Олег Сенцов, режисер з Криму, який п’ять років провів у російській в’язниці, допоки його не обміняли, вже понад два роки – на фронті російсько-української війни, командує ротою штурмової піхоти. Сенцов визнає, що на третьому році війни Українська армія залишається переважно радянською за стилем управління.
Олег Сенцов. Жовтень 2023 р. Фото: Фейсбук Олега Сенцова
Військові часто бояться доповідати правду командуванню, повідомляючи лише “хороші новини”, розповідає він в інтерв'ю ВВС Україна.
"Я не дивлюся телемарафон. Але знаю, що там усе показують через хороші новини. З такими “новинами” далеко не доїдеш. Вважаю, що потрібно показувати непривабливий бік війни. Не думаю, що це когось відштовхне від мобілізації. Хто хоче, той піде служити", – каже він і визнає, що під час війни має бути певна здорова пропаганда й самоцензура. Не можна говорити речі, які будуть на користь ворогу. Крім того, якби люди зараз дізналися всю правду, як у нас відбувається війна, вони жахнулися б.
Олег Сенцов: "Я бачу мобілізованих, які до нас приходять. Приходять дуже різні люди. Є такі, хто з певних особистих причин не пішов воювати на початку війни, а потім їх мобілізували. І вони пішли на війну та воюють досить добре. Є справді хворі люди старшого віку, які опиняються в штурмовій піхоті. Вони просто фізично цього не витримують. Є випадки корупції, зловживань. Про це потрібно говорити. З цим потрібно боротися. Допоки ми говоримо про корупцію, ми з нею боремося. Якщо перестанемо це робити, значить вона нас подолала".
Він каже, що ми маємо самі мобілізуватися, покращити управління армією, воювати розумніше, ефективніше. Росія, дійсно, буде йти далі. Можливо, ми не зможемо перемогти її військовими шляхом, вийти на кордони 1991 року та зайти в Крим. Але ми переможемо дещо інакше: коли Росія зламає об Україну зуби й сама піде геть, тому що їй буде не до нас, вважає Сенцов.
Олег Сенцов: "Армія - це дуже архаїчна, вертикально побудована структура. Вона не може зсередини реформуватися. Армія завжди була більш консервативна за будь-яку іншу державну інституцію. Ми маємо багато досягнень у використанні дронів, розробили нові тактики бойових дій, але на рівні управління залишаємося старою радянською армією. Натівського планування та стандартів на загальному рівні немає. Ми далі живемо статутами, написаними в 1990-х, у 2000-х. Загалом це – продовження старої радянської традиції. Якщо ми йдемо до НАТО, маємо використовувати їхні протоколи.
В Україні зараз більшість командирів батальйонів – це бойові офіцери. Але в штабах є генерали, які далі працюють по-старому. Хтось грає в Жукова. Скандали останнього часу – не перші й не останні. (Звільнення з посади генерала Юрія Содоля після публічної заяви начальника штабу “Азова” Богдана Кротевича щодо його неефективного командування – ред.)
Ніхто не хоче повідомляти нагору погані новини. “Ситуація важка, але контрольована” – це вже стало мемом. У нас немає процедури after action review, тобто аналізу помилок після операції на рівні взводу, роти, батальйону. Очікується, що ви або виконаєте завдання і тоді ви молодці, або ні. Але на війні далеко не завжди може бути позитивний результат. Потрібно зрозуміти, чому результат негативний.
У нас був контрнаступ на півдні влітку 2023 року. Ніде після того не було закритого обговорення серед військових, що саме пішло не так. 47-а окрема механізована бригада брала в ньому ключову роль. Ми були головною проривною бригадою, яка була задіяна на напрямку основного удару. Ми мали пробити діру в російській обороні навколо Роботиного, як потім з’ясувалося. Нам спочатку про це не сказали. Ми просто знали, що в нас було важке завдання, були готові його виконувати. Але багато нюансів операції були недопрацьовані.
Коли через місяць замість нашого дев’ятого корпусу пішов десятий, то він припустився тих самих помилок. Ніхто не обмінювався тим досвідом, який уже був. У кожного генерала своє військо. Кожен – “Жуков” чи “Наполеон”. Він намагається доповісти нагору, що ось він зробив те й те там-то. Але скільки при цьому втратив людей – не важливо".
ВВС: 47-а бригада, де ви воюєте, за задумом мала бути підрозділом нового натівського зразка. Вдалося цього досягти?
Олег Сенцов: "Це не вдалося зробити. У бригади є натівське озброєння. Bradley – це чудова бойова машина піхоти. Вважаю, що потрібно робити все, аби нам більше давали цих машин. В Америки їх багато. Хай дають старі машини – будемо їх ремонтувати. Є натівські гвинтівки М16 та артилерія L119. Це – теж хороше озброєння. Це – одне питання. Інше питання – це те, що були якісь гасла та PR-кампанії. Але по суті – це та сама радянська армія. Це – не лише у нас.
Є невеликі підрозділи, де запроваджуються такі стандарти. Є окремі бригади, де командир багато на цьому зосереджується. Є підрозділи, де робиться “подвійна бухгалтерія”, тобто вони працюють за протоколом НАТО TLP (Troop leading procedure – стандарт НАТО, що визначає послідовність дій командира роти чи взводу під час бойового завдання. – ред.). А нагору вони звітують, як цього вимагає наш статут. Так у НАТО ми ніколи не прийдемо".
Олег Сенцов каже, що накопичилися проблеми: люди виснажені, бракує техніки та боєприпасів. На контрнаступ був витрачений ресурс, якого зараз не вистачає. Зміна головнокомандувачів не вирішить цього всього. Є інші проблеми, які потрібно вирішувати.
"Приміром, українські сили можуть втратити якусь позицію, а нагору доповідають що вони їх ще тримають. Ти кажеш, що там уже ворог, що по нам стріляють, але чуєш, що це щось переплутали, що там залишаються українські військові. Потім виявляється, що позиція таки втрачена. Я кілька разів із цим стикався. Це системна проблема й вона одна з головних для нас", – каже Сенцов.
"Чому стався прорив на Харківщині? Тому що до цього доповідали, що все добре. Ми живемо в постійній брехні. Потрібно це закінчувати, тому що це має наслідки", – каже Сенцов.
Наші інтереси:
Слухаємо розповідь тих, хто знає ситуацію, а не коментарі телемарафону. Розуміємо, що ситуація значно складніша ніж нам її малюють.
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
"Ми живемо в постійній брехні. Треба це закінчувати" – Олег Сенцов
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Олег Сенцов, режисер з Криму, який п’ять років провів у російській в’язниці, допоки його не обміняли, вже понад два роки – на фронті російсько-української війни, командує ротою штурмової піхоти. Сенцов визнає, що на третьому році війни Українська армія залишається переважно радянською за стилем управління.
24072702.jpg
Військові часто бояться доповідати правду командуванню, повідомляючи лише “хороші новини”, розповідає він в інтерв'ю ВВС Україна.
"Я не дивлюся телемарафон. Але знаю, що там усе показують через хороші новини. З такими “новинами” далеко не доїдеш. Вважаю, що потрібно показувати непривабливий бік війни. Не думаю, що це когось відштовхне від мобілізації. Хто хоче, той піде служити", – каже він і визнає, що під час війни має бути певна здорова пропаганда й самоцензура. Не можна говорити речі, які будуть на користь ворогу. Крім того, якби люди зараз дізналися всю правду, як у нас відбувається війна, вони жахнулися б.
Олег Сенцов: "Я бачу мобілізованих, які до нас приходять. Приходять дуже різні люди. Є такі, хто з певних особистих причин не пішов воювати на початку війни, а потім їх мобілізували. І вони пішли на війну та воюють досить добре. Є справді хворі люди старшого віку, які опиняються в штурмовій піхоті. Вони просто фізично цього не витримують. Є випадки корупції, зловживань. Про це потрібно говорити. З цим потрібно боротися. Допоки ми говоримо про корупцію, ми з нею боремося. Якщо перестанемо це робити, значить вона нас подолала".
Він каже, що ми маємо самі мобілізуватися, покращити управління армією, воювати розумніше, ефективніше. Росія, дійсно, буде йти далі. Можливо, ми не зможемо перемогти її військовими шляхом, вийти на кордони 1991 року та зайти в Крим. Але ми переможемо дещо інакше: коли Росія зламає об Україну зуби й сама піде геть, тому що їй буде не до нас, вважає Сенцов.
Олег Сенцов: "Армія - це дуже архаїчна, вертикально побудована структура. Вона не може зсередини реформуватися. Армія завжди була більш консервативна за будь-яку іншу державну інституцію. Ми маємо багато досягнень у використанні дронів, розробили нові тактики бойових дій, але на рівні управління залишаємося старою радянською армією. Натівського планування та стандартів на загальному рівні немає. Ми далі живемо статутами, написаними в 1990-х, у 2000-х. Загалом це – продовження старої радянської традиції. Якщо ми йдемо до НАТО, маємо використовувати їхні протоколи.
В Україні зараз більшість командирів батальйонів – це бойові офіцери. Але в штабах є генерали, які далі працюють по-старому. Хтось грає в Жукова. Скандали останнього часу – не перші й не останні. (Звільнення з посади генерала Юрія Содоля після публічної заяви начальника штабу “Азова” Богдана Кротевича щодо його неефективного командування – ред.)
Ніхто не хоче повідомляти нагору погані новини. “Ситуація важка, але контрольована” – це вже стало мемом. У нас немає процедури after action review, тобто аналізу помилок після операції на рівні взводу, роти, батальйону. Очікується, що ви або виконаєте завдання і тоді ви молодці, або ні. Але на війні далеко не завжди може бути позитивний результат. Потрібно зрозуміти, чому результат негативний.
У нас був контрнаступ на півдні влітку 2023 року. Ніде після того не було закритого обговорення серед військових, що саме пішло не так. 47-а окрема механізована бригада брала в ньому ключову роль. Ми були головною проривною бригадою, яка була задіяна на напрямку основного удару. Ми мали пробити діру в російській обороні навколо Роботиного, як потім з’ясувалося. Нам спочатку про це не сказали. Ми просто знали, що в нас було важке завдання, були готові його виконувати. Але багато нюансів операції були недопрацьовані.
Коли через місяць замість нашого дев’ятого корпусу пішов десятий, то він припустився тих самих помилок. Ніхто не обмінювався тим досвідом, який уже був. У кожного генерала своє військо. Кожен – “Жуков” чи “Наполеон”. Він намагається доповісти нагору, що ось він зробив те й те там-то. Але скільки при цьому втратив людей – не важливо".
ВВС: 47-а бригада, де ви воюєте, за задумом мала бути підрозділом нового натівського зразка. Вдалося цього досягти?
Олег Сенцов: "Це не вдалося зробити. У бригади є натівське озброєння. Bradley – це чудова бойова машина піхоти. Вважаю, що потрібно робити все, аби нам більше давали цих машин. В Америки їх багато. Хай дають старі машини – будемо їх ремонтувати. Є натівські гвинтівки М16 та артилерія L119. Це – теж хороше озброєння. Це – одне питання. Інше питання – це те, що були якісь гасла та PR-кампанії. Але по суті – це та сама радянська армія. Це – не лише у нас.
Є невеликі підрозділи, де запроваджуються такі стандарти. Є окремі бригади, де командир багато на цьому зосереджується. Є підрозділи, де робиться “подвійна бухгалтерія”, тобто вони працюють за протоколом НАТО TLP (Troop leading procedure – стандарт НАТО, що визначає послідовність дій командира роти чи взводу під час бойового завдання. – ред.). А нагору вони звітують, як цього вимагає наш статут. Так у НАТО ми ніколи не прийдемо".
Олег Сенцов каже, що накопичилися проблеми: люди виснажені, бракує техніки та боєприпасів. На контрнаступ був витрачений ресурс, якого зараз не вистачає. Зміна головнокомандувачів не вирішить цього всього. Є інші проблеми, які потрібно вирішувати.
"Приміром, українські сили можуть втратити якусь позицію, а нагору доповідають що вони їх ще тримають. Ти кажеш, що там уже ворог, що по нам стріляють, але чуєш, що це щось переплутали, що там залишаються українські військові. Потім виявляється, що позиція таки втрачена. Я кілька разів із цим стикався. Це системна проблема й вона одна з головних для нас", – каже Сенцов.
"Чому стався прорив на Харківщині? Тому що до цього доповідали, що все добре. Ми живемо в постійній брехні. Потрібно це закінчувати, тому що це має наслідки", – каже Сенцов.
Слухаємо розповідь тих, хто знає ситуацію, а не коментарі телемарафону. Розуміємо, що ситуація значно складніша ніж нам її малюють.
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков