Чи такий вже це й новотвір - "другиня"?

В якості епіграфа:

"Володимир Федько сказав: То ж як правильно: "подруго" чи "другине"?"

То хто така Другиня, приятелька, посестра?

Для початку подам деяку вихідну інформацію

В основі слова "другиня" я відчуваю слово"друг", "дружба". Отож, скористаюся "означенням найменувань" за допомогою Вікіпедії.

Дружба — безкорисливі особисті взаємовідносини між людьми, засновані на довірі, щирості, взаємних симпатіях, спільних інтересах і захопленнях. Обов'язковими ознаками дружби є довіра і терплячість. Людей, які пов'язані дружбою, називають друзями. Обов'язковою умовою існування дружніх відносин є відсутність міжособистісної конкуренції в колі знайомих, відносно рівне становище в соціальному середовищі.

Крім того, згідно галузі Знань - етимології:

Дружба, друг — походить від праіндоєвроп. *dʰrowgʰo- < *dʰ(e)rewgʰ- («бути готовим, міцним») < dʰer(ə)- («держати, тримати») чи від праіндоєвроп. *dʰrew/*dhru («міцний», «тривкий», «надійний», «вірний»)

Відносини між жінкою і чоловіком через призму слова "друг"

Дружина — жінка щодо чоловіка, з яким вона перебуває у шлюбі."

Стосовно чоловіка я знайшов такий відповідник - "пОдруг"…з наголосом на -О-.

Маємо ж пояснення щодо частки по- (Ігор Каганець сказав):

«По» – це частка, яка має те ж саме значення, що й «за», тобто «згідно з чимось», наприклад, «по-доброму», «по-справжньому».

Сімейну пара в шлюбі ще називають "по-дру(г)-жжя" - це спРАвжня добра ВЗАЄМОДІЯ жіночого і чоловічого начала згідно правил Творця.

А в шлюбі жінка може бути другом чоловіку? Ще й як може!! )) Саме в цьому і сенс слова "дружина" - це жінка, яка по-справжньому є другом чоловіку у шлюбі.

І ще. А якщо, як сказав Ігор Каганець: "У давній трипільській мові не було поєднання приголосних...", то...

 "до-ро-жи-ти" може бути похідним для "дружба"?!... А самЕ слово "до-ро-жи-ти" може означати "дорогу/шлях Життя"?!... (Хочу нагадати, що наш зелений колір на прапорі Грай-Воля і означає Життя)".

Тому, "подружжя" - це Ті,ХтоЙдеСпільноюДорогою зі спРАвжньою доброю ВЗАЄМОДІЄЮ жіночого і чоловічого начала Людини згідно Правил Творця! ))

Отже, виходить, що "ТіХто..." - це:

1) Та, яка поступає по-справжньому, вірна своєму обранцю = дружина (подруга життя) = друж-ин-а, або по-друг-а.

2) Той, хто поступає по-справжньому, як брат = побратим = по-брат-им (клична форма - побратиме); аналог жіночого роду: вихідна форма - посестра (клична форма - "посестро").

Для прикладу: 

"Не знайшов юнак з ким побратись, не знайшов між хлопців побратима, не знайшов межи дівчат посестри, а надибав вілу білу в горах."(Леся Українка).

• Застереження(!) - московитський "Словарь сінонімов" наводить одним із чотирьох синонімів "посестри" термін "коханка, любка". Може, й в дусі московитів  брати за любку свою сестру ("чинити перелюб"), та тільки це зовсім не згідно Правил Творця! Бо навіть Закон Мойсея наголошує: "Не чини перелюбу").

"...Коли ти можеш любити всіх приятелів як братів..." (Заповіт Арійській людині)

Хоча... є в мене таке відчуття, що "побратим" - це щось навіть більше ніж "друг"... Скоріше всього, так воно і є, бо брат - це РОДич по ПЛОТІ (в комп'ютерній термінології - модель 2.0 і 2.1). Тому, побратим - це "брат, який має ДУХовне РОДство" (в комп'ютерній термінології - ....це що? Поміркуймо разом! ;-) ))) ).

То що ж зі словом "другиня"?

У "Словнику української мови" Бориса Грінченка є таке тлумачення:

"Други́ня, -ні, ж. Подруга. "За царицею другині до царя в гостину серед радощів весільних як голубки линуть." К. Псал. 110."

Згідно викладеного, свій погляд на еволюцію взаємовідносин між Людьми я б виклав так:

• (Чол.) товариш, дружинник=спільник=соратник (товаришування) --> приятель /від праіндоєвроп. основи *priH- («дорогий», «любий», «приємний») / (приятелювання) --> друг, побратим="названий брат" (дружба);
• (Жін.) товаришка, другиня=спільниця=соратниця (товаришування) --> приятелька (приятелювання) --> друг, подруга, посестра="названа сестра" (дружба).