"Щоб врятувати своїх людей, чому я повинен питати у когось дозволу, що робити на ворожій території?" – сказав Залужний нещодавно в рідкісному інтерв'ю The Washington Post. На війні можна і потрібно вбивати ворога на його території.
Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний
Валерій Залужний давно стоїть перед трьома питаннями: Чи готовий я померти? Чи готовий я вбивати? Чи готовий я посилати людей вмирати та вбивати? Зараз, у війні з російськими збройними силами, які є більшими та краще оснащеними, ніж українські, головнокомандувач ЗСУ ставить перед собою нове питання: "Як зменшити втрати?"
Щоранку він починає з того, що дізнається, скільки солдатів було вбито або поранено, виконуючи його накази напередодні. Іноді він натрапляє на контакти у своєму мобільному телефоні, які вже мертві. Він відмовляється їх видаляти.
Залужний сказав, що прибереже скорботу на потім. Траур зараз відволікатиме його від важливої роботи. Йому українці довіряють захищати їхню безпеку, а західні партнери довірили мільярди доларів допомоги у сфері безпеки. І ті, і інші очікують, що він відновить успіх України на полі бою.
Але якби все залежало лише від Залужного, він би воював з повітряною перевагою. Він би випускав у відповідь щонайменше стільки ж снарядів, скільки росіяни випускають по його військах. І у нього були б крилаті ракети, які могли б відповідати московським. Натомість сучасні винищувачі, такі як F-16 американського виробництва, не очікуються на полі бою до наступного року. Поставки боєприпасів в Україну обмежені, а росіяни часто вистрілюють втричі більше за день.
А західні союзники, посилаючись на побоювання ескалації війни з Росією, поставили умову на використання ракет більшої дальності та інші матеріальні засоби, які вони досі надавали, – вони не можуть використовуватися для завдавання ударів по російській землі.
Тому, за словами Залужного, він використовує зброю українського виробництва для частих ударів через кордон, які Київ ніколи офіційно не визнає своїми.
"Щоб врятувати своїх людей, чому я повинен питати у когось дозволу, що робити на ворожій території? Чомусь я повинен думати, що мені нічого не дозволено там робити. Чому? Тому що Путін... застосує ядерну зброю? Дітям, які вмирають, байдуже".
"Це – наша проблема, і нам вирішувати, як вбити цього ворога. На війні можна і потрібно вбивати ворога на його території. Якщо наші партнери бояться використовувати свою зброю, ми вбиватимемо своєю. Але лише стільки, скільки необхідно".
У статті згадується і намір Залужного повернути Крим, який Росія незаконно анексувала у 2014 році. Зазначається, що деякі західні чиновники приватно хвилюються щодо того, якою буде відповідь Путіна, якщо українські війська коли-небудь досягнуть цієї території.
"Як тільки в мене будуть засоби, я зроблю дещо. Мені наплювати – мене ніхто не зупинить", – сказав Залужний.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
«Як тільки в мене будуть засоби, я зроблю дещо. Мені наплювати – мене ніхто не зупинить», – отаман Залужний
Категорія:
Світ:
Спецтема:
"Щоб врятувати своїх людей, чому я повинен питати у когось дозволу, що робити на ворожій території?" – сказав Залужний нещодавно в рідкісному інтерв'ю The Washington Post. На війні можна і потрібно вбивати ворога на його території.
ezgifcom-gif-maker11.jpg
Валерій Залужний давно стоїть перед трьома питаннями: Чи готовий я померти? Чи готовий я вбивати? Чи готовий я посилати людей вмирати та вбивати? Зараз, у війні з російськими збройними силами, які є більшими та краще оснащеними, ніж українські, головнокомандувач ЗСУ ставить перед собою нове питання: "Як зменшити втрати?"
Так починається стаття Ізабель Хуршудян (Isabelle Khurshudyan) "To defeat Russia, Ukraine’s top commander pushes to fight on his terms".
Щоранку він починає з того, що дізнається, скільки солдатів було вбито або поранено, виконуючи його накази напередодні. Іноді він натрапляє на контакти у своєму мобільному телефоні, які вже мертві. Він відмовляється їх видаляти.
Залужний сказав, що прибереже скорботу на потім. Траур зараз відволікатиме його від важливої роботи. Йому українці довіряють захищати їхню безпеку, а західні партнери довірили мільярди доларів допомоги у сфері безпеки. І ті, і інші очікують, що він відновить успіх України на полі бою.
Але якби все залежало лише від Залужного, він би воював з повітряною перевагою. Він би випускав у відповідь щонайменше стільки ж снарядів, скільки росіяни випускають по його військах. І у нього були б крилаті ракети, які могли б відповідати московським. Натомість сучасні винищувачі, такі як F-16 американського виробництва, не очікуються на полі бою до наступного року. Поставки боєприпасів в Україну обмежені, а росіяни часто вистрілюють втричі більше за день.
А західні союзники, посилаючись на побоювання ескалації війни з Росією, поставили умову на використання ракет більшої дальності та інші матеріальні засоби, які вони досі надавали, – вони не можуть використовуватися для завдавання ударів по російській землі.
Тому, за словами Залужного, він використовує зброю українського виробництва для частих ударів через кордон, які Київ ніколи офіційно не визнає своїми.
"Щоб врятувати своїх людей, чому я повинен питати у когось дозволу, що робити на ворожій території? Чомусь я повинен думати, що мені нічого не дозволено там робити. Чому? Тому що Путін... застосує ядерну зброю? Дітям, які вмирають, байдуже".
"Це – наша проблема, і нам вирішувати, як вбити цього ворога. На війні можна і потрібно вбивати ворога на його території. Якщо наші партнери бояться використовувати свою зброю, ми вбиватимемо своєю. Але лише стільки, скільки необхідно".
У статті згадується і намір Залужного повернути Крим, який Росія незаконно анексувала у 2014 році. Зазначається, що деякі західні чиновники приватно хвилюються щодо того, якою буде відповідь Путіна, якщо українські війська коли-небудь досягнуть цієї території.
"Як тільки в мене будуть засоби, я зроблю дещо. Мені наплювати – мене ніхто не зупинить", – сказав Залужний.
Кому вниз. Нива
Бгаґават-Ґіта (Божественна пісня)
Нарешті Залужного прорвало (в хорошому сенсі слова). Він бачить, що війна України з Росією перетворилася на політичні ігрища, і дає розуміти "партнерам", що він не буде танцювати під їхню дудку.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта