Людина – це триєдина сутність, яка має плоть, душу (психіку) і втілений безсмертний дух. Подібним чином комп’ютер має «гард» («залізо», апаратну частину), софт (програмне забезпечення, «душу») і людину-оператора, яка є творчим і вольовим компонентом людино-машинної системи.
Свідомість – це розуміння духовним оператором того, що відбувається в психіці особистості. Тому свідомість властива тільки людям – втіленим духовним сутностям. Тварини і машини не володіють свідомістю, їхні дії визначаються внутрішніми автоматичними програмами. Свідомість – це властивість втіленого духу.
Несвідоме – це автоматичні процеси, які людина отримує при народженні. Аналогом є базова операційна система нового комп’ютера. Несвідоме – це «біороботичний» складник людини, це «апаратне», «вшите» програмне забезпечення, включаючи генетичну програму – генокод. Це те, що ми не можемо усвідомити.
Базова операційна система має 16 опцій, які відповідають 16-ти типам інформаційного метаболізму – соціотипам. Активація одного з цих 16 соціотипів відбувається до народження дитини під дією втіленого духа. Схоже, що соціотип людини визначається характером втіленої духовної сутності та її місією в поточному сеансі життя.
Оперативна пам’ять забезпечує швидкий доступ до інформації – тут і тепер. Для того, щоб обробляти інформацію, її треба мати під руками. Це також необхідно для її усвідомлення. Усвідомити можна тільки те, що витягнуто на «робочий стіл» оперативної пам’яті.
Утримання інформації в оперативній пам’яті є дуже енерговитратним процесом. Тому психіка намагається тримати в оперативній пам’яті тільки актуальну інформацію, а всю неактуальну або неприємну витісняє у підсвідомість – на довгострокове зберігання.
Підсвідомість – це довгострокова пам’ять, своєрідний жорсткий диск. Зберігати інформацію на цьому носії значно економніше, ніж в оперативній пам’яті.
Звідки підсвідомість бере інформацію? Частина витісняється зі свідомості, тобто з оперативної пам’яті, а частина записується напряму, в обхід свідомості (неусвідомлено).
Підсвідомість утримує в собі не лише «фактаж», а й структуровані шаблони, моделі, зразки, алгоритми, схеми, програми, психічні комплекси. Тут зберігається все те, що називається життєвим досвідом. У новонародженого ще нема власного життєвого досвіду, його «вінчестер» майже чистий, а тому наповнюється інформацією надзвичайно інтенсивно. Приблизно 80% усієї інформації людина отримує до 6–7 років.
Підсвідомість також утримує в собі різну хаотичну інформацію, інформаційне сміття, паразитичні програми. Час від часу вони потрапляють в оперативну пам’ять і впливають на мислення. Тому підсвідомість треба очищати – так само, як позбуватися непотрібних речей, захованих у глибоких шафах.
Інформація підсвідомості активується шляхом витягування у свідомість – через цілеспрямоване або «випадкове» згадування, а також у сновидіннях.
Інтелект – це механізм вироблення рішень за допомогою стандартних процедур. У комп’ютерах цим займається ПРОЦЕСОР. Інтелектуальна діяльність є властивістю психіки, тобто душі. Інтелект не спроможний творити.
Інтелект є у людей і тварин, а також у складних машин – штучний інтелект. Щоб інформація була доступна для вироблення рішень процесором, вона має бути в оперативній пам’яті – «на робочому столі».
Надсвідомість – це мислення і почуття духовної сутності людини. Дух – це оператор, який керує комп’ютером. Саме дух є носієм волі і творчості. Надсвідомість – це інформація «згори» – від духу, а підсвідомість – «знизу».
Розум (раціо) – це засіб вироблення рішень духовною сутністю людини. Для цього розум як допоміжний засіб застосовує інтелект. Розум духовної сутності керує інтелектом душі.
На відміну від автоматичного (нетворчого) інтелекту, розум виробляє свідомі, вольові, творчі рішення.
Повноцінне використання розуму називається мудрістю. Для мудрих рішень властива цілісність, єдність з надсистемою, далекосяжність.
Завдяки розуму людина пізнає, творить, керує. Розум бере інформацію не лише від інтелекту, а й з духовного світу – з надсвідомості. Розум – це мислення оператора, який керує комп’ютером і за його допомогою виробляє рішення.
Рефлексія – це спроможність людини спостерігати за собою «зі сторони». Це дух спостерігає за душею і спрямовує роботу інтелекту. Людина з розвиненою рефлексією вирізняється самоконтролем, пануванням над власними інстинктами та пристрастями, раціональною організацією свого життя. Така людина майже весь час спостерігає за собою, навіть в моменти найсильніших емоційних потрясінь.
Ще одним проявом духу є «голос совісті» – це коли дух підказує людині, що правильне, а що ні.
Людина з розвиненою рефлексією в соціології називається «гомо дуплекс», тобто «людина подвійна». Натомість людина з нерозвиненою рефлексією називається «гомо сімплекс», тобто «людина проста». Гомо дуплекс керується розумом, гомо сімплекс – інтелектом.
Народ – це «велика людина», етносоціальний організм. Тому він має колективний дух, колективну душу і колективну плоть.
Дух народу – це його організована духовна еліта (духовна група). Вона дає народу розум і є його надсвідомістю.
Душа народу – це його колективна психіка, яка має свої інтелект, свідомість і підсвідомість.
Плоть народу – це його генофонд (колективний генотип, колективне несвідоме) і раса (колективний фенотип, тобто проявлений генотип).
Етнос («група своїх людей») – це завжди взаємодія індивідуальних психік (емоцій та інтелектів) його членів. Цілісна сукупність психічних (душевних) проявів членів групи в езотеричній традиції позначається терміном «егрегор».
Егрегор народу – це його колективна оперативна пам’ять. Підтримка інформації в оперативній пам’яті потребує значних енергетичних витрат. Тому егрегор – це психоенергетичний банк, який існує доти, доки члени групи живлять його своєю психічною енергією. З цієї ж причини егрегор утримує тільки актуальну інформацію – все неактуальне або неприємне він витісняє в колективну підсвідомість, щоб не витрачати енергію.
Як ми вже говорили, підсвідомість – це сховище інформації для довгострокового зберігання. Тому до колективної підсвідомості відносимо не лише сукупність підсвідомостей членів етносу, а й усе те, що збережено в книгах, аудіо- і відеозаписах, архітектурі, мистецтві, музейних колекціях, археологічних залишках тощо. Для того, щоб реалізувати елементи колективної підсвідомості, їх треба «витягти на поверхню» і зробити частиною народного егрегору.
Пізнаємо психологію людей і народів.
Коментарі
Комп’ютерні аналогії, застосовані у цій статті, дозволяють за 10 хвилин отримати достатнє уявлення про роботу психіки.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Гарно. Аналогії - це краще ніж накопичення історичних фактів.
Саме аналогіям мали би навчати в школі.
А я думаю, чого це з юнацтва постійно займаюся "витягуванням на поверхню" історичної інформації!? Щоб добути пазли для цілісної картини з аналогічних подій різних історичних шарів і вісей.
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Так, аналогії бувають дуже продуктивні.
Аналогія в логіці — умовивід, в якому від схожості предметів за одними ознаками робиться висновок про можливу схожість цих предметів за іншими ознаками.
В умовиводах за аналогією знання, набуте при розгляді якогось об'єкта (моделі), переноситься на інший, менш доступний для дослідження, менш наочний.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Метод аналогії (подібності, відповідності) широко застосовував Ісус Хрестос, на аналогіях побудовані його притчі.
"Виплекаєте добре дерево, то й плід його буде добрий; а посадите погане дерево, то й плід його буде поганий. Бо дерево пізнається з плоду".
"Іншу притчу Він подав їм, кажучи: Царство Боже подібне до зерна гірчиці, що його взяв чоловік і посіяв на своїм полі. Воно, щоправда, коли сіється у землю, то найменше від усякого насіння, що на землі; але як посіяне зійде і виросте, стає найбільшим з усієї городини, і навіть стає деревом, і пускає таке велике віття, що птаство небесне гніздиться на його гілках і може сховатися в його тіні".
Все, що робиться з власної волі, – добро!
То виходить, що розум не можна розвивати, не розвиваючи дух? І якщо, наприклад, людина занадто розсіяна - це не інтелектуальна, а швидше, духовна вада?
Поки дихаю - сподіваюсь!
Саме так. Справді розумною може бути лише духовно розвинена людина. А мудрість - це ознака дуже високого духовного розвитку.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Сподобалося місце інтелекту в усій цій системі - автоматичні операції, які може виконати і машина. Наскільки ж тоді мізерною є так звана "інтелектуальна діяльність", чиста логіка розрахунків, на якій ґрунтується сучасна цивілізація.
Штучний інтелект і технічний прогрес роблять непотрібними більшість інтелектуальної праці і ставлять питання про глибше розуміння світу та надінтелектуальне місце людини в ньому.
Інтелект - це крапля в океані розуму. Найголовніше, що розум (раціо) володіє спроможністю до творчості.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Термінологія? Швидше за все.
Раціо і творчість -- протилежні властивості. Хочеш творчості -- вимкни раціо.
Творчість -- прояв Духу. Або іскра Божа, або прояв Святого Духу, в залежності від світоглядної позиції. А раціо -- сторож, захисник.
Принаймні, про це свідчать ті вчення і шляхи, з якими мені довелося стикатися.
Я б сказав, не зовсім. Принаймні, колись я писав вірші, й досить непогані. Так от, раціо варто ввімкнути там, де "творчий потік свідомості" вже хочеться оформити у зв'язний текст. Принаймні, на тому рівні, де треба дотриматися законів римування і ритмомелодики - а це вже наука, яку мені викладали в університеті.
Хоча, так, раціо скоріше сторож творчості.
Поки дихаю - сподіваюсь!
Розум (оум) - це прояв ВТІЛЕНОГО духу, а інтелект (глузд, розсудок) - це прояв душі. Це два інструменти вироблення рішень - творчий (духовний) і автоматичний (душевний).
Первинною формою слова "розум" є "оум" (ум). Корінь "Оу" означає цілісність, звідси "оукий" - розумний, вчений, а також "наука".
Українському "розум" відповідає латинське "ratio".
Розумний - значить творчий.
Інтелектуальний - значить досвідчений, ерудований, логічний.
Розум керує інтелектом.
Кожна розумна людина є інтелектуальною. Проте не кожна інтелектуальна людина є розумною. Розумних менше 5%, інтелектуалів значно більше.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Про щось подібне я завжди підозрював.
Поки дихаю - сподіваюсь!
Надзвичайно розумна стаття і розумні коментарі-тут проявився закон аналогії
Ще цікавіше уявити собі, що все навколо є комп'ютерною програмою, а ми - герої цієї комп'ютерної гри. А потім спробувати з позиції героя цієї гри дізнатись про устрій самого комп'ютера. Хіба зможе цей герой визнати, що все насправді відбувається в мікросхемах памяті за допомогою процесора і програми? Дізнатися про устрій "всесвіту" напевно навряд, можна тільки догадуватися. А оточуючі можуть вважати це божевіллям... Але така аналогія мені подобається і багато чого пояснює.
Чи буде створений комп'ютер з усіма якостями і можливостями людини?
Ніколи. Прочитайте у Вікіпедії статтю "Сумнів".
Хай Буде!