Розповідь Відани: повідомлення про спогади з минулого життя

Мені декілька разів снилися сни, у яких я перебував у незнайомих місцях і мені доводилося бачити себе у дзеркалі... І першою думкою при прокиданні, - була думка: чому кинувши погляд у дзеркало, я бачив не себе, а іншу людину... молодшу за себе і в іншому одязі!? В той же час сумнівів в тому, що я перебував в іншому місці і бачив себе у дзеркалі не виникало!

А по яким ознакам можна зрозуміти, що даний сон говорить про минуле життя?
Наприклад: мені в дитинстві повторювався один і той же сон. Снилась місцевість, в якій я ніколи не була. Одноповерхові будиночки, дерева і
вулички. І я, швидко літаю над ними.

Добре. Леоніде...

Це призведе до того, що в тебе проявляться власні спогади про минулі життя. Адже чим ми цікавимось, те і здійснюється; куди увага- туди і енергія.

..

Проблема вивчення власної реінкарнації дуже затруднена станом психіатрії, як радянського (особливо!), так в сучасного періодів. Якби я в радянський період прийшов до психіатра і розповів йому. що я уві сні бачив себе у дзеркалі, але то був не я... то мене одразу поставили б на облік, як психічно хворого і знайшли б у мене якусь психічну хворобу. А якщо я б ще висловився критично щодо радянської дійсності, то діагноз "вялотекущая шизофрения" (рос.) був би мені забезпечений! Як і примусове лікування у спецлікарні!

Думаю,важко говорити однозначно про перенародження,коли після смерті в обов'язковому порядку пам'ять стирають до "заводських налаштувань"...а ті уривки спогадів про нібито своє минуле життя,що в когось залишаються,можуть бути просто уривками чужого життя із колективного досвіду...

Також ідея реінкарнації має дві сторони медалі:з одного боку окриляє,бо наче смерті нема,а із іншого,робить людину "ватою",бо нібито є другий-третій і т.д. шанс і навіщо напружуватись...

Реінкарнація - не є стандартною і обов'язковою процедурою для всіх!

Реінкарнація є нагородою для тих, хто достойно прожив на Землі і заслуговує своїми діяннями на повторне життя!

Так дивно читати ось такі визначення.

. Так може думати дитина. Я подала статтю про духовні знання, то Володимир назвав єрессю. Бо він все знає , навіщо йому читати книги тих, хто осягнув щось нове і більше. https://www.ar25.org/article/shematychne-podannya-duhovnyh-znan.html
Нема значення чи достойно жити чи ні, душа проходить досвід до того часу, допоки досконало не оволодіє тілом. Допоки не передасть тілу свої коди тонких світів. Тіло має свій світ -его, а душа є з іншого світу. Багато реінкарнацій - це досвід, який підносить тіло на вищий рівень. Тому "старі душі" і цінні, бо вони вміють контролювати его, а в тілах " молодих душ" его тіла може верховодити, не слухаючи душу. Душа втілюється, щоби "об'їздити коня- скакуна", надати йому духовності.
Йде єднання двох енергій і народжується третя- рівновага. Такий був задум втілення у дуальності, вийти з боротьби темне-світле, утворивши третю сторону.

Бог нікого не судить, чи добре чи погано, йому всеодно, бо його світ дуальний. Дуальний світ - пітьма і світло - це є наш Всесвіт.
Де нема пітьми, там нема матерії (з регресу сеансів Калоджеро Грифазі).
Проходимо всі щабелі зла, щоби мали прагнення до світла знань. Якщо самі не вчимось, то нас вчать іншим методом. Тобто, відкидають у пітьму, наїстися донесхочу ще раз, щоби захотіли.
Чому так жорстоко?
Бо наша думка є творець. Що подумав- те і отримав. Тому ми пізнаємо зло, щоби добре запам'ятали як треба творити. Ми знаходимось в таких умовах навчання, у пітьмі, з якої зараз виходимо. Хто не хоче світла-знань, то залишиться на другий термін пітьми, на 26 тисяч років оберту Сонячної системи. Дається шанс усвідомлення і право вибору.

Кожний бере знання з якогось джерела і ніхто не знає на скільки відсотків вони є істиною.
Проходимо щабелі пізнання.

Це дуже цікава і корисна справа, Леоніде!

Зібравши певну кількість спогадів ти можеш зробити певні висновки щодо реінкарнації.

Колись я прочитав про такий випадок (джерело не пам'ятаю...):

В одній британській сім'ї народився і зростав хлопчик, який почав говорити, що його батьки - не його батьки! І що у нього були інші батьки.

Батьки цього хлопчика були заможними, тому вони стали запрошувати різних психологів і психіатрів. які оглядали хлопчика. Всі лікарі сходилися на думці, що хлопчик здоровий.

Один психіатр підійшов креативно... Він сказав хлопчику: "Допустимо, що я тобі повірив відносно того, що це не твої батьки. А хто ж тоді твої батьки і що ти можеш про них розповісти?" Хлопчик багато розповідав... І про батьків, і про країну в якій він "народився". Психіатр все це докладно фіксував. Потім батьки запросили географів і фахівців з історії світу. Спільними зусиллями встановили країну і місто, в якому "народився" хлопчик. Прилетіли туди, вийшли в місто і психіатр сказав хлопчику: "Веди нас...". Хлопчик їх повів містом. При цьому він попередньо повідомляв що, наприклад, "за поворотом буде така будівля..." І все сходилось. Нарешті він привів у якийсь будинок і вказавши на чоловіка і жінку, сказав: "Ось це мої батьки". У вказаної пари не було дітей!

Це я коротко переказав прочитану історію. Може знайдеш...

стверджувати неможливо, проте впевнений, що не було "проміжного втілення". час поза землею відчуваєтсья швидше, та й зберегти спогад з Карною "через життя" - маломожливо. Та й події теперішнього життя підтверджують, що зустріч була саме перед цим втіленням.