Заступник голови Української республіканської партії Ростислав Новоженець підписав позов, скерований до Окружного адміністративного суду міста Києва про заборону діяльності та примусовий розпуск Партії Регіонів. Разом із ним причини цієї дії пояснювали журналістам голова Львівської крайової організації УРП Володимир Будулич та член Центрального проводу УРП Володимир Ропецький.
Ростислав Новоженець:
- 26-го жовтня минає 15 років з того дня, як була створена політична сила, яка згодом отримала назву Партія Регіонів. УРП, як перша партія в Україні, що свого часу долучилася до заборони КПРС, не могла проминути нагоди, аби не зробити «подарунок» ПР. Ми підготували позов до Окружного адміністративного суду м. Києва з вимогою заборонити діяльність і вчинити примусовий розпуск Партії Регіонів. Ми вважаємо, що за 15 років вони «добра чимало натворили», і вже настав час їх заборонити.
У позові ми посилаємося на статтю 37 Конституції України, де записано, що утворення і діяльність політичних партій, дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, розпалювання міжетнічної ворожнечі, посягання на права і свободи людей, забороняються.
Цей позов ми подали за ініціативою Львівської крайової організації і за погодженням з Центральним проводом УРП.
Що ж примусило нас вимагати заборони ПР? Причин можна називати багато, я раніше називав їх у своїй статті, нещодавно опублікованій у газеті «Дух волі». Але цього разу ми зупинилися ось на чому:
По-перше, згадаємо сумнозвісний з’їзд у Сіверсько-Донецьку в 2004-му році, коли від лідерів ПР лунали заклики до створення бойових загонів, повалення існуючого ладу, створення окремої держави «Пісуар» – це злочин, за який були порушені кримінальні справи і проти покійного Кушнарьова, і проти нинішнього керівника фракції ПР у Верховній Раді Єфремова, і проти Колеснікова. Шкода, що ці справи не були доведені до кінця. Але чи ці люди самі вирішували, до чого закликати на партійному з’їзді? Звісно ж, ні. Вирішувала і підтримувала той сепаратизм вся верхівка партії.
Друге - Харківські угоди. Всупереч Конституції України керівники Партії Регіонів, які опинилися на вищих державних посадах, продовжили перебування окупаційного російського військово-морського флоту на території України по суті – на довічний термін. Хіба це не підрив безпеки держави? Щонайменше!
І третє: прийняття за ініціативою членів ПР і за підтримки цілої фракції ПР у Верховній Раді України сумнозвісного закону про засади державної мовної політики, який нахабно протягувався всупереч Конституції, регламенту ВР та іншим законам.
Партія Регіонів за два з половиною роки свого правління заманіфестовувала себе як сила антидержавна, антинародна, українофобська. Ми наголошуємо, що ПР здійснює політику апартеїду, оскільки корінна нація – українці – повністю відсунуті від управління державою, позбавлені основної частини власності. Натомість нащадки тих, які знищували УНР, організовували голодомори і репресії проти українців, сьогодні при владі.
Ця тема для нас не нова. У 2008-му році, коли я був депутатом Львівської обласної ради, ми ініціювали від депутатської групи УРП звернення до президента і до Кабміну з вимогою вжити заходів, щоб через суд заборонити Партію Регіонів. Тоді Львівська обласна рада це рішення підтримала. Однак тодішній слабкодухий керівник ради Мирослав Сеник не підписав цього листа. І не дивлячись на наше звернення до прокурора, нам не вдалося нічого змінити.
Хтось скаже: та що ви собі таке зафантазували! Партія Регіонів – це мільйон чотириста тисяч членів... Вона сьогодні при владі... Даруйте, нацистська партія у Німеччині також колись була при владі. І також мала багато прихильників. Але це не привід миритися з існуванням таких політичних сил.
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Ростислав Новоженець подав до суду з вимогою заборонити Партію Регіонів
Світ:
Ростислав Новоженець:
- 26-го жовтня минає 15 років з того дня, як була створена політична сила, яка згодом отримала назву Партія Регіонів. УРП, як перша партія в Україні, що свого часу долучилася до заборони КПРС, не могла проминути нагоди, аби не зробити «подарунок» ПР. Ми підготували позов до Окружного адміністративного суду м. Києва з вимогою заборонити діяльність і вчинити примусовий розпуск Партії Регіонів. Ми вважаємо, що за 15 років вони «добра чимало натворили», і вже настав час їх заборонити.
У позові ми посилаємося на статтю 37 Конституції України, де записано, що утворення і діяльність політичних партій, дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, розпалювання міжетнічної ворожнечі, посягання на права і свободи людей, забороняються.
Цей позов ми подали за ініціативою Львівської крайової організації і за погодженням з Центральним проводом УРП.
Що ж примусило нас вимагати заборони ПР? Причин можна називати багато, я раніше називав їх у своїй статті, нещодавно опублікованій у газеті «Дух волі». Але цього разу ми зупинилися ось на чому:
По-перше, згадаємо сумнозвісний з’їзд у Сіверсько-Донецьку в 2004-му році, коли від лідерів ПР лунали заклики до створення бойових загонів, повалення існуючого ладу, створення окремої держави «Пісуар» – це злочин, за який були порушені кримінальні справи і проти покійного Кушнарьова, і проти нинішнього керівника фракції ПР у Верховній Раді Єфремова, і проти Колеснікова. Шкода, що ці справи не були доведені до кінця. Але чи ці люди самі вирішували, до чого закликати на партійному з’їзді? Звісно ж, ні. Вирішувала і підтримувала той сепаратизм вся верхівка партії.
Друге - Харківські угоди. Всупереч Конституції України керівники Партії Регіонів, які опинилися на вищих державних посадах, продовжили перебування окупаційного російського військово-морського флоту на території України по суті – на довічний термін. Хіба це не підрив безпеки держави? Щонайменше!
І третє: прийняття за ініціативою членів ПР і за підтримки цілої фракції ПР у Верховній Раді України сумнозвісного закону про засади державної мовної політики, який нахабно протягувався всупереч Конституції, регламенту ВР та іншим законам.
Партія Регіонів за два з половиною роки свого правління заманіфестовувала себе як сила антидержавна, антинародна, українофобська. Ми наголошуємо, що ПР здійснює політику апартеїду, оскільки корінна нація – українці – повністю відсунуті від управління державою, позбавлені основної частини власності. Натомість нащадки тих, які знищували УНР, організовували голодомори і репресії проти українців, сьогодні при владі.
Ця тема для нас не нова. У 2008-му році, коли я був депутатом Львівської обласної ради, ми ініціювали від депутатської групи УРП звернення до президента і до Кабміну з вимогою вжити заходів, щоб через суд заборонити Партію Регіонів. Тоді Львівська обласна рада це рішення підтримала. Однак тодішній слабкодухий керівник ради Мирослав Сеник не підписав цього листа. І не дивлячись на наше звернення до прокурора, нам не вдалося нічого змінити.
Хтось скаже: та що ви собі таке зафантазували! Партія Регіонів – це мільйон чотириста тисяч членів... Вона сьогодні при владі... Даруйте, нацистська партія у Німеччині також колись була при владі. І також мала багато прихильників. Але це не привід миритися з існуванням таких політичних сил.
Читати повністю ТУТ
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)