Колишня багаторічна канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel) звинуватила Польщу і країни Балтії в причетності до початку повномасштабної війни Росії проти України. В нещодавньому інтерв'ю угорському порталу Partizàn Меркель розповіла, що у 2021 році разом із президентом Франції Емманюелем Макроном вона хотіла організувати переговори Європейського Союзу з Путіним, але проти цього виступили країни Балтії та Польща.
Меркель також висловила думку, що саме відсутність у Європи спільної політики щодо Росії могла призвести до повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Анґела Меркель не думала спричиняти скандал, вона просто рекламувала свої мемуари, вважає Константін Еггерт, кореспондент Deutsche Welle у країнах Балтії. Він пише, що вона вирішила розповісти про свої спроби запобігти повномасштабному російському вторгненню в Україну, але підірвала медійну бомбу і викликала захват Z-блогерів.
"У червні 2021 року я відчула, що Путін більше не сприймає Мінські угоди серйозно, і саме тому я хотіла створити новий формат, в якому ми могли б говорити з Путіним безпосередньо від імені Європейського Союзу", – розповіла Меркель. Однак, за її словами, цей план провалився:
"Дехто його не підтримав. У першу чергу, це були країни Балтії, але Польща також була проти". "У будь-якому разі, новий формат (переговорів з Росією. – ред.) не матеріалізувався. Я залишила свою посаду, і після цього почалася агресія Путіна", – резюмувала ексканцлерка.
І хоча "після" не обов'язково означає "внаслідок", але саме цей логічний ланцюжок був сприйнятий багатьма як покладання частини відповідальності за російське вторгнення на Центральну Європу.
У балтійських столицях і Варшаві слова Меркель викликали очікувану хвилю обурення. Адже саме литовці та поляки з моменту російського нападу на Грузію у 2008 році попереджали: Росія не зупиниться на цьому.
Російські пропагандистські шоу і Z-канали в Telegram теж вибухнули – від радості. За їхньою інтерпретацією, колишня глава уряду найбільшої за кількістю населення держави ЄС стала на їхній бік і підтверджує: у нинішніх проблемах континенту винні "патентовані русофоби" з Балтії та Польщі. Саме вони нібито заважають "справжнім європейцям" налагодити відносини з "великим східним сусідом", віддати Росії під контроль всі ці "України з Молдовами" і отримати в обмін дешевий газ і великий ринок для європейської промислової продукції.
Автор допису розповів, як влітку 2008 року мав нагоду особисто поспілкуватися з Меркель під час неформальної і досить тривалої вечері. Його головне враження – рішення проводити лінію на фактичне умиротворення путінського режиму Меркель ухвалила свідомо і давно.
На відміну від свого попередника Ґергарда Шредера (Gerhard Schröder), якого Кремль легко поставив під контроль лестощами і синекурою в "Північному потоці", Меркель навряд чи отримала якусь особисту вигоду від цієї політики. Ексканцлерка вважала і вважає, що діяла в інтересах Німеччини і тієї самої "справжньої" Європи, яка починається на захід від кордону Польщі та ФРН.
Розрахунок був такий: Росія може не стати і навіть швидше за все не стане демократією. Але суто матеріальні вигоди від нафтогазової залежності будуть для неї такими значними, що Кремль обов'язково обере "мир і стабільність". І якщо для цього потрібно (неофіційно, звичайно) погодитися з політичним домінуванням Москви на так званому "пострадянському просторі", то це, в цілому, прийнятна ціна.
У світлі такої політики логічно виглядає і блокування Меркель в союзі з експрезидентом Франції Ніколя Саркозі початку вступу до НАТО Грузії та України на саміті Альянсу в Бухаресті у 2008 році. Саме це рішення стало реальною, а не вигаданою початковою причиною російської агресії проти двох країн.
Миру за моделлю Меркель не сталося. Шкода, що сама вона – принаймні, поки що – не готова це визнати. Ціну провальної політики ексканцлерки сьогодні платить Україна.
Концепція дистиляції знань, що походить зі сфери штучного інтелекту, може стати ключем до особистої трансформації та національного відродження. Подібно до нейромережі, людина може дистилювати власне...
Меркель знову захищає свою політику умиротворення Путіна, а ціну її провальної політики сьогодні платить Україна
Категорія:
Світ:
Колишня багаторічна канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel) звинуватила Польщу і країни Балтії в причетності до початку повномасштабної війни Росії проти України. В нещодавньому інтерв'ю угорському порталу Partizàn Меркель розповіла, що у 2021 році разом із президентом Франції Емманюелем Макроном вона хотіла організувати переговори Європейського Союзу з Путіним, але проти цього виступили країни Балтії та Польща.
25100902.jpg
Меркель також висловила думку, що саме відсутність у Європи спільної політики щодо Росії могла призвести до повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Анґела Меркель не думала спричиняти скандал, вона просто рекламувала свої мемуари, вважає Константін Еггерт, кореспондент Deutsche Welle у країнах Балтії. Він пише, що вона вирішила розповісти про свої спроби запобігти повномасштабному російському вторгненню в Україну, але підірвала медійну бомбу і викликала захват Z-блогерів.
"У червні 2021 року я відчула, що Путін більше не сприймає Мінські угоди серйозно, і саме тому я хотіла створити новий формат, в якому ми могли б говорити з Путіним безпосередньо від імені Європейського Союзу", – розповіла Меркель. Однак, за її словами, цей план провалився:
"Дехто його не підтримав. У першу чергу, це були країни Балтії, але Польща також була проти". "У будь-якому разі, новий формат (переговорів з Росією. – ред.) не матеріалізувався. Я залишила свою посаду, і після цього почалася агресія Путіна", – резюмувала ексканцлерка.
І хоча "після" не обов'язково означає "внаслідок", але саме цей логічний ланцюжок був сприйнятий багатьма як покладання частини відповідальності за російське вторгнення на Центральну Європу.
У балтійських столицях і Варшаві слова Меркель викликали очікувану хвилю обурення. Адже саме литовці та поляки з моменту російського нападу на Грузію у 2008 році попереджали: Росія не зупиниться на цьому.
Російські пропагандистські шоу і Z-канали в Telegram теж вибухнули – від радості. За їхньою інтерпретацією, колишня глава уряду найбільшої за кількістю населення держави ЄС стала на їхній бік і підтверджує: у нинішніх проблемах континенту винні "патентовані русофоби" з Балтії та Польщі. Саме вони нібито заважають "справжнім європейцям" налагодити відносини з "великим східним сусідом", віддати Росії під контроль всі ці "України з Молдовами" і отримати в обмін дешевий газ і великий ринок для європейської промислової продукції.
Автор допису розповів, як влітку 2008 року мав нагоду особисто поспілкуватися з Меркель під час неформальної і досить тривалої вечері. Його головне враження – рішення проводити лінію на фактичне умиротворення путінського режиму Меркель ухвалила свідомо і давно.
На відміну від свого попередника Ґергарда Шредера (Gerhard Schröder), якого Кремль легко поставив під контроль лестощами і синекурою в "Північному потоці", Меркель навряд чи отримала якусь особисту вигоду від цієї політики. Ексканцлерка вважала і вважає, що діяла в інтересах Німеччини і тієї самої "справжньої" Європи, яка починається на захід від кордону Польщі та ФРН.
Розрахунок був такий: Росія може не стати і навіть швидше за все не стане демократією. Але суто матеріальні вигоди від нафтогазової залежності будуть для неї такими значними, що Кремль обов'язково обере "мир і стабільність". І якщо для цього потрібно (неофіційно, звичайно) погодитися з політичним домінуванням Москви на так званому "пострадянському просторі", то це, в цілому, прийнятна ціна.
У світлі такої політики логічно виглядає і блокування Меркель в союзі з експрезидентом Франції Ніколя Саркозі початку вступу до НАТО Грузії та України на саміті Альянсу в Бухаресті у 2008 році. Саме це рішення стало реальною, а не вигаданою початковою причиною російської агресії проти двох країн.
Миру за моделлю Меркель не сталося. Шкода, що сама вона – принаймні, поки що – не готова це визнати. Ціну провальної політики ексканцлерки сьогодні платить Україна.
Розуміти причини та наслідки.
Зверніть увагу
Трипільський ультранаціоналізм: дистиляція минулого як соціальна технологія та трамплін до Золотої ери (+подкаст)