнього бога в цьому житті. Ті, що відчули свого внутрішнього бога, автоматично вистрибують на четвертий рівень розвитку й переходять у суттєво інший стан.

7. СВІТОТВОРЧІСТЬ. «Щасливі світотворці, бо вони синами Божими стануть». Світотворці вже не є аріями, але ще не є синами Божими, тобто боголюдьми. Відтак світотворці посідають проміжне місце між аріями та боголюдьми – це «лебеді» (елбеді, ельфи). Перехід від арія до лебедя Ісус позначає терміном «палінгенезія» («знову народження»). Палінгенезія вмикається тоді, коли святі (чисті серцем) починають практично творити нову цивілізацію. І саме тут починається практика входження в ельфійський простір.

Як ми вже знаємо, у Просторі волі людина отримує ті ресурси, які їй необхідні для досягнення мети. Для заснування нового світу (нового устрою, нового миру) необхідна стабільна молодість, тому ті, що рішуче стали на шлях світотворення, отримають таку молодість.

Врешті-решт, допомагають тим, хто діє. Якщо ми сьогодні станемо на шлях перенародження (палінгенезії) себе, України та цивілізації, то вже після перших кроків почнемо отримувати допомогу з найнесподіваніших джерел.

Ти там, де твоя увага

Отже, для того, щоб здобути стабільну молодість і стати засновником нового світу, треба увійти в ельфійський простір Царства божого: в якому просторі перебуваєш, таким і стаєш. Як це зробити? Ісус говорить, що треба побачити свого внутрішнього бога, і дає цілком конкретну настанову: «Люби господа, бога ТВОГО, всім серцем твоїм, усією душею твоєю, всією силою твоєю і всією думкою твоєю: це найбільша й найперша заповідь».

Ідея полягає в тому, щоб зосередити всю свою увагу на пізнання внутрішнього бога, тому що де твоя увага, там ти. Відповідно, щоб увійти в ельфійський простір, треба перебувати в ньому «всім серцем твоїм, усією душею твоєю, всією силою твоєю і всією думкою твоєю». Цей простір найкраще описаний у «Добрій Новині Ісуса Хреста, сина Божого», а також у літературі, яка досліджує події, описані в Євангелії. Людина, яка вдумливо і зацікавлено читає ці тексти, у своїй уяві опиняється в ельфійському просторі подій, гармонізує світогляд і підвищує власні вібрації. В результаті вона реально наближається до Царства божого і входить у нього, підтвердженням чого стають об’єктивне поліпшення здоров’я, підвищення добробуту, притягування удачі, поява гарних друзів та цікавих справ.

Концентрація уваги на ельфійському просторі подій має бути тотальною:

1) усім серцем, тобто усіма складниками свого духу, проявами якого є все те, що робить нас людьми: свідомість, розум, совість, любов, емпатія, співчуття, рефлексія, честь, відповідальність, воля, творчість, краса, самовдосконалення;

2) усією душею, тобто усіма складниками своєї душі, усіма своїми емоціями та інтелектом, чеснотами якого – головними вміннями – є мова, письмо, логіка, арифметика, геометрія, навігація та музика;

3) усією силою, тобто максимально інтенсивно;

4) усією думкою, тобто весь час.

Для того, щоб досягти такої максимальної концентрації, необхідно зробити її засобом успішності всіх своїх справ. Найпотужнішим мотиватором є повне оздоровлення, досягнення стабільної молодості та отримання всіх необхідних ресурсів для щастя самореалізації. І тут ми знову приходимо до вже висловленої вище ідеї, що найголовнішою справою, яка витягує всі інші справи, є практичне омолодження. Тому-то найвищою винагородою, яку Ісус пообіцяв своїм послідовникам, було «вічне життя»: «Ви, що пішли за мною, в палінгенезії у стократ більше отримаєте і життя вічне успадкуєте». Фраза «у стократ більше отримаєте» означає високий рівень матеріального добробуту. Тому обіцянку Ісуса можна сформулювати так: «Ви, що стали моїми послідовниками, після переходу на вищий рівень розвитку будете дуже багатими та завжди молодими».

Отже, повторимо ще раз, технологія керованої молодості є ключовою та системотворчою технологією заснування нового світу – і саме тому вона посідає центральне місце в Добрій Новині. Вона є реалістичною, інакше б Ісус її не пообіцяв. Як ми вже говорили, йдеться про стабільну молодість («вічне життя») фізичної плоті, а не втіленої в цю плоть духовної сутності, яка й так має вічне життя. Очевидно, що Ісус не обіцяв би своїм учням те, що вони й так мають.

Не безсмертя, а керована молодість

Базовим засобом досягнення керованої молодості є вищі знання і, відповідно, точна термінологія. Одразу ж зауважимо, що в цій справі термін «безсмертя» є шкідливим. По-перше, цього терміну нема в Євангелії, натомість є «життя вічне», гелленською ζωὴν αἰώνιον – читається «дзоен еоніон». Проте слово «вічне» не означає «нескінченне». Слово «еон» (епоха, ера, юга) означає невизначений дуже тривалий період часу. Саме в цьому значенні його застосував Ісус під час розмови з садукеями: «Ісус відповів їм: Сини ЦІЄЇ ЕПОХИ женяться й виходять заміж. Ті ж, що удостояться осягнути ТІЄЇ ЕПОХИ, не женяться і не виходять заміж, та й вмерти вже не можуть, бо вони є синами Божими – воскресіння сини сущі» (Лука 20.34–36). Йдеться про те, що в «цій епосі» (αἰῶνος τούτου) одні стосунки між чоловіками й жінками, а в наступній «тій епосі» (αἰῶνος ἐκείνου) вони будуть іншими. Тобто термін «життя вічне» (ζωὴν αἰώνιον) означає не нескінченне життя, а життя протягом дуже тривалого періоду.

По-друге, слово «безсмертя» категорично не сприймається нашою свідомістю. «Без-смертя» буквально означає «відсутність смерті», причому «нескінченна відсутність смерті», а це суперечить очевидному факту, що все існуюче раніше чи пізніше вмирає. Та й саме слово «нескінченність» також не сприймається людською уявою. Відтак слово «безсмертя» одразу ж викликає опір свідомості, а тому блокує рух до супердовголіття (ζωὴν αἰώνιον).

По-третє, коренем слова «безсмертя» є «смерть», тому підсвідомість його сприймає як «смерть» – і це головна причина несприймання слова «безсмертя». Річ у тім, що підсвідомість не знає заперечення. У заперечувальній частці БЕЗ відсутні óбрази, емоції та відчуття, вони енергетично порожні, а тому ігноруються підсвідомістю. Для підсвідомості фрази «не бійся» і «бійся», «безсмертя» і «смерть» несуть той самий сенс.

По-четверте, супердовгоживучу людину таки можна вбити, тому вона, в точному сенсі, не є безсмертною. З цієї причини в науці застосовують термін «біологічне безсмертя», але це не знижує його негативне сприйняття.

По-п’яте, в сучасному контексті слово «безсмертний» сприймається іронічно, як прояв незрілого мислення, навіть дитячої наївності.

Таким чином, в Євангелії нема слова «безсмертя», натомість є термін «вічне життя». Але що це означає – «вічне»? У наш час слово «вічний» зазвичай сприймається як нескінченний в часі. Хоча слово «вік», від якого походить «вічний», зовсім не означає «нескінченний». Багатозначне слово «вік» означає і тривалість життя, і століття, і епоху (еон, еру, югу).

Фактично, відбулося перевертання сенсу, адже слово «вік» означає обмеженість у часі, натомість похідне від нього слово «вічний» сприймається як необмежений в часі. Це якби ви сказали «білість», але люди його сприйняли як «чорність». Саме таке перевертання змісту маємо зі словами «вік» (обмеження в часі) і «вічність» (необмеженість в часі, часова нескінченність).

Цей випадок з докорінним перевертанням сенсу слова «вічний» підтверджує думку, що для творення нової цивілізації необхідна окультурена мова. Інакше ми в неочікуваних місцях будемо натикатися на слова, які блокуватимуть наш рух.

Таким чином, євангельський термін ζωὴν αἰώνιον (читається «дзоен еоніон) означає «життя протягом еону» і українською мовою перекладається як «дуже довготривале життя», «супердовголіття». Проте воно вимагає уточнення, адже довготривале життя може бути різної якості. Скажімо, кого привабить дуже довге життя, якщо воно сповнене хвороб, страждань, слабкості, дисфункцій?

Очевидно, що Ісус мав на увазі супердовголіття з повним, квітучим здоров’ям, на вершині своєї фізичної функціональності. Вершина фізичного розвитку відповідає віку 30-40 років і називається молодістю. Ісус почав свій проект саме після досягнення молодості – коли йому виповнилося 30 років. Простіше кажучи, вічне життя – це не вічна старість, а вічна молодість. Відтак термін «ζωὴν αἰώνιον» означає «стабільну молодість». Але й це ще не все.

Самозрозуміло, що перехід на вищий рівень розвитку не зменшує, а збільшує свободу людини, тому «стабільна молодість» не є примусом, неминучістю чи тягарем – за бажання людина завжди може від неї відмовитись. Тобто «лебеді» спроможні керувати своєю молодістю. Якщо людина володіє цією технологією, то вона, якщо хоче, може повернути молодість, а якщо не хоче, може стати «такою як усі». Тому найкращим перекладом терміну «ζωὴν αἰώνιον» є «керована молодість».

Давно відомо, що для здійснення серйозних соціальних перетворень необхідно повернути словам точний сенс. «Якщо слова не мають підстав, то справи не можуть здійснюватися» – говорив Конфуцій. Окультурену українську мову, в якій слова наділені точним сенсом, називаємо Сенсаром. Сенсар – це «носій сенсу», подібно як «буквар» – це носій букв. Тож якщо згадану вище обіцянку Ісуса перекласти на Сенсар, то вона виглядатиме так: «Ви, що стали моїми послідовниками, після палінгенетичного переходу будете дуже багатими та успадкуєте керовану молодість».

Важливо, що Ісус застосував слово «успадкуєте», а не «отримаєте». На відміну від механічного отримання, успадкування – це органічний, природний, законний процес набуття права власності від спорідненої особи. «Успадкувати керовану молодість» означає виробити в собі чесноту (соціально важливу звичку) бути молодим і не старіти.

Не миротворці, а світотворці

Ще одним словом, яке збиває з пантелику і гальмує наш палінгенетичний рух, є слово «миротворці». В наш час воно головним чином означає «ті, що сприяють встановленню миру, усувають ворожнечу, сварки». Проте воно має й інше значення – «ті, що творять новий лад, новий мир, новий устрій, новий світ».

У гелленському тексті Євангелія вжито слово εἰρηνοποιός (ейренопіос), від εἰρήνη – мирний стан, спокій, відсутність війни. Чи могли його застосовувати у значенні «лад, устрій, світ»? Саме так і було зроблено. Це видно з того, що в другому блаженстві ставиться мета «опанування Землі», а в сьомому блаженстві говориться, що це зроблять εἰρηνοποιός. Зрозуміло, що опанують землю не ті, що залагоджують конфлікти, а ті, які творять новий устрій – новий світ. Ці творці нового світу є «світотворцями», тому саме це слово треба вживати в перекладі Євангелія на Сенсар.

Також маємо пам’ятати, що Євангеліє записане гелленською мовою в перекладі з давньої внутрішньої мови, якою користувалися Ісус та його учні. В гелленській мові не було точних відповідників багатьом словам цієї езотеричної мови, тому доводилось застосовувати деякі штучні конструкції, наприклад «убогі духом» – скромні, «ті, що спраглі праведності» – праведники. Подібним чином було застосоване двозначне слово «ейренопіос». 

В українській мові є три слова: «світ», «мир» і «лад». «Світ» – це організоване суспільство, цивілізація. «Мир» – це динамічний, активний, творчий, чоловічий аспект гармонії. «Лад» – це статичний, зрівноважуючий, жіночий аспект гармонії.

Сім паралельних процесів

У статті «Вічне життя: 7 необхідних компонентів режиму керованої молодості ми розглянули умови, необхідні для здійснення палінгенетичного переходу і перетворення з арія на лебедя (ельфа). Нагадаймо їх і поміркуймо над тим, що у нас вже є і чого нам ще не вистачає.

1. МОТИВАЦІЯ. З одного боку, це можливість взяти участь у надзвичайно цікавому творенні нового світу і побачити результати своїх зусиль. З другого боку, це можливість здобути щастя самореалізації, пережити грандіозні пригоди, познайомитися з видатними людьми і, цілком можливо, зустрітися з Ісусом Хрестом та членами Галілейської церкви, подружитися з апостолами, познайомитися з Дівою Марією та Марією Магдалиною, поговорити з чотирма євангелістами. Це нас цікавить? Безумовно. Отже, у нас є мотивація. Головне – весь час тримати її у просторі своєї уваги.

2. ЗАМОВЛЕННЯ НАДСИСТЕМИ. Очевидно, що особиста, колективна та національна палінгенезія відповідає задумам Творця всесвіту. Про це виразно сказав Ісус Хрестос: «Ви, що пішли за мною, в ПАЛІНГЕНЕЗІЇ у стократ більше одержите і КЕРОВАНУ МОЛОДІСТЬ успадкуєте». У семи блаженствах Ісус дав нам дороговказ до здійснення цієї мети – стати лебедями-світотворцями, заснувати «новий мир» і успадкувати Землю, тобто стати природними та законними господарями нашої планети. Отже, з другим пунктом палінгенезії в нас також все зрозуміло.

3. ГРУПА ПІДТРИМКИ. Для здійснення палінгенетичного переходу необхідна підтримка колективного розуму, а для цього треба сформувати групу однодумців чисельністю понад 20 осіб. У нас вже є така група зацікавлених в керованій молодості, проте бажано її збільшити хоча б до сотні учасників.

4. ЕЛЬФІЙСЬКИЙ ПРОСТІР ВОЛІ. У просторах страждань і боротьби життєвий цикл обмежується приблизно сотнею років. У арійському просторі волі людина не хворіє, тому схильна до активного довголіття. Для переходу в режим керованої молодості необхідно піднятися в ельфійський простір подій. У нас вже є досвід переходу на початковий рівень Простору волі, тож продовжуємо «вгору просування без краплі вагання», застосовуючи для цього всі доступні засоби.

5. СТОВБУРОВІ КЛІТИНИ. Для збільшення масиву стовбурових клітин застосовуємо спеціалізовані форми Живого Слова, спрямовані на відновлення конкретних органів. Відповідні матриці можна отримати в медичному центрі «Живе Слово» Олександра Філатовича. Оскільки стовбурові клітини працюють на високих вібраціях, то збільшення їх чисельності підіймає у вищі простори подій і притягує удачу. Особливо ефективними в цьому плані є спеціалізовані форми Живого Слова, спрямовані на відновлення гормональної системи, починаючи від шишкоподібної залози, яка є найбільш високочастотним органом людини й забезпечує зв’язок психіки з духовним компонентом людини. Зауважимо, що в інтелектуальних тварин (Homo intelis) ця залоза фізично присутня, проте перебуває в неактивному стані – наче відключений вай-фай, що добре видно на зображеннях МРТ головного мозку інтелісів.

Шишкоподібна залоза (епіфіз) активна у людей, але вимкнена у інтелісів
Шишкоподібна залоза (епіфіз) активна у людей, але вимкнена у інтелісів

6. ПРАКТИЧНА ДІЯ. Допомагають тим, хто вже самостійно діє, застосовуючи наявні спроможності. Для отримання керованої молодості, необхідної для заснування нового світу, треба вже сьогодні займатися заснуванням нового світу. Для цього досліджуємо Добру Новину, опановуємо духовні чесноти, проповідуємо вищі знання, розробляємо софт, засновуємо спільноти однодумців та організовуємо їх у демоси – правильно структуровані громади за прикладом Галілейської церкви.

7. ВІРА – це внутрішнє незламне переконання у здійснéнності того чи іншого наміру. Віра не сумісна з найменшими сумнівами – де сумнів, там нема віри. Про феномен віри ми вже говорили у статті «Віра – сила, що пересуває гори: звідки вона береться і як проявляється». Вироблення віри нагадує вироблення певної навички – ходити, плавати, їздити на велосипеді тощо.

Коли ми досліджували сім блаженств Нагірної проповіді, то з’ясували, що кожна наступна чеснота і кожна наступна ціль випливала з попередньої. Наприклад, для вироблення чесноти приязності треба спочатку виробити чесноту скромності. Тому вироблення цих духовних чеснот відбувається поступово – крок за кроком.

Натомість для входження в режим керованої молодості кожен її компонент можна розвивати паралельно, тобто одночасно з розвитком усіх інших компонентів. Це значно прискорює опанування керованої молодості.

Висновки

1. Для заснування нової цивілізації необхідне поєднання трьох обов’язкових компонентів – керованої молодості, інноваційності та удачі. Ми їх називаємо світотворчою тріадою. Ці компоненти є чеснотами, тому мають не випадковий, а стабільний прояв.

2. Реалізація світотворчої тріади можлива лише за перебування в ельфійському просторі волі. Щоб стати ельфом (елбедем, лебедем), треба піднестися в ельфійський простір подій.

3. Головним індикатором досягнення ельфійського простору й перетворення на Гомо триплекс є входження в режим керованої молодості, адже його можна оцінити об’єктивно, навіть інструментально (фізичними приладами). Так, якщо людина успішно здійснює омолодження, то це можна побачити за позитивними змінами її тіла, особливо обличчя. Якщо ж людина спромоглася стабільно утримувати режим керованої молодості, то через десять-двадцять років ця її спроможність стане очевидною без додаткових індикаторів.

4. Головний засіб піднесення в ельфійський простір подій полягає в зосередженні уваги до цього простору та в його усвідомленні.

5. Словом, яке блокує рух до керованої молодості, є слово «безсмертя».

6. Словами, які потребують правильного перекладу, є «вічне життя» і «миротворці». Замість них мають бути слова «керована молодість» та «світотворці».

7. Для прискорення руху до керованої молодості, формування усіх семи її компонентів необхідно розпаралелити, тобто одночасно розвивати мотивацію, поглиблювати усвідомлення волі Творця всесвіту, розгортати організацію однодумців, підійматися в ельфійський простір подій, збільшувати масив стовбурових клітин, практично творити новий світ і формувати віру у свою керовану молодість.

Продовження: Гіперборійська традиція і сім чеснот Нагірної проповіді: внутрішнє і зовнішнє, особисте і соціальне

Якщо вас цікавить розвиток цієї теми, ви можете підтримати наш проект щедрими дарами.
Наші інтереси: 

Наближаємось до входження в режим керованої молодості. Це не так складно, як здавалося з самого початку.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Вічно юний Купало-Аполлон та його стріла

Гіперборійська традиція і сім чеснот Нагірної проповіді: внутрішнє і зовнішнє, особисте і соціальне

Джерелом античної філософії було боголюдське вчення Аполлона Гіперборійського, відомого під іменами Купал (захисник народу), Ной (новий, юний) і Гермес-Єрмій (святий). Свято Купала-Аполлона-Гермеса...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Андрій Ясун.
5
Середнє: 5 (1 голос)

Слово "миротворці" викликало якийсь дискомфорт, але вухо особливо не різало. Чи виготовляв миро, чи залагоджував конфлікти, неважливо. Було собі, тай було. Знаючи московитську, воно сприймалося саме у такому контексті. Дискомфорт викликало, але перевести у "світотворці" якось у голову не прийшло. А тепер все стало логічніше. Думаю, що Добру Новину ще не раз доведеться редагувати. Радіймо!

Si vis pacem, para bellum

Коментарі

Зображення користувача Андрій Гарас.
0
Ще не підтримано

Радіймо друзі!

Прочитав статтю один раз, швидко. Що виділив для себе:

1. Тобто народити нові ідеї фундаментального рівня зазвичай спроможні люди, яким виповнилося 60 років, адже вони володіють високим рівнем свідомості?

Варто перевірити це твердження, розглянувши глобальні відкриття і вік їх творців.

Тут наприклад спадає на думку Ілон Маск, чоловік молодий. Але він лише вдосконалює те що є. Хоча його старлінки - це дещо нове.

2. Звернув увагу, і схоже, що Піфагор і його учні розвивали вміння душі.

"...усією душею, тобто усіма складниками своєї душі, усіма своїми емоціями та інтелектом, головними чеснотами якого є мова, письмо, логіка, арифметика, геометрія, навігація та музика".

У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!

Зображення користувача Андрій Гарас.
0
Ще не підтримано

Можливо щоб прискорювати осягнення ельфійського рівня Простору волі, варто вітатися не "Радіймо арії", а "Радіймо ельфи"?

У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Поки що не будемо занадто світитися – згідно з принципом "Не гупай".

Андрій Гарас wrote: Можливо щоб прискорювати осягнення ельфійського рівня Простору волі, варто вітатися не "Радіймо арії", а "Радіймо ельфи"?

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Слово "світотворці" ще добре через те, що слово "світ" близьке до слова "світло", а "лебеді-ельфи" є носіями світла: "Ви – світло світу!".

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

При наявності гарних учителів це можливо й раніше, проте цілісне уявлення про життя зазвичай складається десь після 50-60 років. 

Андрій Гарас wrote: 1. Тобто народити нові ідеї фундаментального рівня зазвичай спроможні люди, яким виповнилося 60 років, адже вони володіють високим рівнем свідомості? Варто перевірити це твердження, розглянувши глобальні відкриття і вік їх творців.

 

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Ірина Новиченко.
0
Ще не підтримано

Дуже цікава стаття. Особливо зацікавило пояснення того, чому треба замінити слова "вічне життя" на "керована молодість" і "миротворці" - на "світотворці". І cправді, є тонка відмінність між поняттями "миротворець" і "світотворець", бо слово "мир" для українців означає в першу чергу відсутність конфліктів і ворожнечі. А в російській мові є лише одне слово "миротворец".

Зображення користувача Андрій Ясун.
5
Середнє: 5 (1 голос)

Слово "миротворці" викликало якийсь дискомфорт, але вухо особливо не різало. Чи виготовляв миро, чи залагоджував конфлікти, неважливо. Було собі, тай було. Знаючи московитську, воно сприймалося саме у такому контексті. Дискомфорт викликало, але перевести у "світотворці" якось у голову не прийшло. А тепер все стало логічніше. Думаю, що Добру Новину ще не раз доведеться редагувати. Радіймо!

Si vis pacem, para bellum

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Зверніть увагу на світогляд навколишніх людей: слово "безсмертя" їх лякає більше, ніж слово "смерть", тому викликає жорсткий опір. Зокрема, люди не можуть зрозуміти, чим цікавим можна займатися протягом тисяч років. 

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Юлія Гаркуша.
0
Ще не підтримано

Дякую за статтю, Ігоре!

Особливо сподобався розділ «Ти там, де твоя увага». Коли читала цей розділ, згадала про фільм «Таємниця»

https://uafilm.tv/9016-tayemnicya.html

Свого часу він допоміг краще зрозуміти, що означає «всім серцем твоїм, усією душею твоєю, всією силою твоєю і всією думкою твоєю».

«Висловлюйте захоплення тим, що ви хочете притягнути в своє життя, думайте про це, відчувайте це, впустіть це у себе, обговорюйте це, пишіть пр. це, приміряйте це до себе, зробіть це своєю реальністю. Всіма силами ігноруйте негатив, відвертайте від нього свою увагу і спрямовуйте її на те, чого ви дійсно хочете». (Цитата з фільму).

Зображення користувача Тетяна Макаренко.
0
Ще не підтримано

"Арійський простір подій суміжний з Простором боротьби, тому в арійському просторі треба діяти дуже обачно та обережно, щоб часом не зірватися вниз."
Дуже доречно ! Треба весь час тримати себе у формі ! Дякую за статтю ! Підтримую кожне речення і кожну думку !

Зображення користувача Остап Мисан.
5
Середнє: 5 (1 голос)

Дякую за статтю, вона багато, що пояснює. Важливе уточнення, що довготривале життя має бути з квітучим здоров'ям в іншому разі воно не потрібне і перетворюється на тягар. Трилогія "Володар перстенів" один з моїх найулюбленіших кінофільмів, без сумніву світовий шедевр.