Зображення користувача Володимир Федько.
Володимир Федько

Божественні творіння та війна богів

Світ:

Моя оцінка корисності цієї статті: 
2 - Точно колись знадобиться.

Нас має цікавити цілий світ, все що колись було на планеті Земля – це не просто дозвільна цікавість – тут можуть бути прихованими знання, які сприятимуть швидкому прогресу науки та технологій.


Україна воює п’ятий рік проти свого одвічного ворога, тому текст який пропонується до уваги читачів може виявитися для багатьох принаймні не своєчасним.

До чого тут якесь каміння у Перу, Болівії, Єгипті та якийсь стародавній посуд, коли щодня гинуть наші хлопці й нація усі сили напружує на відновлення своєї економічної та військово-технологічної потуги?

Така точка зору безумовно має право на існування, але справді потужна нація, а українці саме така нація навіть тому, що тільки два народи в добу бездержавності спромоглися створити всесвітні організації: євреї й українці, що у значній мірі сприяло відновленню державності як євреям так і українцям.

Тому нас має цікавити цілий світ, все що колись було на планеті Земля – це не просто дозвільна цікавість – тут можуть бути прихованими знання, які сприятимуть швидкому прогресу науки та технологій.

Тому цей текст – це заклик до всіх, хто має можливість долучитися до вивчення цієї теми як на рівні прочитання книг А. Склярова чи перегляду його фільмів чи навіть спорядження відповідних експедицій.

Війна закінчиться – українська нація має бути не гірше від інших.

Зауважимо також, що тема, яка тут висвітлюється, офіційно (ще раз підкреслимо офіційно) не є темою наукових досліджень відповідних державних установ.

Але в США існують такі організації як DARPA, SAIC, які сприяють багатьом навіть вельми екстравагантним дослідникам.

В Росії цими питаннями займається так звана ЛАІ (Лабораторія альтернативної історії), яку заснував нині покійний Андрєй Скляров – фізик-експериментатор, який закінчив найкращий у СРСР навчальний заклад цього профілю Московський фізико-технічний інститут і певний час працював у наукових установах дотичних темам…

ЛАІ стверджує, що Росія офіційно її діяльність не фінансує. А як там насправді, хто знає, більше 30% російського бюджету – це так звані «закриті» статті.

Перу, Болівія та Єгипет

Усім із шкільного часу відомо, що людство розвивалося від дикунів, які жили збиранням та полюванням й через певні етапи дійшло до сучасної цивілізації.

Офіційна історія вважає, що усі стародавні споруди у Перу, Болівії, Єгипту та в інших місцях будували інки, майя, стародавні єгиптяни.

Далі на читача чекає галерея світлин, які пропонується уважно, максимально уважно подивитися й спитати себе: «Чи може все це збудувати сучасна цивілізація й якщо може то яким чином, за який час та скільки б це коштувало?»


1. Дві пари ніш високо в горах.

Причому одна пара ідеально видовбана в товщі скелі, а інша в шматку скелі, який звідкись перенесено й ідеально припасовано до скелястої основи. (офіційна історія стверджує, що це зробили інки)


 2. Мегалітична полігональна кладка на тлі місць різного ремонту

Тут неозброєним оком видно, що робили інки, а що було зроблено задовго до них й очевидно не ними.


3. Приклади полігональної кладки у Куско

Уявіть собі інків які камінним чи навіть мідним інструментом все це виробляють, а потім ідеально припасовують.


4. Стародавній мур в основі церкви Санто-Домінго

Знову таки просимо звернути увагу на рівень майстерності стародавніх майстрів та більш сучасних. Різниця знов очевидна й знов на користь стародавніх невідомих майстрів.


5. Сполучення блоків в кладці «храмів-будиночків»

Просимо звернути увагу також на ідеально припасовану трапецієвидну вставочку, які туристи затерли пальцями.

Стародавні майстри мабуть мали велике задоволення від такої роботи, яку вочевидь робили без жодної напруги.


6. Вівтар в центрі Коріканчі

А це дійсно зробили інки. Вони дуже старалися, бо це ж вівтар у центрі храму, але порівняйте рівень виконання з тим, що бачили вище й з тим, що ще побачите.


7. «Церемоніальна ніша»

Таку назву дали історики. У них все, про що вони нічого не можуть сказати має якийсь нікому невідомий церемоніальний зміст. Зверніть увагу на величезну кількість ретельно зроблених суто технологічних отворів та заглиблень. Колись, десять тисяч років тому, а можливо й давніше тут розміщувався якийсь невідомий пристрій.


8. Блоки мурів Саксайуамана

Зверніть увагу на розміри блоків й відповідно масу та ідеальне припасовування блоків один до одного. На світлині один із учасників еспедіції ЛАІ. Зверху видно якусь надбудову значно пізніше виконану інками. Різниця у технологіях очевидна.


9. Кладка нижнього ярусу

На світлині Андрєй Скляров. Знову очевидна різниця у технологічних можливостях невідомих майстрів та інків, яким усі ці забудови приписуються.


10. Гранітні моноліти відірвані від скельної основи

Відірвані й перевернуті, бо видно якісь сходинки у правому верхньому куті світлини. Яка сила могла це зробити, невже теж ті самі інки, які спочатку видовбали у скелястій основі сходинки, а потім відірвали шматок скали та перевернули його?


11. Платформа Храма Сонца в Ольянтайтамбо

Як гарно припасовані ці каменюки, кожна масою не менше сотню тон, а між ними дбайливо вставлено та ідеально припасовано перемінної товщини гарнесенькі вставочки.

Мабуть це зробили ті ж самі інки, а зверху звалили купки якогось дрібного каміння.


12. Фрагмент кладки фронтального муру майданчика  Храму Сонця

У більшому мірилі показана частина платформи, яка наведена вище. Тут добре видно як невідомі стародавні майстри припасовували вставки без жодного розчину. Причому вставки досить вибагливої форми й це майстрам зовсім не заважало. Між двома каменюками масою у сотні тон такі собі гарненькі вставки, так що й аркуш паперу не протиснеш. Зауважимо що цим спорудам не менше десяти тисяч років.

Спитаємо себе чи зможуть сучасна цивілізація таке зробити? З такої маси об’єктами?


13. Кладка, вписана в навколишні скелі

Тут каменюки порівняно не великі приблизно по півтони. Звернемо увагу на вибагливу форму цих гранітних каменюк. Без жодного розчину ідеальне припасування по всій довжині поверхонь припасовування.

Як у комп’ютерному мультфільмі, а це ж не мультфільм. У правому верхньому куті примостився Андрєй Скляров, той самий, Царство йому Небесне, хоча він був атеїстом.


14. Складна форма сполучення блоків у ніші

Просто помилуйтеся кілька секунд майстерністю тих, хто це зробив мінімум десять тисяч років тому.

Ще раз спитайте себе: А зараз найкращі майстри сучасного людства так зможуть? Із залученням найсучаснішої техніки, так щоб без краплини розчину й щоб простояло десять тисяч років, як вчора зроблене?

Он у Росії щойно закінчився горезвісний ЧС світу з футболу а стадіон вже поплив, бо бачте дощик гарненькій пішов.


15. Гранітні та базальтові блоки

Команда А. Склярова за роботою. У правому нижньому куті – Андрєй Скляров.

Зверніть увагу на те як оброблено блоки, на грані та ребра та не забувайте, що камінчики у такому вигляді лежать вже не менше десяти тисяч років.


16. Типова інкська архітектура в одному з секторів Писака

Можете помилуватися. Ось це інки, навіть ніші намагалися копіювати, але рівень виконавської майстерності очами видно.


17. Кладка, вписана в скелю

Тут все просто, без витребеньок, треба було вписати якусь потрібну їм споруди у скелю. Зробили. Знов без краплини розчину, а нам кажуть – то все інки.


18. Два рівня технологій в споруді

Тут і справді пізніше інки попрацювали, куди ж без них. Ви легко впізнаєте їхню роботу.


Мал. 19. Грот під «Храмом Сонця»

Просто ще раз помилуйтеся майстерністю тих, хто це зробив.

Це не декорація, не «євроремонт», це простояла ось так більше десяти тисяч років.


20. Усередині грота під «Храмом Сонця»


Далі була війна.

Не вірите?

Дивіться.

А ще згадайте світлину 10.


21. Хаос руйнування на північній стороні Пума-Пунку


22. Розкопка в центрі горба Пума-Пунку


23. «Провал» в платформі з блоком, що нахилився

Уявіть якої сили було завдано прицільного удару по цій споруді, що частину фундаменту просто ввігнало в землю.


24. Гранітні блоки в Пума-Пунку

Зверніть увагу на зображення у лівому верхньому куті, а саме на перетинання трьох площин. Хто, де й як може це зараз зробити у граніті. Те ж саме у правому нижньому куті.


25. Пропили на майданчику на скалі в Ольянтайтамбо

Це залишилося після війни. Ні, не кришечка від фотоапарата Canon, а пропили на скелі, щоб бува хто не послизнувся під час дощу. Навіть двічі пропиляли для надійності.

Мабуть інки пиляли своїми мідними ножами.


26. Гранітний блок з надрізом і отворами в Пума-Пунку

Правда цікаво? Навіщо це було треба стародавнім мешканцям.


27. Гранітний блок з двома надрізами і рядом отворів в Пума-Пунку

Зверніть увагу на надріз, який починається з середини каменя. Цікавий витвір кам’яного мистецтва. Єдине питання як це могли все видряпати інки своїми мідними ножами.


Тепер трохи Єгипту

Думаєте тільки інки були такими файними майстрами по каменю.

Стародавні єгиптяни те ж дещо вміли.


28. Пілон в південній частині Карнакського храму

Вправні були стародавні єгиптяни не гірше інків.


29. Уламки кварцитового саркофага

Уважно роздивимося перетин трьох площин під прямим кутом. Хто б зараз таке міг у кварциті зробити.

А стародавні єгиптяни вміли.

Інки, або хто інший у Перу та Болівії не залишили автографів.

А в Єгипті можна спробувати дещо прочитати разом з єгиптологами.


30. Обеліск Хатшепсут


31. Напис у нижній частині стели Хатшепсут

Напис, по якому єгиптологи співвідносять цей обеліск саме з царицею Хатшепсут, розташовується в його нижній частині. Текст нанесений горизонтальними рядками з дрібними і неглибокими ієрогліфами. Краї як розділових ліній, так і самих ієрогліфів мають виразно виражений «рваний» характер – якраз такий, який утворюється при продряпуванні або при сколюванні граніту. Внутрішні частини ієрогліфічних знаків, які мають заглиблення, не відполіровані і мають явні ознаки простого сколювання матеріалу. Все знаходиться в чіткій відповідності з можливостями і технологіями єгиптян часів Нового Царства.

Проте якість напису різко контрастує з якістю виготовлення самого вельми немаленького обеліска. Більш того, цей напис різко відрізняється і від іншого напису – вертикального ряду крупних ієрогліфів, що йдуть по всій висоті обеліска. Не зважаючи на свій розмір, знаки вертикального ряду виконані набагато якісніше. Рівні краї ієрогліфів указують на те, що знаки швидше не вибиті, а прорізані. Причому рівні краї дотримані й у вузьких місцях ієрогліфів. Внутрішні ж поверхні в поглибленнях цих знаків відполіровані ретельним чином.

Ось і виникає питання: якщо витрачено стільки сил на виготовлення і доставку сюди цього обеліска, якщо не менше сил витрачено на вертикальний напис, то чому вся робота зіпсована низькою якістю напису в самому низу?...

Набагато логічніше видимий нами результат пояснюється його отриманням в два етапи. На першому етапі створений обеліск і вертикальний напис – за допомогою вельми нетривіальних інструментів; а на другому етапі нанесений напис в нижній частині – ручним способом з використанням простих інструментів. І між цими двома етапами – провалля по рівню технологій, яке вказує на принципово різні цивілізації.

Отже Хатшепсут, швидше за все, не створювала цей обеліск. В кращому разі, вона лише знов встановила стародавній пам'ятник, який впав, про що і говорить насправді неякісний напис в нижній частині.


32. Гранітна статуя в Рамессеумі

Це також Єгипет. А. Скляров (ліворуч) з товаришем. На думку єгиптологів цього велета та написи на ньому також зробили стародавні єгиптяни мідними ножами.


33. Написи на постаменті у Рамессеумі

Написи на статуї та на її постаменті в Рамессеуме на західному березі Нилу в Луксорі. Ці написи вважаються за зображення імені фараона Рамзеса II.

Написи – як на самій статуї, так і на постаменті – виконані практично в тому ж стилі, що і вертикальні написи на карнакських обелісках: такими ж глибокими і крупними знаками. І якість їх виконання дуже висока – краї рівні, а поглиблення ретельно відполіровані.


Трохи про посуд

Стародавні майстри вміли не тільки з каменем працювати вони ще й посуд не поганий робили та деякі цікаві іграшки.


34. «Пательня» із аспідного сланцю у Британському музеї

«Пательня» розміром майже метр в діаметрі, виконана з аспідного сланцю. Вона теж знайдена на одному із стародавніх пам'ятників Єгипту, але виконана настільки ретельно, що виникає враження, що ми маємо справу тут зовсім не з каменем, а з штампуванням з сучасних матеріалів!.. Але, виступаючі частини, на яких зображена богиня Хатхор, свідомо заважатимуть при використанні того ж токарного верстата. Хіба що припустити використання вельми нетривіального фрезерного устаткування.

Єгиптологи невблаганні – це все стародавні єгиптяни.


35. Судина з обсидіану у формі мавпи

Чи могли цей шедевр зробити примітивні індіанці. Судина у формі мавпи, яка стоїть в музеї в Мехіко. Якість її просто абсолютна!.. І справа навіть не в чудово відполірованих найдрібніших деталях фігури мавпи зовні судини, а в бездоганному виконанні самої судини. Для того, щоб вибрати матеріал усередині потрібний дуже твердий інструмент. При цьому треба вмудритися не розколоти вельми крихкий обсидіан. І головне: потрібно було якось виготовити судину так, щоб на око не було помітно анінайменших відхилень від правильної круглої форми як віночка судини, так і будь-якого видимого поперечного перетину внутрішньої порожнини!...


36. Спіральна «трубочка» з нефриту

Дивної форми «трубочку», неначе загорнуту спіраллю навколо своєї осі, що набагато природніше виглядало б, якби «трубочка» була з пластиліну або з глини.

Теоретично (мабуть, тільки теоретично) можна уявити собі майстра-індіанця, який вирішив покласти не один рік свого життя на те, щоб виточити з нефриту (з твердістю 6-6,5 за шкалою Мооса) подібну «іграшку». Але як він зміг добитися такої високої точності кроку спіралі?... Як він зміг створити щонайповнішу ілюзію легкого кручення в твердому камені?...


37. Нефритова трубка

Інша трубочка з нефриту вже не вимагає лапок – це дійсно трубочка. Але зроблена вона настільки ідеально, що здається виточеною на верстаті. І це – якщо навіть обмежуватися тільки зовнішньою її поверхнею. Але це – трубочка в повному розумінні слова: усередині неї просвердлений отвір. Просвердлено так, що товщина стінок складає всього міліметр-півтора!..

Чим простий індіанець міг би зробити подібне?.. І зробити не в м'якому дереві, а в твердому нефриті!..

Технології, які потрібні для виготовлення описаних предметів, настільки кардинально відрізняються від всього, що знаходилося у розпорядженні будь-якого відомого історикам суспільства на території Мезоамерики, що свідомо треба говорити про їхнє створення високо розвиненою цивілізацією. Цивілізацією, яку від індіанців Мезоамерики відокремлює ціле провалля!... Тут технології, якщо навіть і поступливі нашим сучасним можливостям, то лише дуже і дуже небагато!..

У прийнятій нині картині далекого минулого цього регіону планети місця для цивілізації подібного рівня немає. Але предмети-то є! І реальні!..

А предмети – це факти!.. Факти – штука самодостатня. Їх не потрібно доводити, оскільки їх доказ – це вони самі. Їх потрібно тільки пояснювати. І якщо факти не вписуються в прийняту картинку минулого, то варіант залишається тільки один – треба міняти картинку!..


Джерела:

Стаття українською мовою підготовлена за моїм проханням кваліфікованим любителем загадок стародавнього світу, який побажав не розкривати своє ім’я гравцям «Народного оглядача» і читацькому загалу та надав мені право вільно розповсюджувати його працю.

При написанні статті автор користувався інформацією з наступних сайтів:


Наші інтереси: 

Нас має цікавити цілий світ, все що колись було на планеті Земля – це не просто дозвільна цікавість – тут можуть бути прихованими знання, які сприятимуть швидкому прогресу науки та технологій.

Підписуюсь на новини

Коментарі

Зображення користувача Володимир Федько.

Цікавить функціональне призначення цих ніш. Виходячи з земної фортифікації, вони нагадують або спостережний пункт, або вогневу точку типа ДОТ.

Цитата:
1. Дві пари ніш високо в горах.

Причому одна пара ідеально видовбана в товщі скелі, а інша в шматку скелі, який звідкись перенесено й ідеально припасовано до скелястої основи. (офіційна історія стверджує, що це зробили інки)

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зображення користувача Володимир Світлий.

Цікава річ мінерали. А ще цікавіше як пластичне можна зробити твердим а тверде пластичним.

Від мрії до слова, від слова до дії, від дії до світлової події.

Зображення користувача Явсе Світ.

Зрозуміло,що це не могли побудувати гомо сапієнси тими інструментами,якими вони володіли на той час.Можна припустити кілька теорій:

1.Люди перебували на високому рівні розвитку і могли творити у матеріальному світі
за допомогою "духовних невидимих сил".
2.Прилетіли прибульці (боги) і за допомогою своїх технологій створили потрібні для себе
споруди.
3."Атланти",що вижили,щось творили до чи після всесвітньої катастрофи...
4.........

Питання у тому,чому ці споруди не стерли в порох.Якщо була війна,під час якої плавилося каміння,то хто із ким воював,і чому...

Вірю в те, що розумію.

Зображення користувача Володимир Федько.

Я дотримуюся версії, що на Землі певний час проживала інша, більш висока цивілізація, яка потім знову повернулася на свою планету.

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!