Промова Джона Голта (Частина 3)

Частина І

Частина ІІ

Частина ІІІ

Ваші професори навчають ваших дітей, що "Людина не здатна до пізнання об'єктивної  реальності". ?Яка ж у такому випадку її міра знання й істини? Якщо ви відмовитесь від здатності сприймати, якщо приймете замість об'єктивних критеріїв колективні, то виявите, що ваші вчителі стали правителями колективу.

?Ви задавалися питанням, що сталося зі світом? Ви зараз бачите вище досягнення ідеології безпричинного й незаробленого.

Ваші зграї містиків б'ються один з одним за владу над вами. !Не обманюйте себе, стосовно характеру містиків!

Упродовж століть їх ціллю було ослабити вашу свідомість, їх єдиною пристрастю – можливість правити вами за допомогою сили.

Кожен диктатор – містик, і кожен містик – потенційний диктатор. Містик жадає від людей покори, а не згоди – переконання вимагає незалежності і базується на абсолюті об'єктивної реальності – він домагається влади над реальністю і засобами її осягнення над розумом людей руйнування було єдиною ціллю, якої тільки добивалися містики зі своїм кредо і це – єдина ціль, якої вони досягають зараз.

Спричинені їх діями катастрофи не змусили їх засумніватися у своїй доктрині тому, що правда про їх душу гірша ніж безсоромне виправдання, яке ви дозволяєте їм – виправдання, що "ціль виправдує засоби" і що жахи, які вони практикують, являють собою засоби для благородних цілей. Правда полягає в тому, що ці жахи і є їх ціль!...

Огляньтеся навколо, дикуни, які невпевнено бурмотять, що "машина продукт не людської думки, а таємничої сили". Ви мрієте про закріпачення творців матеріальних цінностей – вчених, дослідників, промисловців. Коли ви вимагаєте суспільної власності на засоби виробництва – (!) ви претендуєте на суспільну власність, на розум! Я навчав своїх страйкарів, що ви заслуговуєте лише однієї відповіді: "Спробуйте його взяти!"

Ви вихваляєте кожне підприємство, яке називало себе некомерційним і засуджували людей, які створювали прибуток, який робив існування цих підприємств можливим. Суспільство для вас – це ті, хто не зміг досягти ніякої чесноти чи цінності. Той, хто їх досяг, той, хто виробляє товари, такі необхідні вам для виживання перестає вважатися членом суспільства чи представником людського роду.

Ви очікуєте, що ми будемо відчувати почуття провини за свої добродіяння, за те, що ми стали успішними, за те, що ми радіємо життю, однак просите допомагати вам жити.

?Ви хотіли знати, хто такий Джон Голт? Я перша здібна людина, яка відмовилася розглядати свої здібності як провину. Я перша людина, яка не буде каятися в своїх чеснотах і не дозволить використовувати їх, як засоби для мого знищення. Я перша людина, хто не стане приймати мучеництво від рук тих, хто хотів би, щоб я загинув за привілей утримувати вас. Я перша людина, яка сказала їм, що не потребую їх. І допоки вони навчаться вести зі мною справи як з торговцем – вони будуть існувати без мене, як я без них.

Однак, тим з вас, хто зберіг хоч якусь самоповагу і хоче любити своє життя, я пропоную зробити вибір. Вибирайте, (?)чи хочете ви загинути за мораль в яку ніколи не вірили і якій ніколи не слідували? Чим менше ви відчували, тим голосніше проголошували свою безкорисливу любов до інших і слугування їм, страхуючись, щоб інші не відкрили вашої сутності. Існування серед вас являє собою жахливе лицемірство, сцену, яку ви розігруєте один перед одним – кожен з вас обирає своїм моральним авторитетом непізнаване, відоме лише іншим, кожен фальсифікує реальність оскільки відчуває, що це від нього очікують і ні в кого немає сміливості розірвати порочне коло.

З дитинства ви втікали від жаху вибору, який так і не насмілилися усвідомити. Все практичне, що ви б робили для існування – робота, успіхи, досягнення – все, що приносить вам хліб і радість, все, що дає вам вигоду – це зло. І якщо добро, якщо моральне – це все те, що не вдається, руйнується, зривається, все, що шкодить вам – приносить втрати чи страждання, то вибір полягає в тому, щоб "бути моральним чи жити".

Ви задаєтеся питанням, чому ви живете без достоїнства, любите без палкості і вмираєте без спротиву; задаєтесь питаннями, чому куди б ви лише поглянули бачите лише питання на які немає відповідей, чому ваші життя роздирають нестерпні конфлікти… (А. Д.: …і шукаєте пояснення в "кінці світу", ). Ви не знаходите відповідей? Яким чином ви надіялися знайти їх? Ви відкинули свої засоби сприйняття, розум, а потім скаржитесь, що Всесвіт являє собою загадку.

Очікувальна позиція, яку ви займаєте слухаючи мої слова і намагаючись НЕ ПОЧУТИ їх – це боягузтво, сутність якої міститься у виразі "ми не повинні йти на крайнощі" (А.Д.: Те ж саме ми чуємо сьогодні з уст більшості кандидатів в Президенти України стосовно військових дій з боку агресорів).

Крайність, яку ви завжди намагалися уникнути, це визнання того, що реальність остаточна, що "А – це А", що "істина вірна", "реальність – це абсолют", "існування – абсолют", пилинка – абсолют і людське життя також абсолют.  (А.Д.: "і це нинішні владні структури добре розуміють: озброєний народ не буде терпіти паразитів при владі"). Чи живете ви, чи вмираєте – це абсолют. У кожному запитанні є дві сторони: одна – істина, друга – омана, але середина являє собою завжди зло (А. Д.: Хм-м-м…, а нам постійно наводять приказку-НЕ аксіому "істина – посередині"…). Але людина посередині – шахрай, який затемнює істину, для того, щоб робити вигляд, що не існує ніякого вибору і ніяких цінностей. Він не хоче приймати участі в жодній битві, але здійснює "правосуддя" посилаючи у в'язницю і грабіжника, і пограбованого; розв'язує конфлікти наказуючи мислителю і дурню зійтись на півшляху. В будь-якому компромісі між їжею і отрутою виграти може лише смерть (А. Д.: про харчування: напівотрута – це все ж отрута – І.Каганець на майдані; гра Ендера: миша, вибір чаш). У будь-якому компромісі між добром і злом лише зло може отримати вигоду (А. Д.: постійне нав’язування вибору "меншого зла" на виборах). Ви, напіврозумні, напівбоягузливі вели нечесну гру з реальністю, але самі стали жертвою цієї нечесності. Сутність, яку ви зрадили – це ваш розум. ЕГО, яке ви шукаєте, те необхідне Я, яке ви не можете виразити чи визначити – це не ваші емоції і примарні мріяння – ЦЕ ВАШ ІНТЕЛЕКТ.

Зверніть увагу з якою наполегливістю в людській міфології повторюється тема раю, який колись належав людям (А. Д.: десь чув недавно... Ошо "Про дітей", чи що?...): Атлантиди, райських садів чи якоїсь ідеальної держави, але це завжди знаходиться в минулому. Корінь цієї легенди існує, але в минулому не людства, а кожної людини. Ви все ще зберігаєте почуття, що в дитинстві, до того коли починали підкорятися, осягати жах нерозумного і сумніватися в цінності свого розуму, ви знали деякий пречудовий стан існування; знали незалежність розумної свідомості зверненого до відкритого Всесвіту – це і є той рай, який ви втратили, який ви шукаєте і легко можете набути.

Дехто з вас так і не дізнається, хто такий Джон Голт, але ті, хто хоча б знав єдину мить любові до життя, мить схвального погляду на цю Землю – пізнали велич бути Людиною. І я та людина, яка знає, що цю велич не можна зраджувати. Ви можете зробити цей вибір, цей вибір – відданість вищій здібності – є прийняття того факту, що найблагородніша дія, будь коли здійснена вами – це дія вашого розуму в процесі осягнення, що "двічі по два – чотири"!

Вибір "бути Людиною" все ще є, але ціна цього вибору – розпочати з нуля, стать голим перед лицем реальності і виправляючи історичну помилку, яка дорого дісталася, заявити: "Я існую, значить я мислю!" У людини є лише один основний вибір – думати чи ні. І це є мірою її доброчинності. Моральна досконалість - це не порушувана розумність, повне і неослабне використання вашого розуму прийняття розуму як абсолюту. Прийміть той факт, що досягнення щастя єдина моральна ціль вашого життя і що "щастя не страждання і не бездумне потакання своїм слабкостям, а доказ вашої моральної чистоти, оскільки воно доказ і результат вашої вірності досягненню своїх цінностей".

Скиньте захисні лахміття того пороку, який ви назвали добродіянням. Навчіться цінувати себе, що означає боротися за своє щастя (А. Д.: адже «ЦАРСТВО БОЖЕ ЗДОБУВАЄТЬСЯ СИЛОЮ») і коли засвоїте, що гордість - це сума всіх чеснот, ви навчитесь жити як Людина (А. Д.: "...тоді ти станеш Людиною" Заповіт Кіплінга).

12_zapovit_ariyskiy_lyudyni.mp3

Не кажіть, що вам занадто важко слідувати моїй моралі, що ви боїтесь її як боїтесь невідомого. Всі хвилини життя, які ви знали, прожиті за цінностями мого кодексу, але ви забули, відкинули, зрадили його; ви продовжували жертвувати: своїми добродіяннями – своїм порокам, кращими людьми серед вас – гіршим. Подивіться – довкола гнітючі руїни, з яких складається тепер ваш світ, що являє собою матеріальну форму зради вашим цінностям, своєму майбутньому, своїй країні, самим собі. Ми, яких ви тепер зовете, але хто вам тепер не відповість, ми жили серед вас, але ви нас не зрозуміли. Ви відмовилися визнати двигун, який я винайшов – і він перетворився в купу металобрухту. Ви не визнали героя в своїй душі і не визнавали мене, коли я проходив повз вас по вулицях.

Коли ви волали з відчаєм до недосяжного духа, який, як ви відчували, покинув ваш світ, ви давали йому моє ім'я, але волали ви до своєї відданої самоповаги. Вам не набути знову одного без іншого. Ця країна – створення розуму – не могла вижити на основі моралі жертвування. Якщо людина повинна жити на Землі, вона має право користуватися своїм розумом, має право діяти на основі своїх суджень, вправі трудитися заради своїх цінностей і володіти результатом своєї праці. Ви вирішили назвати несправедливим те, що ми, ті хто витягнули вас із халуп, забезпечили вас сучасними квартирами, радіоприймачами й автомобілями, маємо палаци і яхти. Ви вирішили, що маєте право на свою зарплату, але ми – не маємо права на свої доходи, що ви хочете мати справу не з нашим розумом, а зі своєю зброєю. Ми відповіли вам на це – "Хай ви будете прокляті!" Наше побажання збулося... ви прокляті...

Я говорю для тих, хто хоче жити і повернути гідність своїм душам. Тепер, коли ви знаєте правду про свій світ, перестаньте підтримувати своїх губителів! Лише ваша згода зробила можливим зло. Позбавте його вашої підтримки (буття українців про козаків: який ти козак, коли підтримуєш олігархів купуючи куриво, спиртне, наркотики), не намагайтесь жити на умовах своїх ворогів чи виграти у грі, в якій вони встановлюють правила. Починайте страйкувати так само як я – використовуйте потайки свої майстерність і розум, розширюйте знання, розвивайте здібності (А. Д.: ?Правда, відповідає настанові "Озброюйся!"?), але не діліться досягненнями з іншими (А. Д.: Чому це?....). Дійте як розумна істота і ставте собі за ціль стати об'єднувачем всіх, хто бажає почути чесний голос. Коли позбавлені своїх найкращих рабів держава грабіжників зазнає краху, коли вона перетвориться в хаос, коли розпадеться на голодуючі розбійницькі ватаги, які грабують один одного (А. Д.: …східні області зараз), а захисники моралі й жертвування пропадуть разом зі своїм вищим ідеалом – в той день ми повернемося!

Ми відкриємо ворота нашого міста для тих, хто вартий в нього увійти. Символом долара, як нашим гербом, символом вільної торгівлі і вільного розуму ми підемо в похід, щоб знову відвоювати цю країну у безсильних дикунів, які не зрозуміли її сутності, сенсу, величі.

Ця країна знову стане заповідником для виду, що зникає – розумних істот. Кожен буде стояти чи падати, жити чи вмирати за своїми розумними судженнями. У цьому світі ви зможете підніматися кожного ранку з тим духом, який був у вашому дитинстві. Це дух палкості, авантюризму і впевненості, який витікає з того, що ви живете в розумному Всесвіті. Ви будете жити в світі відповідальних людей, послідовних і надійних як факти. Від людей ви будете отримувати не подаяння, не жалість, не милосердя, не відпущення гріхів, а єдину цінність – справедливість. (А. Д.: О-ого! Заперечте це!) Ось такий стоїть перед вами вибір. Хай вирішує ваш розум і ваша любов до життя.

Останні мої слова будуть звернені до тих героїв, які, можливо, все ще ховаються в світі: – Брати по духу, подивіться на свої добродіяння і на природу ворогів, яким ви служите. Ваші губителі утримують вас вашими стійкістю, щедрістю, любов'ю. Але сьогоднішній світ такий, яким вони хотіли його бачити. Полишіть їх смерті, якій вони поклоняються. В ім'я відданості цій землі – полишіть їх! Не тратьте величі своєї душі на торжество їх зла. Чи чуєш ти мене, кохана? В ім'я найкращого в вас, не жертвуйте цим світом заради тих, хто представляє собою його найгірше (А. Д.: Знову помилка в трактуванні жертовності? Чи читати без частки НЕ? ;)).

Не дозволяйте герою в вашій душі загинути в одинокій боротьбі за те життя, якого ви заслуговуєте. Світ якого ви прагнете існує! Він реальний. Він можливий. Він – ваш! Але, щоб збудувати його, від вас вимагається повна відданість справі, повний розрив зі світом вашого минулого, з доктриною, що людина – це жертовна тварина, яка існує заради блага інших. (А. Д.: Знову помилка в трактуванні жертовності?).

Боріться за цінність своєї особистості. Боріться за свою гордість. Боріться за сутність людини, за його незалежний, мислячий розум. Боріться за чудову впевненість і абсолютну вірність знання, що ваша мораль – це мораль життя, що ваша боротьба – боротьба за досягнення цінності, величі, добра, радості. Ви здобудете цей світ, коли будете готові проказати ту клятву, як дав я на початку своєї битви. І для тих, хто хоче слідувати за мною я скажу її на весь голос:

"Клянусь своїм життям і любов'ю до неї, що ніколи не буду жити для когось іншого і не попрошу нікого іншого жити для мене".

Кінець.