- Відвідувань: 118
- Переглядів: 137
Напруженість у відносинах між президентами Трампом і Зеленським вийшла у публічну площину – що сталося протягом тижня
Категорія:
Світ:
25021803.jpg
Про це розповіли три особи, обізнані в цьому питанні. «Ключовим моментом було переконати Трампа, що Україна не є проблемою», – сказав один зі співрозмовників.
Про тиждень, який перевернув американсько-українські відносини, розповідає NBC News в ексклюзивній статті Кортні Куб, Керол Лі, Крістен Велкер і Ден Де Люс (Courtney Kube, Carol E. Lee, Kristen Welker and Dan De Luce).
Ця стаття ґрунтується на інтерв'ю з більш ніж десятком американських і європейських чиновників та інших людей, які знають про приватні зустрічі та дискусії між адміністрацією Трампа та українським урядом і всередині них. Усі вони говорили на умовах анонімності.
18 лютого Трамп виступив з різкою заявою, звинувативши Україну в тому, що президент Росії Путін вирішив вдертися в Україну, і закликав до нових виборів в Україні. Після того, як Зеленський відповів, що Трамп поширює російську дезінформацію, Трамп посилив свою риторику, назвавши Зеленського «диктатором», який «зробив жахливу роботу».
Ескалація протистояння між Зеленським і Трампом викликала занепокоєння у Сполучених Штатах, зокрема, серед деяких республіканських союзників Трампа.
Сенатор Том Тілліс (Thom Tillis), республіканець від штату Північна Кароліна, заявив в інтерв'ю NBC News, що словесна війна між Трампом і Зеленським «грає на руку Путіну».
Після того, як Трамп виграв вибори в листопаді, прихильники України республіканці в Конгресі та лобісти, найняті Києвом у Вашингтоні, порадили Зеленському продемонструвати, що його уряд готовий піти на компроміс у мирних переговорах, і спробувати переконати Трампа, що Росія є головною перешкодою для будь-якого врегулювання.
Автори статті зазначають, що Путін мало зацікавлений у переговорах про мирну угоду, а розвіддані США і союзників вказують на те, що його погляди незмінні та що він зрештою хоче контролювати всю Україну.
Але уряд Зеленського визнав, що Трамп був скептично налаштований до цього і що він має звичку уникати критики на адресу Росії. Про це повідомили двоє обізнаних з питанням людей.
Зеленський прагнув показати, що його уряд є гнучким. Оскільки членство в НАТО є віддаленою перспективою, хоча Сполучені Штати не заявляли про це публічно, Зеленський запропонував, наприклад, щоб європейські країни розгорнули війська в Україні як гарантію безпеки в умовах післявоєнного устрою. Його підхід, схоже, працює.
Трамп виступив з різкою риторикою щодо Росії, погрожуючи Москві тарифами, санкціями та податками на продаж російських товарів до США та інших країн, якщо Путін не піде на переговори про припинення війни. Він також призначив відставного генерал-лейтенанта армії Кіта Келлога (Keith Kellogg), який симпатизує Україні, своїм послом в переговорах.
Але минулого тижня все змінилося.
Путін звільнив американського вчителя Марка Фогеля, ув'язненого в Росії. Цей крок дозволив Трампу виконати обіцянку, яку він дав під час передвиборчої кампанії. Стів Віткофф, його посол на Близькому Сході, зустрівся з Путіним протягом трьох годин, коли той перебував у Москві, щоб звільнити Фогеля, сказав Трамп.
Наступного дня, 12 лютого, Трамп поговорив з Путіним, оголосивши після цього, що обидві країни розпочнуть переговори про припинення війни в Україні. Після цього Трамп поговорив із Зеленським.
Оголошуючи склад своєї команди, яка вестиме переговори з росіянами, Трамп не згадав про Келлога, який, за словами американського чиновника, знайомого з його відповіддю, був роздратований. Келлог проводить зустрічі в Києві, але його не було серед американських чиновників, які зустрічалися з росіянами в Саудівській Аравії цього тижня.
Напруженість у Мюнхені
Напередодні виступу Гегсета (міністра оборони США – прим. моя, О.К.) в Брюсселі 12 лютого деякі чиновники Держдепартаменту радили його команді не говорити публічно про те, що Україна не отримає членства в НАТО в рамках мирної угоди з Росією (про це сказали четверо посадовців адміністрації та Конгресу).
Але у своїй промові Гегсет (Hegseth) не дотримався цієї поради. Він прямолінійно повідомив: «Сполучені Штати не вважають, що членство України в НАТО є реалістичним результатом переговорного врегулювання».
За словами п'ятьох американських чиновників і ще однієї особи, знайомої із зустріччю, Гегсет приголомшив українців, коли на зустрічі із Зеленським заявив, що адміністрація Трампа розглядає можливість скорочення багатьох американських військ у Європі, оскільки США більше зосереджуються на Азійсько-Тихоокеанському регіоні та кордоні з Мексикою.
Гегсет і віце-президент Джей Ді Венс донесли послідовний меседж: Європа повинна взяти на себе більшу відповідальність за власну оборону, оскільки адміністрація Трампа надає пріоритет південному кордону США та Індо-Тихоокеанському регіону.
Однією з гарантій безпеки, яку Сполучені Штати розглядають як частину мирної угоди, є автоматичне надання Україні членства в НАТО, якщо Росія порушить цю угоду, заявили чотири американські чиновники.
Таке рішення було б спрямоване на вирішення ключового питання, яке турбує Україну та її союзників – що Росія може перегрупуватися і знову вторгнутися в Україну, заявили ці чотири посадовці.
Інші частини промови Гегсета в Брюсселі, яку він виголосив у присутності міністра оборони України Рустема Умерова, що сидів лише за три місця від нього, також змусили Київ понервувати. Він заявив, що повернення України до кордонів, які існували до вторгнення Росії у 2014 році та анексії Криму, є «нереалістичною метою», і ця заява була сприйнята як поступка Росії.
У день виступу Гегсета і телефонних розмов Трампа з Путіним і Зеленським міністр фінансів Скотт Бессент (Scott Bessent) перебував у Києві на зустрічі із Зеленським, яка не пройшла добре для жодної зі сторін.
Бессент представив Зеленському документ, який надасть Сполученим Штатам право власності на половину рідкісноземельних корисних копалин України, які мають вирішальне значення для створення різноманітних технологій. Зеленський був вражений підходом Бессента.
Коли Зеленський сказав, що йому потрібен час, щоб вивчити пропозицію, Бессент сказав йому, що у нього є година, щоб підписати її, або він ризикує не зустрітися з Венсом і держсекретарем Марко Рубіо. Про це сказали п'ятеро американських посадовців і людина, обізнана з перебігом дискусії.
Українці вважали ці зустрічі, заплановані на кінець тижня на полях конференції з безпеки в Мюнхені, критично важливими для розуміння стратегії Трампа щодо мирних переговорів.
Бессент пояснив Зеленському, що угода з адміністрацією Трампа про рідкісноземельні корисні копалини є критично важливим компонентом побудови стратегічного партнерства між Сполученими Штатами та Україною, що в кінцевому підсумку сприятиме гарантіям безпеки для Києва після закінчення війни шляхом переговорів.
Міністерство фінансів не відповіло на запит про коментарі, зауважують автори статті.
Зеленський не підписав документ. За словами американських і європейських чиновників, а також ще однієї особи, поінформованої про перебіг переговорів, у Мюнхені українським посадовцям спочатку повідомили, що зустрічі Зеленського з Венсом і Рубіо відкладені. Вони були відкладені, але врешті-решт відбулися.
Угода щодо рідкісноземельних мінералів залишається в підвішеному стані.
Після того, як Зеленський спочатку заявив, що Сполучені Штати та Україна все ще обговорюють цю пропозицію, він дав зрозуміти, що не погодиться на поточну версію, оскільки вона недостатньо захищає його країну.
18 лютого в інтерв'ю Fox News Бессент заявив, що він вважає, що Зеленський врешті-решт підпише угоду зі Сполученими Штатами про рідкісноземельні корисні копалини в Україні, заявивши, що це стримає майбутню російську агресію після закінчення війни.
Представник Білого дому заявив, що «пропозиція Бессента – це визнання того, що здатність України захищати себе, досі була значною мірою забезпечена американськими платниками податків».
«Ця пропозиція полягає в тому, щоб повернути частину цих коштів, – сказав американський посадовець, – і визнати, що коли настане мир, Україна має потенціал для зміцнення своїх економічних позицій через партнерство зі США».
Аналізуємо події, які вирішують долю України.
Зверніть увагу
Останні записи
Кращий коментар
Нам варто заспокоїтися і ставитися до ситуації тверезо. Навіщо стільки знаків оклику? З Україною буде те, чого ми самі доб'ємося своїми діями. Хтось очикував, що Трамп буде за нас вирішувати наші проблеми? За своїм ми ще повернемося, життя дійсно мінливе. Зараз прихильники "какой разніци" будуть на якійсь час дезорієнтовані, з'явиться чергове вікно можливостей. Ми мали не проукраїнського президента, хоча кацапи розраховують саме на це, може вважають, що маятник хітнеться до них. Думаю дарма. А кацапськи консерви скоріше за все проявляться наповну. Йде вал змін, наслідки прорахувати вповні неможливо. Проста логіка не встигне за ними, вона працює із тим, що лежить на поверхні. Щасти нам всім.
Коментарі
"Бессент представив Зеленському документ, який надасть Сполученим Штатам право власності на половину рідкісноземельних корисних копалин України, які мають вирішальне значення для створення різноманітних технологій. Зеленський був вражений підходом Бессента.
Коли Зеленський сказав, що йому потрібен час, щоб вивчити пропозицію, Бессент сказав йому, що у нього є година, щоб підписати її, або він ризикує не зустрітися з Венсом і держсекретарем Марко Рубіо. Про це сказали п'ятеро американських посадовців і людина, обізнана з перебігом дискусії".
***
Це мені дуже нагадує ультимативне підписання грабіжницького Версальського мирного договору 1918 року!
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
"Бессент представив Зеленському документ, який надасть Сполученим Штатам право власності на половину рідкісноземельних корисних копалин України, які мають вирішальне значення для створення різноманітних технологій. Зеленський був вражений підходом Бессента.
Коли Зеленський сказав, що йому потрібен час, щоб вивчити пропозицію, Бессент сказав йому, що у нього є година, щоб підписати її, або він ризикує не зустрітися з Венсом і держсекретарем Марко Рубіо. Про це сказали п'ятеро американських посадовців і людина, обізнана з перебігом дискусії".
***
Ось думка Олександра Коваленко (Інформаційний спротив) щодо ситуації з угодою по рідкоземельним елементам та реакцією Трампа на відмову Зеленського підписати угоду в запронованій редакції...
"І не менш болісною для США стала відмова Києва від кабальних умов щодо отримання контролю над рідкісноземельними металами в Україні.Україна пропонувала рівні права, бізнес-інвестиції, а не рабовласницькі умови на рівні захоплення та повного контролю. І ця відмова для Трампа, як бізнесмена, який скуштував легку перемогу та перспективу нажитися на багатствах України, без як такої допомоги країні, стала серйозною ляпасом, що призвела 47-го президента США до стану нестримного словесного проносу".
Складно звинуватити Коваленко в антиукраїнській позиції...
На мій погляд, ситуація з угодою по рідкоземельним елементам потребує повної ясності!
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Чи можна сказати, що складається психопатичний союз Путіна і Траспа? Схоже, що Путін перехоплює керування США.
Все починається з Любові.
Це хибна думка. Трамп веде складні переговори з Путіним, ми не знаємо цієї кухні і нам не треба в це втручатися. Завдання України – посилювати свою суб'єктність, збільшувати свій економічний та воєнний потенціал, бити по Росії, стримувати своїх корупціонерів, формувати здорові громадянські структури.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Думаю, що журналісти за звичкою трохи прибрехали – щоб було цікавіше. Треба мати на увазі, що NBC News – це лівацький і антитрампівський ресурс. Його вже ловили на відвертій брехні: Топ-10 американських фейк-ньюз, які дезінформували про корупцію Байдена та Burisma – The Federalist (США)
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Оскільки "Народний оглядач" не має доступу до першоджерел інформації, тобто до людей, які ведуть перемовини та готують документи, а використовує журналістські матеріали, тобто вторинні джерела, які можуть бути заангажованими різними політичними силами, то розумний вихід - дотримуватися інформаційного нейтралітету!
Щодо Трампа, то йому потрібно приділяти рівно стільки уваги, як і нашим європейським союзникам!
МИ повинні реально оцінювати допомогу Україні кожною країною:
- в доларах, євро, іншій валюті;
- в кількості ракет, снарядів, мін, гранат і патронів;
- в кількості систем ППО, танків, САУ, бронетранспортерів, автомобілів, гармат, кулеметів, автоматів;
- в кількості дронів та комплектуючих до них;
- в кількості медикаментів тощо.
Можливості США і, наприклад, Латвії в допомозі нам відрізняються в рази. Це потрібно враховувати і ми повинні знати, ХТО і ЯК нам допомагав і допомагає.
Культ Трампа з його обожнюванням та ритуальними молитвами створює викривлену картину у свідомості читачів.
МИ світоглядний сайт і повинні бути абсолютно правдивими!
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Вибране із Тімоті Снайденр: "Умиротворення в Мюнхені: світові війни, минулі й можливі"
(скорочений переклад С. Громенка)
***
(...)
Путін заперечував легітимність української держави. Хоча її лідери були обрані демократичним шляхом, він стверджував, що вони не мають права керувати. Оскільки її народ розмовляє різними мовами, він стверджував, що не існує такого поняття, як спільнота українських громадян. Путін стверджував, що сама Україна є штучною, результатом історичного повороту, який ніколи не мав статися – розпаду Радянського Союзу. Він стверджував, що існування національної меншини дає йому право втручатися в українську політику.
У якийсь момент у 2021 році він наказав своїй армії готуватися до швидкого удару по Україні. Він також активізував своїх агентів всередині країни. У низці промов у грудні того ж року Путін назвав приводи для майбутнього вторгнення в Україну.
(...)
Українські лідери вирішили чинити опір. Хоча загалом очікувалося, що президент Зеленський втече до іноземної столиці і сформує уряд у вигнанні, він залишився в Києві. Його позиція була сильнішою, ніж могло здатися. Хоча Україна була новою державою і маловідомою для європейських держав, вона була демократією та індустріальною державою. Вона мала одну з найкращих збройових індустрій в Європі, а її командування мало план, як дозволити російським військам проникнути всередину, а потім оточити і знищити їх. Хоча мудрі голови в Москві та Вашингтоні очікували, що росіяни дійдуть до Києва за три дні, насправді росіяни зазнали поразки під Харковом і Києвом, хоча й здобули значні успіхи на південному сході. До кінця 2022 року Україна повернула собі близько половини територій, які Росія захопила в перші тижні війни. Європейська громадська думка розвернулася проти агресорів. Умиротворення Росії стало складним. Росія була змушена перекинути війська з інших регіонів, а потім звернутися по допомогу до Китаю, Ірану та Північної Кореї.
І ці події дають нам відчуття того, що ми можемо втратити.
Через три роки результат війни залишається невизначеним. Безсумнівним є те, що не розпочалася більш масштабна війна. Україна знищила значну частину російських збройних сил і відвела російські війська від кордонів НАТО. З певною допомогою союзників вона, по суті, виконує всю місію НАТО власними збройними силами і без членства в НАТО. Непрямим, але значущим чином Україна сприяла падінню Асада в Сирії, відволікаючи російські військово-повітряні сили та інші війська.
Україна також, чинячи опір, зробила менш імовірними інші агресивні війни. Хоча це залишилося майже непоміченим, українці також стримали ядерне розповсюдження. Росія використовувала ядерний блеф протягом усієї війни. Ігноруючи його і чинячи опір звичайному вторгненню за допомогою звичайних засобів, Україна продемонструвала світові, що ядерна зброя не потрібна для того, щоб протистояти ядерній державі. Це, як і багато іншого, залежало від подальшої здатності України воювати.
(...)
Ми не цінуємо того, чому запобігли українці. Нам бракує уяви, або, можливо, великодушності, необхідної для того, щоб побачити наші власні інтереси.
Ніхто з верхів Маска-Трампа, я припускаю, не замислюється над тим, що сталося б, якби Україна не чинила опору, або що станеться, якщо американська політика унеможливить цей опір. З якихось причин більшість високопосадовців в адміністрації Трампа зайняли позицію, яка нагадує російський погляд на війну. Але Росія може перемогти лише в тому випадку, якщо її умиротворити, тобто допомогти їй. За три роки американці, здається, поспішають до Мюнхена, щоб заспокоїти агресора.
(...)
Своїм опором, по суті самотужки, українці створили часову лінію, якої інакше не існувало б. Решта з нас, хоч і живе в цьому часі, мало чим на нього заслужили.
Якими б не були інші мотиви адміністрації Трампа в умиротворенні Росії, цей брак вдячності є одним з них. Сам Трамп, його віце-президент, людина, яка має владу (Маск), і їхнє оточення загалом схильні ставитися до України як до певного подразника, як до проблеми, а не як до рішення. Вони дуже далекі від розуміння того, що Україна стримує хаос і війну далеко за межами своїх кордонів. Або, можливо, в деяких випадках вони звинувачують Україну саме в цьому досягненні, тому що вони хочуть війни і хаосу.
Хай там як, політика Трампа, принаймні в останні кілька днів, була гонкою на умиротворення. Він намагався провести нормальною розмову з Путіним. Його адміністрація публічно заявила, що має робити Україна. І, знову ж таки, якими б не були мотиви, операційна логіка полягає в умиротворенні: передача території агресору, зменшення суверенітету країни, на яку напали.
Історія може допомогти нам запам'ятати певні закономірності причинно-наслідкових зв'язків. Вона також може, що, можливо, важливіше, нагадати нам, що багато речей є можливими, включно з тими, які, на краще чи на гірше, насправді не відбулися. Від рішень кількох людей у критичний момент може залежати перехід від одного ланцюга подій до іншого.
Але не потрібна ані іронія, ані навіть історія, щоб побачити логічну проблему умиротворення Путіна зараз.
Росія – агресор. Росія відкрито заявляє, що її військові цілі виходять далеко за межі того, чого вона досягла зараз. Росія зацікавлена в паузі у війні, тому що її справи йдуть погано, і тому що її лідери небезпідставно вважають, що припинення вогню покладе край підтримці України з боку США, відволіче європейців і ускладнить Україні мобілізацію населення і ресурсів для подальшого російського удару. Росія також, природно, зацікавлена в тому, щоб американські лідери умовно передали їй українську територію, в тому числі й ту, яку вона навіть не окупує. Це створює прецедент того, що міжнародне право не має значення та/або що Україна не є легітимною державою, захищеною таким правом.
Умиротворення Росії, якщо воно призведе до її перемоги зараз чи пізніше, цілком може створити умови для світової війни. Росія, яка знищує Україну, фактично за американської допомоги, була б зовсім іншою країною. Українські ресурси зробили б агресора набагато сильнішою потугою. Це незручний момент, але його треба враховувати. Україна має найкращу армію в Європі, найбільш загартовану в боях. Це єдина країна на Заході, яка вела велику війну в цьому десятилітті. Вона впроваджує інновації швидше, ніж інші можуть скопіювати. Все це, і сільське господарство, і корисні копалини, і порти, може бути втрачене на користь Росії. І тоді, звісно, через деякий час Європа зіткнеться з набагато потужнішою країною, створеною для війни, з лідерами, які вірять, що війна працює.
Перемога Росії, особливо за сприяння американської дипломатії, відкриває шлях не лише для подальшої російської агресії в Європі, але й для загарбницьких війн скрізь. Вона також майже напевно означає поширення ядерної зброї, оскільки майбутні агресори і ті, хто їх боїться, засвоять урок, що ядерна зброя необхідна.
Російсько-українська війна жахлива, і вона повинна бути припинена. Але умиротворення – це очевидний короткий шлях, який веде до більш тривалого і кривавого конфлікту. Було б не так складно, принаймні в нормальних умовах, застосувати американську силу, щоб покласти край війні Росії в Україні. Логіка проста: ускладнити ситуацію для Росії та полегшити її для України.
Наразі американська політика є протилежною.
Маск-Трамп ускладнює життя українців, щоб утримати нас у нашому розширеному 1938 році. Звісно, це не означає, що американська політика буде послідовною, не кажучи вже про її успіх. Війна фактично не може бути зупинена без участі України та Європи. Прагнення до швидкого врегулювання, скоріш за все, призведе до несподіваних наслідків, на які американцям, скоріш за все, не вистачить терпіння. Прагнення до швидкої угоди призводить до поспіху, який випускає з поля зору важливі аспекти проблеми.
(...)
Але хай там як, першим американським кроком за президентства Маска-Трампа було схвалення умиротворення.
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Наступає «момент істини»!
Вашингтон ще не вирішив, чи підтримає резолюцію ООН щодо України до третьої річниці російського вторгнення, - політичний координатор США в ООН Джон Келлі.
На запитання про співавторство резолюції він відповів:
"Ми ще не ухвалили рішення і продовжуємо обговорення". Келлі додав, що остаточне рішення залежить від інструкцій із Вашингтона. Раніше Reuters повідомило, що США відмовляються бути співавторами проекту, що підтверджує територіальну цілісність України та вимагає виведення російських військ.
Рішення США - це справжнє ставлення Трампа, Маска та взагалі Адміністрації США до України і війни в цілому!
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Нам варто заспокоїтися і ставитися до ситуації тверезо. Навіщо стільки знаків оклику? З Україною буде те, чого ми самі доб'ємося своїми діями. Хтось очикував, що Трамп буде за нас вирішувати наші проблеми? За своїм ми ще повернемося, життя дійсно мінливе. Зараз прихильники "какой разніци" будуть на якійсь час дезорієнтовані, з'явиться чергове вікно можливостей. Ми мали не проукраїнського президента, хоча кацапи розраховують саме на це, може вважають, що маятник хітнеться до них. Думаю дарма. А кацапськи консерви скоріше за все проявляться наповну. Йде вал змін, наслідки прорахувати вповні неможливо. Проста логіка не встигне за ними, вона працює із тим, що лежить на поверхні. Щасти нам всім.
Погоджуюся і дякую за цей коментар.
Погоджуюся, тому й пропоную перейти до нейтральної подачі новин і перестати робити з Трампа Месію та молитися за нього і на нього)
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Цікаво, в одному реченні дві взаємовиключні думкі: "нейтральність" і "Не молитись на Трампа". Можна преходити, цікаво, наскільки вистачить терпіння...Хто дуже не хоче молитися за Трампа - хай не молиться, примус не має сенсу. А там буде видно.
Під "нейтральністю" я маю на увазі подачу в новинах інформації про ініціативи лідерів усіх європейських країн.
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
З точки зору управління процесами ми зараз проходимо точку найбільшої керованості і найменшої стабільності, цю частину шляху ми не можемо оминути, якщо хочемо змін взагалі. Точку з нульовою стабільностю і максимальною керованостю ми ще не пройшли, вона буде миттєвою і найнебезпечнішою, але через це доведеться пройти. Керованість і стабільність взаємно ортогональні вектори (перпендикулярні, якщо не ноль), не протилежні.
Ми (я маю на увазі спільноту НО) не управляємо процесами. Нам залишається бути пасивними глядачами і єдине, що ми можемо - індивідуально виробити своє ставлення до процесів та поділитися своїми думками в коментарях.
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
В координатах Стабільності (абсціса) і Керованості (ордината) можна розглядати будь який процес. Найліпша (і єдина права) траєкторія - циклічна, якщо розгорнута в часі - еволюційна (евольвента, навіть в аналітичній геометрії є відповідна формула), проєкція на одну з осей - гармонічна лінія (сінус/косінус), тобто відповідна до законів Всесвіту.