Новорічний подарунок Росії від Польщі. Російських емісарів запускають на територію польських воєводств

28 грудня 2017 року Рада Міністрів Республіки Польща прийняла програму співробітництва «Польща-Росія 2014-2020». А наступного дня, 29 грудня, держсекретар Міністерства розвитку РП Єжи Квєцінські від імені Уряду РП підписав трьохсторонню фінансову угоду між Європейською Комісією, Республікою Польщею та Російською Федерацією, яка вводить в дію вказану вище програму співробітництва «Польща-Росія 2014-2020».

Як бачимо по назві програми, із термінами початку її реалізації дещо затягнули. Але, чому з 2018 року вирішили польські посадовці все ж таки розпочати «співробітництво із РФ»? Чому більше року від моменту отримання позитивного рішення Європейської Комісії про можливість реалізації даної програми (8 грудня 2016 року), тримали польські посадовці занесене перо над місцем підпису? Невже, як на нашу думку, очевидні загрози інфільтрації російських структур у прикордонні воєводства РП із великим елементом проросійськи налаштованого населення не стали пересторогою для польської влади?

Потенційні багатомільйонні інвестиції з європейських фондів, які оцінюють в 41,6 мільйонів євро, є важливим аргументом. Але чи дійсно польська влада має абсолютну впевненість у тому, що Агентство внутрішньої безпеки Польщі (АВБ) зможе виявити всіх російських емісарів, які під прикриттям реалізації російсько-польських проектів різного ґатунку, проникнуть у польський соціум та політикум?

Хочеться вірити у те, що польське Міністерство розвитку та її керівництво, які з моменту набуття чинності угоди отримали роль «установи, що керує Програмою», матиме кураторів із числа польських спецслужб, які допомагатимуть на вищому рівні протистояти російському вмінню «залазить без мыла в душу».

Друге питання, чи вдасться це зробити на локальному рівні, адже лише кілька місяців тому польські політики наввипередки коментували ліквідацію, чи правильніше сказати, пониження в статусі  10 з 15 існуючих воєводських відділів головної польської спецслужби у вересні 2017 року. Провладні польські посадовці переконували, що АВБ позбавляють поліцейських повноважень, аби зробити «класичною контррозвідкою», натомість опозиційні політики твердили, що ліквідація підрозділів АВБ - це підготовка до кадрових чисток спецслужби.

Не нам оцінювати, наскільки виправдані такі кроки польської влади в епоху гібридних загроз, але, м’яко кажучи, рішення про «пониження в класі» підрозділу АВБ у столиці Вармінсько-Мазурського воєводства РП, яке є одним із учасників програми «Польща-Росія 2014-2020», виглядає щонайменше суперечливим.

У воєводстві, яке безпосередньо межує із Калінінградською областю РФ, у місті Ельблонг з квітня 2017 року діє Штаб багатонаціональної дивізії «Північ-Схід», який має координувати діяльність багатонаціональних батальйонів НАТО на східному фланзі, а на військовій базі у місті Ожиш розміщується близько 800 американських військових у рамках батальйонної бойової групи НАТО.

У сусідньому, Поморському воєводстві РП, куди в рамках згаданої вище програми польсько-російського співробітництва, також успішно прибудуть російські емісари, у селищі Редзіково з травня 2016 року споруджується елемент так званого «щита протиракетної оборони» - база протиповітряної оборони США, яку в 2018 році  планують запустити в експлуатацію.

І тут не треба бути спеціалістом, аби розуміти, якими «ласими шматками» для російської розвідки є всі ці об’єкти НАТО та США.

Офіційно головною метою програми транскордонного співробітництва «Польща-Росія 2014-2020» є підтримка транскордонного співробітництва у суспільній, економічній, інституціональній сфері, та в сфері охорони навколишнього середовища. Натомість в кожному із проектів бенефіцієнтами обов’язково мають виступати щонайменше один представник з Росії та  один з Польщі. Загальний бюджет Програми становить 62 298 477 EUR. В тому числі із засобів Європейського фонду регіонального розвитку (20 652 617 EUR), Європейського інструменту сусідства і партнерства (20 993 243 EUR), а також вкладу Російської Федерації у Програму (20 652 617 EUR).

Програмою передбачено 4 пріоритети, які відображають вибрані тематичні цілі програми:

• співпраця у сфері збереження та транскордонного розвитку історичної, природної та культурної спадщини;
• співпраця у сфері чистого навколишнього середовища у транскордонному просторі;
• доступні регіони та стійкий транскордонний транспорт та зв'язок;
• спільні заходи щодо підвищення ефективності та безпеки на кордонах.

Цілі та пріоритети благородні, але невже польський політикум на четвертому році неоголошеної війни Росії проти України не знає, здавалось би, очевидних речей?

Адже давно вже не секрет, які саме заходи проводить Росія в сусідніх державах задля вигідного для власної пропаганди «розвитку історичної, природної та культурної спадщини»! А гіпотетичне припущення того, що Російська Федерація, яка підступно анексувавши Крим, в тому ж 2014 році через кордон віроломно обстрілювала «Градами» українську територію, порушила канони міжнародного права про територіальну цілісність держав та непорушність кордонів – буде проводити «спільні заходи щодо підвищення ефективності та безпеки на кордонах», викликає лише саркастичну посмішку.

Адже польські сусіди та колеги по НАТО – литовці, намагаються всіма доступними способами привертати увагу світового співтовариства до того, що «Росія посилює напругу в регіоні Балтійського моря, перекидаючи ракетний комплекс «Іскандер» до Калінінградської області.Безперечно такі дії Росії викликають занепокоєння, і це означає нарощування певної напруги в регіоні, військової могутності».

Німеччина також не приховує обґрунтованої стурбованості за безпеку Балтійського регіону і прийняла рішення про те, що «німецькі військові, які очолюють міжнародний батальйон союзників, що дислокується в Литві, перебуватимуть у країні, допоки ситуація з безпекою не покращиться».

Приємно відзначити той факт, що в польському експертному середовищі фактично одразу зауважили ризики, які несе за собою російсько-польське зближення, тим більше фінансоване коштами європейських фондів, які в свою чергу, через внески до бюджету ЄС наповнює в тому числі і Польща.

Єжи Тарґальський. Foto: Wojciech Kusiński/Polskie Radio

Зокрема, відомий польський політолог, історик та публіцист доктор Єжи Таргальський в інтерв’ю виданню Fronda.pl висловлює переконання у тому, що «урядові угоди з Росією - це загроза для Польщі».

- Це означає, що маємо фінансування російської V колони у ключових воєводствах: Підляському, де мешкає білоруська община, та яке межує із «лукашенківською» Білоруссю, Вармінсько-Мазурському та Поморському, де проживає багато представників української нацменшини – тобто всі три воєводства, які безпосередньо під загрозою агресії з боку Калінінграду, воєводства, де Росія формує власну V колону, і де яскраво тріумфує польсько-російська дружба. Виділені кошти мають слугувати, зокрема, «промоції локальної культури із збереженням історичного місця». А це значить, що буде пропагуватись співпраця між локальними польськими товариствами, в яких засилля представників проросійської партії PSL [опозиційна Польська селянська партія – ред.] i «червоною номенклатурою» із подібними товариствами в Калінінграді, які нашпиговані офіцерами Служби зовнішньої розвідки та ФСБ РФ, - твердить польський політолог.

Також Єжи Таргалський заявляє, що «польський уряд видає кошти на те, щоб Росія за наші [польські – ред.] гроші  могла проникати на території, де розміщені бази НАТО», і, підсумовуючи загрози для Польщі від польсько-російського зближення, наголошує, що в епоху гібридної війни, класична війна в Польщі зараз Росії і не потрібна, оскільки поляки «самі вигодовують V колону». А враховуючи той факт, що фінансовий вклад РФ у вказану вище Програму фактично вдвічі менший за європейські кошти, іронізує «для чого Росії проводити експансію за власні кошти? Нехай платять ті, хто будуть жертвами»

Доктор Єжи Таргальский недарма згадав представників партії «Польська селянська партія», як ідейних натхненників польсько-російських товариств, що діють у вказаних польських воєводствах на північно-східних кордонах Польщі. В даному контексті нагадаємо, що саме представники цієї партії в жовтні 2017 року внесли в Сейм РП антиукраїнський і такий вигідний Росії, законопроект, що забороняє пропагування ідеології ОУН-УПА в Польщі. А такого роду випадки у PSL пропонують карати штрафом, та ув'язненням до двох років

Тоді лідер PSL Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що цей проект закону передбачає також внесення змін до закону про Інститут національної пам'яті (IPN). Зокрема, йдеться про додавання до каталогу злочинів проти поляків чи громадян Польщі іншої національності злочинів, скоєних українськими націоналістами у період з листопада 1917 року до 31 липня 1990 року. Запропонував,  встановити 11 липня «Днем пам’яті про поляків, жертви геноциду, вчиненого ОУН-УПА на Східних кресах ІІ Речі Посполитої» і навіть заявив, що «державне увіковічення жертв Волинського злочину «позитивно» вплине на поліпшення польсько-українських відносин».

Спитаєте, до чого все ж таки тут PSL до програми транскордонного співробітництва «Польща-Росія 2014-2020»?

Відповімо фактами і дивними збігами з недавнього минулого.

Так ось, саме представники цієї проросійської польської політичної сили в листопаді 2014 року (в розпал активних військових дій російських терористів на Сході України) несподівано виграли вибори до органів місцевого самоврядування саме у … Вармінсько-Мазурському воєводстві, коли отримали шокуючі для всіх польських політологів, та й навіть для самих себе 37,09% голосів виборців. Нагадуємо, йде мова про єдине польське воєводство, яке має сухопутну ділянку кордону із Російською Федерацією, вірніше її анклавом Калінінградською областю.

Зважаючи на такі шокуючі результати виборів, не дивує, що в грудні 2014-го Маршалеком Вармінсько-Мазурського воєводства стає саме представник PSL Густав Марек Бжезін. За доволі цікавим збігом обставин представник цієї партії прихильників Росії та борців із «ОУН-УПА» Вітольд Врублевський 5 грудня 2014 року стає очільником міста Ельблонг (єдиним мером від даної політсили у Вармінсько-Мазурському воєводстві).  У саме  тому місті, у якому кілька років потому з’явиться натовський штаб багатонаціональної дивізії «Північ-Схід».

Видається доволі очевидним, що під протекцією очільника воєводства та мера від проросійської опозиційної партії російським емісарам під прикриттям програми «Польща-Росія 2014-2020», стане значно легше розставляти шпигунські тенета поблизу військового об’єкту НАТО.

Можливо, ми і перебільшуємо, можливо, гіперболізуємо, але, знаючи потенціал російських спеціальних відомств по просуванню російських ідей за межами Росії, їхню «патологічну любов» до втручання у виборчі процеси не лише сусідів, а й заокеанських геополітичних опонентів, хочемо завершити цей матеріал незавершеним ретроспективним ланцюжком подій та припущень, які, на нашу думку, повинні б наштовхнути відповідних польських експертів та посадовців бодай на роздуми.

Рік 2014-ий … У лютому на території України, в Криму, з’являються «зелені чоловічки» з подальшою незаконною його анексією РФ. З квітня на сході України групи терористів під проводом Гіркіних, Безлерів та інших російських професійних військових терористів дають «старт» відкритій збройній агресії Росії по відношенню до України із подальшим вторгненням десятків тисяч російських військовослужбовців та сотень одиниць військової техніки в Україну. 

В Польщі активізуються шовіністичні та крайнє радикальні організації, які за російські кошти починають активну діяльність, спрямовану на погіршення польсько-українських відносин.

В листопаді в ході виборів до органів місцевого самоврядування у єдиному прикордонному із Росією воєводстві Польщі, абсолютно несподівано перемогу здобувають представники проросійської політичної сили – PSL.

Зупинимось детальніше на північно-східних воєводствах Польщі. Адже за наступні три роки від грудня 2014 до грудня 2017 в регіоні трапиться безліч цікавих та неоднозначних фактів.

Буде і «гра м’язами» від РФ із перекиданням ракетних комплексів «Іскандер» до Калініградської області, і розгортання баз НАТО та США на території Польщі та Литви. Будуть істеричні заяви РФ про те, що такі дії США та НАТО «негативно влияют на стратегическую стабильность, подрывают доверие и противоречат базовым принципам международных отношений, одним из которых является недопустимость укрепления собственной безопасности за счет безопасности других». 

Буде і відміна в липні 2016 року польським урядом малого прикордонного руху з РФ, і подальші безуспішні намагання депутатів від партії PSL змусити польський уряд відновити цей режим в 2017. Які за російськими традиціями подавались як «глас народу», оскільки ці вимоги польський депутат Уршула Паславська представляла «від імені жителів Вармінсько-Мазурського воєводства Польщі» і навіть наголосила, що мовляв «майбутній Чемпіонат світу з футболу є гарним моментом для відновлення цивілізованих торговельних відносин з Росією».

Натомість в жовтні 2017 року слова польського міністра внутрішніх справ Польщі Якуба Скіби про те, що цьому регіоні «останні роки польські служби фіксують часті негативні явища, наприклад, зростаючу мілітаризацію в Калінінградській області і активність спецслужб і силових структур РФ, а також інші дії гібридного характеру, пов'язані з розвідкою, кібератаками, провокаціями і економічним тиском» нібито не залишать сумнівів у польській позиції щодо російського впливу на цей регіон.

А далі, знову ж таки, на нашу думку, не менш несподівано, ніж «чудесна» перемога PSL на місцевих виборах 2014 року у Вармінсько-Мазурському воєводстві, трапиться «новорічний подарунок» російським спецслужбам від Міністерства розвитку РП.

Польські посадовці фактично офіційно запускають російських емісарів на територію польських воєводств, які становлять для російських спеціальних органів беззаперечний інтерес, бо тут і вигідні нацменшини, і бази НАТО і військові об’єкти США…

Завершимо словами згаданого вище доктора Єжи Таргалського, який, коментуючи підписання 29 грудня 2017 року програми транскордонного співробітництва «Польща-Росія 2014-2020», іронічно зауважив, що йому «цікаво, кому в Міністерстві розвитку прийшла така геніальна думка, - Орден Ленина немедленно».