Почалася Сирна седмиця – останній тиждень перед початком Великого посту у православних християн, більш відомий як Масляний тиждень, що закінчується святом Масляної або Колодієм.
Основний атрибут і символ свята – колодки. Їх прив’язували парубкам та дівчатам на знак покарання за те, що не одружилися, а також батькам, що вчасно не оженили сина чи не віддали заміж дочку.
Свято Колодія характерне тільки для України та Білорусі і сягає своїми коренями глибоко дохристиянських часів.
Як пише у своїй книзі “Звичаї нашого народу” Олекса Воропай, починаючи з понеділка, заміжні жінки ходили по домах, де є дорослі неодружені хлопці і дівчата, і прив’язували колодку матерям до ноги за те, що вони не оженили сина або дочку впродовж останніх м’ясниць.
В п’ятницю було частування тещі.
Хто оженився восени, віз тещу до себе в гості на другий день Різдвяних Свят (або на третій день, якщо теща зла). Хто ж оженився в післяріздвяні м’ясниці, той віз тещу до себе в Масляну П’ятницю. Разом з тещею запрошували й інших родичів.
Наприкінці тижня проводилися масові гуляння на майдані. Парубоча Громада встановлювала гладенький високий стовп — Колодку, який до того ж часто намащували салом (або іншим жиром), а на верх підвішували чобіт.
Парубоцтво змагалося за право дістати чобіт, найспритніший отримував приз — пару чобіт для майбутньої тещі.
Всі обрядові дійства супроводжувалися піснями та хороводами, пригощанням один одного млинцями, закликаючи весну:
Ой, весна, весна, ой, весна-красна,
Що ж ти нам, весно, принесла!
Принесла я вам ясне Сонечко,
Ясне Сонечко у віконечко!
Традиційним завершенням гулянь є спалення величезного опудала Масляної (Мари, Зими), яке символізує проводи холодів і народження Весни та нового життя.
На святкування Колодія цієї неділі, 10 березня, запрошує Мамаєва слобода у Києві.
Стратегія палінгенезії полягає не в тому, щоб поборювати старий світ, а в тому, щоб використовувати його як ресурс для власного розвитку. Чеснота милосердя дозволяє вчитися у ворогів і...
"Хай буде й маслянка – аби щоранку!" Почався Масляний тиждень, який закінчується в неділю
Світ:
Спецтема:
Почалася Сирна седмиця – останній тиждень перед початком Великого посту у православних християн, більш відомий як Масляний тиждень, що закінчується святом Масляної або Колодієм.
19030404.jpg
Головною їжею на Масляну були вареники з сиром.
Основний атрибут і символ свята – колодки. Їх прив’язували парубкам та дівчатам на знак покарання за те, що не одружилися, а також батькам, що вчасно не оженили сина чи не віддали заміж дочку.
Свято Колодія характерне тільки для України та Білорусі і сягає своїми коренями глибоко дохристиянських часів.
Як пише у своїй книзі “Звичаї нашого народу” Олекса Воропай, починаючи з понеділка, заміжні жінки ходили по домах, де є дорослі неодружені хлопці і дівчата, і прив’язували колодку матерям до ноги за те, що вони не оженили сина або дочку впродовж останніх м’ясниць.
В п’ятницю було частування тещі.
Хто оженився восени, віз тещу до себе в гості на другий день Різдвяних Свят (або на третій день, якщо теща зла). Хто ж оженився в післяріздвяні м’ясниці, той віз тещу до себе в Масляну П’ятницю. Разом з тещею запрошували й інших родичів.
Наприкінці тижня проводилися масові гуляння на майдані. Парубоча Громада встановлювала гладенький високий стовп — Колодку, який до того ж часто намащували салом (або іншим жиром), а на верх підвішували чобіт.
Парубоцтво змагалося за право дістати чобіт, найспритніший отримував приз — пару чобіт для майбутньої тещі.
Всі обрядові дійства супроводжувалися піснями та хороводами, пригощанням один одного млинцями, закликаючи весну:
Ой, весна, весна, ой, весна-красна,
Що ж ти нам, весно, принесла!
Принесла я вам ясне Сонечко,
Ясне Сонечко у віконечко!
Традиційним завершенням гулянь є спалення величезного опудала Масляної (Мари, Зими), яке символізує проводи холодів і народження Весни та нового життя.
На святкування Колодія цієї неділі, 10 березня, запрошує Мамаєва слобода у Києві.
Знати про народні традиції.
Зверніть увагу
Чи треба любити ворогів, або 5 проявів сили, що відрізняють людину від людиноподібної тварини – Нагірна проповідь