Хвиля заборон на імпорт українського зерна в країни ЄС. Польща, Угорщина, Словаччина. Хто наступний?

Найближчим часом до цього списку може долучитися й Болгарія, яка вивчає доцільність продовження українського зернового експорту. Керівна в Румунії Соціал-демократична партія заявила, що звернеться до уряду з проханням ухвалити надзвичайний указ про тимчасову заборону на імпорт українського зерна.

Офіційна причина – демпінг і порушення початкових домовленостей, які передбачали транзит через країни ЄС, а не активний продаж на цих ринках, пише mind.

В абсолютних обсягах через європейський кордон іде відносно невеликий обсяг експорту зерна. Польща забезпечує близько 10% перевалки, Угорщина – 7%, Болгарія – менш як 5%. Але в масштабах ринків тих країн це – колосальні обсяги. Так, сумарно імпорт української пшениці та кукурудзи до чотирьох найбільш «постраждалих» держав – Польщі, Словаччини, Угорщини й Румунії – за даними Євростату, становив майже 6 млн тонн у минулому маркетинговому сезоні проти довоєнних 1,5 млн тонн.

Політичний вплив та аграрне лобі

RFI подає коментар голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, який вважає, що причини заборони імпорту української сільгосппродукції знаходяться скоріше в політичній площині:

"Польща побоювалась засилля української продукції на внутрішніх ринках, тому що вона, начебто, впливала на зниження цін на польські товари. Хоча, за статистикою, це не зовсім так і та кількість української продукції не є суттєвою економічною складовою в роботі товаровиробників цієї країни. Там більше відіграє роль політичний фактор, адже в країні скоро будуть вибори й партії намагаються залучити сільський електорат.

На емоційність аграріїв вплинули треті сили, які дали зрозуміти, що обвал цін відбувся за рахунок засилля української продукції. Натомість вони не проаналізували світовий ринок, на якому обвал цін на зернові та олійні відбувається останні 4–5 місяців.

Окрім політичного фактора, він також вказує на зацікавленість країн, які вводять заборону на імпорт, у дотаціях. Забороняючи імпорт української продукції, вони хочуть отримати більший розмір компенсації.

Економічний експерт Олег Пендзин пояснює хвилю заборон на імпорт української сільгосппродукції потужним аграрним лобі всередині ЄС. Аграрії в Європі – це найбільш шанована категорія бізнесменів, яка дуже активно дотується як із бюджетів своїх країн, так і бюджету ЄС. Ось, що каже економіст:

"Брюссель чітко заявив, що зовнішньоекономічна політика є виключно його прерогативою та висловив велике незадоволення цим парадом псевдо суверенітетів аграрних країн".

Експорт зернових до ЄС у великій кількості хоч і є для нас бажаним, та все ж країни Європи – не основний ринок для України. Олег Пендзин каже:

"Як ми знаємо, згідно з Угодою про асоціацію, у нас дуже малі квоти на експорт аграрної продукції в ЄС. Квота на зернові взагалі становить 3% від загального обсягу виробництва зернових в Україні, яку ми перекривали за січень місяць.

Традиційними ринками збуту для України є країни Африки та Південно-Східної Азії. Але через те, що росіяни знову блокують інспекцію суден з українським зерном у Босфорі, Україні необхідно хоча б зберегти так звані «коридори солідарності» та постачати свою продукцію до портів в інших морях суходолом".

"Якщо ми переконаємо своїх партнерів у тому, що наш експорт спрямований в африканські та азійські країни, та буде вирішено, як відбуватиметься контроль переміщення української агропродукції, транзит вдасться зберегти, – каже Денис Марчук.

Виділення в тексті мої, О.К.