Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Подолання корупції і економічний прорив: суть податкової реформи

Громадяни обирають для себе найкраще з доступних місць проживання, найсприятливіші юрисдикції для ведення бізнесу, найбезпечніший простір. Тому не слід дивуватися, що 12 тисяч українських підприємців зареєстрували компанії тільки в одній в Польщі у 2022 році.

Там підприємець має нижчий, ніж в Україні, та ефективний ПДВ, податок на виведений капітал, ще й повернення частини сплачених податків. Не говорячи вже про пільги, дешеві кредитні ресурси, значний внутрішній ринок і часткове відшкодування інвестицій, пише відомий економіст Андрій Длігач на "Ми –Україна".

Питання не тільки в нечесних судах і у втручанні силовиків в економічну діяльність. Є проблеми економічної системи та економічних відносин.

В Україні одного пенсіонера утримує 0,9 працюючих, які сплачують соціальні податки. А в ЄС співвідношення 2,6 до 1. Це говорить про те, що в нас податкова і пенсійна система не відповідають чинній демографічній картині. 10,5 млн людей сплачують ЄСВ, 11,5 млн пенсіонерів і людей з інвалідністю – це вже очевидна неправильність, очевидно, що пенсійна, податкова та інші сфери потребують системної реформи.

Бізнес не має доступу до фінансів. Недофінансованість зараз оцінена в 300 млрд грн на рік. А до того ще й приходить податківець і каже, що ти маєш заплатити 1,5% з обороту. Яка в нас насправді податкова система? Де-факто в Україні працює податок з обороту для МСБ [малий та середній бізнес]. ДПС [Державна податкова служба] встановлює норми сплати податків для МСБ в залежності від суми обороту.

Де ж поділися гроші? – Вимиті політикою НБУ і Мінфіну через чинну економічну ситуацію. Але це – не ключове, бо проблема була і до війни.

Ключова причина – вимивання фінансового ресурсу через корупцію і деінвестування – через несприятливу економічну ситуацію бізнес виводить ресурси за кордон.

Обсяг корупції в Україні за різними оцінками сягає 300 – 450 млрд грн на рік.

Податкова та митна система – найбільші джерела корупційних потоків і переходу в “тінь”. 89% підприємств, що оптимізують сплату податків в неофіційний і напівофіційний спосіб мають причину – не прагнення надприбутків, а банальна необхідність вижити в створених економічних умовах, коли є “чорні” конкуренти, коли є “плани по зборах” в податкової, коли правоохоронні органи залучені в бізнес-процеси тощо.

Ті самі підприємці відкривають компанії в Європі та сплачують податки повністю. Ось що вони кажуть: “В Європі ми сплачуємо все і зростаємо. А в Україні змушені оптимізовувати, щоб принаймні вижити.”

Необхідність проведення радикальних економічних реформ

Сутність запропонованої антикорупційної податкової реформи полягає в наступному:

  • перейти до викоренення корупції в податковій сфері одночасно винищенням економічних передумов корупції, покращенням адміністрування податків, збільшенням відповідальності податківця і підприємця;
  • для викоренення економічних передумов корупції обраховано оптимальні ставки податки, за умов яких максимізується детінізація бізнесу (90%), мінімізується дефіцит державного бюджету, забезпечується зростання інвестицій (+18%), забезпечується економічне зростання (ВВП +4-6%), створення нових робочих місць (+20%);
  • вводяться нові ставки податків: ПДВ 10%, податки на працю сумарно 13%, податок на прибуток 10% (або податок на виведений капітал 15%).

Реформа підтримана Коаліцією бізнес-спільнот за модернізацію України (об’єднує провідні українські бізнес-організації, в тому числі СУП, ТПП, бізнес-спільноту Board, CEO Club), а також EBA, переважною більшістю економістів, суспільством, ліберальною частиною Кабміну та Офісу Президента.

З рештою, Президент і міжнародні партнери підтримують необхідність реформи податкової системи, а МВФ, який прийнято вважати противником податкових новацій, вказує на необхідність системних податкових реформ. Щоправда, в Меморандумі, можливо, помилково вказано, що реформи не мають призвести до зниження надходжень до державного бюджету, що явна економічна помилка, бо мова має йти про недопущення, наприклад, зростання дефіциту державного бюджету, з розумінням того, що податкова реформа як раз і зорієнтована на зменшення державних видатків, отже навіть за умов скорочення надходжень до бюджету ситуація з дефіцитом бюджетом суттєво покращується.

Попри очевидну необхідність проведення реформи, знаходяться ті, хто замість пропозиції власної моделі для конкурсу проектів намагаються дискредитувати реформу.

Але ж подібна реформа проведена багатьма країнами світу, що прагнули зробити економічні прориви, попри всі аргументи на рахунок Директиви 112 ЄС (про ПДВ зокрема), рекомендаціям МВФ або BEPS.

Безумовно Україна буде виконувати всі взяті на себе зобов’язання. Це має бути нашим принципом.

Досвід успішних країн

В історії майже кожної заможної розвинутої країни був період максимальних економічних свобод, низьких податків і державних інвестицій в інновації та науку.

Так, Болгарія знизила податок на прибуток із 40% до 10%, на доходи з фізичних осіб з 52% до 10% – доходи бюджету зросли вчетверо за 10 років. У 2006 році Словаччина запровадила фіксований податок 19% (знизивши податок на прибуток з 25%), водночас були ліквідовані всі пільги по сплаті податку на прибуток. Кіпр знизив податок на прибуток з 29% до 10%. Ірландія знизила ставку податку на прибуток вдвічі. Польща запровадила податок на виведений капітал, який нам в Україні наче забороняють. Естонія і Латвія оподатковують лише дивіденди. Принаймні 19 країн Європи мають ставку податку на прибуток нижче за український. В тому числі 6 країн 10% і нижче. Ефективний ПДВ в Польщі та ще в більшій частині країн ЄС нижчий за український через диференціацію ставок.

Також важливо розуміти, що неможливо подолати корупцію як явище лише посадками корупціонерів і формуванням антикорупційних органів.

Джерело корупції – державний бюджет і економічна система. А саме: податкова та митна система, державні та місцеві закупівлі, система регуляцій і дозволів, комерційна діяльність державних підприємств.

Подолати корупцію – це, відповідно: податкова та митна реформи, дієвий АМКУ в додаток до Prozorro, регуляторна “гільйотина”, тотальна приватизація. А вже після цього – громадянська просвіта, новий суспільний договір, збільшення відповідальності бізнесу і держслужбовців за корупцію.

До війни в Україні через публічні фінанси розподілялося 44% ВВП, а середньорічні темпи економічного зростання у 2011-2019 році були -1%. Навіть якщо прибрати найтяжчі 2014, 2015, 2020, 2022 роки нашої історії, то побачимо відсутність справжнього економічного зростання.

Польща обганяла нас по параметрах зростання кожне десятиріччя з 1991 року. Багато країн за цей час зробили справжні економічні прориви. І вони базувалися на зростанні економічних свобод і в тому числі податкових реформах. Існуюча в Україні податкова система призвела до формування існуючої корупційної системи та значного відставання української економіки. Отже, залишати її – це мати той саме результат, який маємо всі роки її існування.

Для того, щоб реалізовувати податкову реформу, побудовані поведінкові та економетричні моделі. Проведені моделюючі дослідження на 206 підприємствах. Побудована системно-динамічна модель. Проведений детальний аналіз досвіду країн у світі.

Цифри реформи “10-10-10” (насправді, 10-13-10) є результатом пошуку балансу між ідеєю максимізації поточних надходжень до бюджету та детінізації економіки.

Зниження ПДВ до 10% суттєво знижує привабливість використання “скруток” і інших механізмів оптимізації сплати ПДВ.

Зниження податків на працю (з 34% до 13%) призводить до детінізації зарплат в Україні (і також впливає на зниження оптимізації ПДВ та інших схем).

Зниження податку на прибуток зменшить в півтори рази (з 35% до 21%) кількість підприємств, що оптимізують в “сірий” спосіб сплату цього податку. Зауважу, що модель показала, що впровадження податку на виведений капітал навіть при ставці 15% дає кращий результат ніж ПнП при 10%.

9% можливого (в негативному сценарії) “просідання” надходжень до бюджету це в сучасних умовах незначна плата за знищення корупції в економічній сфері.

Проте маємо врахувати також, що податкова реформа призведе й до скорочень витрат самого державного і місцевого бюджету. 4,8 млн наших громадян отримують платню з бюджетів чи на державних підприємствах. Отже, як показує моделювання державного бюджету, податкова реформа сприятиме скороченню його дефіциту. Тобто результат реформи – плюс, а не мінус для бюджету.

Знижуйте податки, розширяйте базу оподаткування

Близько 60% доходів державного бюджету від ЄСВ та ПДФО – це сплата податків держслужбовцями та працівниками державної сфери й державних підприємств. Тобто фактично держава сплачує податок сама собі!

95% підприємців (як представників міжнародного бізнесу, так і вітчизняного) підтримують запропоновану податкову реформу. Потенційне зростання інвестицій на 18-22% і робочих місць на 20% (це дані досліджень Advanter Group, Дія.Бізнес, ЦРІ, ОРПЕ) – це те, що декларує сам бізнес.

Антикорупційна податкова реформа також схвально сприйнята експертами, зокрема, на Антикорупційному Саміту в Києві представники Світового банку, європейських країн, в яких було проведено успішні податкові реформи, нобелівський лауреат з економіки Томас Сарджент, керівник Американського союзу платників податків і переважна більшість спікерів говорили нам, українцям: “Знижуйте податки, розширяйте базу оподаткування”.

За рахунок ліберальних реформ, в тому числі Антикорупційної податкової реформи, Україна стане для Європи Next Big Thing, відповіддю, а не запитанням, щодо того як прискорити економічне зростання ЄС, як посилити Союз, як надати європейському бізнесу нові можливості та підвищити конкурентоспроможність у світі.

Нова економічна модель для України: економічні свободи, найкращі умови для ведення бізнесу і самореалізації талантів. Або бідність, депопуляція, деградація. Обирати нам. Але якщо ми обираємо перший сценарій, то це означає радикальну зміну економічної системи.

Наші інтереси: 

Влада повинна дослухатися до економістів. Війна стала рубіконом. Повертатися назад вже не вийде. Україна має нарешті провести кардинальні економічні зміни. Податкову систему потрібно змінити – необхідність цього настільки очевидна, що навіть пересічний українець це розуміє (наприклад, чого у Польщі деякі товари дешевші, ніж в Україні. Елементарно! Тому що на ті товари немає ПДВ, або це ПДВ – не 20%, як в Україні).

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Метафора колективного розуму

Шукачі перлів: надлюдський розум «Народного Оглядача», його практичні прояви та перспективи

У цій статті ознайомимось з трьома реальними історіями дії надлюдського розуму, розглянемо наш досвід його застосування і сформулюємо три найближчі завдання нашого проекту.

Останні записи