Рівність людей створює для більшості з них відчуття комфорту. Ця більшість прагне бути, як всі, тобто рівними, розуміючи рівність як однаковість. Але нерівність існує попри всі спроби людства її подолати. Одні люди гарні – інші ні, одні багаті – інші ні, одні талановиті – інші ні, одні при владі – інші ні тощо.
Щодо зовнішніх фізичних ознак людини, то тут всі думають однаково: природа є природою і проти неї ми майже безсилі. Але зовнішні ознаки не мають
вирішального впливу на долю людини. Проте більшість людей схильні і всі інші відмінності між собою пояснювати лише випадковими обставинами, у яких опинилась та чи інша людина протягом життя і які мало залежать від самої людини.
Не заперечуючи роль випадку у житті людини з плином часу, ми доведемо, що головною причиною відмінностей у здібностях людей, які вирішальним чином впливають на їх життя, є випадковість самого факту народження конкретного індивідуума і, значною мірою, випадковість її генотипу. Але ця випадковість також підлягає певним законам. Про них ми і поговоримо.
Деяка інформація про генетику людини. Вся спадкова інформація людини зберігається у хромосомах. Організм дорослої людини складається з приблизно 37 трильйонів клітин. У ядрі кожної з них міститься набір з 46 попарно споріднених хромосом. Такий набір абсолютно ідентичний набору хромосом першої клітинки, яка виникла при зачатті людини. Хромосома – це одна надзвичайно довга молекула дезоксірибонуклеїнової кислоти. Структурними блоками хромосоми є гени, яких налічується десятки тисяч. У найпростіших випадках один ген здатен контролювати якусь одну властивість організму. Наприклад, у гороху є ген, що визначає жовтий колір його насіння, інший споріднений ген – зелений.
Своєю чергою, кожний ген складається з тисяч структурних цеглинок – нуклеотидів. Більшість властивостей людини – доволі складного організму, на відміну від гороху, – кодуються багатьма генами. Наприклад, така її властивість як інтелект кодується відповідною комбінацією тисяч ген. Цей факт для подальшого аналізу надзвичайно важливий, оскільки дозволяє застосувати для аналізу проблеми нерівності людей закон великих чисел.
Кожна пара хромосом містить майже однаковий набір ген на однакових місцях. Термін «майже» означає, що відповідні гени кодують одну і ту ж властивість організму, але можуть мати, хоча і не обов’язково, деякі відмінності.
Розглянемо колір насіння гороху. Досліди з вирощування гороху ще у 19 сторіччі показали, що якщо взяти горох, що з покоління в покоління родить жовте насіння, і горох, що з покоління в покоління родить зелене насіння, і у період цвітіння їх взаємно запилити, то насіння врожаю буде жовтого кольору. Якщо тепер знову посадити це насіння і в період цвітіння вже самозапилити горох, то насіння, що вродить, буде і жовтого і зеленого кольорів у співвідношенні приблизно 3 до 1 на користь жовтого кольору. У наступному поколінні гороху після самозапилення з насіння зеленого кольору виросте горох, що матимем насіння зеленого кольору, а з насіння жовтого кольору виросте горох, що матиме насіння і жовтого, і зеленого кольорів знову у співвідношенні 3 до 1 на користь жовтого кольору.
Наведена картина свідчить, що з двох генів, що відповідають за колір насіння, один, що відповідає за жовтий колір, є домінантним, а другий, що відповідає за зелений, – рецесивним. Тобто, якщо обидва гени, що відповідають за колір, у спорідненій парі хромосом кодують зелений колір, то ясно, що насіння успадкує зелений колір. Якщо обидва гени, що відповідають за колір, у спорідненій парі хромосом кодують насіння жовтого кольору, то ясно, що насіння успадкує жовтий колір. Але, якщо один ген у парі споріднених хромосом дає зелений колір, а другий жовтий, то насіння завжди буде жовтого кольору. Отже, коли ви маєте насіння зеленого кольору, то можете бути абсолютно впевнені, що обидва гени у попередньому поколінні кодують зелений колір. У разі ж насіння жовтого кольору, ви не зможете визначити його геном за зовнішніми ознаками, оскільки рецесивний ген завжди ховається за домінантним.
Розглянемо тепер людську спільноту. Якщо молода людина має вроджену серйозну фізичну ваду, то у разі, якщо ген або група генів, що відповідають за цю ваду є домінантними, а рецесивна група генів не несе цієї вади, то ймовірність появи у нащадків першого покоління цієї вади буде ¼ . Це при умові, якщо подружня пара цієї людини має у своєму генотипі на цьому місці споріднену пару здорових генів. У разі молодої людини і домінантні, і рецесивні гени якої несуть зазначену фізичну ваду, ймовірність передачі цієї вади нащадкам вже буде дорівнювати 1, тобто така передача буде абсолютно гарантованою, незалежно від геному дружини.
Саме тому молоді хлопці шукають дівчат для шлюбу з досконалою зовнішністю. Зовнішність – це те, що видно відразу, тому цілком можлива любов з першого погляду. В природі любов – це спосіб уникнути неповноцінних нащадків. Наявність видимої вади може свідчити про велику ймовірність наявності і багатьох прихованих вад.
Проте зовнішність – це лише невелика частина геному людини. Для того, щоб прожити довге і щасливе подружнє життя, потрібна не менша досконалість внутрішнього світу людини, оскільки саме він найбільше впливає на якість родинного життя. Внутрішній світ людини розкривається у процесі залицяння, тому до любові з першого погляду слід ставитись обережно.
Розглянемо тепер протилежний випадок. Майбутнє подружжя не має видимих вад. Чи означає це, що його діти не матимуть якихось видимих вад? Ні, не означає. Якщо майбутній чоловік і дружина мають один рецесивний ген з вадою на одній і тій самій ділянці хромосоми, то з ймовірністю 1/4, тобто у приблизно чверті дітей першого покоління буде спостерігатись ця вада. Реально мова йде про близьких родичів із схожим геномом. Тут великою є ймовірність того, що навіть більше ніж один ген з вадою розташований у чоловіка і жінки на одних і тих самих ділянках спарених хромосом.
Саме таким чином природа карає малочисельні спільноти людей, які не бажають змішуватись з оточуючим їх народом, або йдуть на споріднені шлюби, не бажаючи випускати гроші і майно за межі свого роду. Це – своєрідна кара за заперечення любові як основи для щасливого подружнього життя і появи здорових нащадків.
Є народна приповідка, що у сусідньому селі дівчата кращі. Так, не усвідомлюючи глибинної суті цього, молоді хлопці закладають здорову основу для своїх нащадків.
Чи означає сказане, що чим менший ступінь спорідненості між чоловіком і жінкою, тим якіснішими будуть їх нащадки? Ні, не означає. Якщо чоловік і жінка належать до різних рас або навіть до однієї раси, але не до споріднених народів, то ймовірність негативних наслідків такого шлюбу будуть практично неминучими. В межах одного народу нащадки «будуються» за приблизно однаковим планом, закладеним і у чоловіка, і у жінку. Цей план записаний у їх хромосомах. Коли набір хромосом чоловіка суттєво відрізняється від набору хромосом жінки, то майбутній організм будується відразу за двома різними планами, хаотично поєднаними між собою. Це – як два рівноправних командувача військами, що одночасно керують військовою операцією. Вислід битви для такої армії очевидний. Це – як гібрид віслюка і коня – мул, який вже не здатен після себе залишити нащадків.
Тут до місця навести і такий приклад. З якісної цегли одного розміру можна побудувати гарний будинок. З якісної цегли суттєво іншого розміру також можна побудувати гарний будинок. Тепер уявімо, що будівельнику, який кладе цеглу, генератор випадкових чисел видає цеглу то одного, то іншого розміру. Якими будуть стіни? Відповідь очевидна. Тому у передвоєнній Німеччині міжрасові шлюби були заборонені (Нюрнберзькі закони). Але навіть в межах однієї раси на шлюб з конкретною жінкою чоловіку слід було отримати дозвіл від спеціальної комісії. Правда стосувалось це правило лише членів СС (Охоронні Загони). Але з цього видно, яку вагу надавало керівництво Німеччини народженню здорових нащадків.
Війна закінчилась поразкою Німеччини. Всі напрацювання німецької науки у сфері демографії і генетики були викинуті за борт. Європа пішла іншим шляхом. Міжрасові шлюби не лише не засуджуються, але заохочуються. Для пришвидшення асиміляції білих аборигенів Європи стимулюється міграція в Європу з у сього світу, переважно з Африки.
Особливо активно цей процес спостерігається у ще і досі окупованій Німеччині. Не буде німців, не буде більше проблем – можливо, так думають ті, хто тримає долі цілих народів у своїх руках. Моя відповідь така: якраз з цього моменту і почнуться катастрофічні проблеми для Європи, оскільки тисячі років германські племена і їх нащадки були становим хребтом європейської і світової цивілізації – цивілізації білої людини.
Подібна картина спостерігається і в інших країнах Європи. Багатодітні родини білих мешканців Європи не підтримуються матеріально належним чином. І що ми бачимо? Європа вимирає. Вимирання – це головний і, можливо, єдиний спосіб природи сказати у повний голос: «Панове, ви суттєво помиляєтесь у чомусь дуже важливому». Дотримуватись законів природи закликала німецька передвоєнна наука. Саме практика ігнорування законів природи, що насаджується малоосвіченими людьми у владі або високоосвіченими, але зловмисними людьми, що знаходяться за кулісами цієї влади і керують нею, і призводить до нинішнього стану речей. І ще одне. Німецька довоєнна наука твердо стояла на тому, що змішування двох різних народів завжди на користь народу, що поступається у всіх сенсах тому народу, з яким змішується. При цьому народ-лідер поступово втрачає всі свої переваги.
Саме це зараз і відбувається з Європою. Якщо хочете знати, що чекає Європу, якщо вона не вийде з летаргічного сну після своєї поразки у Другій світовій війні, то поспілкуйтесь з білими мешканцями Нью-Йорку, які тепер там в абсолютній меншості. Вони вам розкажуть про весь жах, який там зараз відбувається. На моє глибоке переконання, у Другій світовій війні поразку отримала вся Європа, а не лише Німеччина. Свідченням цього є вимирання народів абсолютно всіх європейських країн, а Радянський союз до того ж ще і розпався. У передвоєнні роки Німеччина була єдиною країною Європи, де народжуваність зростала. За 6 передвоєнних років з 1933 – моменту приходу нацистів (скорочення від націонал-соціалістів) до влади по 1939 рік народжуваність у Німеччині зросла майже удвічі.
Останній факт є свідченням того, що алгоритм зростання народжуваності існує. Це відповідь тим «українським фахівцям» з демографії, які бачать для українців лише таку альтернативу: вимирання або завезення в Україну емігрантів з високою народжуваністю і поступову передачу їм у володіння нашої землі. Мабуть, для цього Верховна рада прийняла закон, що дозволяє купувати іноземцям українську землю.
Варто навести ще одне висновок нім ецької науки. Падіння всіх великих цивілізацій давнини було зумовлене некерованим розчиненням етносу-творця такої цивілізації підкореними народами, зокрема, рабами. Важко повірити, дивлячись на сучасних греків, що вони колись контролювали величезні простори ЄвроАзії. Важко повірити, дивлячись на сучасних італійців, що вони створили безпрецедентну за величиною і могутністю імперію, що охоплювала весь цивілізований давній світ.
Єдина країна, що зробила правильні висновки з цього історичного досвіду, – це Ізраїль. Громадянство цієї країни може отримати лише людина, мати якої єврейка. На відміну від німців, їм ніхто за це не дорікає, але, чомусь, ніхто і не наслідує.
Але повернімось до гороху. Як було сказано вище, у першому поколінні після самозапилення гороху ймовірність появи насіння зеленого кольору буде ¼ , а жовтого ¾. У другому поколінні після смозапилення з урахування всіх каналів передачі спадковості ця ймовірність буде для зеленого кольору 6/16, а для жовтого – 10/16, у третьому поколінні для зеленого кольору – 28/64, а для жовтого – 36/64. З кожним наступним поколінням ці ймовірності все більше наближатимуться до ½.
А якщо зняти обмеження на запилення і дозволити будь-який варіант запилення, то межове значення в ½ буде досягнуте за значно меншу кількість поколінь, оскільки перехресне запилення – це додатковий фактор хаотизації спадковості.
Аналогічна картина відбувається з двома спорідненими генами, що відповідають за характер поверхні насіння. Один зумовлює гладеньку поверхню, інший у зморшках. Через багато поколінь поява у насіння однієї з цих поверхонь також наблизиться до ½. Якщо ж нас цікавить сполучення у насіння певного кольору і з певним типом поверхні, то відповідні ймовірності слід перемножити: ймовірність появи насіння зеленого кольору з гладенькою поверхнею дорівнює ймовірності появи насіння зеленого кольору із зморшкуватою поверхнею, дорівнює ймовірності появи жовтого насіння з гладенькою поверхнею, дорівнює ймовірності появи насіння жовтого кольору із зморшкуватою поверхнею і дорівнює ¼.
Наведена вище передача спадковості нащадкам нагадує підкидання монети: герб чи решка. Саме ця аналогія дозволяє запропонувати просту математичну модель утворення геному людини.
Два споріднених гени у спарених хромосомах можна розглядати як одну сутність, що може перебувати у двох станах, – домінантному і рецесивному. Оскільки генів, що відповідають за певну характеристику людини, наприклад, за її інтелект, багато ймовірність будь-якого їх набору визначається розподілом Бернуллі, що описує послідовність незалежних випробувань (генів) з двома наслідками (домінантний або рецесивний стан).
Припустимо, що домінантний стан гена сприяє геніальності, а рецесивний – дебільності, тоді ймовірності появи як геніїв, так і дебілів будуть надзвичайно малими і рівними. Переважна більшість нащадків буде з пересічними інтелектуальними даними. Саме ймовірність появи пересічної людини буде максимальною. Оскільки, як вже зазначалось вище, мова йде про тисячі генів, що відповідають за інтелектуальний рівень людини, то дискретний розподіл ймовірностей з високою точністю можна замінити неперервним. І тут, відповідно до локальної або інтегральної теорем Муавра-Лапласа, розподіл Бернуллі переходить у нормальний розподіл або розподіл Гауса.
Графік нормального розподілу нагадує церковний дзвін або скіфський курган з максимальною висотою у середній частині – люди з пересічним інтелектом, з мінімальною висотою на краях – люди з надзвичайно високим або надзвичайно низьким інтелектом.
А якщо мова йде не про інтелект, а про іншу характеристику людини? Відповідь така.
Всі спадкові характеристики людини розподілені відповідно до розподілу Бернуллі. Якщо за дану характеристику людини відповідає достатньо велика кількість генів, – а так є у більшості випадків – то ці характеристики також будуть описуватись нормальним законом.
Саме цей закон описує агресивність людей, любов до грошей, прагнення домінування над іншими людьми тощо. От вам і пояснення того, що ми бачимо навкруги. Зокрема, що дивного у тому, що і багатство, і влада розподілені між людьми за нормальним законом?
Графік густини нормального розподілу
Якщо по горизонтальній осі відкласти інтелектуальний рівень людини, то 68% людей матимуть середній рівень здібностей, 13.59% вище середнього, 13.59% нижче середнього, 2.14% можна назвати інтелектуалами, 2.14% можна назвати розумово відсталими.
Отже нерівність за всіма характеристиками особи закладена від самого її народження. Примусити людей стати однаковими – за способом життя, манерою поведінки,
за світоглядом тощо – можна лише в умовах тоталітарного режиму. Це і було продемонстровано наочно в умовах Радянського союзу часів більшовизму-сталінізму. Але
і тут існувала особлива категорія людей, якої більшість обмежень тоталітарної системи не стосувались. Природа дає таким режимам невеликий термін для існування. Сам факт їхнього існування потрібен лише для того, на мою думку, щоб показати світу, що так жити не можна. Тоталітаризм прирікає людину на бездіяльність у сенсі її природного потенціалу, а все суспільство на смерть через недієздатність створеного устрою.
Природа заклала неоднаковість, нерівність у все, що вона реалізує у світі живих створінь. Ця нерівність і зумовлює розвиток всього живого від найпростіших і не
досконалих форм до все складніших і досконаліших. Життя є боротьбою, життя є змаганням за досягнення найкращих результатів у всіх сферах життя людини на планеті.
Не боротись з нерівністю (неоднаковістю) людей, а використовувати її з користю для всієї людської спільноти – така моя думка. Одна людина не може мати переваги за всіма важливими для суспільства якостями. Шукай ту сферу діяльності, де саме ти маєш такі переваги перед іншими, і досягай найвищих і корисних для суспільства результатів.
Ось до чого підштовхує природа людину – до активної життєвої позиції. А така можливість у людей з’являється лише у суспільстві з високим рівнем особистої свободи. Такий висновок – це вирок усім лівим ідеологіям, які панують у сучасному світі і несуть смерть і недолю населенню Землі. Недолю, у першу чергу, через неможливість людей реалізувати свою активну життєву позицію, обрати свою долю, а не слідувати нав’язаному згори стандарту.
Суть цих ідеологій можна передати одним реченням – зробити усіх людей рівними у сенсі однаковості, правда самі проповідники цих ідеологій виносять себе за
дужки і не планують розділити долю решти людства в умовах перемоги своїх ідей. Так було в Радянському союзі, так було в усьому світі. Так було і так буде. Життя у світі людей – це постійна боротьба, де програш означає смерть.
Наші інтереси:
Важливо розуміти, що природа усіх зробила різними. Автор статті це майстерно доводить.
Якби в Ісуса був інтернет, він організував би дистанційне навчання. Проте є речі, які вимагають обов'язкової фізичної присутності. Для того, щоб спрацював палінгенетичний кокон, час від часу треба...
Нерівність людей з погляду генетики, або Чому в сусідньому селі дівчата кращі
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Рівність людей створює для більшості з них відчуття комфорту. Ця більшість прагне бути, як всі, тобто рівними, розуміючи рівність як однаковість. Але нерівність існує попри всі спроби людства її подолати. Одні люди гарні – інші ні, одні багаті – інші ні, одні талановиті – інші ні, одні при владі – інші ні тощо.
25022403.jpg
Що є причиною такої неоднаковості людських доль?
Щодо зовнішніх фізичних ознак людини, то тут всі думають однаково: природа є природою і проти неї ми майже безсилі. Але зовнішні ознаки не мають
вирішального впливу на долю людини. Проте більшість людей схильні і всі інші відмінності між собою пояснювати лише випадковими обставинами, у яких опинилась та чи інша людина протягом життя і які мало залежать від самої людини.
Не заперечуючи роль випадку у житті людини з плином часу, ми доведемо, що головною причиною відмінностей у здібностях людей, які вирішальним чином впливають на їх життя, є випадковість самого факту народження конкретного індивідуума і, значною мірою, випадковість її генотипу. Але ця випадковість також підлягає певним законам. Про них ми і поговоримо.
Деяка інформація про генетику людини. Вся спадкова інформація людини зберігається у хромосомах. Організм дорослої людини складається з приблизно 37 трильйонів клітин. У ядрі кожної з них міститься набір з 46 попарно споріднених хромосом. Такий набір абсолютно ідентичний набору хромосом першої клітинки, яка виникла при зачатті людини. Хромосома – це одна надзвичайно довга молекула дезоксірибонуклеїнової кислоти. Структурними блоками хромосоми є гени, яких налічується десятки тисяч. У найпростіших випадках один ген здатен контролювати якусь одну властивість організму. Наприклад, у гороху є ген, що визначає жовтий колір його насіння, інший споріднений ген – зелений.
Своєю чергою, кожний ген складається з тисяч структурних цеглинок – нуклеотидів. Більшість властивостей людини – доволі складного організму, на відміну від гороху, – кодуються багатьма генами. Наприклад, така її властивість як інтелект кодується відповідною комбінацією тисяч ген. Цей факт для подальшого аналізу надзвичайно важливий, оскільки дозволяє застосувати для аналізу проблеми нерівності людей закон великих чисел.
Кожна пара хромосом містить майже однаковий набір ген на однакових місцях. Термін «майже» означає, що відповідні гени кодують одну і ту ж властивість організму, але можуть мати, хоча і не обов’язково, деякі відмінності.
Розглянемо колір насіння гороху. Досліди з вирощування гороху ще у 19 сторіччі показали, що якщо взяти горох, що з покоління в покоління родить жовте насіння, і горох, що з покоління в покоління родить зелене насіння, і у період цвітіння їх взаємно запилити, то насіння врожаю буде жовтого кольору. Якщо тепер знову посадити це насіння і в період цвітіння вже самозапилити горох, то насіння, що вродить, буде і жовтого і зеленого кольорів у співвідношенні приблизно 3 до 1 на користь жовтого кольору. У наступному поколінні гороху після самозапилення з насіння зеленого кольору виросте горох, що матимем насіння зеленого кольору, а з насіння жовтого кольору виросте горох, що матиме насіння і жовтого, і зеленого кольорів знову у співвідношенні 3 до 1 на користь жовтого кольору.
Наведена картина свідчить, що з двох генів, що відповідають за колір насіння, один, що відповідає за жовтий колір, є домінантним, а другий, що відповідає за зелений, – рецесивним. Тобто, якщо обидва гени, що відповідають за колір, у спорідненій парі хромосом кодують зелений колір, то ясно, що насіння успадкує зелений колір. Якщо обидва гени, що відповідають за колір, у спорідненій парі хромосом кодують насіння жовтого кольору, то ясно, що насіння успадкує жовтий колір. Але, якщо один ген у парі споріднених хромосом дає зелений колір, а другий жовтий, то насіння завжди буде жовтого кольору. Отже, коли ви маєте насіння зеленого кольору, то можете бути абсолютно впевнені, що обидва гени у попередньому поколінні кодують зелений колір. У разі ж насіння жовтого кольору, ви не зможете визначити його геном за зовнішніми ознаками, оскільки рецесивний ген завжди ховається за домінантним.
Розглянемо тепер людську спільноту. Якщо молода людина має вроджену серйозну фізичну ваду, то у разі, якщо ген або група генів, що відповідають за цю ваду є домінантними, а рецесивна група генів не несе цієї вади, то ймовірність появи у нащадків першого покоління цієї вади буде ¼ . Це при умові, якщо подружня пара цієї людини має у своєму генотипі на цьому місці споріднену пару здорових генів. У разі молодої людини і домінантні, і рецесивні гени якої несуть зазначену фізичну ваду, ймовірність передачі цієї вади нащадкам вже буде дорівнювати 1, тобто така передача буде абсолютно гарантованою, незалежно від геному дружини.
Саме тому молоді хлопці шукають дівчат для шлюбу з досконалою зовнішністю. Зовнішність – це те, що видно відразу, тому цілком можлива любов з першого погляду. В природі любов – це спосіб уникнути неповноцінних нащадків. Наявність видимої вади може свідчити про велику ймовірність наявності і багатьох прихованих вад.
Проте зовнішність – це лише невелика частина геному людини. Для того, щоб прожити довге і щасливе подружнє життя, потрібна не менша досконалість внутрішнього світу людини, оскільки саме він найбільше впливає на якість родинного життя. Внутрішній світ людини розкривається у процесі залицяння, тому до любові з першого погляду слід ставитись обережно.
Розглянемо тепер протилежний випадок. Майбутнє подружжя не має видимих вад. Чи означає це, що його діти не матимуть якихось видимих вад? Ні, не означає. Якщо майбутній чоловік і дружина мають один рецесивний ген з вадою на одній і тій самій ділянці хромосоми, то з ймовірністю 1/4, тобто у приблизно чверті дітей першого покоління буде спостерігатись ця вада. Реально мова йде про близьких родичів із схожим геномом. Тут великою є ймовірність того, що навіть більше ніж один ген з вадою розташований у чоловіка і жінки на одних і тих самих ділянках спарених хромосом.
Саме таким чином природа карає малочисельні спільноти людей, які не бажають змішуватись з оточуючим їх народом, або йдуть на споріднені шлюби, не бажаючи випускати гроші і майно за межі свого роду. Це – своєрідна кара за заперечення любові як основи для щасливого подружнього життя і появи здорових нащадків.
Є народна приповідка, що у сусідньому селі дівчата кращі. Так, не усвідомлюючи глибинної суті цього, молоді хлопці закладають здорову основу для своїх нащадків.
Чи означає сказане, що чим менший ступінь спорідненості між чоловіком і жінкою, тим якіснішими будуть їх нащадки? Ні, не означає. Якщо чоловік і жінка належать до різних рас або навіть до однієї раси, але не до споріднених народів, то ймовірність негативних наслідків такого шлюбу будуть практично неминучими. В межах одного народу нащадки «будуються» за приблизно однаковим планом, закладеним і у чоловіка, і у жінку. Цей план записаний у їх хромосомах. Коли набір хромосом чоловіка суттєво відрізняється від набору хромосом жінки, то майбутній організм будується відразу за двома різними планами, хаотично поєднаними між собою. Це – як два рівноправних командувача військами, що одночасно керують військовою операцією. Вислід битви для такої армії очевидний. Це – як гібрид віслюка і коня – мул, який вже не здатен після себе залишити нащадків.
Тут до місця навести і такий приклад. З якісної цегли одного розміру можна побудувати гарний будинок. З якісної цегли суттєво іншого розміру також можна побудувати гарний будинок. Тепер уявімо, що будівельнику, який кладе цеглу, генератор випадкових чисел видає цеглу то одного, то іншого розміру. Якими будуть стіни? Відповідь очевидна. Тому у передвоєнній Німеччині міжрасові шлюби були заборонені (Нюрнберзькі закони). Але навіть в межах однієї раси на шлюб з конкретною жінкою чоловіку слід було отримати дозвіл від спеціальної комісії. Правда стосувалось це правило лише членів СС (Охоронні Загони). Але з цього видно, яку вагу надавало керівництво Німеччини народженню здорових нащадків.
Війна закінчилась поразкою Німеччини. Всі напрацювання німецької науки у сфері демографії і генетики були викинуті за борт. Європа пішла іншим шляхом. Міжрасові шлюби не лише не засуджуються, але заохочуються. Для пришвидшення асиміляції білих аборигенів Європи стимулюється міграція в Європу з у сього світу, переважно з Африки.
Особливо активно цей процес спостерігається у ще і досі окупованій Німеччині. Не буде німців, не буде більше проблем – можливо, так думають ті, хто тримає долі цілих народів у своїх руках. Моя відповідь така: якраз з цього моменту і почнуться катастрофічні проблеми для Європи, оскільки тисячі років германські племена і їх нащадки були становим хребтом європейської і світової цивілізації – цивілізації білої людини.
Подібна картина спостерігається і в інших країнах Європи. Багатодітні родини білих мешканців Європи не підтримуються матеріально належним чином. І що ми бачимо? Європа вимирає. Вимирання – це головний і, можливо, єдиний спосіб природи сказати у повний голос: «Панове, ви суттєво помиляєтесь у чомусь дуже важливому». Дотримуватись законів природи закликала німецька передвоєнна наука. Саме практика ігнорування законів природи, що насаджується малоосвіченими людьми у владі або високоосвіченими, але зловмисними людьми, що знаходяться за кулісами цієї влади і керують нею, і призводить до нинішнього стану речей. І ще одне. Німецька довоєнна наука твердо стояла на тому, що змішування двох різних народів завжди на користь народу, що поступається у всіх сенсах тому народу, з яким змішується. При цьому народ-лідер поступово втрачає всі свої переваги.
Саме це зараз і відбувається з Європою. Якщо хочете знати, що чекає Європу, якщо вона не вийде з летаргічного сну після своєї поразки у Другій світовій війні, то поспілкуйтесь з білими мешканцями Нью-Йорку, які тепер там в абсолютній меншості. Вони вам розкажуть про весь жах, який там зараз відбувається. На моє глибоке переконання, у Другій світовій війні поразку отримала вся Європа, а не лише Німеччина. Свідченням цього є вимирання народів абсолютно всіх європейських країн, а Радянський союз до того ж ще і розпався. У передвоєнні роки Німеччина була єдиною країною Європи, де народжуваність зростала. За 6 передвоєнних років з 1933 – моменту приходу нацистів (скорочення від націонал-соціалістів) до влади по 1939 рік народжуваність у Німеччині зросла майже удвічі.
Останній факт є свідченням того, що алгоритм зростання народжуваності існує. Це відповідь тим «українським фахівцям» з демографії, які бачать для українців лише таку альтернативу: вимирання або завезення в Україну емігрантів з високою народжуваністю і поступову передачу їм у володіння нашої землі. Мабуть, для цього Верховна рада прийняла закон, що дозволяє купувати іноземцям українську землю.
Варто навести ще одне висновок нім ецької науки. Падіння всіх великих цивілізацій давнини було зумовлене некерованим розчиненням етносу-творця такої цивілізації підкореними народами, зокрема, рабами. Важко повірити, дивлячись на сучасних греків, що вони колись контролювали величезні простори ЄвроАзії. Важко повірити, дивлячись на сучасних італійців, що вони створили безпрецедентну за величиною і могутністю імперію, що охоплювала весь цивілізований давній світ.
Єдина країна, що зробила правильні висновки з цього історичного досвіду, – це Ізраїль. Громадянство цієї країни може отримати лише людина, мати якої єврейка. На відміну від німців, їм ніхто за це не дорікає, але, чомусь, ніхто і не наслідує.
Але повернімось до гороху. Як було сказано вище, у першому поколінні після самозапилення гороху ймовірність появи насіння зеленого кольору буде ¼ , а жовтого ¾. У другому поколінні після смозапилення з урахування всіх каналів передачі спадковості ця ймовірність буде для зеленого кольору 6/16, а для жовтого – 10/16, у третьому поколінні для зеленого кольору – 28/64, а для жовтого – 36/64. З кожним наступним поколінням ці ймовірності все більше наближатимуться до ½.
А якщо зняти обмеження на запилення і дозволити будь-який варіант запилення, то межове значення в ½ буде досягнуте за значно меншу кількість поколінь, оскільки перехресне запилення – це додатковий фактор хаотизації спадковості.
Аналогічна картина відбувається з двома спорідненими генами, що відповідають за характер поверхні насіння. Один зумовлює гладеньку поверхню, інший у зморшках. Через багато поколінь поява у насіння однієї з цих поверхонь також наблизиться до ½. Якщо ж нас цікавить сполучення у насіння певного кольору і з певним типом поверхні, то відповідні ймовірності слід перемножити: ймовірність появи насіння зеленого кольору з гладенькою поверхнею дорівнює ймовірності появи насіння зеленого кольору із зморшкуватою поверхнею, дорівнює ймовірності появи жовтого насіння з гладенькою поверхнею, дорівнює ймовірності появи насіння жовтого кольору із зморшкуватою поверхнею і дорівнює ¼.
Наведена вище передача спадковості нащадкам нагадує підкидання монети: герб чи решка. Саме ця аналогія дозволяє запропонувати просту математичну модель утворення геному людини.
Два споріднених гени у спарених хромосомах можна розглядати як одну сутність, що може перебувати у двох станах, – домінантному і рецесивному. Оскільки генів, що відповідають за певну характеристику людини, наприклад, за її інтелект, багато ймовірність будь-якого їх набору визначається розподілом Бернуллі, що описує послідовність незалежних випробувань (генів) з двома наслідками (домінантний або рецесивний стан).
Припустимо, що домінантний стан гена сприяє геніальності, а рецесивний – дебільності, тоді ймовірності появи як геніїв, так і дебілів будуть надзвичайно малими і рівними. Переважна більшість нащадків буде з пересічними інтелектуальними даними. Саме ймовірність появи пересічної людини буде максимальною. Оскільки, як вже зазначалось вище, мова йде про тисячі генів, що відповідають за інтелектуальний рівень людини, то дискретний розподіл ймовірностей з високою точністю можна замінити неперервним. І тут, відповідно до локальної або інтегральної теорем Муавра-Лапласа, розподіл Бернуллі переходить у нормальний розподіл або розподіл Гауса.
Графік нормального розподілу нагадує церковний дзвін або скіфський курган з максимальною висотою у середній частині – люди з пересічним інтелектом, з мінімальною висотою на краях – люди з надзвичайно високим або надзвичайно низьким інтелектом.
А якщо мова йде не про інтелект, а про іншу характеристику людини? Відповідь така.
Всі спадкові характеристики людини розподілені відповідно до розподілу Бернуллі. Якщо за дану характеристику людини відповідає достатньо велика кількість генів, – а так є у більшості випадків – то ці характеристики також будуть описуватись нормальним законом.
Саме цей закон описує агресивність людей, любов до грошей, прагнення домінування над іншими людьми тощо. От вам і пояснення того, що ми бачимо навкруги. Зокрема, що дивного у тому, що і багатство, і влада розподілені між людьми за нормальним законом?
Якщо по горизонтальній осі відкласти інтелектуальний рівень людини, то 68% людей матимуть середній рівень здібностей, 13.59% вище середнього, 13.59% нижче середнього, 2.14% можна назвати інтелектуалами, 2.14% можна назвати розумово відсталими.
Отже нерівність за всіма характеристиками особи закладена від самого її народження. Примусити людей стати однаковими – за способом життя, манерою поведінки,
за світоглядом тощо – можна лише в умовах тоталітарного режиму. Це і було продемонстровано наочно в умовах Радянського союзу часів більшовизму-сталінізму. Але
і тут існувала особлива категорія людей, якої більшість обмежень тоталітарної системи не стосувались. Природа дає таким режимам невеликий термін для існування. Сам факт їхнього існування потрібен лише для того, на мою думку, щоб показати світу, що так жити не можна. Тоталітаризм прирікає людину на бездіяльність у сенсі її природного потенціалу, а все суспільство на смерть через недієздатність створеного устрою.
Природа заклала неоднаковість, нерівність у все, що вона реалізує у світі живих створінь. Ця нерівність і зумовлює розвиток всього живого від найпростіших і не
досконалих форм до все складніших і досконаліших. Життя є боротьбою, життя є змаганням за досягнення найкращих результатів у всіх сферах життя людини на планеті.
Не боротись з нерівністю (неоднаковістю) людей, а використовувати її з користю для всієї людської спільноти – така моя думка. Одна людина не може мати переваги за всіма важливими для суспільства якостями. Шукай ту сферу діяльності, де саме ти маєш такі переваги перед іншими, і досягай найвищих і корисних для суспільства результатів.
Ось до чого підштовхує природа людину – до активної життєвої позиції. А така можливість у людей з’являється лише у суспільстві з високим рівнем особистої свободи. Такий висновок – це вирок усім лівим ідеологіям, які панують у сучасному світі і несуть смерть і недолю населенню Землі. Недолю, у першу чергу, через неможливість людей реалізувати свою активну життєву позицію, обрати свою долю, а не слідувати нав’язаному згори стандарту.
Суть цих ідеологій можна передати одним реченням – зробити усіх людей рівними у сенсі однаковості, правда самі проповідники цих ідеологій виносять себе за
дужки і не планують розділити долю решти людства в умовах перемоги своїх ідей. Так було в Радянському союзі, так було в усьому світі. Так було і так буде. Життя у світі людей – це постійна боротьба, де програш означає смерть.
Важливо розуміти, що природа усіх зробила різними. Автор статті це майстерно доводить.
Зверніть увагу
Як створити ельфійський соціальний кокон: що каже Добре Знання – самовчитель з палінгенезії (+аудіо)