Відбувається руйнування неефективних глобальних оборонних блоків на користь ефективних локальних, а австралійці показали урок правильної дипломатії українським політикам. що минулого тижня відмовилися від особливого партнерства із США
Основною подією минулого тижня була різка реакція Франції на створення британо-австралійсько-американського оборонного блоку і скасування Австралією контракту на суму понад 50 млрд Євро щодо закупки французьких субмарин, який називали “контрактом століття”.
Франція відкликала своїх послів з Австралії та США, а також скасувала зустрічі на рівні міністрів оборони Великої Британії та Франції. Такі кроки є безпрецедентні у стосунках між країнами, які вважаються союзниками.
Причиною відмови Австралії від закупки французьких субмарин стала передача їй американських технологій виготовлення модерніших ядерних субмарин
Як основну причину свого незадоволення Франція вказує те, що США і Велика Британія не консультувалися з іншими членами НАТО щодо створення нового тихоокеанського оборонного блоку.
Основні діючі сили: Велика Британія, США, Австралія, Франція.
Основна зацікавлена сила: Китай. Саме проти Китаю спрямований новий оборонний блок.
Різко виступаючи проти нього Франція однозначно продемонструвала, що є союзником Китаю. Позиція Франції полягає в тому, що з Китаєм треба не боротися, а співпрацювати, передовсім у сфері економіки. Тепер вона показала, що задля цієї позиції готова йти на конфронтацію зі своїми формальними союзниками по блоку НАТО аж до розпуску цього блоку.
Раніше про вичерпання блоком НАТО своїх можливостей і потребу розпуску цього блоку заявляв тодішній президент США Дональд Трамп. Очевидно, Британія і США передбачали, що створення ними разом з Австралією нового оборонного союзу з набагато ефективнішою ніж в НАТО системою прийняття рішень й здійснення військових операцій, значно зменшує роль Альянсу і веде до його фактичної ліквідації. Отже, попри різні ідеологічні позицій й локальні інтереси, Джо Байден в геополітиці продовжує діяти в тому ж напрямі, що й Дональд Трамп, оскільки це відповідає стратегічним інтересам США.
В новому оборонному блоці Британія, США й Австралія взаємно доповнюють один одного. Британія відзначається зараз великою геополітичною активністю. США мають велику військову та економічну потужність, а територія Австралії є плацдармом для посилення британо-американського впливу у південній частині Тихого океану, що є зоною не лише економічної, а й військово-політичної експансії Китаю. Очевидно, що передача Австралії технологій виготовлення модерних ядерних субмарин і створення нового блоку тісно пов’язані між собою. Адже створення блоку дає гарантію, що нові субмарини будуть використовуватись у спільних військових акція.
Геополітичні процеси для яких ця подія є значимою: глобалізаційно-локалізаційний перехід. Створення потужного локального військового блоку відкидає концепцію великих оборонних блоків таких, як НАТО й веде до формування локальних оборонних блоків на основі спільності інтересів невеликої кількості країн.
Одним з можливих таких майбутніх блоків є Британо-український військовий союз реальні дії щодо формування якого вже відбувається, що проявляється в інтенсивній британо-українській військовій співпраці. Балто-Чорноморський оборонний союз за участі України, Грузії, Балтійських та скандинавських країн. У розвитку цього блоку зацікавлені також сусідні з Україною країни. Якщо локальні військово-політичні структури стануть потужнішими ні глобальні, то це буде означати, що у військово-політичній сфері завершується глобалізація і починається локалізація.
В протистоянні британо-американського і китайсько-російського блоків, демарш Франції позиціонує її, як учасника не американо-британського, а китайсько-російського блоку, що відповідає її інтересам і на що вказувало багато її попередніх дій не таких виразних, як цей демарш.
Позицію пріоритетності співпраці з китайсько-російським блоком, а не конфронтації з ним займає і Німеччина, яка є основним ініціатором стратегічного проекту постачання російського газу у Європу (Північний потік-2). Нещодавно одне з китайських видань опублікувало статтю про велику зацікавленість Китаю в Північному потоці-2, активне лобіювання цього проєкту з боку Китаю і значне пришвидшення його реалізації завдяки цьому лобіюванню.
Основними країнами, проти яких геоекономічно спрямований Північний потік, крім України, яку цей проект усуває від транзиту російського газу в Європу, є США й Велика Британія, які претендували на постачання у Європу своїх енергоносіїв.
Позиція Франції щодо Північного потоку істотно змінилася протягом останнього року. Раніше вона виступала проти нього, а зараз фактично підтримала його. Таким чином декларована позиція Франції дедалі більше віддаляється від британо-американської й наближається до китайсько-російської.
Петро Жук, Роман Соломонюк, Назар Мазур Центр з інформаційних проблем територій
Наші інтереси:
Погіршення стосунків Франції із США та Великою Британією має важливе значення для України, оскільки стимулює США та Велику Британію на посилення співпрації з Україною й зміцнення України, як їхнього стратегічного союзника в центрально-східній Європі. Для України — це надійна гарантія від російської агресії в майбутньому й сподівання на швидше повернення окупованих Росією територій.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
ПРО ЩО СВІДЧИТЬ ПОГІРШЕННЯ СТОСУНКІВ ФРАНЦІЇ ІЗ БРИТАНО-АМЕРИКАНСЬКИМ БЛОКОМ
Відбувається руйнування неефективних глобальних оборонних блоків на користь ефективних локальних, а австралійці показали урок правильної дипломатії українським політикам. що минулого тижня відмовилися від особливого партнерства із США
Основною подією минулого тижня була різка реакція Франції на створення британо-австралійсько-американського оборонного блоку і скасування Австралією контракту на суму понад 50 млрд Євро щодо закупки французьких субмарин, який називали “контрактом століття”.
Франція відкликала своїх послів з Австралії та США, а також скасувала зустрічі на рівні міністрів оборони Великої Британії та Франції. Такі кроки є безпрецедентні у стосунках між країнами, які вважаються союзниками.
Причиною відмови Австралії від закупки французьких субмарин стала передача їй американських технологій виготовлення модерніших ядерних субмарин
Як основну причину свого незадоволення Франція вказує те, що США і Велика Британія не консультувалися з іншими членами НАТО щодо створення нового тихоокеанського оборонного блоку.
Основні діючі сили: Велика Британія, США, Австралія, Франція.
Основна зацікавлена сила: Китай. Саме проти Китаю спрямований новий оборонний блок.
Різко виступаючи проти нього Франція однозначно продемонструвала, що є союзником Китаю. Позиція Франції полягає в тому, що з Китаєм треба не боротися, а співпрацювати, передовсім у сфері економіки. Тепер вона показала, що задля цієї позиції готова йти на конфронтацію зі своїми формальними союзниками по блоку НАТО аж до розпуску цього блоку.
Раніше про вичерпання блоком НАТО своїх можливостей і потребу розпуску цього блоку заявляв тодішній президент США Дональд Трамп. Очевидно, Британія і США передбачали, що створення ними разом з Австралією нового оборонного союзу з набагато ефективнішою ніж в НАТО системою прийняття рішень й здійснення військових операцій, значно зменшує роль Альянсу і веде до його фактичної ліквідації. Отже, попри різні ідеологічні позицій й локальні інтереси, Джо Байден в геополітиці продовжує діяти в тому ж напрямі, що й Дональд Трамп, оскільки це відповідає стратегічним інтересам США.
В новому оборонному блоці Британія, США й Австралія взаємно доповнюють один одного. Британія відзначається зараз великою геополітичною активністю. США мають велику військову та економічну потужність, а територія Австралії є плацдармом для посилення британо-американського впливу у південній частині Тихого океану, що є зоною не лише економічної, а й військово-політичної експансії Китаю. Очевидно, що передача Австралії технологій виготовлення модерних ядерних субмарин і створення нового блоку тісно пов’язані між собою. Адже створення блоку дає гарантію, що нові субмарини будуть використовуватись у спільних військових акція.
Геополітичні процеси для яких ця подія є значимою: глобалізаційно-локалізаційний перехід. Створення потужного локального військового блоку відкидає концепцію великих оборонних блоків таких, як НАТО й веде до формування локальних оборонних блоків на основі спільності інтересів невеликої кількості країн.
Одним з можливих таких майбутніх блоків є Британо-український військовий союз реальні дії щодо формування якого вже відбувається, що проявляється в інтенсивній британо-українській військовій співпраці. Балто-Чорноморський оборонний союз за участі України, Грузії, Балтійських та скандинавських країн. У розвитку цього блоку зацікавлені також сусідні з Україною країни. Якщо локальні військово-політичні структури стануть потужнішими ні глобальні, то це буде означати, що у військово-політичній сфері завершується глобалізація і починається локалізація.
В протистоянні британо-американського і китайсько-російського блоків, демарш Франції позиціонує її, як учасника не американо-британського, а китайсько-російського блоку, що відповідає її інтересам і на що вказувало багато її попередніх дій не таких виразних, як цей демарш.
Позицію пріоритетності співпраці з китайсько-російським блоком, а не конфронтації з ним займає і Німеччина, яка є основним ініціатором стратегічного проекту постачання російського газу у Європу (Північний потік-2). Нещодавно одне з китайських видань опублікувало статтю про велику зацікавленість Китаю в Північному потоці-2, активне лобіювання цього проєкту з боку Китаю і значне пришвидшення його реалізації завдяки цьому лобіюванню.
Основними країнами, проти яких геоекономічно спрямований Північний потік, крім України, яку цей проект усуває від транзиту російського газу в Європу, є США й Велика Британія, які претендували на постачання у Європу своїх енергоносіїв.
Позиція Франції щодо Північного потоку істотно змінилася протягом останнього року. Раніше вона виступала проти нього, а зараз фактично підтримала його. Таким чином декларована позиція Франції дедалі більше віддаляється від британо-американської й наближається до китайсько-російської.
Петро Жук, Роман Соломонюк, Назар Мазур Центр з інформаційних проблем територій
Погіршення стосунків Франції із США та Великою Британією має важливе значення для України, оскільки стимулює США та Велику Британію на посилення співпрації з Україною й зміцнення України, як їхнього стратегічного союзника в центрально-східній Європі. Для України — це надійна гарантія від російської агресії в майбутньому й сподівання на швидше повернення окупованих Росією територій.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта