У футері сайту Народний Оглядач є інформація про його існування з 1999 року. Спочатку було пілотне друковане видання, присвячене важливим суспільно-політичним темам. Пізніше простенький блог, який вівся в Інтернеті. Треба розуміти, що в ті часи Інтернет і сайти були зовсім іншими, ніж тепер. Передача даних в Україні здійснювалась переважно засобами телефонних мереж. Швидкість такої передачі рідко перевищувала 56 кілобітів за секунду. Зрозуміло, що це накладало суттєві обмеження на складність інформації, яку можна було отримувати з інтернет-сайтів.
Інтернет-архів відстежує доменне ім’я sd.org.ua тільки з січня 2002. Власне такий архів є основним джерелом дослідження сайтів і поширення повідомлень в сучасних соціальних мережах. З діаграми, поданій на сайті Інтернет-архіву, в часі існування Народного Оглядача можна виділити три періоди, які пов’язані не тільки з активністю сайту, але особливостями захоплення контенту в Інтернет-архів: 2002-2009, 2010-2013, 2014-2019.
Доменне ім’я було зареєстровано для громадсько-політичного проєкту “Спільна Дія”, який мав діаметрально протилежні погляди у порівнянні із сучасною партією з такою назвою.
Буквосполучення sd – це транслітерація від скорочення “Спільна Дія”. Основи проєкту вперше сформулював засновник товариства “Спільна Дія” на псевдо Миро Продум у програмній статті “Вперед… до кастового устрою”, опублікованій у січні 1996 р. в науково-теоретичному журналі Верховної Ради України “Віче”.
Народний Оглядач тоді був додатком до журналу Перехід-IV. Предметом обговорення в товаристві був цивілізаційний перехід, тобто якісна зміна взаємин у напрямках: “людина–Бог”, “людина–людина”, “людина–природа” і “людина–техносфера”. З самого початку на Народному Оглядачі обговорювали гострі теми. Зокрема таке явище, як фашизм. В архіві можна знайти статтю "Фашизм чи солідаризм?" головного редактора Ігора Каганця, де він дає читачам відповідь на питання: “Чи потрібен Україні фашизм?” Ось цитата зі статті:
“Ні, не потрібен! “Пройти стадію фашизму”, …, означає тупо відкинути вистражданий людством досвід і знову повторити старі помилки, знову проповзти дорогою приниження і страждань. Україні потрібен не поворот у драматичне минуле, а сміливий стрибок у світле майбутнє”.
В різних містах України існували читацькі клуби журналу Перехід-IV і сайту Народний Оглядач. У 2003 виник перший читацький клуб в Америці, до якого ввійшли представники місцевої діяспори.
Від Спільної дії Народний Оглядач успадкував букви sd в доменному імені. Суттєво змінився дизайн сайту, але збережено тяглість символіки.
З 2005 по 2013 рік на сайті діяв форум. І це було цілком в дусі технологій веб 2.0, які набули поширення після конференції з однойменною назвою, яка відбулась у Каліфорнії.
Спільнота Народного Оглядача почала святкувати Різдво 25 грудня ще задовго до того, як воно стало державним святом.
Тривожним був 2012 рік. Нині пророчою виглядає розміщена на сайті стаття Олександра Куриленка, розміщена з посиланням на gazeta.ua. В ній експерт зі стратегічного консалтингу спрогнозував, що вибори не зможуть принципово щось змінити й назріває силове зіткнення політичних інтересів.
В підтвердження цьому була також стаття про знищення арсеналів зброї для запобігання революції. Знакова подія відбулась наприкінці 2012 – це публікація другої редакції книги “Пшениця без куколю. Євангеліє без вставок і спотворень”. В паперовому вигляді жодне видання тоді не насмілилось би надрукувати цю книгу.
2013 був роком експериментів у дизайні. І згодом Народний Оглядач отримав новий гарний вигляд, в якому переважали жовто-сині барви. Сайт отримав додатково англомовний і франкомовний розділи. Відтоді читачам була надана можливість не тільки читати й спілкуватись на форумі, але й коментувати статті й вести блоги. Появився розділ "Ярмарок" як інструмент взаємообміну речами. “Спільна Дія” – перетворилась на етномережу, що складалась з активних користувачів сайту. Трохи пізніше учасники отримали змогу засновувати групи для тематичної співпраці, прикладом чого став проєкт “Сенсар”, спрямований на розвиток української мови в напрямку кращого відтворення сенсу.
Але знайшлися ті, кому оновлений сайт сильно не сподобався. Ось повідомлення на сайті від 17.05.2013: “Якісь анонімні “антифашисти” подали скаргу на “Народний Оглядач” реєстратору доменного імені SD.ORG.UA з вимогою зупинити його роботу і погрозами затягати по прокуратурах. Знаючи, що зареєстровані в Україні доменні імена відключаються не через суд, а за телефонним дзвінком, сайт переїхав на наш резервний домен AR25.ORG. Це значно надійніше, адже цей домен можна відключити тільки за рішенням суду США.” Саме тому Інтернет-архів після цієї дати стосовно домену sd.org.ua видає повідомлення про переадресацію.
Часто Народний Оглядач був притулком для ідей, що ішли в розріз із загальноприйнятими. Прикладом цього є стаття "Атланту розправили плечі", де замість схвальних відгуків на адресу авторки всесвітньо відомого роману є критичний аналіз про невідповідність між персонажами роману і реальними олігархами України.
Іноді повідомлення на сайті спочатку могли виглядати як вигадки, як от Російське вторгнення в Україну від 23.01.2014. Але згодом отримали підтвердження. Тема війни стала важливою з того року. І продовжує бути такою й досі. У статті "Соціологія війни" на основі досліджень Центру Разумкова показано, що на боці України кількість російськомовних учасників російсько-української війни в 15 разів менша за кількість україномовних і двомовних.
Не однозначною й не постійною є підтримка сайтом тих чи інших політичних лідерів. Так на самому початку появи Дональда Трампа на політичній арені, ставлення до нього було досить скептичним. Але згодом американський президент почав отримувати на Народному Оглядачі схвальні відгуки аж до підтримки Дональда Трампа за допомогою Живого Слова. Велика кількість уваги приділялась і приділяється китайсько-американському протистоянню і ролі України в цьому протистоянні.
До всього треба додати, що головний редактор сайту Ігор Каганець є ще й футурологом. І одним з його останніх прогнозів є перевертання політичного вектора нинішнього президента України Володимира Зеленського. Чи справдиться він? В найближчі кілька років дізнаємось…
Про нас пишуть. Цікаво почитати про погляд зі сторони.
Коментарі
Це несподіваний відгук. Деякі події я вже забув, іншим не надавав ваги. Я б написав по-іншому, але погляд зі сторони завжди корисний.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Чому не вказано автора статті?
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Якщо нема автора, значить це редакційна стаття.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Автор є. Автор вказаний нижче.
Це наша людина! Леонід Українець, приватний підприємець і викладач.
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)