У 1939 – 1940 рр. Радянський Союз надавав потужну військово-технічну і військово-економічну підтримку Третьому Райху в його війні проти Англії та Франції. Одним з найбільш яскравих фактів є історія функціонування в даний період німецької військово-морської бази «Базіс Норд» під Мурманськом. Саме звідти німецькі підводні човни і рейдери наносили удари по британських судам з дозволу і при повному співчутті Кремля.
Роками в Росії, і на деяких телеканалах України, не припиняється побєдобєсіє і свистопляска з приводу визнання на офіційному рівні героїв боротьби за українську незалежність. Відчуваючи, що улюблені міфи радянської пропаганди вже не просто дають тріщину, а розсипаються на порох, багато діячів і пропагандистів, що лізуть в телевізор, як малограмотні, так і нахабні, впадають прямо-таки в екстаз разоблачітєльства тих, кому Україна зобов'язана своїм нинішнім статусом суверенної держави. Разоблачітєльство ж це виявляється дуже дрібним, жалюгідним, розрахованим на публіку неосвічену в історії, але особливо – на відсутність серйозних опонентів. При відкритій чесній дискусії у викривачів практично немає шансів. Ось тому ті, хто стоять за особливо несамовитими телеканалами, і не дозволяють проводити дискусії. Щоб не нарватися. Але є ще один важливий момент.
Істеричні крики і стогін покликані приховати вельми неприємні факти з минулого опонентів ОУН-УПА. Це і той факт, що на відміну від УПА, яка ніколи не була юридичним або фактичним союзником Вермахту, Червона Армія їм була. Це і спільна окупація Польщі, і спільні з Вермахтом паради, і багато іншого, що відображено на кіно- і фотоплівці та в архівних документах.
У цьому ж ряду перебуває потужна військово-технічна і військово-економічна підтримка радянською Москвою Третього Райху в його війні проти Англії та Франції в 1939 – 1941 рр. Одним з найбільш яскравих фактів є історія функціонування в даний період німецької військово-морської бази «Норд» під Мурманськом. Саме звідти німецькі підводні човни і рейдери наносили удари по британських судам з дозволу і при повному співчутті Кремля.
Зрозуміло, «сталінським соколам» в усе це важко повірити, якщо вони самі особисто у всьому перерахованому не брали участь. А якщо брали участь, то давно змусили себе забути. Однак на цей раз у адептів сов’єтизму має знову зіпсуватися настрій. Справа в тому, що на відміну від «зомбі–ЗМІ» України, які працюють на російські спецслужби, про співпрацю СРСР і націонал-соціалістів в 1939 – 1941 рр. пишуть багато російських видань, в тому числі і військові, зокрема, орган Військово-Морського Флоту, засновником якого є Міністерство оборони Російської Федерації, – «Морской сборник». У №11 за 2007 рік була опублікована стаття капітана 2 рангу С. Ковальова «Базис Норд». Миф или реальность?», де російський автор доводить – реальність!
Як він стверджує: «приблизний час народження таємної бази на Кольському півострові позначив німецький військовий історик Фрідріх Руге: «... На початку жовтня 1939 року німецький військово-морський флот користувався таємними базами постачання ... в бухті на захід від Мурманська.
... Вважається, що у вигляді компенсації за надання секретної бази на Кольському півострові в СРСР була отримана так звана німецька військово-технічна допомога (правда, вона стала надходити тільки в 1940 р.) – недобудований важкий крейсер «Лютцов» (спочатку йшлося про «Зейдліц» або «Прінц Ойген», які перебували в більшій мірі готовності, проте «зійшлися» на «Лютцові») ...» (с. 85).
С. Ковальов також повідомляє: «17 вересня 1939 р., не чекаючи остаточного вирішення питання про створення секретної бази, в Кольську затоку прийшли німецькі транспорти «Корділлере» і «Сан-Луї», з вантажами і технікою, а також лайнер «Бремен».
До кінця листопада тут знаходилося вже 36 німецьких транспортів (серед них «Іллер», «Х. Леонард», «Полліне», «Тобінген»). На якірній стоянці біля Абрам-мису вони були надійно приховані від британських пошукових кораблів. За цей час на трьох німецьких судах силами робочих Мурманського судноремонтного заводу було проведено необхідний міжпохідний ремонт» (с. 86). А в цей час військово-морський аташе Третього Райху капітан цур Зеє Нерберт фон Баумбах, об'їжджаючи радянське Заполяр’я, прискіпливо вибирав найзручнішу бухту для німецьких судів, для бази «Норд». Теріберська губа йому не сподобалася, а ось губа Велика Західна Ліца підходила якнайкраще.
Як пояснює подібний вибір С. Ковальов, «... старого розвідника фон Баумбаха не влаштувала губа Теріберська як затока, що постійно контролювалася радянською стороною.
Інакше виглядала дійсно «забута богом і людьми» губа Велика Західна Ліца, укрита від сторонніх очей з усіх боків сопками материка і півострова Рибачий і хвилями Мотовської затоки. Більш того – зовсім поруч з радянсько-фінським кордоном» (с. 86). У листопаді 1939 року фон Баумбах прийняв, нарешті, позитивне рішення про місце створення бази «Норд».
С. Ковальов пише, що «... дуже скоро на узбережжі бухти Нерпічья почалося будівництво нових причалів, ремонтних майстерень, складів постачання і підскельних сховищ авіаційного палива. До прибуття в Західну Ліцу німецьких будівельників перші роботи провели радянські будівельники 95-ї ділянки Мурманського відділення ЕПРОН. Не виключено, що найважчу роботу тут зробили в’язні з найближчого до Мурманська спецтабору НКВС» (с. 87).
Німецькі судна з перших днів Другої світової війни вільно приходили в Кольську затоку, щоб під заступництвом радянських союзників ховатися від британських військових кораблів.
Тут вони почували себе в безпеці під прикриттям гармат берегових батарей Північного флоту ВМФ СРСР. А восени 1939 р. батарея 104-го гарматного артполку обстріляла біля півострова Рибачий два британських есмінця, які шукали німецький лайнер «Бремен».
Загалом, німецька військово-морська база на радянській території функціонувала цілком успішно. За матеріалами С. Ковальова: «З грудня 1939 року по квітень 1940 року старшим морським начальником в базі був капітан цур зеє Нішлаг, який раніше командував німецьким тиловим підрозділом в Стамбулі і був призначений в Заполяр'я в дні підготовки операції по захопленню Норвегії. У липні 1940 року старшим морським начальником бази став вже корветтен-капітан Гаус Гофер, командир корабля постачання «Феніція» ... Загальне керівництво «Базіс Норд» було покладено на тил Крігсмаріне» (с. 88).
База знаходилася під постійним контролем Третього Райху: «19 липня 1940 року сюди прибули помічник військово-морського аташе Німеччини корветтен-капітан Вільгельм Шторх і представник німецького посольства Курт Крепш. Офіційно вони знайомилися з ходом будівельних робіт, що тривали тут. А фактично? Коло завдань у розвідників був багато ширшим. І настільки, що через місяць Крепш на борту допоміжного крейсера перейшов по Північному морському шляху на Тихий океан. А потім, в найкоротший час, через Токіо і Владивосток повернувся в Москву в німецьке посольство» (с. 90).
По цьому ж Північному морському шляху радянський підводний човен Щ-423 провів німецький рейдер «Комет».
Як повідомляє С. Ковальов, «удари «Комета» по британському судноплавству в Південних морях були настільки чутливі, що ще до повернення крейсера додому старшому на борту рейдера капітанові цур зеє Роберту фон Ейссену було присвоєно військове звання контр-адмірал (с. 90-91 ).
І нарешті: «... 5 вересня 1940 р. грос-адмірал Еріх Редер подякував радянську сторону за можливість використання бази і приступив до її ліквідації» (с. 91).
***
Документ:
"...МИД ГЕРМАНИИ — ПОСЛУ ШУЛЕНБУРГУ
Телеграмма
Берлин, 5 сентября 1940 г.
Государственная тайна
№ 1604
Наш военный флот намерен отказаться от предоставленной ему базы на Мурманском побережье, так как в настоящее время ему достаточно базы в Норвегии. Пожалуйста, уведомите об этом решении русских и от имени Имперского правительства выразите им благодарность за неоценимую помощь. В дополнение к официальной ноте главнокомандующий флотом намерен выразить свою признательность в личном письме главнокомандующему советским флотом. Поэтому телеграфируйте, пожалуйста, как только сделаете это уведомление.
Воерманн ..."
Джерела:
Заброшенные и мрачные миры. Базис Норд. // UrbanTrip.org
С. Ковалёв. «Базис Норд». Миф или реальность?». “Морской сборник”, №11, 2007.
Вадим КУЛИНЧЕНКО. Тень третьего рейха над арктикой. Военно-промышленний курьер, №16 (232) 23 - 29 апреля 2008 года // http://maidan.org.ua/arch/hist/1212951002.html
Игорь ЛОСЕВ. “БАЗИС НОРД”: СОВЕТСКО-НАЦИСТСКОЕ СОТРУДНИЧЕСТВО В 1939 — 1940 гг. // «Флот України». 28 листопада 2013 р.
Игорь ЛОСЕВ. “БАЗИС НОРД”: СОВЕТСКО-НАЦИСТСКОЕ СОТРУДНИЧЕСТВО В 1939 — 1940 гг. // http://maidan.org.ua/arch/hist/1212951002.html
Сотрудничество в Битве за Британию // http:// http://maidan.org.ua/arch/hist/1212951002.html
Подяка:
Щиро вдячний авторам блогу «Заброшенные и мрачные миры. Базис Норд» і адміністраторам сайту UrbanTrip.org за чудові фотографії, які я використав при підготовці блогу.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
«Базіс Норд» – таємна база Крігсмаріне поблизу Мурманська
Світ:
Спецтема:
У 1939 – 1940 рр. Радянський Союз надавав потужну військово-технічну і військово-економічну підтримку Третьому Райху в його війні проти Англії та Франції. Одним з найбільш яскравих фактів є історія функціонування в даний період німецької військово-морської бази «Базіс Норд» під Мурманськом. Саме звідти німецькі підводні човни і рейдери наносили удари по британських судам з дозволу і при повному співчутті Кремля.
bazis-nord-01.jpg
Роками в Росії, і на деяких телеканалах України, не припиняється побєдобєсіє і свистопляска з приводу визнання на офіційному рівні героїв боротьби за українську незалежність. Відчуваючи, що улюблені міфи радянської пропаганди вже не просто дають тріщину, а розсипаються на порох, багато діячів і пропагандистів, що лізуть в телевізор, як малограмотні, так і нахабні, впадають прямо-таки в екстаз разоблачітєльства тих, кому Україна зобов'язана своїм нинішнім статусом суверенної держави. Разоблачітєльство ж це виявляється дуже дрібним, жалюгідним, розрахованим на публіку неосвічену в історії, але особливо – на відсутність серйозних опонентів. При відкритій чесній дискусії у викривачів практично немає шансів. Ось тому ті, хто стоять за особливо несамовитими телеканалами, і не дозволяють проводити дискусії. Щоб не нарватися. Але є ще один важливий момент.
Істеричні крики і стогін покликані приховати вельми неприємні факти з минулого опонентів ОУН-УПА. Це і той факт, що на відміну від УПА, яка ніколи не була юридичним або фактичним союзником Вермахту, Червона Армія їм була. Це і спільна окупація Польщі, і спільні з Вермахтом паради, і багато іншого, що відображено на кіно- і фотоплівці та в архівних документах.
У цьому ж ряду перебуває потужна військово-технічна і військово-економічна підтримка радянською Москвою Третього Райху в його війні проти Англії та Франції в 1939 – 1941 рр. Одним з найбільш яскравих фактів є історія функціонування в даний період німецької військово-морської бази «Норд» під Мурманськом. Саме звідти німецькі підводні човни і рейдери наносили удари по британських судам з дозволу і при повному співчутті Кремля.
Зрозуміло, «сталінським соколам» в усе це важко повірити, якщо вони самі особисто у всьому перерахованому не брали участь. А якщо брали участь, то давно змусили себе забути. Однак на цей раз у адептів сов’єтизму має знову зіпсуватися настрій. Справа в тому, що на відміну від «зомбі–ЗМІ» України, які працюють на російські спецслужби, про співпрацю СРСР і націонал-соціалістів в 1939 – 1941 рр. пишуть багато російських видань, в тому числі і військові, зокрема, орган Військово-Морського Флоту, засновником якого є Міністерство оборони Російської Федерації, – «Морской сборник». У №11 за 2007 рік була опублікована стаття капітана 2 рангу С. Ковальова «Базис Норд». Миф или реальность?», де російський автор доводить – реальність!
Як він стверджує: «приблизний час народження таємної бази на Кольському півострові позначив німецький військовий історик Фрідріх Руге: «... На початку жовтня 1939 року німецький військово-морський флот користувався таємними базами постачання ... в бухті на захід від Мурманська.
... Вважається, що у вигляді компенсації за надання секретної бази на Кольському півострові в СРСР була отримана так звана німецька військово-технічна допомога (правда, вона стала надходити тільки в 1940 р.) – недобудований важкий крейсер «Лютцов» (спочатку йшлося про «Зейдліц» або «Прінц Ойген», які перебували в більшій мірі готовності, проте «зійшлися» на «Лютцові») ...» (с. 85).
С. Ковальов також повідомляє: «17 вересня 1939 р., не чекаючи остаточного вирішення питання про створення секретної бази, в Кольську затоку прийшли німецькі транспорти «Корділлере» і «Сан-Луї», з вантажами і технікою, а також лайнер «Бремен».
До кінця листопада тут знаходилося вже 36 німецьких транспортів (серед них «Іллер», «Х. Леонард», «Полліне», «Тобінген»). На якірній стоянці біля Абрам-мису вони були надійно приховані від британських пошукових кораблів. За цей час на трьох німецьких судах силами робочих Мурманського судноремонтного заводу було проведено необхідний міжпохідний ремонт» (с. 86). А в цей час військово-морський аташе Третього Райху капітан цур Зеє Нерберт фон Баумбах, об'їжджаючи радянське Заполяр’я, прискіпливо вибирав найзручнішу бухту для німецьких судів, для бази «Норд». Теріберська губа йому не сподобалася, а ось губа Велика Західна Ліца підходила якнайкраще.
Як пояснює подібний вибір С. Ковальов, «... старого розвідника фон Баумбаха не влаштувала губа Теріберська як затока, що постійно контролювалася радянською стороною.
Інакше виглядала дійсно «забута богом і людьми» губа Велика Західна Ліца, укрита від сторонніх очей з усіх боків сопками материка і півострова Рибачий і хвилями Мотовської затоки. Більш того – зовсім поруч з радянсько-фінським кордоном» (с. 86). У листопаді 1939 року фон Баумбах прийняв, нарешті, позитивне рішення про місце створення бази «Норд».
С. Ковальов пише, що «... дуже скоро на узбережжі бухти Нерпічья почалося будівництво нових причалів, ремонтних майстерень, складів постачання і підскельних сховищ авіаційного палива. До прибуття в Західну Ліцу німецьких будівельників перші роботи провели радянські будівельники 95-ї ділянки Мурманського відділення ЕПРОН. Не виключено, що найважчу роботу тут зробили в’язні з найближчого до Мурманська спецтабору НКВС» (с. 87).
Німецькі судна з перших днів Другої світової війни вільно приходили в Кольську затоку, щоб під заступництвом радянських союзників ховатися від британських військових кораблів.
Тут вони почували себе в безпеці під прикриттям гармат берегових батарей Північного флоту ВМФ СРСР. А восени 1939 р. батарея 104-го гарматного артполку обстріляла біля півострова Рибачий два британських есмінця, які шукали німецький лайнер «Бремен».
Загалом, німецька військово-морська база на радянській території функціонувала цілком успішно. За матеріалами С. Ковальова: «З грудня 1939 року по квітень 1940 року старшим морським начальником в базі був капітан цур зеє Нішлаг, який раніше командував німецьким тиловим підрозділом в Стамбулі і був призначений в Заполяр'я в дні підготовки операції по захопленню Норвегії. У липні 1940 року старшим морським начальником бази став вже корветтен-капітан Гаус Гофер, командир корабля постачання «Феніція» ... Загальне керівництво «Базіс Норд» було покладено на тил Крігсмаріне» (с. 88).
База знаходилася під постійним контролем Третього Райху: «19 липня 1940 року сюди прибули помічник військово-морського аташе Німеччини корветтен-капітан Вільгельм Шторх і представник німецького посольства Курт Крепш. Офіційно вони знайомилися з ходом будівельних робіт, що тривали тут. А фактично? Коло завдань у розвідників був багато ширшим. І настільки, що через місяць Крепш на борту допоміжного крейсера перейшов по Північному морському шляху на Тихий океан. А потім, в найкоротший час, через Токіо і Владивосток повернувся в Москву в німецьке посольство» (с. 90).
По цьому ж Північному морському шляху радянський підводний човен Щ-423 провів німецький рейдер «Комет».
Як повідомляє С. Ковальов, «удари «Комета» по британському судноплавству в Південних морях були настільки чутливі, що ще до повернення крейсера додому старшому на борту рейдера капітанові цур зеє Роберту фон Ейссену було присвоєно військове звання контр-адмірал (с. 90-91 ).
І нарешті: «... 5 вересня 1940 р. грос-адмірал Еріх Редер подякував радянську сторону за можливість використання бази і приступив до її ліквідації» (с. 91).
***
Документ:
"...МИД ГЕРМАНИИ — ПОСЛУ ШУЛЕНБУРГУ
Телеграмма
Берлин, 5 сентября 1940 г.
Государственная тайна
№ 1604
Наш военный флот намерен отказаться от предоставленной ему базы на Мурманском побережье, так как в настоящее время ему достаточно базы в Норвегии. Пожалуйста, уведомите об этом решении русских и от имени Имперского правительства выразите им благодарность за неоценимую помощь. В дополнение к официальной ноте главнокомандующий флотом намерен выразить свою признательность в личном письме главнокомандующему советским флотом. Поэтому телеграфируйте, пожалуйста, как только сделаете это уведомление.
Воерманн ..."
Джерела:
Подяка:
Щиро вдячний авторам блогу «Заброшенные и мрачные миры. Базис Норд» і адміністраторам сайту UrbanTrip.org за чудові фотографії, які я використав при підготовці блогу.
Знати все про Другу світову війну.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта