У Відні днями завершилася щорічна конференція НАТО з цивільно-військового співробітництва. Фокус публічних дискусій був націлений на проблематику Росії і боротьбу проти ІДІЛ. А ще Північноатлантичний альянс планує активізувати співпрацю із Грузією.
"Головна загроза для НАТО - Дональд Трамп на посаді президента США" - жарт, який був популярний в кулуарах конференції міністрів країн НАТО і який влучно відображає сьогоднішні настрої в альянсі, написала для DELFI журналістка Александра Глухих. Внутрішньополітичні процеси в США і Європі турбують дипломатів і генералів не менше.
"Не чекайте, будь-ласка, що ми колись визнаємо анексію Криму!" - заявив журналістам держсекретар США Джон Керрі. Ця установка в різних стилістичних оборотах звучала у всіх промовах, виголошених в стінах НАТО, пише журналістка.
На відміну від Євросоюзу, де країни-учасниці в залежності від економічних інтересів дозволяють собі демонструвати певний плюралізм думок в питанні, як будувати далі відносини з Москвою, на рівні співпраці по лінії НАТО панує військова дисципліна.
"Крим став шоком для всіх. Якщо раніше вважалося, що країни Балтії дещо перебільшують загрозу з боку Росії, то після українських подій ніяких сумнівів вже ні в кого немає", - пояснив Delfi один з досвідчених дипломатів, які працюють в НАТО.
Однак використовувати свою згуртованість на практиці міжнародної військової організації не так просто. За твердженням натівських "старожилів", провокацій з боку Росії стає з кожним місяцем все більше, а доступний НАТО арсенал інструментів для їх стримування залишається константою.
"Росія в кілька разів збільшила свій оборонний бюджет, вони регулярно без попередження проводять військові навчання поблизу кордонів, плюс постійні повітряні маневри поблизу розташування сил союзників - все це, звичайно, не може не турбувати", - зазначив один з військових експертів. При цьому, на рівні НАТО є чітка позиція, що подальша ескалація конфлікту нікому не потрібна, а також надія (трохи менше впевнена), що це розуміють і в Кремлі.
В кінці минулого року з ініціативи НАТО було відновлено роботу Ради НАТО-РФ. Як визнають в Брюсселі, зустрічі поки проходять рідко і не дуже змістовно. Особливо, якщо порівнювати з практикою 2009-2013 років, коли на різних рівнях засідання фахівців проводилися щотижня.
Участь Росії у військовій операції в Сирії також не викликає ентузіазму у натовських дипломатів. "Путін обіцяв стабілізувати ситуацію, але в реальності він тільки допоміг зміцнитися режиму Асада", - зауважив один із співрозмовників Delfi.
З огляду на всю невизначеність у відносинах з Росією, на рівні НАТО досягнута домовленість про розміщення в країнах Балтії і Польщі постійних батальйонів. Остаточне рішення буде підготовлено до Варшавського саміту НАТО, який призначений на 8-9 липня.
Інший напрямок дискусій - необхідність посилення співпраці з Україною і Грузією.
Однак жоден з експертів не вірить, що обидві країни найближчим часом приєднаються до альянсу. Офіційна причина - неготовність даних держав виконати необхідні для вступу в НАТО критерії. Неофіційна - небажання альянсу ще більше загострювати відносини з Москвою.
Але не тільки Росія зараз хвилює натовських фахівців. Якщо 23 червня британці на референдумі проголосують за вихід з Євросоюзу, НАТО не зможе залишитися осторонь. Статус Великобританії у військовому альянсі залишиться незмінним. Але розкольницькі і національно-радикальні настрої в Європі викликають серйозні побоювання НАТО.
Інший невідомий фактор - президентські вибори в США. Заяви Дональда Трампа про необхідність більш інтенсивного діалогу з лідерами Росії та Північної Кореї зустріли в НАТО з деяким здивуванням.
Ніхто зі співрозмовників Delfi не береться прогнозувати, як може змінитися курс політики альянсу в разі приходу в Білий дім епатажного "республіканця". Проте, очевидно, що одна з обіцянок Трампа швидше за все отримає реалізацію, навіть якщо пост президента дістанеться не йому. Йдеться про збільшення частки Євросоюзу в загальному бюджеті НАТО. Зараз країнам-учасницям це коштує 2% від національного ВВП. Але США як головний спонсор дають зрозуміти, що в нинішніх умовах цього недостатньо.
Виділення в тексті мої, О.К.
Наші інтереси:
Цікавий розклад ситуації. Те, про що не пишуть українські ЗМІ.
Євангельська концепція палінгенетичного реактора об’єднує надлюдську самореалізацію, соціальну взаємодію та трансформацію людства. Щасливі скромні та приязні, бо вони опанують Землю.
Російські провокації, загроза Трампа та ІДІЛ: про що говорили в кулуарах конференції НАТО
Категорія:
Світ:
Спецтема:
У Відні днями завершилася щорічна конференція НАТО з цивільно-військового співробітництва. Фокус публічних дискусій був націлений на проблематику Росії і боротьбу проти ІДІЛ. А ще Північноатлантичний альянс планує активізувати співпрацю із Грузією.
16021904r.jpg
"Головна загроза для НАТО - Дональд Трамп на посаді президента США" - жарт, який був популярний в кулуарах конференції міністрів країн НАТО і який влучно відображає сьогоднішні настрої в альянсі, написала для DELFI журналістка Александра Глухих. Внутрішньополітичні процеси в США і Європі турбують дипломатів і генералів не менше.
"Не чекайте, будь-ласка, що ми колись визнаємо анексію Криму!" - заявив журналістам держсекретар США Джон Керрі. Ця установка в різних стилістичних оборотах звучала у всіх промовах, виголошених в стінах НАТО, пише журналістка.
На відміну від Євросоюзу, де країни-учасниці в залежності від економічних інтересів дозволяють собі демонструвати певний плюралізм думок в питанні, як будувати далі відносини з Москвою, на рівні співпраці по лінії НАТО панує військова дисципліна.
"Крим став шоком для всіх. Якщо раніше вважалося, що країни Балтії дещо перебільшують загрозу з боку Росії, то після українських подій ніяких сумнівів вже ні в кого немає", - пояснив Delfi один з досвідчених дипломатів, які працюють в НАТО.
Однак використовувати свою згуртованість на практиці міжнародної військової організації не так просто. За твердженням натівських "старожилів", провокацій з боку Росії стає з кожним місяцем все більше, а доступний НАТО арсенал інструментів для їх стримування залишається константою.
"Росія в кілька разів збільшила свій оборонний бюджет, вони регулярно без попередження проводять військові навчання поблизу кордонів, плюс постійні повітряні маневри поблизу розташування сил союзників - все це, звичайно, не може не турбувати", - зазначив один з військових експертів. При цьому, на рівні НАТО є чітка позиція, що подальша ескалація конфлікту нікому не потрібна, а також надія (трохи менше впевнена), що це розуміють і в Кремлі.
В кінці минулого року з ініціативи НАТО було відновлено роботу Ради НАТО-РФ. Як визнають в Брюсселі, зустрічі поки проходять рідко і не дуже змістовно. Особливо, якщо порівнювати з практикою 2009-2013 років, коли на різних рівнях засідання фахівців проводилися щотижня.
Участь Росії у військовій операції в Сирії також не викликає ентузіазму у натовських дипломатів. "Путін обіцяв стабілізувати ситуацію, але в реальності він тільки допоміг зміцнитися режиму Асада", - зауважив один із співрозмовників Delfi.
З огляду на всю невизначеність у відносинах з Росією, на рівні НАТО досягнута домовленість про розміщення в країнах Балтії і Польщі постійних батальйонів. Остаточне рішення буде підготовлено до Варшавського саміту НАТО, який призначений на 8-9 липня.
Інший напрямок дискусій - необхідність посилення співпраці з Україною і Грузією.
Однак жоден з експертів не вірить, що обидві країни найближчим часом приєднаються до альянсу. Офіційна причина - неготовність даних держав виконати необхідні для вступу в НАТО критерії. Неофіційна - небажання альянсу ще більше загострювати відносини з Москвою.
Але не тільки Росія зараз хвилює натовських фахівців. Якщо 23 червня британці на референдумі проголосують за вихід з Євросоюзу, НАТО не зможе залишитися осторонь. Статус Великобританії у військовому альянсі залишиться незмінним. Але розкольницькі і національно-радикальні настрої в Європі викликають серйозні побоювання НАТО.
Інший невідомий фактор - президентські вибори в США. Заяви Дональда Трампа про необхідність більш інтенсивного діалогу з лідерами Росії та Північної Кореї зустріли в НАТО з деяким здивуванням.
Ніхто зі співрозмовників Delfi не береться прогнозувати, як може змінитися курс політики альянсу в разі приходу в Білий дім епатажного "республіканця". Проте, очевидно, що одна з обіцянок Трампа швидше за все отримає реалізацію, навіть якщо пост президента дістанеться не йому. Йдеться про збільшення частки Євросоюзу в загальному бюджеті НАТО. Зараз країнам-учасницям це коштує 2% від національного ВВП. Але США як головний спонсор дають зрозуміти, що в нинішніх умовах цього недостатньо.
Виділення в тексті мої, О.К.
Цікавий розклад ситуації. Те, про що не пишуть українські ЗМІ.
Зверніть увагу
Чеснота приязності та ельфійський реактор – другий крок до вічного життя та опанування планети Земля