Несамовитість вандалізму

Українська пресса тепло відізвалась кількома статтями про цей захід, в якому взяли участь і деякі толерантно налаштовані поляки. Львівська делегація відвідала меморіал у м.Млини, де поховано о.Михайла Вербицького – творця мелодії українського Гімну: у с.Воля Заліська, де поховано 160 українців і більшість з них – солдати УПА; в с.Грушовичі, де є меморіал на честь героїв УПА – куренів «Прірви», «Беркута», «Залізняка», «Байди», та «Рена». Тут і могила Олекси і Миколи Баб’яків та доктора медицини Сорбонського університету – Павла Клучника на псевдо «Сірко», а також меморіали в Пікуловичах, Перемишлі, Павликоші та в Ланцуті. Ці скорботні урочистості проходили в рамках заходів під назвою: «Запали свічку на Закерзонні».

Але не встигла Львівська офіційна делегація покинути с.Грушковичі, як відразу ж якась злочинна рука польських вандалів сплюндрувала меморіальний пам’ятник у цьому селі. Очевидно, це були заражені імперіалізмом атеїсти, для яких нічого святого нема. Памятний меморіал був весь описаний польськими та російськими термінами – «сволочи», «каты», «фашисты», «дура» та іншою тюремною лексикою, намальовано фашистську свастику, понищено вінки, квіти і свічки та облито фарбою пам’ятник.

Поліція Підкарпатського воєводства заявила, що розшукує тих, хто це вчинив. Таке «активне» розслідування викликає лиш гірку посмішку, бо акції вандалів щодо пам’ятних знаків та пропам’ятних хрестів українцям на території сусідньої держави чиняться постійно. Пригадаймо, як було знищено хрести на горі Хрещатій у Бескидах, де в криївці-шпиталі загинули від рук польських комуністів поранені солдати УПА, лікар та медсестри. Тоді нікого не знайшли. Не знайдуть і тепер. Нагадаймо читачам, що українці були виселені комуністичною владою Польщі з цого села у 1944-1946 рр. цього злочину польським шовіністам виявилося замало і тепер, уже в демократичній Польщі, вони воюють з могилами.

Читати повністю ТУТ