Про податки. З 1 липня Україна повернеться до масових податкових перевірок

Як пише економічний експерт В’ячеслав Черкашин, флагманами процесу кілька років тому стали:

• Китай з його політикою розширення відкритості до зовнішнього світу (підтримка мережі зон вільної торгівлі – green ports – та внутрішніх економічних зон, побудованих на принципі від "запозичення ззовні" до "виходу зовні");
• Великобританія з її ініціативою щодо створення восьми "вільних портів" (морські порти та аеропорти) – територій до 45 км, на яких діють м'які митні та податкові правила, а також створюється особливе планування інфраструктури з метою максимальної підтримки інвестицій, зайнятості та інновацій.

Не варто забувати Малайзію та її концепцію principal hubs, В'єтнам і його special investment incentive policy, Уругвай з його 11 вільними портами та, звичайно ж, Польщу з її яскравим Законом 2018 року про підтримку нових інвестицій, що передбачає розширення сфери дії режиму спеціальних економічних зон на всю територію країни.

Наприкінці минулого року до шанувальників ВЕЗ увійшли ОАЕ та Саудівська Аравія.

Позавчора до перерахованих країн приєдналася ще одна економіка, що непогано зростає, – мексиканська. Економічна влада оприлюднила проект надання масштабних податкових пільг для фірм, які інвестують у південний схід країни, де визначено 10 зон пріоритетного розвитку. Причиною названо спробу конкурувати з Панамським каналом, залучення інвестицій в економічно депресивні території Мексики та зменшення регіональної нерівності.

Податкові преференції враховують:

•  повне звільнення від корпоративного податку протягом перших трьох років роботи в регіоні та половинну ставку податку на наступні три роки, хоча є опція несплати до 90% податку при досягненні критерію створення нових робочих місць;
• прискорену амортизацію інвестицій упродовж перших шести років роботи;
• звільнення вiд податкiв на додану вартість операцій, здійснюваних на території пріоритетного розвитку;
• відшкодування ПДВ за операціями придбання обладнання та комплектуючих, вчинених за межами ВЕЗ протягом 4-х років.

Ну а українському уряду, зосередженому на вимогах МВФ, можна лише несміливо нагадати про те, що зазвичай "економити на економіці – не економно".

Нагадаємо, в березні 2022 року Президент України оголосив про початок податкової реформи, яка почалася з заміни ПДВ та податку на прибуток на ставку 2% від обороту та спрощений облік. Другим кроком мала б бути максимальна дерегуляція бізнесу. Але в травні до Києва повернулися із "Закарпатського котла" топ-податківці й повернули скасовані податки.

Ініціатором повернення податків став Данило Гетманцев, голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податків та митної політики. Це той, хто до війни проштовхував закон, щоб українці платили податок за додатковий дохід, який отримують у свій вільний від основної роботи час. Це той, хто дуже переймався тіньовою економікою, яка зараз, під час війни, рятує українців.

Це той, хто на початку травня 2022 року заявив: "Я б вже відновив перевірки для бізнесу, який не постраждав від війни".

Попри скандал з виявленими злочинними схемами ДФС та зв'язками корумпованих податківців з Гетманцевим, його ніхто не чіпає і дозволяє й надалі душити бізнес своєю податковою політикою.