Франція була однією з перших європейських країн, яка відреагувала на збройну агресію РФ проти України. Керівництво Французької Республіки завзято декларувало згортання двосторонніх зв'язків у військовій та військово-технічній галузі. Зокрема, ще у середині березня французька влада скасувала візит своїх міністрів оборони та закордонних справ до Москви. Таке рішення було узгоджене з президентом Франції Франсуа Олландом, який твердо наголосив, що візит був би неправильним, оскільки міг створити враження, що «Франція виправдовує усе те, що відбувається в Україні».
Трохи згодом, 21 березня, Франція вирішила призупинити більшу частину військової співпраці з Росією, зокрема й обмін візитами та проведення спільних навчань у зв'язку з анексією Криму. За словами міністра оборони Франції Жана-Іва Ле Дріана, таке рішення ухвалено тому, що «не може бути виправдана і не засуджена військова анексія Криму, і не може продовжуватися співпраця». З березня Франція разом із союзниками скасувала обміни між штабами та спільні військові навчання підрозділів ЗС США, Великої Британії, Франції і РФ, які були заплановані до проведення у квітні.
У травні офіційний Париж заявив, що не братиме участі у російських військових повітряних навчаннях «Авіадартс-2014», які були заплановані на період з 21 по 27 липня ц.р. У міністерстві оборони Франції Укрінформу нагадали, що їх країна вирішила призупинити більшу частину військової співпраці з Росією ще на початку весни. В оборонному відомстві Франції зазначили, що цього року скасовано два спільних навчання та 14 військових обмінів. Зокрема, йдеться про військово-морські навчання FRUKUS 2014 за участю французьких, британських та російських надводних кораблів та спільні навчання з протидії піратству в зоні Атлантичного океану та в акваторії Балтійського моря.
Разом з тим, французьке керівництво, засуджуючи агресію Росії проти України, не має наміру відмовлятися від укладених раніше контрактів на постачання сучасних озброєнь агресору. «Франція розраховує й надалі підтримувати з Росією контакти, пов'язані з необхідністю виконання міжнародних зобов'язань», - заявив міністр Жан-Ів Ле Дріан.
Зокрема, йдеться про укладені між Францією і РФ контракти у сфері постачання продукції оборонного та подвійного призначення, які свідчать навіть про активізацію тісних зв'язків з російським військово-промисловим комплексом. Серед іншого, йдеться про найбільший контракт на будівництво десантно-командних кораблів-доків класу «Містраль» вартістю 1,2 млрд євро, який був укладений ще у 2011 році. Його умови передбачають постачання РФ 2-х кораблів класу «Містраль», їх обслуговування та надання конкретних послуг, включаючи матеріальне забезпечення, підготовку екіпажів і передачу технологій.
У рамках контракту французький концерн DCNS виступив у якості розробника й виконавця робіт. Будівництво здійснюється на верфях підприємства STX-France у місті Сен-Назер (захід Франції). 5 березня, уже після початку Росією активної фази збройної анексії Криму, виконавець замовлення розпочав перші ходові випробування головного корабля цієї серії «Владивосток». Станом на початок червня було проведено кілька ходових випробувань. 22 червня у Сен-Назері очікується прибуття кількох сотень російських моряків (два екіпажі та інструктори), які розпочнуть навчання з управління та обслуговування корабля. Перший «Містраль» надійде замовнику у жовтні 2014 року. Другий корабель «Севастополь» - у 2015 році.
Після посилення тиску французької громадськості та партнерів по НАТО, французькі урядовці всіляко заперечували, що озброюють Росію. Власне, французький міністр оборони заявляв, що «Містралі» потраплять до російських рук без зброї. «Кораблі оснащені лише силовою установкою, системами життєзабезпечення та навігаційним комплексом», - пояснив Жан-Ів Ле Дріан в одному з інтерв'ю, додавши, що у такому вигляді це звичайнісінький цивільний корабель. А от щодо оснащення ракетами, гарматами та локаторами, - це вже справа не французького виробника, а замовника. Пізніше урядовець дотримувався президентської лінії, мовляв, остаточне рішення буде ухвалено у жовтні, і якщо союзники по ЄС вирішать розпочати секторальні санкції проти РФ, то французи приєднаються до спільного рішення.
Контракт на будівництво «Містралей» не єдиний у тісному галузевому французько-російському співробітництві. Зокрема, Франція упродовж останніх років активно пропонувала силовим відомствам РФ легкі броньовані автомобілі PVP (Petit Vehicule Protege) і VBL (Vehicule Blinde Leger) від відомого концерну Renault. Кілька зразків Франція передала Росії для проведення випробувань буквально за лічені тижні до початку вторгнення на українську територію.
Росія має потребу в техніці такого типу, оскільки на розробку власної їй знадобилося б щонайменше 10 років. Такі машини добре захищені (посилена комбінована броня) та мають потужний сучасний двигун, який значно підвищує маневреність зразка. Керівництво РФ досі не відмовилося від ідеї замовити кілька сотень броньованих авто для потреб МВС та ВВ.
Крім того, дочірнє підприємство Renault - французька компанія Panhard, три роки поспіль веде переговори з російськими генералами щодо постачання 3,1-тонних легких VBL з колісною формулою 4х4 для підрозділів Федеральної прикордонної служби. Продовжуються контакти і щодо продажу плаваючого бронеавтомобіля ASTAIS-LAV, який передбачається виробляти в Росії. У 2014 році сторони планували виготовити дослідну партію, і після випробувань розпочати серійне виробництво. Крім того, французька корпорація Thales також уклала ряд контрактів на постачання високотехнологічного обладнання до Росії. Хоча більшість замовлень й орієнтовані на цивільний сектор, Thales також виробляє для росіян лазерний модуль цілевказування для новітніх танків Т-90, артилерійських систем, вертольотів Ка-52 та винищувачів Су-30. Інша французька група Safran тривалий час постачає авіаційні і вертолітні двигуни, оптико-електронні системи і системи навігації для російської бойової авіації. Дочірня компанія цієї групи - Sagem, - забезпечує російську «оборонку» сучасними тепловізорами.
На думку фахівців, болісні втрати від санкцій проти РФ можуть відчути передусім великі французькі корпорації, які присутні в Росії, у тому числі автомобілебудівні (Renault, PSA) та електронні (Alcatel-Lucent, Thales і Safran). Проте, втрати, яких Франція може зазнати внаслідок застосування санкцій проти Росії, не порівнювані з російськими. Росія є для Франції доволі скромним торговельним партнером. Французький експорт до РФ досяг 7,7 млрд євро у 2013 році, що становило лише 1,77% від загального експортного показника країни. У торгівельному балансі домінує імпорт російської нафти і газу, частка якого на порядок вища від високотехнологічного обладнання.
Союзники Франції по НАТО, широка громадськість у Європі та США, намагаються переконати військово-політичне керівництво країни у хибності протекціоністської політики Франції у військовому секторі. Проте, слова «справі» не допомагають.
На перший погляд, цілком природно виглядає той факт, що Париж намагається захистити власного виробника та зберегти ринок праці. Національні інтереси - понад усе. Але до чого тут, при такому підході, європейські цінності, занепокоєння союзників щодо ймовірної загрози з боку Росії, не кажучи вже про страждання та загибель людей в Україні. Гроші не пахнуть?
Схоже, що французькі ділки з «оборонки» подумки вже зайшли у винний погріб і чекають кінця року, щоб відкоркувати приховане для особливого випадку шампанське й підбити підсумки. Можливий також інший сценарій, коли підсумки «підіб'ють» ділків. Для цього має статися щось неймовірне, щоби політична воля й абстрактні європейські цінності взяли гору у споконвічному змаганні із «золотим тільцем». Такий розвиток можливий, і політичному керівництву Франції може вистачити доброї волі... Якщо хтось, хоча б ті ж високоморальні союзники, запропонують зброярам та їхнім лобістам більш високу ціну...
Роман Сущенко, Париж.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Чим пахнуть гроші французьких зброярів?
Франція була однією з перших європейських країн, яка відреагувала на збройну агресію РФ проти України. Керівництво Французької Республіки завзято декларувало згортання двосторонніх зв'язків у військовій та військово-технічній галузі. Зокрема, ще у середині березня французька влада скасувала візит своїх міністрів оборони та закордонних справ до Москви. Таке рішення було узгоджене з президентом Франції Франсуа Олландом, який твердо наголосив, що візит був би неправильним, оскільки міг створити враження, що «Франція виправдовує усе те, що відбувається в Україні».
Трохи згодом, 21 березня, Франція вирішила призупинити більшу частину військової співпраці з Росією, зокрема й обмін візитами та проведення спільних навчань у зв'язку з анексією Криму. За словами міністра оборони Франції Жана-Іва Ле Дріана, таке рішення ухвалено тому, що «не може бути виправдана і не засуджена військова анексія Криму, і не може продовжуватися співпраця». З березня Франція разом із союзниками скасувала обміни між штабами та спільні військові навчання підрозділів ЗС США, Великої Британії, Франції і РФ, які були заплановані до проведення у квітні.
У травні офіційний Париж заявив, що не братиме участі у російських військових повітряних навчаннях «Авіадартс-2014», які були заплановані на період з 21 по 27 липня ц.р. У міністерстві оборони Франції Укрінформу нагадали, що їх країна вирішила призупинити більшу частину військової співпраці з Росією ще на початку весни. В оборонному відомстві Франції зазначили, що цього року скасовано два спільних навчання та 14 військових обмінів. Зокрема, йдеться про військово-морські навчання FRUKUS 2014 за участю французьких, британських та російських надводних кораблів та спільні навчання з протидії піратству в зоні Атлантичного океану та в акваторії Балтійського моря.
Разом з тим, французьке керівництво, засуджуючи агресію Росії проти України, не має наміру відмовлятися від укладених раніше контрактів на постачання сучасних озброєнь агресору. «Франція розраховує й надалі підтримувати з Росією контакти, пов'язані з необхідністю виконання міжнародних зобов'язань», - заявив міністр Жан-Ів Ле Дріан.
Зокрема, йдеться про укладені між Францією і РФ контракти у сфері постачання продукції оборонного та подвійного призначення, які свідчать навіть про активізацію тісних зв'язків з російським військово-промисловим комплексом. Серед іншого, йдеться про найбільший контракт на будівництво десантно-командних кораблів-доків класу «Містраль» вартістю 1,2 млрд євро, який був укладений ще у 2011 році. Його умови передбачають постачання РФ 2-х кораблів класу «Містраль», їх обслуговування та надання конкретних послуг, включаючи матеріальне забезпечення, підготовку екіпажів і передачу технологій.
У рамках контракту французький концерн DCNS виступив у якості розробника й виконавця робіт. Будівництво здійснюється на верфях підприємства STX-France у місті Сен-Назер (захід Франції). 5 березня, уже після початку Росією активної фази збройної анексії Криму, виконавець замовлення розпочав перші ходові випробування головного корабля цієї серії «Владивосток». Станом на початок червня було проведено кілька ходових випробувань. 22 червня у Сен-Назері очікується прибуття кількох сотень російських моряків (два екіпажі та інструктори), які розпочнуть навчання з управління та обслуговування корабля. Перший «Містраль» надійде замовнику у жовтні 2014 року. Другий корабель «Севастополь» - у 2015 році.
Після посилення тиску французької громадськості та партнерів по НАТО, французькі урядовці всіляко заперечували, що озброюють Росію. Власне, французький міністр оборони заявляв, що «Містралі» потраплять до російських рук без зброї. «Кораблі оснащені лише силовою установкою, системами життєзабезпечення та навігаційним комплексом», - пояснив Жан-Ів Ле Дріан в одному з інтерв'ю, додавши, що у такому вигляді це звичайнісінький цивільний корабель. А от щодо оснащення ракетами, гарматами та локаторами, - це вже справа не французького виробника, а замовника. Пізніше урядовець дотримувався президентської лінії, мовляв, остаточне рішення буде ухвалено у жовтні, і якщо союзники по ЄС вирішать розпочати секторальні санкції проти РФ, то французи приєднаються до спільного рішення.
Контракт на будівництво «Містралей» не єдиний у тісному галузевому французько-російському співробітництві. Зокрема, Франція упродовж останніх років активно пропонувала силовим відомствам РФ легкі броньовані автомобілі PVP (Petit Vehicule Protege) і VBL (Vehicule Blinde Leger) від відомого концерну Renault. Кілька зразків Франція передала Росії для проведення випробувань буквально за лічені тижні до початку вторгнення на українську територію.
Росія має потребу в техніці такого типу, оскільки на розробку власної їй знадобилося б щонайменше 10 років. Такі машини добре захищені (посилена комбінована броня) та мають потужний сучасний двигун, який значно підвищує маневреність зразка. Керівництво РФ досі не відмовилося від ідеї замовити кілька сотень броньованих авто для потреб МВС та ВВ.
Крім того, дочірнє підприємство Renault - французька компанія Panhard, три роки поспіль веде переговори з російськими генералами щодо постачання 3,1-тонних легких VBL з колісною формулою 4х4 для підрозділів Федеральної прикордонної служби. Продовжуються контакти і щодо продажу плаваючого бронеавтомобіля ASTAIS-LAV, який передбачається виробляти в Росії. У 2014 році сторони планували виготовити дослідну партію, і після випробувань розпочати серійне виробництво. Крім того, французька корпорація Thales також уклала ряд контрактів на постачання високотехнологічного обладнання до Росії. Хоча більшість замовлень й орієнтовані на цивільний сектор, Thales також виробляє для росіян лазерний модуль цілевказування для новітніх танків Т-90, артилерійських систем, вертольотів Ка-52 та винищувачів Су-30. Інша французька група Safran тривалий час постачає авіаційні і вертолітні двигуни, оптико-електронні системи і системи навігації для російської бойової авіації. Дочірня компанія цієї групи - Sagem, - забезпечує російську «оборонку» сучасними тепловізорами.
На думку фахівців, болісні втрати від санкцій проти РФ можуть відчути передусім великі французькі корпорації, які присутні в Росії, у тому числі автомобілебудівні (Renault, PSA) та електронні (Alcatel-Lucent, Thales і Safran). Проте, втрати, яких Франція може зазнати внаслідок застосування санкцій проти Росії, не порівнювані з російськими. Росія є для Франції доволі скромним торговельним партнером. Французький експорт до РФ досяг 7,7 млрд євро у 2013 році, що становило лише 1,77% від загального експортного показника країни. У торгівельному балансі домінує імпорт російської нафти і газу, частка якого на порядок вища від високотехнологічного обладнання.
Союзники Франції по НАТО, широка громадськість у Європі та США, намагаються переконати військово-політичне керівництво країни у хибності протекціоністської політики Франції у військовому секторі. Проте, слова «справі» не допомагають.
На перший погляд, цілком природно виглядає той факт, що Париж намагається захистити власного виробника та зберегти ринок праці. Національні інтереси - понад усе. Але до чого тут, при такому підході, європейські цінності, занепокоєння союзників щодо ймовірної загрози з боку Росії, не кажучи вже про страждання та загибель людей в Україні. Гроші не пахнуть?
Схоже, що французькі ділки з «оборонки» подумки вже зайшли у винний погріб і чекають кінця року, щоб відкоркувати приховане для особливого випадку шампанське й підбити підсумки. Можливий також інший сценарій, коли підсумки «підіб'ють» ділків. Для цього має статися щось неймовірне, щоби політична воля й абстрактні європейські цінності взяли гору у споконвічному змаганні із «золотим тільцем». Такий розвиток можливий, і політичному керівництву Франції може вистачити доброї волі... Якщо хтось, хоча б ті ж високоморальні союзники, запропонують зброярам та їхнім лобістам більш високу ціну...
Роман Сущенко, Париж.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта