Зображення користувача Оксана Колосовська.
Оксана Колосовська
  • Відвідувань: 18
  • Переглядів: 19

"Отрута в твоїй голові" — мудра притча про те, як не створювати собі проблеми

Давня мудрість, яка актуальна і в наш час.

Так сталося, що одна дівчина після весілля мала постійно вислуховувати несправедливі докори своєї свекрухи. Одного разу її охопив відчай, і вона вирішила позбавитися від неї. Дівчина вирушила до торговця травами, який був другом її батька. Вона поскаржилася йому:

- Я більше не можу жити зі своєю свекрухою. Вона зводить мене з розуму. Не могли б ви мені допомогти? Я добре заплачу.

- Що я можу для тебе зробити? - запитав травник.

- Продайте мені отруту. Я отрую свекруху і всі мої проблеми зникнуть, - відповідала вона.

Після довгих роздумів, травник сказав:

- Добре, я допоможу тобі. Але ти повинна зрозуміти дві речі. По-перше, ти не можеш отруїти свекруху відразу, тому що люди здогадаються про те, що сталося. Я дам тобі трави, які будуть поступово вбивати її, і ніхто не зрозуміє, що її отруїли.

По-друге, щоб остаточно уникнути будь-яких підозр, ти повинна приборкати свій гнів, навчитися поважати, любити, слухати і бути терплячою. Тоді ніхто не стане підозрювати тебе, коли вона помре.

Дівчина погодилася на все, взяла трави і стала потроху додавати їх в їжу свекрухи. Крім того, вона намагалася контролювати себе, прислухатися до свекрухи і поважати її. Коли та побачила, як змінилося до неї ставлення невістки, вона всім серцем полюбила дівчину.

Вона розповідала всім, що її невістка найкраща, така, про яку можна тільки мріяти. Через півроку, відносини між ними стали близькими, як між кровними матір'ю та донькою. І ось одного разу дівчина прийшла до травника і почала благати:

- Заради Бога, будь ласка, врятуйте мою свекруху від отрути, яку я їй давала. Я не хочу вбивати її. Вона стала самою чудовою свекрухою, і я люблю її.

Травник посміхнувся і відповів:

- Не хвилюйся, я не давав тобі ніякої отрути. Це були звичайні спеції. Отрута була тільки в твоїй голові, і ти сама позбавилася від неї.

Ми це те, що ми думаємо. Пам'ятайте про це!

Наші інтереси: 

Ми це те, що ми думаємо.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Френк Герберт: Ну як вам друге дно Вулика Геллстрома?

«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта

«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

1. Ображеність - це негативна емоція, яка опускає у нижчі простори подій, висмоктує енергію і живить астральних паразитів. Воно нам треба?

2. Демонструючи власні образи, людина демонструє свою недосконалість.

3. Сміття треба прибирати. Помилки треба виправляти. Брехню треба виявляти. Зло треба виполювати, інакше воно зіпсує все навколо. Непокаране зло заохочує нове зло. Потурання злу є гріхом.

Про це говорить і церковна традиція:

ЧУЖІ ГРІХИ

1. Гріх наказувати.
2. До гріха спонукати.
3. Гріх радити.
4. В грісі помагати.
5. На гріх дозволяти.
6. Гріх хвалити.
7. Гріх боронити.
8. За гріх не карати.
9. На гріх мовчати.

Анатолій Творець каже:
Свята правда. Не раз спостерігав подібні ситуації (та і, чого гріха таїти - був учасником) коли у відповідь на чиюсь помилку людина демонструє те, що називає "власною гідністю"...."честю"... "величчю", чим затягує "петлю демона" (в моїй термінології ситуація, коли на виявлену чи уявну нечемність відповідають "адекватно", як вважає відповідач, чим нарощують снігову лавину взаємного невдоволення до взаємної ненависті).
Поставлю 2 прості запитання Людині Мислячій:
1."Чи ображається на когось Бог?"
2."Що демонструє ображений наявністю власних образ? Свою богоподібність? чи відсутність у нього Духу Творця?"
3. І ще буде питання до І.Каганця,як фахівця. Я зустрічав написане, що якщо бачиш гріх і проходиш не помічаючи, без зауваження, то теж чиниш гріх. От тільки не згадаю де. Це істинне твердження чи фарисейська вставка? (в Біблії чи її роз'ясненнях - не пригадаю)

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Коментарі

Зображення користувача Ярослав Новий.
0
Ще не підтримано

Мингьюр Йонге
Будда, мозг и нейрофизиология счастья. Как изменить жизнь к лучшему. Практическое руководство.

Зображення користувача Зірка Вітошинська.
0
Ще не підтримано

Вітаю, Ярославе!

Бачу, що ви - справді "Новий" у нашій спільноті. Тож, певно, ще не усвідомили, що мова спілкування - українська...?

Буду вдячна, коли перекладете свій коментар до цієї давньої мудрости...!

Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !

Зображення користувача Володимир Федько.
0
Ще не підтримано

Для початку перейти на українську мову!

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зображення користувача Анатолій Творець.
0
Ще не підтримано

Свята правда. Не раз спостерігав подібні ситуації (та і, чого гріха таїти - був учасником) коли у відповідь на чиюсь помилку людина демонструє те, що називає "власною гідністю"...."честю"... "величчю", чим затягує "петлю демона" (в моїй термінології ситуація, коли на виявлену чи уявну нечемність відповідають "адекватно", як вважає відповідач, чим нарощують снігову лавину взаємного невдоволення до взаємної ненависті).
Поставлю 2 прості запитання Людині Мислячій:
1."Чи ображається на когось Бог?"
2."Що демонструє ображений наявністю власних образ? Свою богоподібність? чи відсутність у нього Духу Творця?"
3. І ще буде питання до І.Каганця,як фахівця. Я зустрічав написане, що якщо бачиш гріх і проходиш не помічаючи, без зауваження, то теж чиниш гріх. От тільки не згадаю де. Це істинне твердження чи фарисейська вставка? (в Біблії чи її роз'ясненнях - не пригадаю)

В мудрості - сила

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

1. Ображеність - це негативна емоція, яка опускає у нижчі простори подій, висмоктує енергію і живить астральних паразитів. Воно нам треба?

2. Демонструючи власні образи, людина демонструє свою недосконалість.

3. Сміття треба прибирати. Помилки треба виправляти. Брехню треба виявляти. Зло треба виполювати, інакше воно зіпсує все навколо. Непокаране зло заохочує нове зло. Потурання злу є гріхом.

Про це говорить і церковна традиція:

ЧУЖІ ГРІХИ

1. Гріх наказувати.
2. До гріха спонукати.
3. Гріх радити.
4. В грісі помагати.
5. На гріх дозволяти.
6. Гріх хвалити.
7. Гріх боронити.
8. За гріх не карати.
9. На гріх мовчати.

Анатолій Творець каже:
Свята правда. Не раз спостерігав подібні ситуації (та і, чого гріха таїти - був учасником) коли у відповідь на чиюсь помилку людина демонструє те, що називає "власною гідністю"...."честю"... "величчю", чим затягує "петлю демона" (в моїй термінології ситуація, коли на виявлену чи уявну нечемність відповідають "адекватно", як вважає відповідач, чим нарощують снігову лавину взаємного невдоволення до взаємної ненависті).
Поставлю 2 прості запитання Людині Мислячій:
1."Чи ображається на когось Бог?"
2."Що демонструє ображений наявністю власних образ? Свою богоподібність? чи відсутність у нього Духу Творця?"
3. І ще буде питання до І.Каганця,як фахівця. Я зустрічав написане, що якщо бачиш гріх і проходиш не помічаючи, без зауваження, то теж чиниш гріх. От тільки не згадаю де. Це істинне твердження чи фарисейська вставка? (в Біблії чи її роз'ясненнях - не пригадаю)

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

Будь ласка, розтлумач, чому "1. Гріх наказувати"?
...адже - "Непокаране зло заохочує нове зло."

Дякую.

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Анатолій Творець.
0
Ще не підтримано

і ще одне питання.
Як розуміти протиріччя "Не суди - і несудим будеш"
коли:
1. жоден лиходій не був суддею, проте осуджений за злочин
2. "Все, що твориться руками людськими - твориться волею Творця,

В мудрості - сила

Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

Гарна притча!

Про це ж і М.Булгаков у "Собачому серці" сказав вустами професора Преображенського (відео): "Розруха не в клозетах, а в головах"

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача cBіт Розумний.
0
Ще не підтримано

У когось прочитав (начебто - слова Леннона) "Життя - це не те, що ми про нього думаємо, а те, що ми думаємо"

"Народ не повинен боятися влади. Влада повинна боятися народу"
"V означає ВЕНДЕТТА"