Останні пів року Росія почала відкрито зловживати своїм правом скликати засідання для поширення своєї пропаганди. Зараз практично не існує можливості відмовити Росії у скликанні засідання. Росія дуже агресивно реагує на дії інших членів Радбезу ООН, коли вони намагаються протистояти Росії. Радбез та Генасамблея – насправді місця для політичного театру.
З початком повномасштабного вторгнення для України та партнерів одним з головних майданчиків дипломатичних битв стала Рада Безпеки та Генеральна Асамблея ООН. За кілька годин до початку російської агресії 24 лютого 2022 під час дебатів Генеральної Асамблеї, присвячених ситуації на тимчасово окупованих територіях, Дмитро Кулеба з трибуни говорив про те, що ще лишається можливість того, що дипломатія врятує світ. І вже вночі, практично одразу після початку бомбардування України, Рада Безпеки ООН зібралася на екстрене засідання. Тоді обговорення відбувалося під повідомлення очевидців про звуки вибухів у Києві, Одесі та Харкові. Відтоді Рада Безпеки ООН по кілька разів на місяць обговорює ситуацію в України, нагадує у своїй статті в "Голосі Америки" Ірина Соломко.
Останні пів року Росія, за словами дипломатів, почала відкрито зловживати своїм правом скликати засідання для поширення своєї пропаганди. Лише у 2023 році, за даними Сергія Кислиці, постійного представника України при ООН, Рада Безпеки провела 33 засідання, присвячених Україні. Велика частина цих зустрічей була ініційована Росією. На більшості з них Москва намагалася обговорити постачання заходом зброї Україні.
Андреа Черрон, професорка Менітобського університету каже, світ вчергове спостерігає за тим, як національні інтереси беруть гору над Радою Безпеки та здоровим глуздом. "Ми це бачили, коли Рада Безпеки мала справу з геноцидом в Руанді. Руанда тоді була членом Радбезу, була частиною цього геноциду та заявляла, що в Руанді немає насильства. Зростання геополітичної напруженості лише посилює цю тенденцію використовувати Раду Безпеки та таку тактику для захисту національних інтересів", – переконана експертка.
Річард Гован, експерт неурядової організації Міжнародна кризова група, який досліджує ООН, пояснює: зараз практично не існує можливості відмовити Росії у скликанні засідання. Адже будь-який член Ради Безпеки може вимагати проведення засідання. Інші члени ради можуть виступити проти проведення засідання. "Але, щоб активно протидіяти проведенню засідання, потрібно, щоб за це проголосувало щонайменше дев'ять членів Ради Безпеки, а отримати таку підтримку важко", – каже він.
Черрон пояснює: знайти таку відкриту підтримку непросто, бо інші країни розуміють, що у відповідь Росія почне так само блокувати їхні ініціативи. Гован відзначає, що Україна та західні партнери також використовують Радбез, щоб критикувати та засуджувати Росію. Але очевидно, що Москва намагається своїми діями виснажити членів ради. Адже, за словами Гована, щоразу, коли Захід скликає брифінг, Росія ініціює власний. "Вона намагається дискредитувати засідання Радбезу. Отже, це – війна на виснаження", – пояснює експерт.
Також, за його інформацією, багато членів Ради Безпеки воліли б скоротити кількість засідань щодо України. "Не тому, що їх не турбує Україна, а тому, на їхню думку, багато з цих зустрічей є безглуздими, а є й інші важливі регіони", – каже він.
Володимир Єльченко, колишній посол України при ООН, який очолював місію, коли Україна була членом Ради Безпеки, каже, що Росія дуже агресивно реагує на дії інших членів, коли вони намагаються протистояти Росії. Остання атака була на французького посла, який під час головування не скликав засідання щодо збиття Іл-76, у той же день, як цього вимагала Росія. За його словами, російська делегація відрізняється тим, що її дипломати дуже ретельно знають правила процедури та вміло цим користуються. "Деякі інші постійні члени визнають, що такої школи та вміння все перекрутити на свою користь немає ні в кого, окрім російської делегації", – каже Єльченко.
Водночас український дипломат здивований, що останні кілька років члени Радбезу жодного разу демонстративно не залишали залу під час виступу російського представника, і особливо під час головування та виступів російського міністра Сергія Лаврова.
За його словами, коли Україна була в Радбезі, це було нормальне явище, адже це – своєрідний бойкот. Він нагадав, як свого часу в ОБСЄ влаштували таку ж саму "обструкцію" Лаврову. "Всі встали та вийшли. Чому зараз цього не робиться, не знаю. Мені це не зрозуміло. Мабуть, не вистачає певної ініціативи. Це б мало ну такий моральний ефект принаймні, чи психологічний", – переконаний він.
Гован каже, що Росія продовжить свій тиск на Радбез, адже це їй дозволяє безплатно поширювати свою пропаганду на світову аудиторію. Адже навіть якщо дипломати в залі не вірять тому, що говорять росіяни, потім експерти фіксують, як китайські та російські соцмережі поширюють зображення із зустрічей та заяви. "Отже, росіяни певним чином використовують ООН як фабрику дезінформації", – переконаний він.
Гован також визнає, що Рада Безпеки так і не змогла відігравати істотну роль у припиненні війни в України через вето Росії. За його словами, США та європейці визнали, що Радбез та Генасамблея – насправді місця для політичного театру. "Це майданчики, де ви можете чинити моральний тиск на Москву, змусивши широке коло країн засудити її дії", - додав експерт.
Єльченко переконаний, що Україна має поновити свої зусилля щодо припинення повноважень Росії в ООН, і саме це дозволить зупинити Росію у Раді Безпеки. Дипломат не розуміє, чому постійний представник України при ООН, міністр закордонних справ України або президент не можуть написати листа на ім'я голови Генеральної Асамблеї, в якому зазначити, що Україна не визнає повноваження російської делегації та надати перелік причин.
"Тут є і чисто юридичні речі, зокрема, історія 1991 року про те, як Росія стала членом ООН, а точніше продовжувачем колишнього Радянського Союзу, так і те, що це країна, яка порушує статут ООН та вдерлася на територію України. Це розпочало б дискусію", – каже дипломат.
Черрон погоджується, що війна в України ще більше загострила необхідність реформування ООН та Радбезу. Але все знову впирається у право вето Росії, адже будь-які зміни в ООН повинні бути схвалені Радою безпеки ООН і постійними членами. Очевидно, Росія не хоче втрачати свій вплив.
Після закінчення війни ООН зможе повернутися на попередні позиції, адже це не перша криза, яку переживає і Радбез, і ООН. При цьому роль інституції у боротьбі з голодом, змінами клімату чи поширення небезпечних захворювань – ключова.
Проте Черрон не виключає і фактор так званого "чорного лебедя". Наприклад, якщо президентські вибори в США виграє Дональд Трамп, який неодноразово критикував міжнародні організації, і він вирішить призупинити сплату членських внесків, це бути критично для ООН, адже США є одними з найбільших донорів організації.
Наші інтереси:
Розуміємо, що Рада (не)безпеки ООН – це організація, яка продемонструвала свою нікчемність і непотрібність. Коли Трамп стане президентом США і розгонить цю шарашчину контору, для якої ключовою роллю є "боротьба з голодом, змінами клімату та поширення небезпечних захворювань", буде дуже добре. Ні війни, ні зухвала агресія одного з її постійних членів, а "боротьба з голодом, змінами клімату та поширення небезпечних захворювань", є пріоритетом для цієї організації! Що є можливістю попиляти величезні гроші, які країни-члени ООН платять для утримання цього симулякру.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
"Росіяни використовують ООН як фабрику дезінформації" – експерти пояснили, чому світ не може зупинити Росію у Раді Безпеки
Категорія:
Світ:
Останні пів року Росія почала відкрито зловживати своїм правом скликати засідання для поширення своєї пропаганди. Зараз практично не існує можливості відмовити Росії у скликанні засідання. Росія дуже агресивно реагує на дії інших членів Радбезу ООН, коли вони намагаються протистояти Росії. Радбез та Генасамблея – насправді місця для політичного театру.
unitednationssecuritycouncil.jpg
З початком повномасштабного вторгнення для України та партнерів одним з головних майданчиків дипломатичних битв стала Рада Безпеки та Генеральна Асамблея ООН. За кілька годин до початку російської агресії 24 лютого 2022 під час дебатів Генеральної Асамблеї, присвячених ситуації на тимчасово окупованих територіях, Дмитро Кулеба з трибуни говорив про те, що ще лишається можливість того, що дипломатія врятує світ. І вже вночі, практично одразу після початку бомбардування України, Рада Безпеки ООН зібралася на екстрене засідання. Тоді обговорення відбувалося під повідомлення очевидців про звуки вибухів у Києві, Одесі та Харкові. Відтоді Рада Безпеки ООН по кілька разів на місяць обговорює ситуацію в України, нагадує у своїй статті в "Голосі Америки" Ірина Соломко.
Останні пів року Росія, за словами дипломатів, почала відкрито зловживати своїм правом скликати засідання для поширення своєї пропаганди. Лише у 2023 році, за даними Сергія Кислиці, постійного представника України при ООН, Рада Безпеки провела 33 засідання, присвячених Україні. Велика частина цих зустрічей була ініційована Росією. На більшості з них Москва намагалася обговорити постачання заходом зброї Україні.
Андреа Черрон, професорка Менітобського університету каже, світ вчергове спостерігає за тим, як національні інтереси беруть гору над Радою Безпеки та здоровим глуздом. "Ми це бачили, коли Рада Безпеки мала справу з геноцидом в Руанді. Руанда тоді була членом Радбезу, була частиною цього геноциду та заявляла, що в Руанді немає насильства. Зростання геополітичної напруженості лише посилює цю тенденцію використовувати Раду Безпеки та таку тактику для захисту національних інтересів", – переконана експертка.
Річард Гован, експерт неурядової організації Міжнародна кризова група, який досліджує ООН, пояснює: зараз практично не існує можливості відмовити Росії у скликанні засідання. Адже будь-який член Ради Безпеки може вимагати проведення засідання. Інші члени ради можуть виступити проти проведення засідання. "Але, щоб активно протидіяти проведенню засідання, потрібно, щоб за це проголосувало щонайменше дев'ять членів Ради Безпеки, а отримати таку підтримку важко", – каже він.
Черрон пояснює: знайти таку відкриту підтримку непросто, бо інші країни розуміють, що у відповідь Росія почне так само блокувати їхні ініціативи. Гован відзначає, що Україна та західні партнери також використовують Радбез, щоб критикувати та засуджувати Росію. Але очевидно, що Москва намагається своїми діями виснажити членів ради. Адже, за словами Гована, щоразу, коли Захід скликає брифінг, Росія ініціює власний. "Вона намагається дискредитувати засідання Радбезу. Отже, це – війна на виснаження", – пояснює експерт.
Також, за його інформацією, багато членів Ради Безпеки воліли б скоротити кількість засідань щодо України. "Не тому, що їх не турбує Україна, а тому, на їхню думку, багато з цих зустрічей є безглуздими, а є й інші важливі регіони", – каже він.
Володимир Єльченко, колишній посол України при ООН, який очолював місію, коли Україна була членом Ради Безпеки, каже, що Росія дуже агресивно реагує на дії інших членів, коли вони намагаються протистояти Росії. Остання атака була на французького посла, який під час головування не скликав засідання щодо збиття Іл-76, у той же день, як цього вимагала Росія. За його словами, російська делегація відрізняється тим, що її дипломати дуже ретельно знають правила процедури та вміло цим користуються. "Деякі інші постійні члени визнають, що такої школи та вміння все перекрутити на свою користь немає ні в кого, окрім російської делегації", – каже Єльченко.
Водночас український дипломат здивований, що останні кілька років члени Радбезу жодного разу демонстративно не залишали залу під час виступу російського представника, і особливо під час головування та виступів російського міністра Сергія Лаврова.
За його словами, коли Україна була в Радбезі, це було нормальне явище, адже це – своєрідний бойкот. Він нагадав, як свого часу в ОБСЄ влаштували таку ж саму "обструкцію" Лаврову. "Всі встали та вийшли. Чому зараз цього не робиться, не знаю. Мені це не зрозуміло. Мабуть, не вистачає певної ініціативи. Це б мало ну такий моральний ефект принаймні, чи психологічний", – переконаний він.
Гован каже, що Росія продовжить свій тиск на Радбез, адже це їй дозволяє безплатно поширювати свою пропаганду на світову аудиторію. Адже навіть якщо дипломати в залі не вірять тому, що говорять росіяни, потім експерти фіксують, як китайські та російські соцмережі поширюють зображення із зустрічей та заяви. "Отже, росіяни певним чином використовують ООН як фабрику дезінформації", – переконаний він.
Гован також визнає, що Рада Безпеки так і не змогла відігравати істотну роль у припиненні війни в України через вето Росії. За його словами, США та європейці визнали, що Радбез та Генасамблея – насправді місця для політичного театру. "Це майданчики, де ви можете чинити моральний тиск на Москву, змусивши широке коло країн засудити її дії", - додав експерт.
Єльченко переконаний, що Україна має поновити свої зусилля щодо припинення повноважень Росії в ООН, і саме це дозволить зупинити Росію у Раді Безпеки. Дипломат не розуміє, чому постійний представник України при ООН, міністр закордонних справ України або президент не можуть написати листа на ім'я голови Генеральної Асамблеї, в якому зазначити, що Україна не визнає повноваження російської делегації та надати перелік причин.
"Тут є і чисто юридичні речі, зокрема, історія 1991 року про те, як Росія стала членом ООН, а точніше продовжувачем колишнього Радянського Союзу, так і те, що це країна, яка порушує статут ООН та вдерлася на територію України. Це розпочало б дискусію", – каже дипломат.
Черрон погоджується, що війна в України ще більше загострила необхідність реформування ООН та Радбезу. Але все знову впирається у право вето Росії, адже будь-які зміни в ООН повинні бути схвалені Радою безпеки ООН і постійними членами. Очевидно, Росія не хоче втрачати свій вплив.
Після закінчення війни ООН зможе повернутися на попередні позиції, адже це не перша криза, яку переживає і Радбез, і ООН. При цьому роль інституції у боротьбі з голодом, змінами клімату чи поширення небезпечних захворювань – ключова.
Проте Черрон не виключає і фактор так званого "чорного лебедя". Наприклад, якщо президентські вибори в США виграє Дональд Трамп, який неодноразово критикував міжнародні організації, і він вирішить призупинити сплату членських внесків, це бути критично для ООН, адже США є одними з найбільших донорів організації.
Розуміємо, що Рада (не)безпеки ООН – це організація, яка продемонструвала свою нікчемність і непотрібність. Коли Трамп стане президентом США і розгонить цю шарашчину контору, для якої ключовою роллю є "боротьба з голодом, змінами клімату та поширення небезпечних захворювань", буде дуже добре. Ні війни, ні зухвала агресія одного з її постійних членів, а "боротьба з голодом, змінами клімату та поширення небезпечних захворювань", є пріоритетом для цієї організації! Що є можливістю попиляти величезні гроші, які країни-члени ООН платять для утримання цього симулякру.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта