«Як зайдете в яке місто чи село, спитайте, хто в ньому достойний, і там перебувайте, поки вийдете».
Ісус Хрестос
«Я завжди знав, що люди – найцінніша частина будь-якого бізнесу».
Пітер Тіль
Тіль має диплом бакалавра з філософії, проте ім’я собі він зробив у сфері технологій, ставши одним із ключових гравців Кремнієвої долини. Його справедливо вважають творцем філософії стартапів, а сам він шукає відповіді на запитання: як ще я можу поліпшити світ і як нам подолати смерть і осягнути вічне життя. У його думках прослизає ельфійське мислення, а значить, він йде еволюційним шляхом. Наприклад, він говорить: «Люди завжди говорять: живіть так, ніби це ваш останній день. А я думаю, що ви повинні жити таким життям, ніби воно буде продовжуватися вічно».
У цьому матеріалі ми детальніше приглянемося до цієї видатної особистості й спробуємо з’ясувати езотеричну сторону його філософії, яка уже отримала свою примітну назву – ТІЛІЗМ, а також побіжно торкнемося окремих граней його біографії. Додатково варто зазначити, що у великій мірі цей матеріал побудований на книзі Томаса Рапольда «Пітер Тіль. FACEBOOK, PAYPAL, PALANTIR. Як Пітер Тіль революціонізує світ» (
. Це найповніша та найоб’єктивніша із прочитаних мною книг про цю людину. Якщо використовуватимуться цитати з інших джерел, будуть подані відповідні примітки.«Пітер Тіль – інтелектуал з дуже глибокими знаннями в галузі політики, філософії, економіки і технологій. На відміну від багатьох інших діячів Кремнієвої долини, його світогляд не базується на одновимірній технологічній специфіці. Тіль завжди має на увазі загальну картину...»
Світогляд Тіля базується на оптимізмі, протилежному до більшості мисленні та використанні можливостей, яких інші ще не бачать.
«Сьогодні він дав би собі таку пораду: «Запитай себе: Чому я роблю ці речі? Чи роблю я це тому, що мені так хочеться? Чи це просто гра, в яку я граю заради престижу?». Тіль прагне, щоб суспільство повернуло собі віру в прогрес і докладає до цього грандіозні зусилля.
«У підході Тіля я побачила допитливість, інтелект і парадоксальний ідеалізм, що раз по раз змушували мене повертатися на територію Затоки Сан-Франциско... Тіль ніколи не був прихильником культури коктейльних вечірок. Він не любить говорити на світські теми, як-от погода чи відпустка, просто щоб підтримати розмову. Його нехіть до цього спонукала людей думати, що він сором’язливий. Тіль явно спроможний розмовляти про погоду. Він просто не розуміє, чому має витрачати у такий спосіб свій час» (4).
Колеги відзначають: «Він завжди радше шукатиме рішення на якійсь науковій базі, ніж просто діятиме навмання... Тіль цінував чесність [і продовжує це робити - А.Г.]... Пітер любить усе ретельно вивчати. Він любить перевіряти свої здогадки... Він активно вивчає, як усе може дати тріщину, як усе може розвалитися – постійно... Шахові противники Тіля згадують його агресивний стиль. «Він був безжальний... У його шаховій грі не було жодного гумору...» (5).
Дружба та партнерство
Одним із визначальних критеріїв успіху Тіля є побудова робочих стосунків на фундаменті міцної дружби та довіри. Своїми найближчими помічниками він обирав людей, із якими знайомий роками. Для нього побудова в процесі діяльності дружніх стосунків на основі взаємоповаги і любові до своєї праці – запорука досягнення успіху в поставленому завданні. Пітер Тіль у книзі «Від нуля до одиниці» про це говорить так: «Якщо результатом перебутого на роботі часу не стали стійкі дружні стосунки з колегами, отже, ви неправильно інвестували свій час...
Наприкінці 1990-х ще не було соціальних мереж. Для Пітера Тіля з самого початку було дуже важливо, що він «хотів створити компанію, в якій всі культивували б справжню дружбу один з одним, і що ця дружба була б важливішою за компанію та її економічний успіх». Всі співробітники були найняті не через хедхантерів, а безпосередньо через свої зв'язки в Стенфорді. Пітер Тіль міг сліпо покладатися на багатьох старших співробітників PayPal [Компанія, заснована Тілем разом із вихідцем із України Максом Левчином у 1998 році - А.Г.]».
Пітер Тіль разом із колегами вмів створювати справжню магію на робочому місці. У великій мірі це стосується PayPal. Люди йшли працювати до його компанії не через захмарні заробітки, а через особливу атмосферу, енергетику, відчуття причетності до чого грандіозного. Тіль творив магію. «Там було щось особливе... – каже один член продуктової команди...тепер, коли я входжу до тієї чи тієї команди, я тільки й шукаю ту магію, яку ми бачили в перші дні PayPal. Вона рідкісна...
Значно більше Бюля та Меллоя [представники Nokia Ventures – потенційні інвестори в компанію Тіля на той час (кінець 90-х) – А.Г.] вразила сама команда. «У них була якась унікальна енергія... Там був Пітер, цей надрозумний бізнесмен» (5).
Часто під час співбесід для кандидатів на роботу Тіль разом з колегами влаштовували логічні змагання, де основою було вирішення інтелектуальних завдань. Інженер Сантош Джанардган: «Люди, яких ми врешті наймали, принаймі мали надзвичайно високий IQ й думали так, як ми. Тож ми могли втратити кілька справді чудових талантів, але люди, що зрештою приходили... були інстинктивно наші...
Керівники PayPal справді прагнули змінити світ і вітати найкраще, чим може стати людина. Тому вони вітали внесок кожного. Навіть якщо ти був співробітником найнижчого рангу. Якщо ти мав що сказати, вони хотіли це чути...Вони справді вірили в людей, на противагу інституціям» (5).
Конкуренція
Іншим визначальним фактором світогляду Пітера Тіля є принцип уникнення конкуренції наскільки це можливо. Його можна охарактеризувати так: «Конкуренція для невдах». Тіль пояснює це тим, що замість акумулювання коштів та енергії із подальшим їх ефективним застосуванням, люди, які знаходяться у вирі конкурентної боротьби, тратять їх, наряду з часом, не на створення нового, а на знищення опонента, тим самим, забуваючи про свою головну мету – задоволення потреб споживачів та творення нового, кращого світу.
Ось як це можна окреслити стисло:
Змагайтеся із собою, а не з іншими. Тоді ви будете використовувати власну енергію на посилення себе, а не знищення інших. Коли ви самостійно будете ставити собі виклики, Всесвіт сприятиме вам, а не генеруватиме нові перешкоди.
Стартап в ідеалі повинен відкрити новий ринок, нову екологічну нішу й зайняти в ній домінантне становище. На противагу загальнопоширеній думці, що конкуренція сприяє торгівлі, на думку Тіля конкуренції слід уникати: «Конкурентна екосистема штовхає людей до жорстокості... Чому ж тоді економісти одержимі конкуренцією як ідеальним станом? Це пережиток історії. Економісти скопіювали свої розрахунки з робіт фізиків XIX століття. Вони ставляться до фізичних і юридичних осіб як до взаємозамінних атомів, а не як до унікальних творців ... Що більше ми конкуруємо, то менше заробляємо... Конкуренція може створювати в людей ілюзію можливостей там, де їх нема... Уникайте конкуренції скільки вистачить сил ... Якщо ви сприймаєте конкуренцію як руйнівну силу, а не ознаку цінності, ви мислите тверезіше за більшість... Конкуренція та капіталізм суперечать одне одному... Монополісти всіляко замовчують свій монопольний статус, намагаючись не привертати зайвої уваги... Творчі монополії не лише корисні для решти суспільства; вони потужні рушії, що покращують світ... Будь-які монополії мають більшу цінність, ніж мільйони конкурентів, які нічим один від одного не відрізняються...» (6).
Книги
На світогляд Пітера та його філософію значний вплив здійснили прочитані ним в дитинстві книги. Про них буде сказано в окремому розділі, тут же варто зазначити, що найбільший вплив на його погляди здійснив Джон Толкін та його «Володар перснів».
Корпоративна солідарність
Інтереси колективу завжди були для нього вище, ніж особисті. Він робив усе для того, щоб фірми під його керівництвом незмінно були успішними.
Для самого Тіля завжди було важливо ставити на перший план компанію, а не себе, і бути прикладом для наслідування серед співробітників.
Зважаючи на особисті духовні погляди Тіля, про які буде розказано нижче, «право на соціальну та приватну свободу настільки важливе для Тіля і Карпа [генеральний директорі компанії Palantir – А.Г.], що вони створили [в Palantir – А.Г.] для нього окрему класифікацію професій: «Інженери з питань приватності та громадянських свобод».
Інвестиційний гуру
Тіль йде власним шляхом в аспекті здійснення інвестицій, де він проявив себе одним із кращих. Його сміливо ставлять в один ряд із таким «старійшиною» даного цеху, як Уоррен Баффет. Особливістю інвестиційного підходу Тіля є концентрований портфель вкладень. Він категоричний противник формули «поливай і молись», коли інвестори ніби засівають поле і потім лише чекають в надії на прибуток, який злегка перевищуватиме середній показник. Тіль інвестує в окремі стартапи. Але для того, щоб знати в кого саме вкладатися, потрібно, перш за все, чудово аналізувати ринкові умови, прислухатися до власної інтуїції (що є голосом духу), а також мислити критично і не слідувати за натовпом. Саме ці фактори є визначальними критеріями успіху Тіля в інвестуванні. «Тіль зосереджується на інвестиціях, які не є ідеями «я теж», а створюють реальні компанії, що змінюють світ».
Глобалізація
Він не є прихильником глобалізації. Тіль реалістично дивиться на світ. На його думку, саме інновації та технології дозволять створити нові робочі місця. При цьому для нього технології це лише інструмент, який повинен сприяти поліпшенню життя.
Для нього технологія, а не глобалізація, є визначальним фактором майбутнього.
Кремнієва долина – це місце, де інновації народжуються в рази частіше, ніж будь-де інде у світі. В цьому океані компаній, які щодня з’являються або зникають, він шукає тих, хто звертає свою увагу на важливі проблеми, яким не приділяли уваги, й усіма силами заохочує бажаючих їх вирішувати.
Тіль зазначає: «Є дві головні тенденції ХХІ століття... По-перше, глобалізація економіки... У цьому глобалізованому, децентралізованому світі насильство та тероризм дуже поширені, їх важко стримувати. Тероризм заразив усі країни, і зупинити його складно. Проблема в тому, щоб знайти спосіб боротьби з насильством у контексті відкритої глобальної економіки» (5). У великій мірі це стосується й України, яка веде війну із терористичною Росією.
Відраза до бюрократії
«Тіль ненавидів бюрократію, а тепер, зі зростанням Confinity [Компанія-пепередниця PayPal – А.Г.], він ризикував потрапити в пастку саме того, чого задихався, коли пішов з юридичної фірми – менеджменту, паперової роботи, нарад. «Пітер ще менш терплячий до рутини, ніж я, – каже Маск, відомий противник адміністративної роботи. – Моя терплячість до рутини низька, але в Пітера вона нульова» (5).
У Тіля відраза до будь-якої форми одноманітності та регламентації.
Таємні стежки
Тіль постійно наголошує, що люди повинні шукати секрети та ходити таємними стежками: «Ви повинні заходити в двері, які приховані, знаходяться в стороні і в які ніхто не хоче заходити. Слід уникати дверей, перед якими утворюються натовпи людей». Це, безсумнівно, в певному сенсі перегукується із Євангелієм, щоправда, тут Ісус казав про вічне життя: «Входьте вузькою брамою, бо простора брама й розлогий шлях, що веде до погибелі, і багато ним ходять. Але тісна брама й вузький шлях, що веде до життя, і мало таких, що його знаходять».
Тіль звик реалістично та тверезо дивитися на речі. Він мислить нестандартно та застосовує контрарний підхід. Для нього очевидно, що «західний світ опинився в пастці благодушного застою, в якому політика і бізнес більше не наважуються називати грандіозні візії в стилі проекту висадки на Місяць і просувати ризиковані інновації». Саме тому його прагнення націлені на сприяння проявам реалізації творчого потенціалу та відновлення значущості технологій із їх обов’язковим прогресом.
Він неодноразово повторює у своїх інтерв’ю, що його головною метою є зробити світ кращим.
На практиці він це яскраво проявляє в своїй теперішній компанії. «Для Пітера Тіля «Palantir» – це не звичайна інвестиція в стартап. Це місія – використовувати програмне забезпечення та аналіз даних, щоб зробити світ кращим і справедливішим».
Варто зазначити, що одним з давніх друзів Пітера Тіля є Ілон Маск. Вони познайомилися наприкінці 90-х, коли спочатку паралельно працювали над створенням цифрової платіжної системи, а згодом злились в одну компанію PayPal, об’єднавши в 2000 році «Confinity» (Тіль) та «Х.com» (Маск). Це стало яскравою ілюстрацією тези, що ідеальне закінчення війни – це зробити свого ворога другом. Це також слугує додатковим доказом того, що Тіль за соціотипом є миротворцем, тобто етико-інтуїтивним інтровертом. Замість того щоб розпорошуватися на боротьбу (конкуренцію), яка швидше за все привела б до краху компанії, він, раціонально проаналізувавши ситуацію, прийняв рішення, яке принесло користь двом сторонам.
«Партнер і друг Пітера Тіля по PayPal Ілон Маск, засновник виробника електромобілів Tesla та аерокосмічної компанії SpaceX, ще у 2014 році опублікував усі патенти Tesla у відкритому доступі, що стало сенсаційним кроком. «Усі наші патенти – ваші», – написав Маск у своєму блозі. Він дотримується філософії, що, зробивши свої технологічні розробки доступними, світова технологічна спільнота зможе швидше розвивати електромобільність і, таким чином, чинити більший тиск на традиційних автовиробників. На думку Маска, доступ до знань і готовність ділитися ними призводить до прискорення інноваційних циклів, а отже, до виграшу для всіх».
Якось після презентації по темі біотехнологій британець Джеймс Прауд сказав: «Навіть ті, кому хочеться досягти раю, не хочуть вмирати, щоби туди потрапити» (4).
Тіль є активним прихильником думки, що смерть – це не кінцевий результат людського життя, а проблема, яку можна вирішити. Саме тому він багато про це думає і робить практичні кроки в напрямку підтримки біотехнологій, які могли б спочатку продовжити життя, а згодом, досягти можливості жити вічно.
«В інтерв'ю для програми про Кремнієву долину «Студія 1.0» з журналісткою Bloomberg Емілі Чанг Тіль припускає, що може дожити до 120 років. Щоб досягти цього, він їсть дуже мало цукру і дотримується спеціального плану харчування. Проте, на його думку, для перемоги над такими недугами, як рак і хвороба Альцгеймера, або навіть над смертю, потрібні серйозні технологічні прориви. Сам Тіль інвестує значні кошти в біотехнологічні компанії, щоб вивести суспільство на наступний рівень…
У 2006 році Тіль пожертвував 3,5 мільйона доларів британському вченому та біоінформатику Обрі де Грею через фонд Methuselah Mouse Prize Foundation. Тіль переконаний, що «великі досягнення в біологічних науках в цьому столітті забезпечать скарбницю відкриттів для значного поліпшення здоров'я і тривалості життя для всіх». Революційний підхід де Грея «прискорить процес дослідження старіння ... і дасть людям радикально довше і здоровіше життя». Де Грей очолює Фонд SENS, який працює над скасуванням біологічного старіння і підтримується Фондом Тіля. Кембриджський вчений регулярно привертає багато уваги на конференціях і в ЗМІ своїми провокаційними заявами про те, що ми можемо «запобігти старінню» або що «старіння – це однозначно нездорово».
Лора Демінг з 14 років працює над проектами, спрямованими на зупинення старіння людини. Будучи студенткою Массачусетського технологічного інституту, вона експериментувала зі штучними тканинами та органами. Зараз вона працює з фармацевтичними експертами та фондовими менеджерами як партнер венчурної організації The Longevity Fund».
Тіля виділяє сильне бажання продовжити активне довголіття людства, а в майбутньому знайти можливість жити вічно. На цю рису його світогляду мали великий вплив прочитані ним в дитинстві книги. Окрім Азімова, Гайнлайна, Ренд, особливу любов Тіль виявляв і продовжує це робити до «Володаря перснів» Джона Толкіна. Він навіть назвав деякі зі своїх компаній запозиченими із твору назвами: «Palantir Technologies» (палантір – чарівний камінь, що дозволяє бачити на відстані та майбутнє), «Mithrill Capital» (мітрил – дорогоцінний і напрочуд міцний метал), «Rivendell LLC» (Рівендел – край ельфів).
У питанні вічного життя Тіль не є білою вороною. Виявляється, відомі люди минулих століть також вкрай цікавилися цим питанням. «В XVI столітті конкістадори шукали в джунглях Флориди фонтан молодості. Френсіс Бекон писав, що «продовження життя» треба розглядати як окрему галузь медицини, до того ж дуже шляхетну. У 1660-х роках Роберт Бойл поставив продовження життя (поряд із «відновленням молодості») на першому місці свого знаменитого переліку побажань до науки майбутнього. Завдяки географічним відкриттям і лабораторним дослідженням найкращі уми епохи Відродження вважали, що смерть можна перемогти...» (6).
Повторимо думку Тіля:
«Люди завжди говорять, живіть так, ніби це ваш останній день. Я думаю, що ви повинні жити таким життям, ніби воно буде продовжуватися вічно».
Ключовою передумовою успіху Тіля, окрім його вроджених здібностей, є підбір конгеніальних партнерів, які могли б гармонійно доповнювати його задля формування синергії зусиль та їх спрямування на досягнення результату. Якщо розглядати сам термін конгеніальність, він означає, зокрема, природну згоду або гармонію між двома або більше людьми. Для таких людей взаємодіяти між собою приємно та легко, вони без проблем викладають один одному власні погляди та почуття. Також під ним розуміють духовну або інтелектуальну спорідненість, коли люди поділяють спільні погляди та інтереси.
В PayPal для Тіля таким партнером був Рід Гофман. У компанії Palantir – Алекс Карп. Він «отримав ступінь доктора філософії. Генеральний директор Палантір. Має унікальну здатність проникати в складні проблеми без технічної освіти і перекладати їх для нетехнічних людей.
Тіль знайшов конгеніального партнера в особі Карпа. Тому, коли ми говоримо про підприємницьку роль у Palantir, ми намагаємось проаналізувати їхню конгеніальність у парі. Тіль, «супер» стратег, і Карп, не менш блискучий в ролі операційної відповідальності...
«Карп – беззаперечний і беззастережний лідер у Palantir. Він задає напрямок і його також називають «совістю» компанії... Карп – головний дивак серед диваків Palantir... Він практикує медитацію цигун і добре знайомий з айкідо та джиу-джитсу... Він орендує і не має власного автомобіля, оскільки так і не встиг отримати водійські права». Серед іншого, необхідно звернути увагу, що «Palantir, 20-мільярдний стартап [інформація надана станом на час написання книги, а це 2017 рік. Зараз ринкова капіталізації фірми складає порядка 250 млрд.дол. - А.Г.], співзасновником якого є Тіль, роками намагається протидіяти непрозорим процесам військових закупівель». Цікаво зазначити, що штаб-квартира Palantir має назву «Шир» (назва краю, де жили гобіти у Толкіна).
Тіль прихильник думки, що держава повинна забезпечувати захист громадян від посягань на їхнє життя. Для Пітера сильна армія є запорукою миру. Тому наприклад «Anduril, оборонний підрядник-стартап, який також підтримує Тіль, створює дрони для військового спостереження» (3).
Пітер Тіль народився в Німеччині, але вже в один рік переїхав до Америки. З дитинства він чудово проявляв себе в шахах. «Він був сьомим найкращим гравцем у США серед дітей до 13 років». Стратегічне мислення, необхідне для здобуття перемоги в грі, в майбутньому стане одним із визначальних факторів досягнення успіху в справах, за які брався Пітер. Він дуже не любив програвати, що говорить про дух переможця та сильні лідерські якості.
Контрарний підхід у мисленні Тіля кристалізувався поступово. «Спочатку він пройшов класичний освітній шлях від школи до навчання в Стенфордському університеті... У 1989 році Пітер Тіль нарешті отримав ступінь бакалавра з філософії 20-го століття. Потім він продовжив вивчати право в Стенфордській школі права і закінчив її в 1992 році, отримавши ступінь доктора права (JD)... Пізніше він працював у великій юридичній фірмі на Мангеттені. Тож він був частиною «хом'ячого колеса...». Після відмови в якості кандидата на посаду у Верховному суді, він був сильно розчарований. Однак, як потім згадував, саме це дозволило йому переїхати в Кремнієву долину і віднайти свій шлях.
Незважаючи на те, що сам пройшов традиційній освітній шлях, «Тіль ставить під сумнів традиційні освітні шляхи як єдиний ідеальний маршрут, хоча сам здобув раціоналізовану освіту в Стенфордському університеті... йому не подобається слово «освіта» і він вважає його «надзвичайно абстрактним». Сьогодні він також скептично ставиться до кваліфікаційних сертифікатів. Він бачить нас у великій оманливій «освітній бульбашці», з якої нам потрібно вирватися».
Що він робить для цього? Наприклад, ініціював виділення стипендії у розмірі 100 тисяч доларів для 20 молодих людей у віці до 20 років для реалізації своїх унікальних ідей в сфері стартапів. Єдиною умовою для участі у відборі є необхідність залишити навчання в коледжі і цілковито присвятити себе цій справі.
«Того пополудня Тіль натхненно пояснював, що молодим людям краще навчатися самостійно, а не платити за право чотири роки навчатися в коледжі. «Усі великі підприємці мають пристрасть до освіти й самоосвіти, — промовляв він до групи приблизно п’ятдесяти професорів, підприємців, інвесторів і друзів у конференц-залі готелю Hyatt. — Ніколи не зарано почати». Він сказав, що вища освіта відволікає від роздумів про актуальне в житті. «Ви втрачаєте бачення плану та мети майбутнього», — додав він» (4).
Повертаючись дещо в минуле, варто зазначити, що важливою віхою у житті Тіля була робота у студентській газеті «The Stanford Review». Вона дозволяла сміливо виявляти свої погляди, а також знаходити нових друзів, із багатьма із яких Пітер продовжує працювати досі. «Наприкінці другого року навчання на філософському факультеті Тіль взявся до справи. Разом із Норманом Буком він заснував консервативну студентську газету The Stanford Review у червні 1987 року. Окрім функції політичної артикуляції консервативних ідей, «Ревю» мав для Тіля ще одне значення: він зміг зібрати навколо себе колег-однодумців, які були йому віддані. Газета стала його першим стартовим проектом і дала йому можливість випробувати і сформувати особистостей, з якими він працював. Таким чином, «Ревю» стала середовищем для розмноження та рекрутування кадрів для подальших починань Тіля».
Торкаючись біографії Тіля, ми не можемо оминути теми його сексуальної орієнтації. Ми б могли обійти стороною її, але рано чи пізно питання щодо цього випливе на поверхню, тому потрібно означити наше бачення цієї ситуації, яка, потрібно відверто сказати, аж ніяк не є однозначною.
В ЗМІ його характеризують як гомосексуаліста. Він сам назвав себе геєм у 2016 році на Республіканському з’їзді. Однак погляньмо на цю ситуацію дещо детальніше. Зовсім незрозуміло, навіщо він це сказав на з'їзді консерваторів і що мав на увазі. Можливо, у нього інше мислення, яке суттєво відрізняється від звичного, тож він подумав, що це властиво геям. Тобто ця заява відбиває його пошуки самоідентифікації. Або він міг подумати, що ЛБГТ – це прояв контрарного мислення, тож треба підтримувати будь-які прояви контрарності. Питання в тому, кого Тіль вважає геями.
Для нас значно важливіше наступне. «Щасливі милосердні, бо вони зазнають милосердя». Ми беремо корисну інформацію з усіх доступних джерел, в тому числі помилкових та ворожих. Врешті-решт, на 100% істинних джерел зараз просто нема. Навіть для того, щоб докопатися до сенсу Євангелія, нам довелося видалити з «канонічного» варіанту понад 60 відсотків тексту.
Так само з Пітером Тілем – ми в нього беремо тільки те, що вважаємо продуктивним. Тіль ще не ельф – він може помилятися. Але якщо він рухається до перетворення на ельфа, то буде поступово позбуватися помилок. Чи рухається – ми не знаємо. Проте знаємо, що він багато думає про звільнення людини від «неминучості» смерті – і ми також про це думаємо. Ми також позбуваємось помилок. У Тіля свої помилки, у нас – свої.
Люди змінюються. У молодому віці він був переконаним противником гомосексуалізму, про що можна судити з публікацій у газеті коледжу, де він навчався – «Stenford Review»; у 2016 році заявив, що він гей; а що він думає нині – ніхто не знає. Може й передумав і має ще якусь ідентифікацію. Ми можемо лише припустити, що він мислить по-іншому, але ще не знає, як це називається. Очевидно, Тіль знаходиться в пошуку, він постійно переймається питаннями, які не просто варто вважати важливими, вони є визначальними. І можливо саме наша спільнота могла б стати для нього тією книгою, у якій він знайде багато відповідей на свої запитання.
До речі, у Тіля є двоє дітей. Він дуже дбає про них, зокрема, дозволяє користуватися гаджетами лише 1,5 години на тиждень.
Що стосується віри Тіля, про це він сказав так: «Я залишаюся відданим вірі моїх підліткових років: у справжню людську свободу як передумову найвищого блага. Я виступаю проти конфіскаційних податків, тоталітарних колективів та ідеології неминучості смерті кожної людини. З усіх цих причин я досі називаю себе «лібертаріанцем».
У 2023 році на святкуванні 40-річчя венчурного інвестора Трея Стівенса Пітер Тіль виголосив промову про чудеса, прощення і християнство, що викликало чималий резонанс серед присутніх. «Ми були вражені реакцією гостей. Багато хто підходив і говорив: «Я не знав, що Пітер Тіль - християнин! Він гей і мільярдер. Як таке можливо?» – розповіла дружина іменинника Мішель Стівенс (9).
Але якщо про християнство ми знаємо багато, то доцільно ближче познайомитися із поняттям лібертаріанство.
Лібертаріанство в США – це прихований націоналізм або лайт-версія націоналізму. Трамп також вважався лібертаріанцем, поки відверто визнав себе націоналістом.
«Лібертаріанство - це політична філософія, що виводить принципи устрою суспільства з аксіоми самоналежності – права власності людини на власне тіло. Виходячи з переконання, що людина сама має розпоряджатися своїм життям та майном і має право самостійно вирішувати, як їй жити, за умови, що вона визнає таке ж право за іншими людьми, лібертаріанці відстоюють максимально широкі права особистості та вимагають зведення ролі держави до необхідного мінімуму – захисту життя та власності громадян.
При цьому слід зауважити, що «християнська теологія, а отже і релігія, є важливою частиною творчості Жирара [про нього мова нижче], а також має великий вплив на Тіля. Тіль був вихований батьками як євангельський християнин. За словами Тіля, християнські посилання та еволюція є дуже «цінними» і «пропонують диференційований погляд на речі... Це допомагає вам безпечно відстоювати свої ідеї або дає вам глибше розуміння того, чому вони помилкові».
Якщо коротко пояснювати що таке контрарний підхід – це свідомий вибір позиції, протилежної до думки більшісті. Пітер Тіль є активним прихильником цієї стратегії. Цікавим є питання, як Тіль познайомився із цим підходом і що спонукало його розвивати в собі даний спосіб мислення.
Під час навчання в Стендфордському університеті він познайомився із Рене Жираром – французьким філософом, який працював у той час викладачем в даному навчальному закладі. Для Тіля Жирар – один із останніх ерудитів. Пітер захопився його поглядами і буквально занурився у дослідження літератури Жирара. Особливий вплив на нього мала книга «Те, що приховано від заснування світу» («Das Ende der Gewalt: Analyse des Menschheitsverhängnisses. Erkundungen zu Mimesis und Gewalt mit Jean-Michel Oughourlian und Guy Lefort». - 2009).
Ключовою концепцією Жирара є так звана «міметична теорія». На його думку, більшість людської поведінки базується на наслідуванні. На думку Жирара, імітація неминуча. Принцип полягає в тому, що ми робимо те, що робимо, тому що так роблять інші люди. Наслідком цього, на думку Тіля, є те, що «ми всі конкуруємо за одні й ті ж речі, тобто за одні й ті ж школи, робочі місця і ринки». На думку Тіля, конкуренція «розмиває» прибутки в економіці. Це породило провокаційну тезу Тіля «Конкуренція - для невдах».
«В інтерв'ю для Business Insider Тіль вчить, що ми, люди, не можемо уникнути наслідування, і що ми діємо так, як діємо, тому що інші люди діють так само... Жирар додає, що конкуренти схильні ставати одержимими своїми суперниками на шкоду власним цілям».
Окрім цього, «було б надто спрощено розуміти протилежний підхід як повну протилежність загальноприйнятому. Діяти суто реактивно нічим не краще, ніж слідувати стадному інстинкту. Зрештою, Баффет не купує кожну акцію під час розпродажу на фондових ринках, а має у своєму списку компанії, в яких він переконаний завдяки власним дослідженням і які потім купує за вигідними цінами...
Такі люди як Тіль і Баффет мають надзвичайний інтелект і синтезують свої численні дані в унікальний і незалежний спосіб мислення. Вони здатні блокувати шум думок третіх осіб навколо себе і формувати власну думку, ніби усамітнюючись у буддійському монастирі. Потім вони відстоюють ці думки з великою непохитністю і послідовністю і ставлять великі суми грошей на результат своїх висновків...»
За словами Тіля: «Він віддає перевагу «жанру книг з минулого, які пишуть про майбутнє». На особливу увагу Пітера заслуговують наступні твори:
1. «Нова Атлантида», Френсіс Бекон
Книга була опублікована в 1627 році. Вона «описує містичний острів під назвою Бенсалем, який відкрив екіпаж європейського корабля, що опинився на мілині в Тихому океані на захід від Перу. Мешканці Бенсалему описуються як люди з високими моральними стандартами і великою щирістю. Жоден представник влади не вимагає грошей за свої послуги. Тут панує релігійна свобода, і Бенсалем надає великого значення науковому інституту Саломонс Хаус, що фінансується державою. Щедрість, освіченість, гідність і пишність, а також релігійність і суспільні настрої малюють ідеалізовану картину, яку Бекон, як державний діяч, хотів бачити на своїй батьківщині. У своєму описі Соломонового дому він представляє план і форму організації сучасного дослідницького університету, яким ми його знаємо сьогодні, а також описує безліч новітніх винаходів і відкриттів».
2. «Американський виклик», Жан-Жак Серван-Шрайбер
Книга побачила світ у 1967 році. «Ознаками та інструментами влади більше не є озброєні легіони, сировина чи капітал... Процвітання, якого ми прагнемо, лежить не в землі, не в кількості людей, не в машинах, а в людському розумі. І особливо в здатності людей думати і творити... Його книга одразу стала бестселером. Лише у Франції було продано понад два мільйони примірників під оригінальною назвою «Le Défi américain». У всьому світі книга була перекладена 16 мовами і продана накладом у десять мільйонів примірників у 26 країнах...» «Серван-Шрайбер вперше описав своє сміливе бачення прискорення американського процвітання. Тоді такий результат здавався неминучим, але півстоліття потому ми дуже далекі від цього майбутнього. Перевидання його новаторської книги слугує чітким закликом до нашого застійного суспільства знайти шляхи повернення до оптимістичного майбутнього 1960-х років», – каже Пітер Тіль».
3. «Велика ілюзія», Норман Енджел
Книга в 1910 році була видана автором. «На його думку, правителі абсолютно помилялися у своїй доктрині, що тільки сильна військова влада може забезпечити населенню майбутнє процвітання. Він не бачив жодної вигоди для населення країн-переможниць у завоюванні нових земель. Для нього це була гра з нульовою сумою. Для нього війна знає лише тих, хто програв. Вже тоді Енджелл вказував на те, що економіка і фінансова індустрія настільки тісно пов'язані між собою через національні кордони і переплетені на міжнародному рівні, що військове втручання однієї з великих держав призведе до значних економічних супутніх збитків. У своїй чудовій і далекоглядній книзі Енджелл попереджав, що США також серйозно постраждають від європейського конфлікту, оскільки навіть тоді вони підтримували тісні економічні та фінансові зв'язки з європейськими країнами... Після перевидання книги в 1933 році Енджел був удостоєний Нобелівської премії миру... Енджелл дає нам важливе повідомлення про те, що в нашому глобалізованому і взаємопов'язаному світі фактично більше нема місця для збройних конфліктів. Якби можновладці дослухалися до порад Енджела 100 років тому, люди були б позбавлені багатьох страждань і катастроф».
4. «Діамантовий вік: або Ілюстрований буквар для юної леді», Ніл Стівенсон
Вперше була опублікована в 1995 році. Саме вона могла надихнути Тіля на створення PayPal через три роки. «Стівенсон описує майбутнє, в якому національні держави практично не відіграють жодної ролі. Нанотехнології уможливлюють незалежне від місцезнаходження виробництво всіх мислимих продуктів за допомогою так званих компіляторів матерії. Водночас глобальна інформаційна мережа гарантує, що фінансові потоки і транзакції будуть вільні від контролю держави, яка також втратила суверенітет над збором податків».
Окрім цих, на світогляд Тіля вплинули й інші книги. Однак саме із поданих вище творів проглядають важливі риси портрету Пітера, і саме вони можуть дати підказку щодо езотеричних моментів його філософії.
«Для Тіля ключ до успішного стартапу складається з факторів «унікальність», «секрет» і монопольне становище на цифровому ринку… Яка мета стартапів і чого повинен досягти стартап? Тут Тіль має просту і зрозумілу формулу успіху: «Він повинен ставити під сумнів звичні речі і винаходити компанію з нуля».
Стартапи за прикладом PayPal створюють власний всесвіт..., який відрізає членів команди від зовнішнього світу. За словами Тіля, винагородою за це є «сильне почуття приналежності та доступ до езотеричних «таємних знань», які залишаються закритими для інших...
У PayPal усіх співробітників заохочували вносити пропозиції на розгляд. Культура PayPal не лише дозволяла їм мислити масштабно, але й вимагала цього...
Найцінніші компанії зберігають відкритість до інновацій, яка характеризує момент заснування. У цьому сенсі стартап фактично триває доти, доки компанія створює нові речі, і завершується, коли цей творчий процес закінчується. Можливо, ви можете продовжити момент заснування до нескінченності...
Успішні компанії та продукти характеризуються тим, що вони звертаються до потрібних людей у потрібний час».
Невеликі підрозділи ефетивніше справляються із завданнями
«Стартапівський парадокс: зі збільшенням розміру X.com почали виконувати менше важливої роботи. Вони були далеко не перші, хто виявив цей парадокс. У 1975 році, за кілька десятиліть до комерціалізації інтернету, доктор Дредерік Брукс, інженер ІВМ, а пізніше засновник факультету інформатики Університету Північної Кароліни в Чапел-Гілл, розписав цю загадку у своїй біблії програмної інженерії «Міфічний людино-місяць» (5). Висновок його праці: на перше місце потрібно ставити швидкі дії та невеличкі команди (2-3 людей).
Роль Тіля як радника Трампа [мова йде про перший президентський термін Трампа – А.Г.] з питань технологій вперше стала помітною для широкої громадськості в середині грудня 2016 року, під час перехідного етапу його президентства. Щоб подолати розрив між ним і технологічними гігантами Кремнієвої долини та намітити конструктивний курс, Тіль організував зустріч Трампа з технологічними босами Тімом Куком (Apple), Джеффом Безосом (Amazon), Ларрі Пейджем (Alphabet), Шеріл Сендберг (Facebook), Сатьєю Наделла (Microsoft), Ілоном Маском (Tesla) та Алексом Карпом (Palantir). Тіль назвав зустріч успішною. Йому не тільки вдалося посадити за стіл переговорів з Трампом найважливіших бізнес-лідерів технологічного сектору, але й змінити риторику Трампа щодо технологічного сектору. Трамп назвав цю групу «дивовижною групою людей, таких, як вони, нема в світі», і дав зрозуміти, що він з ними і буде їм допомагати. Це звучало зовсім по-іншому, ніж під час передвиборчої кампанії, коли він жорстко критикував Apple і Amazon.
Нещодавно політичний інтернет-журнал Politico навіть назвав Тіля «тіньовим президентом». Його найближчі соратники називали його так само.
Призначення Девіда Гелернтера викликало ажіотаж. Йшлося про посаду наукового радника Трампа. Тіль і тут був «смикачем за ниточки». Гелернтер – видатний професор інформатики в елітному Єльському університеті. Геній комп'ютерних наук – одна з жертв Теда Качинського. Він був серйозно поранений бомбою з листом від Качинського. Гелернтер прославився своїми прогнозами щодо значення та розвитку Інтернету, які матеріалізувалися з точністю годинникового механізму. У своїй книзі «Дзеркальний світ» він описав такі сервіси, як Google Search і Google Map ще на початку 1990-х років. Гелернтер також написав книгу «Як імперська академія демонтувала нашу культуру» – антиінтелектуальний текст, в якому він звинувачує інтелектуалізм у розпаді патріотизму та традиційних сімейних цінностей... Він не фізик і не біолог, а комп'ютерник. Гелернтер скептично ставиться до загальної тези про зміну клімату. Для Гелернтера «ідея про те, що людство змінює клімат, є радикальною гіпотезою». На його думку, наразі нема жодних доказів зміни клімату через людську діяльність. Тіль і Гелернтер – друзі. Він також входить до обраної групи видатних інтелектуалів і мислителів, які на запрошення Тіля раз на рік зустрічаються на Лазурному узбережжі Франції на конференції...
Тіль хоче, щоб його політика була зосереджена на технологічному секторі... Тіль є великим прихильником ядерної енергетики і виступає за значні витрати на дослідження в цьому секторі, де, на його думку, можливі десятикратні покращення...
Щодо взаємодії людина-комп'ютер, на думку Тіля люди «можуть планувати і приймати рішення в складних ситуаціях. Комп'ютери – повна протилежність: вони є чудовими процесорами даних, але мають проблеми з прийняттям навіть найпростіших рішень», – продовжує Тіль у своїй книзі.
«Тіль закликає людей бути сміливими до такої міри, щоб ставити незручні питання і відповідати так, що інтерв'юер не хоче їх чути. Такий підхід також проявляється в його неприйнятті проблеми політичної коректності, яка, на його думку, не розуміється належним чином» (8).
Можливо з огляду на подані вище знання ми тепер трішки краще розумітимемо дії Трампа і його найближчого оточення, а також їхні мотиви.
Розвиток технології штучного інтелекту крокує семимильним кроками. Не залишився осторонь цього питання також і Пітер Тіль. «Наприкінці 2015 року Тіль заснував OpenAI, некомерційну компанію з дослідження штучного інтелекту, разом зі своїми друзями Ілоном Маском (Tesla), Рідом Хоффманом (LinkedIn), Семом Альтманом і Джесікою Лівінгстон (двоє – Y Combinator). Місія OpenAI полягає в тому, щоб «розвивати цифровий інтелект таким чином, щоб він приносив користь людству в цілому, незалежно від необхідності отримувати фінансові прибутки.
Члени-засновники, серед яких також Amazon Web Services (AWS) та індійська ІТ-група Infosys, надають кошти на загальну суму в один мільярд доларів.
Таким чином, Маск і Тіль створюють важливу противагу великим технологічним компаніям, таким як Alphabet, Apple, Facebook і Microsoft, які в останні роки використовували свої майже необмежені фінансові ресурси для скуповування багатьох важливих вчених і стартапів у сегменті штучного інтелекту, створюючи ризик монополізації штучного інтелекту кількома потужними ІТ-компаніями.
OpenAI має перетворитися на провідний науково-дослідний інститут, який працюватиме над рішеннями, що мають сенс для широкої громадськості. За дуже короткий проміжок часу йому вдалося залучити до роботи відомих вчених і технологів. Водночас OpenAI зарекомендував себе як важливий лідер громадської думки на ІТ-сцені завдяки дослідницьким звітам і вільно доступному програмному забезпеченню в галузі штучного інтелекту».
Згідно із сучасники дослідженнями, п’ятою чеснотою Нагірної проповіді Ісуса Хреста є милосердя. Вона полягає у вмінні навіть із відверто ворожих джерел видобувати корисні знання. Яке відношення вона має до Пітера Тіля? Справа у тому, що окрім Томаса Раполда, іншою біографією Тіля є книга Макса Чафкіна – «Протилежність». На відміну від твору Раполда, який у великій мірі є досить об’єктивним, книга Чафкіна – це достатньо односторонній погляд людини, яка має певні упереджені переконання. Недаремно Тіль навіть не захотів зустрічатися із Чафкіном, щоб безпосередньо відповісти на його запитання. Однак навіть із цього джерела ми можемо видобути корисні для нас знання. Отже переглянемо коротко книгу «The Contrarian: Peter Thiel and Silicon Valley's Pursuit of Power».
«За попередні два десятиліття Пітер Тіль накопичив мільярди доларів, підтримуючи найбільші та найуспішніші технологічні компанії, серед яких Facebook, PayPal та SpaceX. Він створив мережу, яка дала йому доступ до найкращих підприємців та найбагатших інвесторів у світі, і його боготворило ціле покоління засновників стартапів-початківців...
Тіль був наставником Цукерберга і його покровителем, першим зовнішнім інвестором у його компанію... Навіть культивуючи Обаму та інших лівих, Цукерберг продовжував покладатися на Тіля як на зв'язкового з американськими правими. За словами союзників Цукерберга, Тіль був консервативною совістю компанії».
***
«Після виборів Тіль був прийнятий найближчим оточенням Трампа і отримав офіс у Трамп-тауер, а також свободу дій для впровадження своїх союзників у нову адміністрацію. Він був чимось унікальним», – згадував Стів Беннон, який став виконавчим директором кампанії в серпні. Він похвалив Тіля за те, що сайт привніс інтелектуальну достовірність і серйозність у кампанію, яка часом намагалася донести ні те, ні інше. Для Беннона та інших прихильників Трампа Тіль був героєм, ключовим чинником несподіваної перемоги Трампа».
***
«Він відповідає за створення ідеології, яка стала визначальною для Кремнієвої долини: технологічний прогрес слід невпинно розвивати...
***
«Він багато в чому є найвпливовішим».
***
«Ідеологія Тіля є складною і частково самосуперечливою, і для її вивчення знадобиться багато сторінок, але вона поєднує в собі одержимість технологічним прогресом з націоналістичною політикою – політикою, яка часом, здавалося б, заграє з вищістю білої раси».
***
Пітер завжди вірив у себе. «Тіль прийшов у технологічну індустрію з невеликими грошима і без жодних інженерних здібностей, про які можна було б говорити. Він не мав особливих соціальних привілеїв».
***
«Так багато впливових людей захоплювалися ним і копіювали його, значна частина Кремнієвої долини сьогодні є відображенням світогляду Тіля».
***
Скласти враження про соціотип та характер Тіля допоможуть спогади його однолітків, які гралися разом із ним. «Друзі Тіля були ботаніками, і, будучи ботаніками у 1980 році, вони грали у «Підземелля та дракони» вечорами на вихідних. Хоча D&D [Dungeons&Dregons] зазвичай розуміють як настільну гру, вона не стільки про перемогу і поразку, скільки про фантастичну розповідь. Гра закликала кожного хлопчика створити для себе уявного персонажа. Серед багатьох варіантів були чарівники, варвари, друїди та монахи, кожен з яких володів різними навичками. Чарівники чаклують, варвари люті в бою і так далі. Останній гравець брав на себе роль оповідача і судді; він відповідав за пригоди для цих персонажів. Цей оповідач був відомий як господар підземелля, і хоча роль мала змінюватися, Пітер – худорлявий, блискучий і до болю, до болю серйозний – завжди намагався забрати цю роботу собі. «Ти визначаєш реальність», – сказав чоловік, який колись грав з ним. «Йому подобався цей спокійний контроль...» Ця гра змінює свідомість, вона заохочує підлітків грати у магію, чаклунство...»
***
«Серед академічно обраних Пітера вважали найкращим – тим, хто мав найкращі оцінки та найвищі бали на тестах».
***
«Тіль був номінальним гетеросексуалом, і його іноді бачили з жінками, зокрема з однією особливо привабливою молодою жінкою, яку більшість людей вважала його дівчиною... Більшість його друзів, однак, знали, що він просто вважав за краще триматися подалі від теми сексу».
***
«Він ставився до своїх працівників краще, ніж будь-який інший бос, якого я коли-небудь мав», – сказав мені колишній працівник».
***
«Тіль, здавалося, ненавидів конфлікти».
***
«У 2008 році, в першій половині прибуток компанії з інвестицій Тіля склав 60%, в управлінні його фірми знаходилося 6,4 млрд.дол. Один аналітик сказав: «Він торгує як напівбог».
***
Технічний оглядач Кара Свішер: «Мені подобається ваш позитивний погляд на речі».
***
«Його світогляд полягає в тому, що якщо ви робите одну велику справу правильно і рухаєтеся вперед з упевненістю, то все інше не має значення».
***
Коментар Тіля щодо фільму про Цукерберга та Фейсбук: «Він не став критикувати вільності, які режисери дозволили собі з фактами; натомість він зосередився на тому, що вважав неправильною інтерпретацією способу мислення Цукерберга. За словами Тіля, Цукерберг заснував Facebook не для того, щоб помститися або отримати дівчат, як це випливає з фільму; він заснував компанію з чистого бажання створити щось, що сприятиме розвитку людства. Вірити в протилежне означало б стати жертвою «голлівудської або урядової ментальності перемоги-програшу», яка, за словами Тіля, керувала виробництвом фільму. «Єдина дуже позитивна річ у фільмі – це те, що він заохотить – незважаючи на найгірші наміри продюсерів – заохотить багатьох людей піти в технологічну індустрію», – сказав він тоді. «Тому я вважаю, що це дуже позитивна річ».
***
«Одна з речей, які мені подобаються в технологіях, це те, що коли технологія не регулюється [мається на увазі зовнішнє регулювання, наприклад, державне – А.Г.], ви можете змінювати світ, не отримуючи схвалення від інших людей».
Одним із партнерів Тіля в його праці зі створення цифрової мережі був Ілон Маск. Хоча на перший погляд Ілона важко зрозуміти, глибше знайомство із ним дозволяє зробити важливий висновок: це людина, яка прагне, як і Пітер, змінювати світ, причому робити це на краще.
Що ще варто відзначити у Маску, це його неймовірну працездатність. Він міг до ранку працювати над поставленим завданням, а потім засинати на підлозі офісу і уже через кілька годин знову бути за роботою. Він не боявся ризикувати. Тому на увагу заслуговують декілька цитат (із книги «Засновники...»), які, можливо, допоможуть ще краще зрозуміти цього геніального розробника.
«У Zip2 Маск засвоїв, що успіх стартапу – це не так генерувати правильні ідеї, як виявляти, а потім швидко відкидати неправильні».
***
«Ілон завжди ладен змінювати світ або робити щось добре для людства».
***
«Він був ладний узяти все, що в нього ще залишилось, і поставити на кін».
***
«Найдивовжніше в Ілоні – це його сміливість».
Стартапи схожі на експерименти.
***
Конкуренція для невдах.
***
Ніколи не варто недооцінювати масштаб проблеми.
***
Тільки ті, хто вірить у таємниці і шукає їх, зможуть відкрити нові й очевидні можливості за межами протоптаних шляхів думки.
***
Час – це наш найцінніший актив, і тому абсурдно проводити його з людьми, з якими ми не можемо уявити собі довгострокового майбутнього.
***
Технологічний прогрес не вирішить усіх проблем людства, але без технологічного прогресу ми не вирішимо жодної проблеми.
***
Машини допомагають людям.
***
Довіра породжує швидкість.
***
Я більше візіонер і менше менеджер.
***
Варто бути іншим.
***
Думайте самостійно.
Усе почалося із книг, які Тіль читав в дитинстві. Однак інтерес до філософії не пропав і по мірі дорослішання. В коледжі «З книжками на кшталт «Свобода волі» Гері Вотсона та «Особиста ідентичність» Джона Перрі за спиною Гоффман з Тілем вели суперечки про детермінізм, свободу та проблему зв’язку тіла і духу. Вони виявили розбіжні світогляди – але створили міцну дружбу...
Пітер Тіль провів велику частину свого життя в роздумах про людську свободу. В Стенфорді це питання виникло як філософське дослідження; пізніше в його житті воно набуде політичного спрямування» (5).
Як і Арістотель із Платоном, Тіль із Гоффманом часто гуляли поблизу університут та спілкувалися на теми, які їх цікавили. «Гоффман ділився негараздами стартапівського життя з Тілем під час їхніх частих прогулянок навколо Стенфорду» (5).
Результатом багаторічних роздумів та практичної діяльності стала філософія під назвою «тілізм». У чому вона полягає? Якщо коротко, монополії – це добре, монархія є найефективнішою формою правління, а засновники – богоподібні. Тілізм – це філософський напрямок, який формує особливе сприйняття світу на основі своїх законів, де присутня власна мораль і завжди є тяжіння до покровителя. В міру збільшення впливовості, закони Тіля ставали все більш актуальними для Кремнієвої долини. А тепер навіть все частіше здається, що вони діють далеко за її межами.
В певному сенсі Тіля із його філософією можна назвати руйнівником. Але це слово потрібно сприймати в позитивному сенсі: «Йозеф Шумпетер, гарвардський економіст, назвав процес виведення підприємцями нових інновацій на ринок «творчим руйнуванням», оскільки вони незмінно розхитують існуючий економічний порядок» (7). На відміну від терористичних актів.
В одному із листів до колег в тиждень після терористичної атаки 11 вересня 2001 року Тіль написав повідомлення, яке багато в чому говорить про його філософію: «Особисто я вважаю, що шлях через це божевілля повинен передбачати підтвердження всього найкращого на сучасному капіталістичному Заході – віру в гідність і цінність кожного людського життя (попри походження чи особисті характеристики) та відповідну надію, що мирну світову спільноту можна побудувати навколо вільного обміну ідеями, послугами та товарами» (5).
Як не дивно, але навіть Макс Чафкін називає тілізм домінуючим духом Кремнієвої долини. Численні послідовники Тіля, які скористалися його ідеями та порадами, запустили успішні стартапи (чого вартий лише Марк Цукерберг і його Facebook), тим самим показавши на практиці, що вчення Тіля про уникнення конкуренції за рахунок відкриття нових ринків і створення монополій цілком реалістичне та дієве.
Можна сказати, що тілізм – це теорія і практика формування вільного здорового суспільства, спроможного до швидкого прогресу.
Очевидно що Пітер Тіль є людиною третього рівня розвитку, реалізованим дуплексом. Однак в його діях та мисленні ми знаходимо виразні прояви ельфійського погляду на світ, хоча вони ще й достатньо спонтанні. Відмітимо для себе ельфійський поступ Пітера Тіля наступними кроками:
1. Томас Рапольд «Пітер Тіль. FACEBOOK, PAYPAL, PALANTIR. Як Пітер Тіль революціонізує світ». – FinanzBuch Verlag. – 2017 (Оригінальна назва: THOMAS RAPPOLD «PETER THIEL. FACEBOOK, PAYPAL, PALANTIR. Wie Peter Thiel die Welt revolutioniert. Die Biografie»).
2. Девід Боуз «Лібертаріанство». – Соціум. – 2014.
3. Макс Чафкін «Протилежність. Пітер Тіль і Кремнієва долина у прагненні влади» (Оригінальна назва: «The Contrarian: Peter Thiel and Silicon Valley's Pursuit of Power. – Penguin Random House LLC. – 2021).
4. Александра Вулф «Долина богів. Історії з Кремнієвої долини». – Київ: Yakaboo Publishing, 2018.
5. Джиммі Соні «Засновники. Історія створення PayPal та Кремнієвої долини. – Х.: Віват, 2023 (Оригінальна назва: «The Founders: Elon Musk, Peter Thiel and the Story of PayPal»).
6. Пітер Тіль, Блейк Мастерс «Від нуля до одиниці. Нотатки про стартапи, або Як створити майбутнє». – К.: Наш Формат, 2024.
7. Ерік М. Джексон «Війни PayPal. Битви з eBay, ЗМІ, Мафією та рештою планети Земля» (Оригінальна назва: «The Paypal Wars. Battles with eBay, the Media, the Mafia, and the Rest of Planet Earth». - World Ahead Publishing, Inc., Los Angeles, CA – 2004).
8. Інтернет-стаття: «Принципи Пітера Тіля: схоплюйте приховані знання та уникайте конкуренції (Оригінальна назва: «Peter Thiel’s Principles: Capture the Hidden Knowledge and Avoid Competition). – https://www.playforthoughts.com/blog/peter-thiels-principles.
9. Інтернет стаття: «Пітер Тіль і духовний пошук в Силіконовій Долині: міліардер про християнство та антихриста» (Оригінальна назва: «Питер Тиль и духовный поиск в Силиконовой долине: миллиардер о христианстве и Антихристе»). - https://baznica.info/2025/02/piter-til-i-duxovnyj-poisk-v-silikonovoj-doline-milliarder-o-xristianstve-i-antixriste/.
Шукати однодумців, творити новий світ та разом рухатися в палінгенезії!
Дякую Андрію, Ти постарався:)) !Багато чого цікавого.
Особливо вразило мене питання гомосексуальности Тіля, оскільки воно зумовлює майже все інше: чи це його сексуальний потяг упливає на його думку, чи навпаки… ?
Десь читала, що визнати своє сексуальне спрямування його спровокували. Він фінансував скаргу Галка Гоґана (Hogan) проти сайту Gawker, який викрив Тіля як гея без його дозволу (Gawker програв справу, і збанкрутував).
Бо сам Тіль уважає, що його приватне життя нікого не обходить і не має розголошуватися. Тому він згодом більше до цього питання не повертався.
Зате думка, що «людині вирішати, що робити зі своїм тілом» — суперечить хрестиянству, особливо у випадку вагітної жінки: її плід — це вже нове життя, яке матері більше не належить. Як Тіль пов’язує це питання з хрестиянством — не уявляю. Він зазвичай мислить логічно й має цілісний погляд…
Годжуся, що може колись Тіль схаменеться… але й до того часу його творчі ідеї можуть нам прислужитися.
І звідки «взялися» його діти? Пітер Тіль, мовляв, не має біологічних дітей. Він одружений зі своїм партнером Метом Данчі (Matt Danzeisen). Інформації про усиновлення, чи сурогатне батьківство, публічно, в принципі, не з’являлось. То звідки вістка про “дітей Пітера Тіля”?
Творимо разом Ельфійську Вільну Церкву!
Коментарі
Дякую Андрію, Ти постарався:)) !Багато чого цікавого.
Особливо вразило мене питання гомосексуальности Тіля, оскільки воно зумовлює майже все інше: чи це його сексуальний потяг упливає на його думку, чи навпаки… ?
Десь читала, що визнати своє сексуальне спрямування його спровокували. Він фінансував скаргу Галка Гоґана (Hogan) проти сайту Gawker, який викрив Тіля як гея без його дозволу (Gawker програв справу, і збанкрутував).
Бо сам Тіль уважає, що його приватне життя нікого не обходить і не має розголошуватися. Тому він згодом більше до цього питання не повертався.
Зате думка, що «людині вирішати, що робити зі своїм тілом» — суперечить хрестиянству, особливо у випадку вагітної жінки: її плід — це вже нове життя, яке матері більше не належить. Як Тіль пов’язує це питання з хрестиянством — не уявляю. Він зазвичай мислить логічно й має цілісний погляд…
Годжуся, що може колись Тіль схаменеться… але й до того часу його творчі ідеї можуть нам прислужитися.
І звідки «взялися» його діти? Пітер Тіль, мовляв, не має біологічних дітей. Він одружений зі своїм партнером Метом Данчі (Matt Danzeisen). Інформації про усиновлення, чи сурогатне батьківство, публічно, в принципі, не з’являлось. То звідки вістка про “дітей Пітера Тіля”?
Творимо разом Ельфійську Вільну Церкву!
Там усе дуже динамічно. Ось красномовна цитата:
«Не потрібно довго гадати, щоб зрозуміти, чому розумні християни в Кремнієвій долині стають все більш сміливими. Адже серед них є мільярдери. Один з них – Пітер Тіль, який вже більше ніж десять років говорить про свої євангельські погляди, а останнім часом все частіше ділиться думками про свою віру. "Я вірю у воскресіння Христа, – сказав він у 2020 році. "Єдиний хороший приклад для наслідування для нас – це Христос".
Я вам гарантую, – сказав мені один християнський підприємець, – що є люди, які використовують християнство, щоб наблизитися до Пітера Тіля».
Джерело
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Продовження з того ж джерела:
«І справа не тільки в Тілі. Минулого літа в інтерв'ю Джордану Пітерсону Ілон Маск обережно назвав себе "культурним християнином". "Я вірю, що вчення Ісуса є добрим і мудрим", - сказав він. Двоє найбагатших технологів світу, статки яких, за останніми оцінками, становлять 400 мільярдів доларів (Маск) і 14 мільярдів доларів (Тіль), із захопленням говорять про біблійне вчення, що кидає виклик думці про те, що християнство є антикапіталістичним або навіть антиінтелектуальним».
Звісно, у цих технологічних правих своє уявлення про Євангеліє, адже "читаючи книгу, кожен читає сам себе". Так само було в історичному аріянстві: аріохрестияни реагували на ті частини тексту, які резонували з їхніми серцями, та ігнорували все інше.
Все, що робиться з власної волі, – добро!