Абразивні технології древнього Китаю

Д–р Лу, який працював зі своєю командою над дослідженням чотирьох стародавніх китайських сокир, виявлених у 90–х роках, володіє хорошими знаннями в області полірування різних виробів. Дослідник представив артефакти періоду неоліту. Провівши ряд наукових тестів, він прийшов до висновку, що ці вироби, можливо, були зроблені з використанням передових технологій за допомогою алмазу.

Досліджувані науковцями кілька церемоніальних сокир були виготовлені між 2500 і 4500 р. до н.е. і належать культурам Sanxingcun і Liangzhu. Хоча спочатку вважалося, що матеріал, використовуваний для виготовлення шліфувальних пристосувань, був кварц, але команда Лу показала, що це помилкова теорія.

Церемоніальні сокири були представлені для ультразвукового дослідження, радіографічної дифракції та експертизи з використанням електронного мікроскопа. Тонка робота полірування на артефактах могла бути досягнута тільки за рахунок використання одного матеріалу, який твердіше корунду, і це алмаз, який раніше був, як вважають, вперше застосований у 500 р. до н. е. в Індії.

Для підтвердження гіпотези, Лу взяв зразки з артефактів і використовував сучасні машини з алмазами, альбуміном і діоксидом кремнію, щоб відполірувати їх.

Дослідження, проведене за допомогою електронного мікроскопа підтвердило, що полірування, якому були піддані сокири, було зроблена з використанням тільки одного алмазу. Насправді робота ремісників, яка була проведена з сокирами за багато століть до нашої ери, була більш вправна, ніж робота сучасних точних приладів.