100 гравців: пісня-ініціація для прийняття до сотні Третього Гетьманату

Річ у тім, що текст цієї пісні має магічний компонент, призначений для підняття людини з Простору страждань у Простір пригод. Про простори подій читайте у статтях:

Здоров'я людини і простори буття
Як перемагати у Просторі пригод

Пісня починається з опису Простору страждань, де людина перебуває у стані пасивності і страху; простір подій ворожий до людини, навколо смертельні небезпеки: 

Протекла мов кров з ножа
По степу тонка межа:
Ліворуч битва, а справа бій,
Чигає смерть у далі голубій. 

Але можна піднятися на вищий енергетичний рівень – у Простір боротьби – і перейти до активних дій. Для цього треба приєднатися до сотні організованих бійців: 

Ми йдемо – одна сім’я,
Сто бійців і з ними я.
І день за днем, за разом раз,
На сто бійців – один наказ. 

Сотня героїчно долає перешкоди і невпинно йде до мети, виконуючи бойовий наказ:   

День за днем, хто знає, де,
Був наказ – і сотня йде.
Крізь вогонь і куль політ
Крізь вугілля і крізь граніт

Ми йдемо – одна сім’я,
Сто бійців і з ними я.
І день за днем, за разом раз,
На сто бійців – один наказ. 

Головним є внутрішній наказ – любов до рідного дому, родини, Батьківщини. 

З рубежу і на рубіж
З роздоріж до роздоріж
І так далеко твій рідний дім
Кохана жде тебе у нім. 

Навмання нас доля б'є
Вчора був, сьогодні є,
А завтра хтозна, що буде там…
За Батьківщину життя віддам… 

Тут людина ще знаходиться під пресом зовнішніх подій. Проте що далі, то тональність пісні дедалі енергійніша та впевненіша: 

Завтра я, а потім ти
Хтозна як, та треба йти
До бою зброю, смерть ворогам!
Нема спочинку моїм ногам…

Ми йдемо – одна сім’я,
Сто бійців і з ними я.
І день за днем, за разом раз,
На сто бійців – один наказ. 

Аж тут нарешті відбувається піднесення над Простором боротьби і вихід у Простір пригод: 

Люба, чуєш, ти не ридай!
Він не вмре за рідний край!
Хай гине ворог за наш Донбас,
Дорога дальня чекає нас. 

Річ у тім, що у Просторі пригод відбуваються гострі події, з ризиком і адреналіном, але вони завжди завершуються позитивно: «він не вмре...», «дорога дальня...», тобто починаються пригоди. 

У цьому просторі подій людина ще не керує пригодами – вона перебуває в їх круговерті. Тому тут ще нема перемоги. Перемога досягається тільки у Просторі волі, в якому людина повністю керує подіями і досягає поставлених цілей. Цей простір подій ще називається Царством божим, бо людина діє в ньому вільно, як бог, граючись. 

Для здійснення цього останнього логічного кроку доцільно змінити закінчення пісні так, щоб вона піднімала у Простір волі: 

Ми йдемо – одна сім’я,
Сто гравців і з ними я.
Радіє серце, яріє дух,
Велика Гра – Арійський Рух. 

У Просторі волі сотня бійців перетворюється на сотню гравців, для яких не існує перешкод: вони завжди перемагають і радісно творять новий світ. Арійський Рух – це етномережа українців, що перебувають у Просторі волі або близько біля нього. Тому ця мережа має назву AR25.org.  

Пісню сто гравців можна використовувати для прийняття нових членів до сотні Третього Гетьманату. Її метафізичний сенс в тому, що вона символічно проводить кандидата з нижніх просторів подій у Простір волі. 

Сто бійців (завантажити, 5.4 Мб, mp3)

Мелодія цієї пісні популярна в усьому світі, вона легко надається для хорового виконання. 

Додатковим плюсом є те, що це американська пісня, а США є головним геополітичним союзником Української держави. Сам факт того, що ця пісня виконується в українських громадах Третього Гетьманату, сприятиме налагодженню дружніх стосунків між Україною і США. 

Будуть інші варіанти - пропонуйте!