«Гарантую» зниження ціни на газ!

Передвиборча гонка почалася!

«Гаранти» хизуються один перед одним в «гарантіях». Найсмішніше виглядають гарантії зниження ціни на газ.

Обіцяю зниження в 2 рази.

Обіцяю зниження в 4 рази!

Не вистачає третього, який би підняв ставки – гарантував би, наприклад, зниження ціни на газ в 7 разів! Чому в сім!? Цифра ритуальна.

Характерно, що жоден з «гарантів» нічого не говорить про боротьбу з корупцією! Зрозуміло чому… Хто ж буде пиляти сук, на якому сидить!  

Нам не вистачає "Піночетенко", який би гарантував зібрання корупціонерів з України на центральний стадіон столиці, а потім гарантував би пожиттєве утримання корупціонерів на державному забезпеченні в спеціально побудованій колонії суворого режиму!

Авгу́сто Хосе́ Рамо́н Піноче́т Уґа́рте; ісп. Augusto Jose Ramon Pinochet Ugarte; нар. 25 листопада 1915, Вальпараїсо — пом. 10 грудня 2006, Сантьяго) — президент Чилі (1974–1990), диктатор, головнокомандувач Збройних сил Чилі, пожиттєвий сенатор Чилійського парламенту. Його правління має багато прихильників серед правих, у першу чергу через створення в Чилі під час військового режиму вільної ринкової економіки, інтегрованої в світову економіку, і сильну присутність приватного сектора. Ця зміна в економічній моделі призвела до швидкого макроекономічного зростання, яка перетворила Чилі на одну з країн з найбільшим економічним бумом і найвищим рівнем людського розвитку в Латинській Америці.

«Ми намагаємося зробити з Чилі країну власників, а не пролетарів».

«Важливо відзначити, що з самого початку прихід до влади, сприймався Піночетом і його соратниками, не як можливість збагатитися і задовольнити свої бажання, а як акт віри, патріотичний обов'язок, Місія в ім'я Батьківщини. У цьому Піночет наслідував каудильйо Іспанії Франсиско Франко, якого глибоко шанував і на похорон якого приїхав в 1975 році. Чилійські військові, яких Піночет повів на боротьбу з анархією, примудрилися не заплямувати себе корупцією - позначилися давні прусські традиції, які насаджуються в чилійських збройних силах з кінця XIX століття, а також особисті якості головнокомандувача. Бездоганна особиста чесність Аугусто Піночета була очевидна, і нікому не вдавалося спіймати його на порушенні принципу, визначеного в Декларації: «Члени військового уряду Чилі обіцяють бути першими в тому, що стосується аскетизму і самообмеження, неминучих в перші, найважчі роки майбутніх перетворень». І цим Чилійська Хунта позитивно відрізнялася від своїх «колег» з інших країн Латинської Америки - все, що робили військові чилійської Армії, здійснювалося не для себе особисто і своєї сім'ї, а для нації і держави в цілому, навіть в умовах, якщо частина цієї нації не розуміла їх. Військові вміло, і органічно поєднували жорсткість в управлінні державою і свободу в економічній сфері, консерватизм і новаторство.

У певний момент, прийнявши допомогу від США, генерал Піночет перетворився в самостійного регіонального лідера, з власним баченням, як міжнародних, так і локальних політичних питань, викладених ним у книзі «Геополітика». Тільки в цих умовах стало можливо «чилійське економічне диво» і створення середнього класу, балансуючого будь-яке суспільство. Все це перетворило Чилі в одну з найбільш процвітаючих країн Латинської Америки.

Піночет використовував все, що служило на благо його країні, аж до ліберальної економіки: «Ми намагаємося зробити з Чилі країну власників, а не пролетарів». При цьому нащадок бретонців і басків, залишаючись чилійським націоналістом, патріотом і добрим християнином він не відчував жодних ілюзій стосовно «химер сучасного західного суспільства». Він любив повторювати: «Звичайно, я - демократ, але в моїй власній манері... Ми ніколи не сумнівалися у виборі: гарантувати права десяти тисяч антисоціальних крикунів, або права десяти мільйонів чилійців! [1]»

Посилання:

[1]. Виктор Македонски. ЛУЧШЕ КАУДИЛЬО, ЧЕМ ГЕНСЕК. // Маленька партія снайперів. // http://snayper.do.am/publ/1-1-0-726