Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець

Довести законність грошей при поповненні картки на 5 тисяч – це не міф. Що передбачає новий фінансовий моніторинг

Моя оцінка корисності цієї статті: 
2 - Точно колись знадобиться.

28 квітня набув чинності новий закон – про фінансовий моніторинг. Хто під нього підпадає, що він змінює для банків та їхніх клієнтів. Роз'яснення. Головна зміна для пересічного споживача стосується поповнення або переказу готівкою.

Поняття фінансового моніторингу супроводжує фінансові послуги з 2001 року – з часів терористичних актів 11 вересня у США. Того року в Україні з'явився перший закон про фінмоніторинг, завданням якого було запобігти фінансуванню тероризму та масовому розповсюдженню зброї, пише Економічна правда.

Згодом закон розширився на протидію ухиленню від сплати податків та протидією легалізації коштів, отриманих злочинним або незаконним шляхом. Більшість країн світу імплементували ці правила.

НБУ обіцяє, що з новою редакцією закону для 95% клієнтів українських банків не тільки нічого не змінюється, а й полегшуються деякі процеси. Операції 95% клієнтів банків, за даними НБУ, мають низький рівень ризику.

"Клієнти, які здійснюють звичайні операції в рамках звичайної діяльності відчують менше уваги з боку банків. Під звичайними операціями і звичайними клієнтами маються на увазі пенсіонери, студенти, працівники, що отримують зарплати, підприємці, що здійснюють діяльність в межах обсягів, заявлених на момент відкриття рахунків", – заявила перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова.

Високоризикових клієнтів перевірятимуть більш прискіпливо. Наприклад, йдеться про політиків чи олігархів. Тобто тих, хто може проводити операції на великі суми.

Кого стосуються нововведення

Новий закон змінює параметри обов'язкового фінмоніторингу. Раніше банки в обов’язковому порядку повідомляли уповноважений орган – Держфінмоніторинг – про всі операції від 150 тисяч гривень, а серед підстав для цього було аж 17 ознак. 

Новий закон збільшує граничний поріг суми до 400 тисяч гривень та зменшує перелік ознак операцій до чотирьох. Звітувати потрібно про такі операції: зняття готівки; перерахування коштів за кордон; операції політиків та інших публічних осіб; переказ коштів до країн, які не імплементували фінмоніторингове законодавство взагалі.

Закон суттєво розширює коло суб’єктів первинного фінансового моніторингу, тобто установ, які надають фінансові послуги та проводять ідентифікацію клієнта. 

"До таких суб'єктів додаються поштові оператори, емітенти електронних грошей, ріелтори, юристи, представники грального бізнесу і букмекерських контор, ті, хто надає податкові консультаційні послуги", – заявила Рожкова.

До кінця 2020 року діятиме перехідний період, протягом якого компанії-власники терміналів та організації повинні подбати про інструменти ідентифікації клієнтів.

Такими інструментами можуть стати технічні засоби, що допоможуть клієнтові ідентифікуватися за допомогою банківської картки, смс-повідомлення, паспорту тощо. 

Подбати про ці технічні рішення компанії-власники терміналів повинні за власний кошт. Існує ймовірність, що це призведе до підвищення комісій для користувачів терміналів.

Поповнити картку: mission is possible

Головна зміна для пересічного споживача стосується поповнення або переказу готівкою. Відтепер ця операція обмежена лімітом у 5 тисяч гривень для користувачів, що не пройшли ідентифікацію.

Це означає, що анонімно не можна надсилати понад 5 тисяч гривень без відкриття рахунку, поповнювати рахунки інших людей, поповнювати рахунки в платіжних терміналах на цю суму і платити за отримані товари або послуги, наприклад, при доставці з післяплатою.

До прикладу, поповнити банківську картку за номером готівкою у терміналі Приватбанку або Ощадбанку без використання власної картки можна виключно на суму до 5 тисяч гривень.

Так само поповнення готівкою своєї або чужої банківської картки у касі банку без пред'явлення паспорту обмежене лімітом у 5 тисяч гривень.

Частіше всього ідентифікація особи відбувається за допомогою картки з введенням пін-коду, смс-повідомлення чи документу, що засвідчує особу.

"Клієнт не повинен підтверджувати походження коштів, якщо пересилає понад 5 тисяч гривень готівкою через відділення банку. Для цього потрібен лише паспорт. Закон нічого не змінює в принципах запитування документів про походження коштів. Це стосується не тільки грошових переказів, а і поповнення власних рахунків або оплати товарів і послуг", – заявив директор департаменту платіжних систем НБУ Олексій Шабан.

Для переказів з картки на картку обмеження у 5 тисяч гривень не діють, оскільки особа пройшла ідентифікацію, надаючи банку документи при відкритті рахунку. Банківська карта – це вже ідентифікований продукт, і банк має інформацію про власників карток.

Якщо ви робите переказ 10 тисяч гривень своїй мамі, дитині, другу або колезі з картки на картку – операція пройде як і до нововведень. Жодних додаткових верифікацій проходити не треба.

"Банки бачать типову поведінку для клієнта і на підставі операцій обсягом 10-20 тисяч гривень у банку не виникатиме додаткових питань. Банки знають обсяги операцій, властиві власнику рахунку", – додав Шабан.

Нові правила не стосуються оплати комунальних послуг, сплати податків, штрафів та інших обов’язкових державних платежів, оплати товарів чи послуг і поповнення кредитних карток до 30 тис грн. У цьому випадку ідентифікація особи не потрібна.

Діджиталізація

Новий закон дає суттєву перевагу клієнтам банків – ідентифікувати клієнтів стане простіше. Віднині для відкриття рахунку в банку не потрібно йти у відділення банку. Можна скористатися відеозв’язком. Цим способом можна засвідчити свою особу менеджеру банку. 

Документи можна сфотографувати або відсканувати і надіслати в банк електронною поштою.

Ще онлайн-ідентифікацію можна зробити за допомогою системи Bank-ID. Втім, наразі до неї приєдналися лише 14 банків.

 

Наші інтереси: 

Знати нові закони та нововведення. Питання грошей стосуються кожного. Знати все, що стосується грошей!