Уявімо, що на рік будують 100 будинків, нема іпотеки і є 1 тис. осіб, що бажають придбати житло, маючи кожен різні доходи від, скажімо, 3 гривень до 100 гривень. Хто купить ці будинки і якою буде їхня ціна? Їх придбають 100 найбагатших осіб з отої тисячі. Зрозуміло?
Припустімо, що середній дохід кожної з-отих 100 осіб навершку буде 90 гривень. Таким чином, середня ціна будинку складе 90 гривень.
Напрочуд важливо зрозуміти, що коли в умовах ринку діапазон доходів широкий, то виріб, якщо його кількість менша за кількість осіб, що потенційно бажають його придбати (а вона завжди менша!), потрапить до рук найбагатших з кола тих, хто його бажає. До того ж кількість щасливців буде визначено пропозицією, тобто числом будинків. Це очевидно та відповідає елементарній ринковій логіці.
Погляньмо тепер, що станеться, коли є іпотека і люди можуть брати позики, щоб купувати будинки (хоча це універсальний механізм, що стосується не лише будинків, а й будь-яких великих покупок, наприклад, машин!).
Уявімо, що для того, щоб взяти іпотеку, потрібно зробити перший внесок завбільшки 20 відсотків. Поміркуймо, яка буде ціна будинку у такому випадку?
Припустімо, що, як і в першому випадку, будинків рівно 100, а людей, як і було — 1 тис. з різними за грубістю гаманцями.
Ось чого люди не розуміють, так це те, що будинки будуть придбані тією ж самою найбагатшою сотнею! Вони на ринку передавлять решту. Саме це людям чомусь і важко зрозуміти: люди дивляться на ціну, забуваючи, що ціну визначає баланс платіжного попиту та пропозиції. Але якщо ви це зрозуміли, то виведете, що найбагатша сотня витратить рівно стільки ж коштів, скільки кожен з її членів має на це, тобто у середньому рівно ті ж самі 90 гривень!
Але, що вони за ці 90 гривень тепер куплять? Ось питання! Будинок? Ажніяк! Вони придбають не будинок, а перший внесок за будинок! Тобто тепер 90 гривень — то буде ціна першого внеску, а це лише 20 % ціни будинку!
Інакше сказавши, номінальна ціна будинку стане тепер не 90 гривень, а 450 гривень!
Але й це ще не все. Номінальна ціна — це та ціна, з якої вираховується банківський платіж. Оскільки ви 20 % цієї ціни виплатили (тепер ці 20 % коштують, як будинок без іпотеки — 90 гривень), ви берете в банка позику на 450—90=360 гривень та виплачуєте 15 % річних, скажімо протягом 15 років. Це означає, що за 15 років ви сплатите 360 гривень плюс відсотки, які складуть 360×0,15×15=810 гривень. Разом ви сплачуєте: 90 гривень (перший внесок) + 360 гривень (тіло позики) + 810 гривень (відсотки) = 1260 гривень. Це і є справжня ціна вашого будинку, того, за який без іпотеки ви заплатили б лише 90 гривень.
Так от, увесь надлишок, тобто 1260—90=1170 гривень у вас вкрадено іпотечним банком!
Чому саме вкрадено? Та тому, що будівництво як коштувало 80 гривень (за умови продажу за 90), так і коштує.
Щоправда в реальності обмеження часом інше: банк не надасть вам позики на суму, що перевищує п’ять-шість ваших річних витрат взагалі, тобто відбере годящу для нього сотню щасливців самотужки, мінімізуючи ризики.
P.S. Маржа на житло у приватних забудовників під Києвом зараз у середньому становить 100 відсотків, тобто збудувавши за власні кошти два однакових будинки, один з них можна продати, щоб повернути повністю кошти.
Даваймо правильні орієнтири у плануванні сімейного добробуту!
Коментарі
Цікава арифметика. Але ж це дійсно так!
Дякую за гали! :)
Ще дуже схожа ситуація і в інших сферах. Наприклад, взяти «дорогу» каву. Спочатку таку каву виробляли справжні фанати кави мало не на власних плантаціях, а потім на цей ринок зайшли великі банки. Наслідок: ціни на якісну каву зросли в десятки разів. Тобто поліпшилася не якість кави, а виросла ціна. І купити таку каву можуть лише оті 100 найбагатших зверху.
Це була одна з причин, чому я каву кинув пити взагалі.
Припинив пити каву з іних міркувань. Хто п’є варені напої, спробуйте напій з цикорію або ячменю. Вони ростуть в Україні, можна навіть вирощувати на власному городі. Колись із них починав зміни в своєму раціоні.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Я каву пив з 90-х років, кинути просто так не моглося, але зібрана мною інформація мене переконала, було кілька чинників до цього. А замість кави я тепер п’ю ройбуш. Є така штука як Red Espresso. Не куштував поки, але замінить і еспресо з кавових бобів.
Бюрократичний інтернаціонал має тисячі голів і здається непереможним через необізнаність і зашореність споживацького суспільства...
Вірю в те, що розумію.
Банківська діяльність - це спосіб у який грошовиті особи роблять ще більше грошей. Але як навчає один відомий фінансовий учитель є погані кредити, а є хороші кредити. В статті описані погані кредити.
До речі, Станку, а ти вже придбав (збудував) будинок без іпотеки?
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Так, добудовує на моїй ділянці батько, але я там не живу. Тому собі ще не побудував.
Перепрошую, але я одного не розумію. Я цю статтю тут опублікував ще рік тому, чому на ній вчорашня дата? Її раніше не було видно на сайті?
Це я зробив для того, щоб вона пішла в розсилку Ранкової пошти і щоб привернути до неї увагу.
Автори можуть самостійно просувати свої публікації, використовуючи кнопку "Реклама".
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Ок, дякую!
Споживче кредитування, з іпотекою включно - це віртуальне збільшення платоспроможності. На тлі незмінної пропозиції воно автоматично збільшить ціну. За відсутності конкуренції ;) Згода. Але.
Постулати в статті: обмежена пропозиція. Немає конкуренції. Це ж совіцька модель! Хто купляв машину в совіцькому союзі, той знає, що крім грошей потрібно було мати "право" на купівлю. Або ж переплачувати.
"Зростання" економіки - цікавий процес, побудований в першу чергу на понятті проценту. А також на понятті ренти. Я "маю" латочку землі - плати мені за неї. Ось оцей процент і рента є в сухому залишку чинником зростання економіки (ріст цін, девальвація). Пам'ятаєте, що то є ранть'є? А іпотека - лише окремий приклад.