Євросоюз більше готовий до Балкан, ніж Балкани до Євросоюзу, вважає спеціальний представник ЄС із Західних Балкан Мирослав Лайчак. Албанія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Чорногорія, Косово і Сербія являють собою помітну прогалину на карті членства в ЄС у Південно-Східній Європі.
Хоча кожна з цих країн подавала заявки на отримання статусу кандидата або потенційного кандидата в члени ЄС протягом останніх двох десятиліть після розпаду соціалістичної федерації Югославії в 1992 році, прогрес у питанні вступу до ЄС був загалом повільним, пише СNBC.
Вступ до блоку – це суворий і часто тривалий процес, що включає кілька етапів переговорів і реформ, щоб забезпечити відповідність держави-кандидата судовим, адміністративним та економічним стандартам ЄС. За словами Лайчака, у минулому країни Західних Балкан не наважувалися на проведення таких реформ, бо "не вірили в справжнє європейське майбутнє" або в те, що вони можуть реально виконати всі вимоги. Але все змінилося з початком військового конфлікту на порозі Європи в лютому 2022 року.
"Україна, Молдова і Грузія привнесли свіжу енергію і прихильність – те, що було майже втрачено на Балканах", – каже Мирослав Лайчак.
Як відомо, Україна, Молдова і Грузія подали заявки на отримання статусу кандидата в члени ЄС. Хоча ці три країни перебувають за межами Західних Балкан, будучи частиною колишнього Східного блоку, Лайчак сказав, що прогрес має просунути регіон вперед у переговорах про вступ.
Прискорене розширення ЄС відбудеться в момент, коли блок прагне посилити свою позицію з огляду на війну в Україні та розкол світового порядку. За словами Лайчака, це призвело до того, що атмосфера в Брюсселі стала "більш політичною".
Крім того, Москва і Пекін прагнуть зміцнити свій економічний і політичний вплив на Західних Балканах, намагаючись дестабілізувати ситуацію в регіоні в цілому. Але Лайчак наполягає, що жодна з цих країн не може конкурувати з Брюсселем у плані інвестиційних і торговельних пропозицій.
"Надійний процес розширення – це найкраща відповідь на втручання третіх сторін", – сказав Лайчак.
Наші інтереси:
Стежимо за подіями в Європі після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Війна Росії в Україні активізувала плани ЄС розширятися на Західні Балкани
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Євросоюз більше готовий до Балкан, ніж Балкани до Євросоюзу, вважає спеціальний представник ЄС із Західних Балкан Мирослав Лайчак. Албанія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Чорногорія, Косово і Сербія являють собою помітну прогалину на карті членства в ЄС у Південно-Східній Європі.
yes.jpg
Хоча кожна з цих країн подавала заявки на отримання статусу кандидата або потенційного кандидата в члени ЄС протягом останніх двох десятиліть після розпаду соціалістичної федерації Югославії в 1992 році, прогрес у питанні вступу до ЄС був загалом повільним, пише СNBC.
Вступ до блоку – це суворий і часто тривалий процес, що включає кілька етапів переговорів і реформ, щоб забезпечити відповідність держави-кандидата судовим, адміністративним та економічним стандартам ЄС. За словами Лайчака, у минулому країни Західних Балкан не наважувалися на проведення таких реформ, бо "не вірили в справжнє європейське майбутнє" або в те, що вони можуть реально виконати всі вимоги. Але все змінилося з початком військового конфлікту на порозі Європи в лютому 2022 року.
"Україна, Молдова і Грузія привнесли свіжу енергію і прихильність – те, що було майже втрачено на Балканах", – каже Мирослав Лайчак.
Як відомо, Україна, Молдова і Грузія подали заявки на отримання статусу кандидата в члени ЄС. Хоча ці три країни перебувають за межами Західних Балкан, будучи частиною колишнього Східного блоку, Лайчак сказав, що прогрес має просунути регіон вперед у переговорах про вступ.
Прискорене розширення ЄС відбудеться в момент, коли блок прагне посилити свою позицію з огляду на війну в Україні та розкол світового порядку. За словами Лайчака, це призвело до того, що атмосфера в Брюсселі стала "більш політичною".
Крім того, Москва і Пекін прагнуть зміцнити свій економічний і політичний вплив на Західних Балканах, намагаючись дестабілізувати ситуацію в регіоні в цілому. Але Лайчак наполягає, що жодна з цих країн не може конкурувати з Брюсселем у плані інвестиційних і торговельних пропозицій.
"Надійний процес розширення – це найкраща відповідь на втручання третіх сторін", – сказав Лайчак.
Стежимо за подіями в Європі після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта