Чи був Ісус Хрестос націоналістом: про що свідчить Євангеліє і церковна традиція (+аудіо)

Аудіоверсія статті: Чи був Ісус Хрестос націоналістом

У сучасному світі дедалі впливовішими стають праві політичні ідеології. Це ми бачимо і в Європі, і в США Дональда Трампа. До правих ідеологій належать націоналізм, традиціоналізм, консерватизм, республіканізм, фашизм, націонал-соціалізм. Найяскравішим проявом правої ідеології є націоналізм. Понад те, усі інші згадані вище ідеології – це той же націоналізм, лише з наголосом на різні його аспекти: збереження природного порядку, плекання традиції, республіканську форму державного правління, суспільну єдність, національну солідарність. 

Націоналізм завжди опирається на релігійну традицію. Тому важливо знати, а як ставився до націоналізму Ісус Хрестос? І як про це можна дізнатися?

Головний документ, який описує вчення Ісуса Хреста, – це Євангеліє, повна назва «Добра Новина Ісуса Хреста, Сина Божого». Чи є в ньому щось про націоналізм? Для початку нагадаємо, в чому сенс цієї ідеології.  

З погляду сучасної науки, народ – це біосоціальний організм, колективна істота вищого таксономічного рівня. Народ може перебувати в аморфному стані – тоді його позначаємо терміном «етнос». Якщо він перебуває в структурованому стані з власною державною організацією – то це вже «нація». Сенс ідеології націоналізму полягає в тому, щоб перетворити народ з аморфного етносу на організовану націю.

Що говорив Ісус про націоналізм? Він не тільки говорив, а й робив – і Його дії промовляють краще за будь-які слова.

По-перше, він навчав народ, підкріплюючи своє вчення чудесними зціленнями. Йдеться не про «населення взагалі», а конкретно про етнос галілеян. Ісус сам був галілеянином, тому його ще називали Ісусом з Галілеї або Ісусом з Назарету. Майже весь час своєї відкритої діяльності він перебував на території Галілеї.

По-друге, Ісус сформував великий гурт учнів, а з них відібрав 12 найкращих, яких назвав апостолами, тобто посланцями. З них 11 були етнічними галілеянами, і лише Іуда Іскаріот був чужинцем.

По-третє, Ісус організував апостолів у чітку ієрархічну структуру – Церкву. Про це у статті Демоси Ісуса Хреста: брахмани, кшатрії, господарі.  

У такий спосіб Ісус показав як аморфний етнос перетворити на структуровану націю. Вчення про перетворення аморфного етносу на структуровану націю називається націоналізмом. Той, хто дотримується цього вчення, є націоналістом. Отже, Ісус був націоналістом. Теоретиком і практиком. 

В основі ідеології націоналізму є визнання народів базовими еволюційними одиницями. Зверніть увагу: не одного «обраного народу», а всіх народів. Тому практика аріохрестиянства полягала в тому, щоб давати різним народам («язикам», «етне») правдивий світогляд і правильну організаційну модель в рамках їхньої оригінальної етнічної традиції. Докладніше у статті: Аріянство і язичництво.

Підтвердженням саме такого підходу є чинна церковна православна традиція, передусім апостольські правила, згідно з якими кожен народ повинен мати власну національну церкву.  

Проте Ісус ставив перед собою вищі цілі, ніж формування ще однієї нації. Його завдання полягало в тому, щоб показати модель націотворення для всіх народів, які захочуть цим скористатися.

І це ще одне підтвердження того, що Євангеліє – це послання нинішньому кризовому людству. Саме нинішньому, яке глобально пов’язане Інтернетом і володіє високими технологіями.

Річ у тім, що будь-яке послання призначене тому, хто спроможний його прочитати. Так от, саме сучасне покоління спромоглося прочитати оригінальну Добру Новину, відділивши пшеницю Слова Господнього від куколю фарисейських вставок. Саме сучасне покоління спромоглося прочитати «П’яте Євангеліє» – світлину воскресіння Ісуса Хреста на Туринській плащаниці. Значить саме сучасне покоління є адресатом Доброї Новини – найважливішого футурологічного документу всіх часів і народів.

Наше покоління здійснює перехід від індустріальної до постіндустріальної формації, від рабства до волі, від штучного до природного, від соціальних машин до соціальних організмів – націй. Тому в Євангелії така велика увага приділена темі націотворення.

– А навіщо Ісус ввів чужинця Іуду Іскаріота до апостольського кола галілеян?

– Не просто чужинця, а чужинця, який став зрадником. Сенс цього попередження в тому, що етнічні організації мають складатися з людей одного етносу – мають бути етнічно однорідними. Члени таких організацій будуть ближніми, а тому зможуть виконати заповідь «люби ближнього свого як себе самого». Наявність «нації ближніх» – етнічної нації – дозволяє максимально реалізувати потенціал солідаризму, довіри, синергії.

Натомість наявність чужинців, особливо в керівних структурах, створює ризики ворожого проникнення, підривної роботи, руйнування організації із-середини або перехоплення управління.

Це важливе попередження Доброї Новини для сучасного людства – людства, яке творить цивілізацію вільних етнічних націй, співдружність вільних національних держав.