Грузинський сценарій. Що готує Путін Україні?

«Ми очікуємо, що опозиція в Україні перестане погрожувати і виставляти ультиматуми, а розпочне серйозний діалог з урядом, аби знайти вихід з існуючої кризи» - читаємо в документі.

Це лише один з елементів кампанії, яку розпочала російська влада. З 29 січня фактично запроваджено ембарго на українські товари, які експортуються до Росії. Вантажівки стоять по кілька годин на кордоні, бо кожна з них розвантажуэться і проходить ретельний контроль митниками. Через це, вже за кілька днів зупиняться українські підприємства, які збувають свій товар на російському ринку, перш за все це стосується підприємств східного регіону країни. Мета Кремля: підбурити проти Майдану мешканців Донецька, Дніпропетровська, чи Запоріжжя, аби вони змусили Януковича діяти.

На цьому ще не кінець. Москва затримала виплату узгодженого місяць тому кредиту на 15 млрд. доларів. Рейтингові агенції Standard & Poor's, а також Moody's знизили до негативної оцінку кредитного рівня країни, а курс гривні до долара почав падати. А разом зі зменшенням валютних резервів, зростає ризик банкрутства держави, що також повинно змусити Януковича до розправи над маніфестантами.

Щоразу реальнішою стає затримка Росією поставок газу для України. «Нафтогаз» визнав, що він не врегулював з «Газпромом» питання рахунку за газ за січень на 650 мільйонів доларів, бо його споживачі в країні перестали бути платоспроможними. Загальний борг Києва за поставки газу перевищив 3,5 млрд. доларів.

«Це абсолютно змінює стан наших відносин», – зловіще застеріг прем’єр Дмітрій Мєдвєдєв.

Кремль також дав старт потужній пропагандистській кампанії на російському телебаченні, яке дуже популярне на сході і півдні України.

«Президент Янукович стоїть перед вибором: або придушить революцію і збереже українську державність, або втратить владу і спричинить хаос і громадянську війну» – застеріг на каналі «Росія-24» один з головних пропагандистів Кремля, радник Владіміра Путіна Сергій Глазьєв.

«Росія приступила до конкретних дій проти України, коли Янукович запропонував опозиції посаду прем’єра, а його парламентська фракція опинилася під загрозою розпаду. Кремль дійшов до висновку, що продовження конфлікту може призвести до виходу України з-під російського впливу» – говорить Стефан Мейстер з Європейської ради з міжнародних відносин в Берліні.

На думку віце-президента Центру Східних Досліджень Адама Еберхардта, дії Москви повинні також «навести порядок» серед олігархів, які останнім часом дистанціювалися від Януковича, як то Дмитро Фірташ, чи Ринат Ахметов.

«Послання просте: вони повинні зрозуміти, що занепад влади Януковича для них буде означати більш суттєві втрати, ніж запровадження можливих санкцій з боку Заходу» – каже Ебергхардт.

Oпозиція досі побоюється, що силовий варіант може бути запроваджений дуже швидко.

«Кремль хотів би, щоб операція проти Майдану розпочалася вже після завершення Олімпіади в Сочі. Але якщо Москва прийме рішення, що ситуація виходить з-під контролю, вона швидше завдасть удару. Для Путіна Україна є важливішою, ніж Олімпійські ігри», – каже Руслан Кошулинський, заступник Голови Верховної Ради України і член політради ВО «Свобода».

Саме в рамках підготовки інтервенції проти протестів, в армії проведено соціологічне дослідження серед офіцерських кадрів.

«87% офіцерів рішуче підтримують Президента», – запевнив міністр оборони Павло Лєбєдєв. Але тим самим він дав зрозуміти, що частина військових готова до бунту.

Eксперти погоджуються, що Президент більше може розраховувати на підтримку внутрішніх військ, які протягом багатьох років отримували набагато кращі заробітні плати. Питання тільки в тому, чи піде він на те, щоб їх задіяти?

«Янукович побоюється силового варіанту, бо знає, що він спровокує багато жертв, а результат такої конфронтації важко спрогнозувати. Тому він затягує час, маючи надію, що проблема сама розв’яжеться, проте це ілюзія», – вважає Еберхардт.

Чи президент прийме рішення діяти, незважаючи на все, буде також залежати від ступеня заміни його оточення людьми, вірними Кремлю, такими, як керівник адміністрації Президента Андрій Клюєв, чи голова громадської організації «Український вибір» Віктор Медведчук.

Незважаючи на те, що Янукович зволікає із застосуванням сили, вже нині тиск Кремля приносить свої результати. Президент, який після чотирьохденної хвороби знову з’явився на робочому місці, відмовився від реальних поступок опозиції. А тому вже не йдеться про зміну Конституції, дострокові вибори президента, чи тим більше про підписання угоди про асоціацію з ЄС.

Порозуміння ще більш малоймовірне, оскільки ані Майдан, ані опозиція не хочуть йти на жоден з компромісів.

«Аби розв’язати цей вузол, ми повинні отримати усю владу і змінити цю систему, так, чи ні?» – запитував в неділю демонстрантів Віталій Кличко. «Taк!» – відповів йому натовп.

«Досить означає досить! Парламент повинен прийняти нову Конституцію. Ми повинні повернути владу людям! Разом до перемоги!», – повторював лідер фракції «Батьківщина», Арсеній Яценюк.

Використанню силового варіанту сприяє і пасивність Заходу.

«Aмериканські керівники відходять від гострої риторики, погрожуючи санкціями. Але раптом що, нічого не зроблять», – вважає Стефан Мейстер. На його думку, проблема Європейського Союзу в тому, що він не здатний узгодити цілісну стратегію.

Для Кремля ідеальним розв’язанням є поступове перебирання контролю над всією Україною через оточення Януковича. Але, на думку Валентина Бадрака, директора київського Центру досліджень армії та роззброєння, якщо не вдасться реалізувати такий задум, то в Москви є запасний сценарій: вона виступить на захист восьми мільйонів росіян, які проживають на сході України і фактично це призведе до поділу країни.

«Тоді варто очікувати на повторення грузинського варіанту», - стверджує Руслан Кошулинський.

Переклад Оксани Тютюн