Здатність підтримувати, модернізувати та модифікувати можливості на орбіті за допомогою обслуговування, складання та виробництва в космосі (ISAM) може виявитися такою ж вирішальною в майбутніх космічних конфліктах, як логістика в усіх інших сферах війни протягом історії.
«Колонізація Марса» – це колонізація навколоземного космосу
Досягнення та збереження переваги в космосі в майбутніх конфліктах буде на боці тих, хто зможе найкраще маневрувати, найшвидше адаптуватися та найдовше підтримувати бойові операції. Китай рішуче налаштований замінити США як провідну космічну державу Землі – і для цього розгортає оперативні космічні системи, протикосмічну зброю та логістичні можливості, пише Чарлз Гелбрет (Charles Galbreath)на Breaking Defense.
Ми часто обговорюємо перші дві можливості, але третя є не менш важливою. Недавній шквал китайських дій на орбіті красномовно свідчить про пріоритет, який вони надають космосу та ролі маневрування –здатності змінювати положення або орієнтацію супутника.
Вони швидко розширюють свої космічні системи, одночасно шукаючи способи збереження маневровості та працездатності своїх супутників. Вони навіть продемонстрували переміщення мертвого супутника за допомогою SJ 21 на альтернативну орбіту. Китай також швидко інвестує в технології дозаправки та обслуговування існуючих супутників, що радикально підвищить їхню експлуатаційну корисність.
Це не теорія – звіти свідчать, що китайський SJ-25, можливо, вже здійснив дозаправку SJ-21. Це ще більше розширює можливості Китаю в проведенні орбітальних бойових дій або космічних повітряних боїв, що вже було продемонстровано під час одночасних бойових дій п'яти супутників.
Тим часом Космічні сили трансформують свою архітектуру, щоб адаптуватися до реалій космосу, який зараз є полем бойових дій. Ця трансформація включає різкий перехід від «великих жирних цілей» на геосинхронній орбіті Землі (GEO) до більш стійкої низької орбіти Землі (pLEO).
Однак Космічні сили також визнають унікальні переваги GEO і те, що наслідки втрати переваги там занадто значні, щоб від них відмовлятися. Як результат, вони справедливо прагнуть до гібридної архітектури, але незрозуміло, чи включатиме ця гібридна архітектура логістику в космосі через ISAM. Реалії майбутніх космічних операцій вимагають дотримання цього курсу.
Нещодавній звіт Урядового рахункового управління (GAO) про ISAM (In-Space Servicing, Assembly, and Manufacturing) запропонував кілька варіантів для країни, від збереження статусу-кво до визначення лідера в уряді, який очолить зусилля з впровадження ISAM. Однак звіт GAO є недосконалим, оскільки не визначає, як переваги ISAM – зокрема гнучкість, тривалість експлуатації, можливість переміщення, оптимізація місій та зниження витрат – можуть кардинально змінити характер військових космічних операцій.
Так само як дозаправка в повітрі змінила повітряні бойові операції, ISAM може вдосконалити військові космічні операції, і, ймовірно, в ще більшій мірі. Дозаправка на орбіті є ключовим першим кроком у розвитку можливостей ISAM, але це не єдиний аспект, який може кардинально змінити операції Космічних сил та Космічного командування США.
Можливість заміни компонентів, модернізації елементів, додавання поліпшень або змін до завдань, а також підвищення стійкості або протидії можуть допомогти захистити цінні ресурси та об'єкти на геостаціонарній орбіті від дій супротивника.
В цілому, ISAM допоможе підтримувати безперервні бойові операції в космосі протягом необмеженого часу та підвищить гнучкість архітектури USSF на орбіті, що в кінцевому підсумку дозволить Космічному командуванню США створити низку складних дилем для майбутніх супротивників. До них належать часті маневри або навіть не-Кеплерівські (non-Keplerian) траєкторії, щоб заплутати супротивника, який веде спостереження за космічними апаратами, динамічно змінюючи місії та можливості.
Крім того, це дозволить США вигідно розмістити сили для проведення наступальних і оборонних місій, що допускають певний рівень втрат як внаслідок природних явищ, так і дій супротивника. Нарешті, це дозволить США зберегти здатність утримувати перевагу в космосі в разі тривалого конфлікту з Китаєм.
У документі Космічних сил «Космічна війна: основа для планувальників» рух і маневри виділяються як незмінні принципи ведення війни, проте питання про те, як їх досягти, залишається відкритим. Одна зі шкіл думки швидко впроваджує «одноразові» системи, які часто замінюються, як підхід pLEO. Але для об'єктів у геостаціонарній орбіті повернення в атмосферу не є варіантом. «Одноразові» супутники призведуть до утворення масивних полів уламків за межами або нижче поясу GEO.
Крім того, такий підхід створить навантаження на ланцюги постачання та матеріали для систем з коротким терміном експлуатації, оскільки деякі компоненти цих систем будуть утилізовані, хоча вони ще придатні для експлуатації. Кращим підходом є заміна компонентів та поповнення витратних матеріалів, таких як паливо та зброя, з одночасним продовженням використання існуючих підсистем та шин.
Однак трансформація такого масштабу потребує часу для встановлення обладнання та вдосконалення концепцій експлуатації. А час зараз не на боці США. Китай рухається вперед з приголомшливою швидкістю, і якщо США хочуть зберегти перевагу в космосі, вони повинні діяти швидко. Вони повинні діяти сміливо і рішуче вже зараз, щоб вжити необхідних заходів для створення логістичної архітектури майбутнього.
Зберігаючи вичікувальну позицію, ми лише даємо час Китаю, який ми ніколи не повернемо.
Чарльз Галбріт – полковник Космічних сил США у відставці, оператор космічного командування з досвідом роботи в системах ракетного попередження, космічного контролю, космічних запусків та операціях з міжконтинентальними балістичними ракетами, а також старший керівник з матеріально-технічного забезпечення з досвідом розробки демонстраційних систем передових технологій та прототипів. Він є старшим науковим співробітником з космічних досліджень в Інституті Мітчелла.
Наші інтереси:
Розуміємо, що розробка важких ракетоносіїв спрямована не на фейкову "колонізацію Марса", а на розміщення великих збройних платформ у навколоземному космосі. Процес прискорюється, адже китайці тихою сапою залізли вже й у космос. Оскільки китайці є представниками іншої раси й цивілізації з менталітетом, який для нас є чужим, їхня бурхлива діяльність є загрозою.
Центром усієї традиційної доктрини безсмертя є спроможність керуватися виключно волею власного духу, без огляду на зовнішні обставини. Встановлення надійного зв’язку зі своїм духовним Я відкриває...
Чому Космічним силам потрібне обслуговування, складання і виробництво в космосі – Breaking Defense
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Здатність підтримувати, модернізувати та модифікувати можливості на орбіті за допомогою обслуговування, складання та виробництва в космосі (ISAM) може виявитися такою ж вирішальною в майбутніх космічних конфліктах, як логістика в усіх інших сферах війни протягом історії.
250805-musk.jpg
Досягнення та збереження переваги в космосі в майбутніх конфліктах буде на боці тих, хто зможе найкраще маневрувати, найшвидше адаптуватися та найдовше підтримувати бойові операції. Китай рішуче налаштований замінити США як провідну космічну державу Землі – і для цього розгортає оперативні космічні системи, протикосмічну зброю та логістичні можливості, пише Чарлз Гелбрет (Charles Galbreath) на Breaking Defense.
Ми часто обговорюємо перші дві можливості, але третя є не менш важливою. Недавній шквал китайських дій на орбіті красномовно свідчить про пріоритет, який вони надають космосу та ролі маневрування – здатності змінювати положення або орієнтацію супутника.
Вони швидко розширюють свої космічні системи, одночасно шукаючи способи збереження маневровості та працездатності своїх супутників. Вони навіть продемонстрували переміщення мертвого супутника за допомогою SJ 21 на альтернативну орбіту. Китай також швидко інвестує в технології дозаправки та обслуговування існуючих супутників, що радикально підвищить їхню експлуатаційну корисність.
Це не теорія – звіти свідчать, що китайський SJ-25, можливо, вже здійснив дозаправку SJ-21. Це ще більше розширює можливості Китаю в проведенні орбітальних бойових дій або космічних повітряних боїв, що вже було продемонстровано під час одночасних бойових дій п'яти супутників.
Тим часом Космічні сили трансформують свою архітектуру, щоб адаптуватися до реалій космосу, який зараз є полем бойових дій. Ця трансформація включає різкий перехід від «великих жирних цілей» на геосинхронній орбіті Землі (GEO) до більш стійкої низької орбіти Землі (pLEO).
Однак Космічні сили також визнають унікальні переваги GEO і те, що наслідки втрати переваги там занадто значні, щоб від них відмовлятися. Як результат, вони справедливо прагнуть до гібридної архітектури, але незрозуміло, чи включатиме ця гібридна архітектура логістику в космосі через ISAM. Реалії майбутніх космічних операцій вимагають дотримання цього курсу.
Нещодавній звіт Урядового рахункового управління (GAO) про ISAM (In-Space Servicing, Assembly, and Manufacturing) запропонував кілька варіантів для країни, від збереження статусу-кво до визначення лідера в уряді, який очолить зусилля з впровадження ISAM. Однак звіт GAO є недосконалим, оскільки не визначає, як переваги ISAM – зокрема гнучкість, тривалість експлуатації, можливість переміщення, оптимізація місій та зниження витрат – можуть кардинально змінити характер військових космічних операцій.
Так само як дозаправка в повітрі змінила повітряні бойові операції, ISAM може вдосконалити військові космічні операції, і, ймовірно, в ще більшій мірі. Дозаправка на орбіті є ключовим першим кроком у розвитку можливостей ISAM, але це не єдиний аспект, який може кардинально змінити операції Космічних сил та Космічного командування США.
Можливість заміни компонентів, модернізації елементів, додавання поліпшень або змін до завдань, а також підвищення стійкості або протидії можуть допомогти захистити цінні ресурси та об'єкти на геостаціонарній орбіті від дій супротивника.
В цілому, ISAM допоможе підтримувати безперервні бойові операції в космосі протягом необмеженого часу та підвищить гнучкість архітектури USSF на орбіті, що в кінцевому підсумку дозволить Космічному командуванню США створити низку складних дилем для майбутніх супротивників. До них належать часті маневри або навіть не-Кеплерівські (non-Keplerian) траєкторії, щоб заплутати супротивника, який веде спостереження за космічними апаратами, динамічно змінюючи місії та можливості.
Крім того, це дозволить США вигідно розмістити сили для проведення наступальних і оборонних місій, що допускають певний рівень втрат як внаслідок природних явищ, так і дій супротивника. Нарешті, це дозволить США зберегти здатність утримувати перевагу в космосі в разі тривалого конфлікту з Китаєм.
У документі Космічних сил «Космічна війна: основа для планувальників» рух і маневри виділяються як незмінні принципи ведення війни, проте питання про те, як їх досягти, залишається відкритим. Одна зі шкіл думки швидко впроваджує «одноразові» системи, які часто замінюються, як підхід pLEO. Але для об'єктів у геостаціонарній орбіті повернення в атмосферу не є варіантом. «Одноразові» супутники призведуть до утворення масивних полів уламків за межами або нижче поясу GEO.
Крім того, такий підхід створить навантаження на ланцюги постачання та матеріали для систем з коротким терміном експлуатації, оскільки деякі компоненти цих систем будуть утилізовані, хоча вони ще придатні для експлуатації. Кращим підходом є заміна компонентів та поповнення витратних матеріалів, таких як паливо та зброя, з одночасним продовженням використання існуючих підсистем та шин.
Однак трансформація такого масштабу потребує часу для встановлення обладнання та вдосконалення концепцій експлуатації. А час зараз не на боці США. Китай рухається вперед з приголомшливою швидкістю, і якщо США хочуть зберегти перевагу в космосі, вони повинні діяти швидко. Вони повинні діяти сміливо і рішуче вже зараз, щоб вжити необхідних заходів для створення логістичної архітектури майбутнього.
Зберігаючи вичікувальну позицію, ми лише даємо час Китаю, який ми ніколи не повернемо.
Чарльз Галбріт – полковник Космічних сил США у відставці, оператор космічного командування з досвідом роботи в системах ракетного попередження, космічного контролю, космічних запусків та операціях з міжконтинентальними балістичними ракетами, а також старший керівник з матеріально-технічного забезпечення з досвідом розробки демонстраційних систем передових технологій та прототипів. Він є старшим науковим співробітником з космічних досліджень в Інституті Мітчелла.
Розуміємо, що розробка важких ракетоносіїв спрямована не на фейкову "колонізацію Марса", а на розміщення великих збройних платформ у навколоземному космосі. Процес прискорюється, адже китайці тихою сапою залізли вже й у космос. Оскільки китайці є представниками іншої раси й цивілізації з менталітетом, який для нас є чужим, їхня бурхлива діяльність є загрозою.
Зверніть увагу
Шлях Одіна, людина-армія та скандинавський оптимізм: як перемагати перед кінцем світу (+аудіо)