Російські шпигуни неправильно зрозуміли Україну та ввели в оману Кремль, коли назрівала війна – The Washington Post

Вказівки надійшли від старших офіцерів підрозділу Федеральної служби безпеки (ФСБ) Росії з прозаїчною назвою Управління оперативної інформації, але зі зловісним завданням – забезпечити обезголовлення українського уряду та нагляд за встановленням проросійського режиму, йдеться у публікації.

Ці повідомлення демонстрували ступінь впевненості у цьому зухвалому плані – оперативники ФСБ були впевнені, що невдовзі контролюватимуть важелі влади в Києві. За словами українських та західних силовиків, ФСБшники в останні дні перед війною організовували безпечні будинки чи житло у квартирах інформаторів та інших місцях для запланованого припливу персоналу.

ФСБ, сфера діяльності якого включає внутрішню безпеку в Росії, а також шпигунство в колишніх радянських країнах, десятиліттями шпигувала за Україною, намагалася кооптувати її інституції, платила чиновникам і працювала, щоб перешкодити будь-якому дрейфу України на Захід. Жоден аспект розвідувальної місії ФСБ за межами Росії не був важливішим, ніж проникнення в усі верстви українського суспільства.

І все ж ФСБ не вдалося вивести український уряд з ладу, розпалити проросійські настрої чи прибрати від влади президента Володимира Зеленського, пишуть автори статті у The Washington Post, і зауважують, що аналітики ФСБ або не розуміли, наскільки сильно Україна відповість, або розуміли це, але не могли чи не хотіли передати такі тверезі оцінки президенту Росії Володимиру Путіну.

Приниження російських військових значною мірою затьмарили невдачі ФСБ та інших спецслужб. Але в певному сенсі вони були ще більш незбагненими.

Підрозділ ФСБ, відповідальний за Україну, збільшився за кілька місяців до війни та розраховував на підтримку широкої мережі платних агентів в українському апараті безпеки. За словами офіційних осіб, деякі підкорялися вимогам і саботували оборону України, тоді як інші, схоже, брали виплати ФСБ, але відмовилися виконувати вказівки Кремля, коли почалися бої.

Є записи, які додають загадковості російських прорахунків. Масштабні опитування, проведені для ФСБ, показують, що значні верстви населення України були готові протистояти зазіханню Росії та що будь-які очікування, що російські війська зустрінуть як визволителів, були безпідставними.

Попри це ФСБ продовжувала годувати Кремль райдужними оцінками: що українські маси вітатимуть прибуття російських військових і відновлення дружнього до Москви правління.

ФСБ відстоювала військовий план, який базувався на ідеї, що блискавичний напад на Київ повалить уряд за лічені дні. Зеленський був би мертвий, полонений або у вигнанні, створюючи політичний вакуум, який агенти ФСБ повинні були заповнити.

Плани ФСБ і спроби українських органів безпеки перешкодити їм – за підтримки ЦРУ, британської МІ-6 та інших західних спецслужб – є частиною тіньової війни, яка розгортається паралельно з військовою кампанією Росії.

Ця війна (у статті – конфлікт), що тривала задовго до вторгнення 24 лютого, і його лінії бойових дій розмиті заплутаною історією російських і українських служб, які почалися як породження КДБ радянської доби.

СБУ намагається позбутися російських кротів і диверсантів. Кілька старших офіцерів були заарештовані та визнані зрадниками, а Зеленський у липні пішов на надзвичайний крок, усунувши з посади голови СБУ Івана Баканова, свого друга дитинства.

Через шість місяців війни жодна зі сторін не має явної переваги, йдеться у статті.

Далі автори статті пишуть майже детективну історію про Ігора Коваленка, якого Україна ідентифікувала як високопоставленого офіцера ФСБ. Він планував прибути до Києва наприкінці лютого. Протягом багатьох років він був головним куратором деяких найбільших українських політиків і урядовців, які таємно отримували зарплату в Кремлі, включаючи членів опозиційної партії, співголовою якого є Віктор Медведчук, близький друг Путіна.

Розмова Коваленка з підлеглим ФСБ 18 лютого свідчить про те, що він поклав око на квартиру на зеленій Оболоні Києва з видом на Дніпро. Перехоплені комунікації показують, що Коваленко запитував адресу квартири та контактні дані інформатора ФСБ, який її займав. Українська влада повідомила, що згодом жителя затримали та допитали.

У 2019 році ФСБ почала масштабне розширення свого підрозділу в Україні. Група зросла з 30 офіцерів до 160 минулого літа. Щоб залучити новобранців з інших підрозділів, ФСБ пропонувала премії та безкоштовне житло в будинках, що прилягають до навчальної академії ФСБ на Мічурінському проспекті в Москві.

Прибулим офіцерам дали відповідні території в Україні для роботи: вони отримали завдання розробити списки колаборантів, а також противників для нейтралізації.

12 січня директор ЦРУ Вільям Дж. Бернс прибув до Києва з докладним досьє про плани Росії та командою американських чиновників, які намагалися переконати Зеленського та його найближче оточення, що війна неминуча.

Проте, коли команда ЦРУ від’їхала, керівники української розвідки зібралися з Зеленським, щоб провести брифінг, який був набагато двозначнішим.

"Ми передали всю інформацію, якою поділилися американці, без жодних змін», – сказав учасник. Але водночас, сказав чиновник, «наша інформація говорить про те, що росіяни не планують війни» в такому великому масштабі, і цьому судженню надається така ж вага, як і попередженням ЦРУ. Останні тижні перед вторгненням були перемежовані потоком суперечливих розвідувальних звітів і заплутаними сигналами від європейських чиновників.

Через десять днів після візиту Бернса британський уряд заявив, що має «інформацію, яка вказує на те, що російський уряд прагне встановити проросійського лідера в Києві, коли він розглядає питання про вторгнення та окупацію України».

Вони вказували на проросійського екс-депутата Євгена Мураєва. Це твердження Мураєв відкинув як «сміхотворне та смішне» у відповіді Associated Press. Британська заява також перелічила колишніх членів кабінету Януковича, стверджуючи, що вони мали зв’язки з російською розвідкою і що офіцери, з якими вони контактували, були «залучені до планування нападу на Україну».

Приблизно в той же час органи безпеки України виявили ознаки того, що оперативники ФСБ підтримували прямий зв’язок з повітряними силами Росії. Така пряма взаємодія між ФСБ і військовими частинами була настільки незвичною, що це було розцінено як тривожний знак спільного оперативного планування. Російські ВДВ відіграли вирішальну роль у захопленні аеропорту в Гостомелі, що на околиці Києва, в перші години вторгнення. Це був ключовий вузол для очікуваного нападу на столицю, і офіцери ФСБ були помічені там перед тим, як російські війська були витіснені зі злітно-посадкової смуги.

Однак інші дані розвідки, які надійшли із запізненням, здавалося, ставлять під сумнів ідею того, що Росія взагалі була готова до повномасштабного бою, не кажучи вже про планування.

Європейські чиновники також були скептичними. 8 лютого в Києві президент Франції Еммануель Макрон заявив, що отримав від Путіна особисті запевнення, що Росія не буде загострювати ситуацію. Глава розвідки Німеччини Бруно Каль за кілька днів до цього заявив, що рішення Путіна про те, чи атакувати, «ще не прийнято» (Каль був у Києві в день початку вторгнення, і його довелося евакуювати машиною до Польщі.)

Зрештою, багато українських силовиків вважали, що нарощування військової сили Росії було здебільшого психологічним трюком, але Москва могла використати ракетні удари та вторгнення повітряно-десантних підрозділів і елітних підрозділів спецназу, щоб повалити уряд, який, на її думку, балансує.

На той час рейтинг Зеленського різко впав – приблизно до 26%. "Ми не уявляли... якесь класичне вторгнення в стилі Другої світової війни з танками, артилерією та піхотою", – сказав високопоставлений український силовик. За його словами, Україна помилялася щодо намірів Росії, але навіть Москва, можливо, не передбачала великої сухопутної війни.

"Вони очікували, що хтось відкриє ворота", – сказав чиновник. – "Вони не очікували опору".

Цього місяця в інтерв’ю The Post Зеленський сказав, що задовго до вторгнення Росія вела «гібридну війну проти нашої держави. Був енергетичний удар, був політичний удар».

"Вони хотіли змінити владу зсередини країни", – сказав він. – "У мене було відчуття, що [росіяни] хотіли підготувати нас до м’якої капітуляції".

Україна робила неодноразові спроби очистити свої ряди від російських активів: одного разу навіть залучали офіцера ЦРУ як радника із викорінення проникнень ФСБ. Але в СБУ приблизно 27 тисяч співробітників – принаймні в п’ять разів більше, ніж в MI5 (британська служба безпеки). Тож було важко подолати проблему.

Кільком високопосадовцям СБУ висунули звинувачення у державній зраді. Серед них – колишній керівник управління СБУ в Херсоні, якого звинуватили в тому, що він наказував підлеглим залишити свої посади, коли російські війська наводнили регіон.

Загалом в Україні затримано понад 800 осіб, підозрюваних у розвідувально-диверсійному пособництві Росії, повідомляє МВС України. Влада також вжила заходів проти підозрюваних «агентів впливу» в уряді, парламенті та політиці.

У статті зазначається, що ФСБ, як і російські військові, перегрупувалася, зосередившись на територіях на півдні та сході. Співробітники ФСБ беруться за реалізацію версії плану, який агентура спочатку мала для Києва.