Є три сценарії закінчення війни в Україні й жоден з них не передбачає капітуляції. Сучасна війна продемонструвала, що саме високі технології перемагають навалу. Світ повірив у те, що ми з вами можемо перемогти, і ми вже перемагаємо.
Про це заявив міністр оборони України Олексій Резніков на конференції Forbes «Будуємо разом». Форбс опублікував повну версію розмови з міністром, а ми пропонуємо головне, на наш погляд.
Місячний бюджет, який зараз витрачається на сектор безпеки та оборони, дорівнює річному. Тобто ті гроші, що закладалися на рік, ми витрачаємо кожного місяця, зауважив він.
Бізнес, який не тікає, працює в Україні та сплачує податки, виплачує зарплати — це величезна допомога. Гроші, які будуть наповнювати казну, ми зможемо витрачати на безпеку та оборону.
Саміт в Мадриді затвердив стратегію НАТО на наступні 10 років, там чітко сказано, що головною загрозою для світу є Росія. Тому НАТО буде посилювати свій східний фланг. Україна і є той східний фланг, який боронить весь світ від орків.
Близько 50 країн підтримують Україну. З ними зараз стало набагато легше домовлятися, щоб отримати ті чи інші види озброєння. Наприкінці минулого року це було майже неможливо. Під час відрядження у Вашингтоні, я просив: «Дайте більше «Стінгерів», мені казали, що це неможливо. На запитання, чому, відповідь — це незаконно. Коли ми просили змінити закон, знову чули: «ні, це неможливо». А в січні ми вже отримали «Стінгери» з Литви за погодженням з Білим домом.
Окрім бажання стати частиною спільної перемоги над Кремлем, зʼявилася абсолютно прагматична річ. Сьогодні Україна — це величезний полігон, де випробовуються сучасні технології воєнного характеру — вогневе ураження, засоби радіоелектронної боротьби, аеророзвідки, бронежилети, шоломи, турнікети для зупинки крові.
Зараз в Україні мобілізовано до 700 тисяч людей в Збройні сили, до Національної гвардії — близько 90 тисяч, прикордонників — під 60 тисяч, нацполіція — 100 тисяч. Понад 1 млн людей зараз боронять Україну. Помножити цю цифру на кількість їх родин — це і будуть потреби людей, які потрібно задовольнити.
Сучасна війна продемонструвала, що саме високі технології перемагають навалу. Сьогодні перших 4 установки HIMARS з високоточною ракетною зброєю, які ми отримали від партнерів, наносять більше ураження ворогу, ніж класичні стародавні пушки-гаубиці 152-го калібру, з яких треба зробити 10 пострілів, щоб 2 чи 3 потрапили по цілі. Безпілотники, системи для джемінгу, радіозв’язок, автоматизовані системи управління, все це – майбутнє.
Сьогодні треба будувати нові альянси. Подивіться на самостійну поведінку Великої Британії, яка вийшла і завдяки Брекзіту стала нашим потужним партнером. Її руки не зв’язані позиціями Німеччини, Франції чи інших європейських країн, які на початку вторгнення зволікали з прийняттям рішень через санкції, Північний потік-2 і так далі. І зараз зволікають, тому що вони залежні від газу.
Сьогодні наші найпотужніші партнери – це англосаксонський сектор, Канада, Австралія. У нас сьогодні фантастичні стосунки з країнами Балтії. Я просто аплодую стосункам України та Польщі. І подивіться, нас взяли у проєкт Триморʼя. Я, будучи віцепрем’єром, їздив у Хорватію, Польщу і умовляв. Кажу: пустіть Україну хоча б асоціативним членом до Тримор’я. Говорили, що це неможливо. Виявляється, можливо.
Три базові сценарії закінчення війни
Перший сценарій приблизно такий самий, як вже був: «добра воля» росіян, яка була оголошена, коли вони втікали з Київщини, Чернігівщини, Сумщини та з острова Зміїний. Я думаю, що цей сценарій буде розбитий на декілька ланцюжків.
Спочатку ми вийдемо на позиції до 24 лютого поточного року. Далі будуть розмови щодо статусу окупованих раніше Донецької, Луганської областей і Криму. За столом з нашими потужними партнерами будемо вести ці перемовини. Мінську-3 точно не буде, капітуляційних домовленостей не буде, і з дулом біля скроні ніхто вести перемовини не буде.
Варіант другий – поступово будемо перемелювати збройні сили РФ, тому що це насправді війна ресурсу на ресурс. В них більша територія, більше танків. Але воно все не сучасне і вони сьогодні використовують принцип м’ясорубки. Мій добрий друг і колега, міністр оборони Великої Британії пан Воллес, коли був у нас в Києві, сказав: "Якщо ви плануєте воювати ресурс на ресурс, м’ясорубка на м’ясорубку, ми вам не зможемо допомогти. Але якщо ми будемо використовувати сучасні технології, наносити ураження там, де найболючіше для росіян, ми точно переможемо".
Світ повірив у те, що ми можемо перемогти і ми вже перемагаємо. Уявіть собі, який ресурс вони кидають, а просунулись на якісь десятки кілометрів.
Другий варіант перемоги, можливо, – не такий швидкий. Не до кінця цього року, можливо, він зачепить початок наступного.
Третій – більш драматичний для Російської Федерації. Розвал Росії, парад суверенітетів на декілька різних суб’єктів: Татарстан, Башкірстан і так далі. Ми це точно побачимо за нашого життя, але це більш довготривала історія.
Наші інтереси:
Знати, як може розвиватися ситуація, яку політичну і військову підтримку має Україна.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Понад 1 млн людей зараз боронять Україну, з них 700 тисяч в ЗСУ – Олексій Резніков
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Є три сценарії закінчення війни в Україні й жоден з них не передбачає капітуляції. Сучасна війна продемонструвала, що саме високі технології перемагають навалу. Світ повірив у те, що ми з вами можемо перемогти, і ми вже перемагаємо.
22042202.png
Про це заявив міністр оборони України Олексій Резніков на конференції Forbes «Будуємо разом». Форбс опублікував повну версію розмови з міністром, а ми пропонуємо головне, на наш погляд.
Місячний бюджет, який зараз витрачається на сектор безпеки та оборони, дорівнює річному. Тобто ті гроші, що закладалися на рік, ми витрачаємо кожного місяця, зауважив він.
Бізнес, який не тікає, працює в Україні та сплачує податки, виплачує зарплати — це величезна допомога. Гроші, які будуть наповнювати казну, ми зможемо витрачати на безпеку та оборону.
Саміт в Мадриді затвердив стратегію НАТО на наступні 10 років, там чітко сказано, що головною загрозою для світу є Росія. Тому НАТО буде посилювати свій східний фланг. Україна і є той східний фланг, який боронить весь світ від орків.
Близько 50 країн підтримують Україну. З ними зараз стало набагато легше домовлятися, щоб отримати ті чи інші види озброєння. Наприкінці минулого року це було майже неможливо. Під час відрядження у Вашингтоні, я просив: «Дайте більше «Стінгерів», мені казали, що це неможливо. На запитання, чому, відповідь — це незаконно. Коли ми просили змінити закон, знову чули: «ні, це неможливо». А в січні ми вже отримали «Стінгери» з Литви за погодженням з Білим домом.
Окрім бажання стати частиною спільної перемоги над Кремлем, зʼявилася абсолютно прагматична річ. Сьогодні Україна — це величезний полігон, де випробовуються сучасні технології воєнного характеру — вогневе ураження, засоби радіоелектронної боротьби, аеророзвідки, бронежилети, шоломи, турнікети для зупинки крові.
Зараз в Україні мобілізовано до 700 тисяч людей в Збройні сили, до Національної гвардії — близько 90 тисяч, прикордонників — під 60 тисяч, нацполіція — 100 тисяч. Понад 1 млн людей зараз боронять Україну. Помножити цю цифру на кількість їх родин — це і будуть потреби людей, які потрібно задовольнити.
Сучасна війна продемонструвала, що саме високі технології перемагають навалу. Сьогодні перших 4 установки HIMARS з високоточною ракетною зброєю, які ми отримали від партнерів, наносять більше ураження ворогу, ніж класичні стародавні пушки-гаубиці 152-го калібру, з яких треба зробити 10 пострілів, щоб 2 чи 3 потрапили по цілі. Безпілотники, системи для джемінгу, радіозв’язок, автоматизовані системи управління, все це – майбутнє.
Сьогодні треба будувати нові альянси. Подивіться на самостійну поведінку Великої Британії, яка вийшла і завдяки Брекзіту стала нашим потужним партнером. Її руки не зв’язані позиціями Німеччини, Франції чи інших європейських країн, які на початку вторгнення зволікали з прийняттям рішень через санкції, Північний потік-2 і так далі. І зараз зволікають, тому що вони залежні від газу.
Сьогодні наші найпотужніші партнери – це англосаксонський сектор, Канада, Австралія. У нас сьогодні фантастичні стосунки з країнами Балтії. Я просто аплодую стосункам України та Польщі. І подивіться, нас взяли у проєкт Триморʼя. Я, будучи віцепрем’єром, їздив у Хорватію, Польщу і умовляв. Кажу: пустіть Україну хоча б асоціативним членом до Тримор’я. Говорили, що це неможливо. Виявляється, можливо.
Три базові сценарії закінчення війни
Перший сценарій приблизно такий самий, як вже був: «добра воля» росіян, яка була оголошена, коли вони втікали з Київщини, Чернігівщини, Сумщини та з острова Зміїний. Я думаю, що цей сценарій буде розбитий на декілька ланцюжків.
Спочатку ми вийдемо на позиції до 24 лютого поточного року. Далі будуть розмови щодо статусу окупованих раніше Донецької, Луганської областей і Криму. За столом з нашими потужними партнерами будемо вести ці перемовини. Мінську-3 точно не буде, капітуляційних домовленостей не буде, і з дулом біля скроні ніхто вести перемовини не буде.
Варіант другий – поступово будемо перемелювати збройні сили РФ, тому що це насправді війна ресурсу на ресурс. В них більша територія, більше танків. Але воно все не сучасне і вони сьогодні використовують принцип м’ясорубки. Мій добрий друг і колега, міністр оборони Великої Британії пан Воллес, коли був у нас в Києві, сказав: "Якщо ви плануєте воювати ресурс на ресурс, м’ясорубка на м’ясорубку, ми вам не зможемо допомогти. Але якщо ми будемо використовувати сучасні технології, наносити ураження там, де найболючіше для росіян, ми точно переможемо".
Світ повірив у те, що ми можемо перемогти і ми вже перемагаємо. Уявіть собі, який ресурс вони кидають, а просунулись на якісь десятки кілометрів.
Другий варіант перемоги, можливо, – не такий швидкий. Не до кінця цього року, можливо, він зачепить початок наступного.
Третій – більш драматичний для Російської Федерації. Розвал Росії, парад суверенітетів на декілька різних суб’єктів: Татарстан, Башкірстан і так далі. Ми це точно побачимо за нашого життя, але це більш довготривала історія.
Знати, як може розвиватися ситуація, яку політичну і військову підтримку має Україна.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта