Генерал Марк Міллі крізь туман війни в Україні побачив, що "час ще не настав"

У своєму надсекретному командному центрі він бачить ситуацію з полів боїв в Україні. Він каже: "Туман і труднощі війни завжди присутні, але наші інформаційні системи досить хороші".

Про це пише Девід Мартін (David Martin)у своїй статті на CBS News.

Від початку війни цей центр цілодобово стежить за російським вторгненням Росії, за невибірковими російськими ударами по містах і селах, які зрівняли з землею. За останніми оцінками, Україна втратила 200 тисяч солдатів убитими й пораненими, а Росія – 300 тисяч.

Мартін запитав Міллі, чи він бачив коли-небудь щось подібне.

"Ні, – відповів Міллі. – Я був у багатьох перестрілках. Я кілька разів підривався в машині на мінах, СВУ і РПГ. Але ніколи з такою інтенсивністю".

Протягом останніх 100 днів, намагаючись прорвати російську лінію фронту, українські війська ведуть артилерійський вогонь з такою інтенсивністю, яку американські офіційні особи називають неприйнятною (або надмірною. Англійське слово unsustainable має багато значень – прим. моя, О.К.)

Український наступ, який Міллі допомагав планувати, наштовхується на жорсткіший, ніж очікувалося, опір.  "Він йде повільніше, ніж очікували, виходячи з військових навчань, – сказав він. – Але в цьому і полягає різниця між війною на папері та реальною війною. На ній гинуть реальні люди, вибухають реальні машини, тому в таких ситуаціях люди, як правило, не поспішають. Але вони роблять це дуже обдумано, і з кожним днем просуваються вперед".

Мартін запитав: "Якщо вони несуть стільки жертв, скільки ще повільного і цілеспрямованого прогресу вони можуть витримати?"

"Ваше питання полягає в тому, як довго політична воля українського народу зможе витримати такий рівень кривавої бійні? І те ж саме, до речі, стосується Росії. Це – невідома відповідь".

Карти на екранах у командному центрі відстежують болісний хід наступу – українці врізаються в російські лінії, які захищені мінними полями, окопами, ровами, колючим дротом, протитанковими укріпленнями "зуби дракона", а також невеликими групами мисливців-убивць з 10-12 чоловік, озброєних протитанковими боєприпасами.

США рекламують військову техніку на 44 мільярди доларів, яку вони надали Україні, але дуже мало говорять про не менш цінну розвідувальну інформацію.

На запитання, чи діляться США з Україною тим, що їм відомо про пересування російських військ, Міллі відповів: "Наші розвідувальні канали до України цілком відкриті, це точно. І, звичайно, ЦРУ і міжвідомча агентура, АНБ, всі ці хлопці... Є досить відкриті канали для розвідданих в Україну".

"Ви допомагаєте Україні обирати цілі?" – запитав Мартін.

"Вибір цілей і повноваження завдавати ударів належить Україні, – відповів Міллі. – Ми лише забезпечуємо їх ситуаційною обізнаністю".

Мета України – дійти до перехрестя доріг у Мелітополі, де вони зможуть розрізати окуповану українську територію навпіл.

А з кінцем літа настають складніші умови  – в жовтні починаються сезонні дощі, які зроблять землю м'якою і неприйнятною для наземних маневрів.

Президент України Зеленський заявив, що продовжуватиме воювати доти, доки не буде звільнена вся територія, яку зараз окупує Росія. За словами Міллі, це – не маленька територія: "Ця територія, грубо кажучи, є східним театром воєнних дій часів Громадянської війни в США. Це територія від Вашингтона до Атланти, і це дуже великий шматок землі. Отже, у них попереду важка боротьба. Це – ще не кінець".

Мартін запитав: "А якщо вони не досягнуть своїх цілей, чи означає це, що ми втягнуті у вічну війну?"

"Так, жодна зі сторін на цей час не досягла своїх політичних цілей військовим шляхом, – відповів Міллі, – і війна триватиме до тих пір, поки одна або інша сторона не досягне цих цілей, або поки обидві сторони не вирішать, що настав час сісти за стіл переговорів, тому що вони не можуть досягти своїх цілей військовим шляхом".

"А цей час ще не настав".