Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
  • Відвідувань: 273
  • Переглядів: 288

Чим харчувалися трипільці та яка улюблена страва була в мешканців найдавніших мегаполісів України

Категорія:

Мешканці найдавніших людських мегаполісів отримували більшу частину білка з гороху, а не з м'яса. Розташовані на території сучасної України та Молдови агроміста стародавньої Трипільської культури були засновані понад 6 тисяч років тому і налічували по 15 тисяч жителів, що робить їх найбільшими відомими доісторичними поселеннями у світі.

23123101.png

Трипільське поселення. Ілюстрація: Susanne Beyer, Kiel University

Про це пише IFLScience, посилаюсь на дослідження, опубліковане в Proceedings of the National Academy of Sciences of the USA.

Приблизно з 4100 року до нашої ери в лісостеповій зоні на північний захід від Чорного моря почали з'являтися Трипільські стоянки площею близько 320 гектарів (790 акрів). Щоб зрозуміти, як існували ці величезні спільноти, автори дослідження проаналізували стабільні ізотопи вуглецю та азоту з понад 480 кісток людей і тварин, а також обвуглених посівів і ґрунту, зібраних з 40 різних місць.

Це дозволило дослідникам реконструювати раціон трипільців, а також дізнатися про те, як вони розводили худобу та вирощували сільськогосподарські культури.

"Моделі харчових ланцюгів вказують на низьку частку м'яса в раціоні людини (приблизно 10 відсотків). Раціон, що складається переважно з зернових та до 46 відсотків з бобових, був збалансований за калоріями та незамінними амінокислотами, йдеться у дослідженні".

Споживання м'яса "могло відігравати важливу роль для соціальної згуртованості під час бенкетів", натомість горох був основним паливом для більшості мешканців стоянки. Високий рівень азоту, виявлений у стародавніх зразках гороху, вказує на те, що його рясно удобрювали тваринним гноєм, забезпечуючи таким чином достатній урожай, щоб прогодувати все населення.

На основі ізотопних вимірювань у кістках тварин автори дослідження припускають, що худобу, ймовірно, утримували на огороджених пасовищах поблизу самого поселення, що дозволяло легко збирати величезну кількість гною, необхідного для вирощування бобових.

"Ми дійшли висновку, що значна частина великої рогатої худоби та овець утримувалася на огороджених пасовищах. Гній тварин, що там вироблявся, використовувався людьми для інтенсивного удобрення, зокрема, гороху", пояснив автор дослідження д-р Франк Шлюц".

За словами дослідників, міста, що споживали горох, позбулися потреби виробництва м'яса, яке зазвичай споживає велику кількість ресурсів. За їхніми словами, весь сенс вирощування великої рогатої худоби полягав у тому, щоб забезпечити горох гноєм.

"Завдяки розвитку пасовищної та бобової мегаекономіки, включаючи мудре управління поживними речовинами, такими як азот, розквіт Трипільських мегаполісів не призвів до надмірної експлуатації природних ресурсів", пишуть дослідники. Попри це, трипільські поселення були покинуті близько 5 тисяч років тому.

Однак автор дослідження доктор Роберт Хофманн вважає, що занепад цих мегаполісів навряд чи був спричинений економічним чи екологічним колапсом, а, ймовірно, був спровокований соціально-політичним конфліктом.

"Як ми знаємо з попередніх досліджень, соціальна напруженість виникла в результаті зростання соціальної нерівності" і як наслідок, "люди відвернулися від великих поселень і вирішили знову жити в менших населених пунктах", пояснив він.

Наші інтереси: 

Американські вчені почали досліджувати Трипільську культуру. Можемо брати приклад у трипільців, які харчувалися горохом. Схоже, що інтенсивне застосування органічних добрив сприяло появі надзвичайно родючих українських чорноземів.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Френк Герберт: Ну як вам друге дно Вулика Геллстрома?

«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта

«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача cBіт Розумний.
0
Ще не підтримано

Казка про Котигорошка-більш, ніш зрозумілий натяк?

"Народ не повинен боятися влади. Влада повинна боятися народу"
"V означає ВЕНДЕТТА"

Коментарі

Зображення користувача Андрій Гарас.
0
Ще не підтримано

Вони йшли боголюдських шляхом.

Сприймали своє тіло як храм для внутрішнього бога! І в них був наставник-боголюдина - Аполлон.

М'ясо - це низькі вібрації. Трипільці уникали їх і тому творили навколо себе гармонію і сприяли людській еволюції.

Радіймо життю граючи!

Зображення користувача Зірка Вітошинська.
0
Ще не підтримано

«Схоже, що інтенсивне застосування органічних добрив сприяло появі надзвичайно родючих українських чорноземів».

Давно читала, що чорнозем творився завдяки шанобливому ставленню людини до природи. Таку поведінку мали наші українські предки. Мабуть тому в Україні стільки чорнозему, і такого глибокого !

Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !

Зображення користувача cBіт Розумний.
0
Ще не підтримано

Казка про Котигорошка-більш, ніш зрозумілий натяк?

"Народ не повинен боятися влади. Влада повинна боятися народу"
"V означає ВЕНДЕТТА"

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

У цій статті маємо відповідь на запитання, куди поділася Трипільська цивілізація: "люди відвернулися від великих поселень і вирішили знову жити в менших населених пунктах". Простіше кажучи, в нових кліматичних умовах трипільці покинули мегаполіси та роз'їхались по селах.

Схоже, що концентрація в мегаполісах і деконцентрація в містечках і селах є циклічним процесом – такий собі цивілізаційний вдих і видих.

Недавно натрапив на статтю: «Стійкість, інновації та занепад поселенських мереж у Європі пізньої бронзової доби: Нові дані досліджень з південної частини Карпатського басейну» (Resilience, innovation and collapse of settlement networks in later Bronze Age Europe: New survey data from the southern Carpathian Basin). Там розповідається, що у 15–12 століттях мегаполіси розпалися на сотні сіл – і це допомогло народу продовжити своє існування на вищому рівні розвитку.

Дослідники стверджують, що це була не деградація, а піднесення на вищий рівень організації, що привів до процвітання:
"Донедавна вважалося, що складність, яка характеризувала цей період, суттєво зменшилася разом із депопуляцією. Цю модель підкріплювало поєднання втрати усталених зовнішніх мереж і низької роздільної здатності знань про те, де і як жили люди на перших етапах пізньої бронзи (між 1600 і 1200 роками до н.е.).
Ми заперечуємо ідею деградації пізнього бронзового віку і стверджуємо, що можна виявити повністю протилежну траєкторію – збільшення масштабу, складності та щільності систем розселення та інтенсифікацію мереж міжміських зв'язків.
Ми представляємо результати дослідження поселень на півдні Паннонської рівнини за допомогою дистанційної та пішохідної розвідки, доповненої дрібномасштабними розкопками. Нові абсолютні дати використовуються для визначення історії заселення пам'яток, що датуються переважно 1500-1200 рр. до н.е.
Ми стверджуємо, що кліматичні зміни відіграли значну роль у трансформації поселенських мереж, створивши особливу екологічну нішу, яка дозволила суспільствам процвітати. Розвинулися нові специфічні форми використання ландшафту, які характеризувалися близькістю до водно-болотних угідь та малих водотоків. У цьому контексті були створені та заселені найбільші пам'ятки Європи бронзового віку. Розглядаючи походження та занепад цих мегаполісів і пов'язаних з ними поселень, ми пропонуємо нову модель суспільств пізньої бронзи в Карпатському басейні та їх регіональну релевантність
".

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Андрій Гарас.
0
Ще не підтримано

"Зростання торгівлі з Єгиптом стимулювало урбанізацію Ханаану близько 3000 до н.е., а її занепад зумовив закінчення цієї міської "інтерлюдії". Археологічні матеріали показали, що в останні століття ранньобронзової доби міські мури та громадські будівлі були зруйновані або занедбані. З'явилися нові групи кочових народів (яких деякі вчені ототожнюють із біблійними амореянами), котрі посприяли занепаду містобудування. Хоч би які були причини деурбанізації, регіон знову перетворився на край рільничих сіл та пастуших таборів, яким він і був у IV тис. до н.е.)" Атлас біблійної історії / пер. з англ. М. Климчук, Т. Цимбал. – К.: ДНВП «Картографія», 2010. – 192 с.; іл.

Радіймо життю граючи!

Зображення користувача Бор Крутивус.
0
Ще не підтримано

І тут можна зробити цікавий висновок, що трипільці (а мабуть й інші культури чи цивілізації) того часу переважно дотримувались рослинного харчування. Мала частка їжі тваринного походження була як побічний продукт, або для окремих випадків. Вірогідно, що є певна, чимось зумовлена циклічність у формуванні людьми певних типів поселень. А ще вони уміли добре ладнати свої землі.