Сьогодні, завжди, в безкраї віків
Ми у серцях несемо Невмируще,
Бо постать Духу то безсмертя в нас,
То головне, чим наділив нас Сущий...
Ми з тим всесильні постаємо в світ
У славі й нездоланності, як боги.
І силу досвіду вкорінюєм в собі
Від Древа Вічного ще з отчого порогу.
Ми піднімаємось як Фенікс із руїн,
І нас уже нічим не зупинити:
Постали ми, шляхетності сини,
Палають в наших серцях смолоскипи!
То Сила Істини в нас зібрана в кристал,
Що гранню кожною у рунах Сонця грає
І залишається навічним джерелом
Скарбів нетлінних нашого Ґрааля.
Сьогодні, завжди, в безкраї віків
Ми у серцях несемо Невмируще,
Бо постать Духу то безсмертя в нас,
То головне, чим наділив нас Сущий...
Наталка Артанія Кобза
7 березня 2017 р.
Сьогодні, завжди, в безкраї віків
Ми у серцях несемо Невмируще,
Бо постать Духу то безсмертя в нас,
То головне, чим наділив нас Сущий...
Коментарі
Чудовий вірш!
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Дуже вдячна, Володимире! Шануймося:)
Sapienti sat.
Подруго Наталка, пишіть активніше в блогах :-)
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Гарне побажання) Дякую)) Маю наразі творчу зайнятість, але побажання беру до уваги))
Sapienti sat.
Надихає! Дякую, Наталко!
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Твоє натхненне сприймання так само надихає, Миро:)!
Мої вдячності!
Sapienti sat.
Дякую, друзі, за щедрі гали:)
Майє Українська, Вам осібно за сьогоднішні!
Sapienti sat.