Чи можна зменшити загрозу стратегічного союзу між Китаєм і Росією – The Washington Post, США

Останнім часом Сі Цзіньпіну і Путіну подобається закликати до відкритості. У 2015 році вони навіть пообіцяли об'єднати свої стратегічні економічні програми, зробивши політичний акт, підтримуваний нескінченними спільними заявами та церемоніями підписання.

Ініціатива Китаю «Один пояс - один шлях» обіцяє будівництво нової інфраструктури на суму в один трильйон доларів, укладання торговельних угод і зміцнення культурних зв'язків з більш ніж 80 країнами. Росія, що входить до складу Євразійського економічного союзу (ЄАЕС), виявляється в центрі єдиного ринку товарів, послуг, капіталу і робочої сили.

Проблема не в тому, що Америка не знає про цю загрозу, а в тому, що у неї немає послідовної стратегії протидії їй.

«Москва і Пекін поділяють спільну зацікавленість в ослабленні глобального впливу США і активно співпрацюють в цьому напрямку», - зробило висновок Розвідувальне управління міністерства оборони США в своїй доповіді 2017 року.

Але сумарний вплив американських санкцій, введених проти Росії і імпортних мит, введених відносно Китаю, може ненароком прискорити виникнення тієї самої загрози, якої Вашингтон прагне уникнути - антизахідного авторитарного партнерства між найбільшою в світі ядерною державою і другою за величиною економікою.

Цього кошмару поки ще можна уникнути. На щастя, в китайсько-російському партнерстві все ще є щось штучне, і це партнерство швидше підтримується лідерами на високому рівні, ніж розвитком подій і узгодженими діями на місцях.

Перш ніж машинально і необдумано схвалювати наступний раунд санкцій, американські політики повинні ретельно оцінити їх довгострокові наслідки. Ці санкції, наприклад, можуть спровокувати створення альтернативних платіжних систем, завдати шкоди долару і підштовхнути конкурентів США до зближення один з одним.