Китай опинився перед вибором між розпалюванням війни в Україні та доступом до європейської економіки

"Публічно президент Сі намагався створити враження, що він відходить у цьому конфлікті на задній план, щоб уникнути санкцій і зберегти торгівлю", - сказав Столтенберг. "Але реальність така, що Китай підживлює найбільший збройний конфлікт в Європі з часів Другої світової війни. Водночас він хоче підтримувати добрі стосунки із Заходом. Але Пекін не може мати і одне, і друге" – пише Business Insider.

Зауваження є частиною нової жорсткої позиції США та їхніх союзників щодо ймовірного постачання Китаєм критично важливих товарів подвійного призначення до Росії для підживлення військової машини Кремля.

США вважають, що Китай постачає Росії обладнання, таке як мікросхеми та інтегральні схеми, які можуть бути використані для виробництва зброї. У відповідь Китай заявив, що він не є стороною війни в Україні і що не повинно бути ніякого втручання в торгівлю між Китаєм і Росією.

На саміті G7, що відбувся минулими вихідними, лідери недвозначно висловили своє зростаюче розчарування Китаєм у спільній заяві. «Постійна підтримка Китаєм російської оборонно-промислової бази дозволяє Росії продовжувати свою незаконну війну в Україні і має значні та широкомасштабні наслідки для безпеки", – заявили лідери найбільших розвинених економік світу.

Це сталося через кілька днів після того, як Європейська комісія повідомила китайським автовиробникам, що з наступного місяця тимчасово застосовуватиме мита до 38% на імпортовані китайські електромобілі.

А у квітні та травні США запровадили нові санкції проти китайських банків і компаній, яких звинуватили в постачанні товарів і послуг для російських військових.

Аналітики кажуть, що Китай балансує на межі. Він підтримує російське вторгнення, щоб підірвати глобальну владу США, і водночас прагне зберегти торговельні зв'язки з Європою, від якої залежить його економіка.

США вже давно підштовхують своїх європейських союзників зайняти більш жорстку позицію щодо Пекіна, подібну до їхньої власної.

Але вони досі вагаються. Багато з них зберігають тісні економічні зв'язки з Китаєм, а європейський економічний гігант Німеччина давно залежить від китайської виробничої потужності у виробництві таких продуктів, як автомобілі та електронні пристрої.

Але на саміті G7 з'явилися ознаки того, що ситуація може змінитися, і європейські лідери дедалі більше роздратовані Китаєм.

У заяві члени організації заявили, що готові й надалі карати Пекін за його підтримку Росії. «Ми продовжимо вживати заходів проти суб'єктів у Китаї та третіх країнах, які матеріально підтримують російську військову машину, включаючи фінансові установи, відповідно до наших правових систем», – заявили вони.

Не лише підтримка Китаєм Росії, схоже, привертає увагу європейців до потенційної загрози, яку вона становить. За останні місяці влада Німеччини та Великої Британії заарештувала людей, звинувачених у шпигунстві на користь Китаю, а Європейський Союз звинуватив Пекін у наводненні ринків дешевими електромобілями.

Китай намагається використати розбіжності в Європі: Сі відвідав Угорщину та Сербію в травні, одразу після візиту до президента Франції Емануеля Макрона. Обидві країни зайняли критичну позицію щодо України і, схоже, прагнуть вести більше бізнесу з Китаєм всупереч політиці ЄС. Китай також, схоже, прагне вбити клин між європейськими країнами і США.

Але спроби Китаю підтримувати своє балансування стають дедалі складнішими.

Людина, знайома з переговорами G7, розповіла Financial Times: «Епоха наївності по відношенню до Пекіна, безумовно, минула, і Китай сам винен у цьому, чесно кажучи».