Зображення користувача Ігор Каганець.
Ігор Каганець
  • Відвідувань: 4
  • Переглядів: 4

Який соціотип мав Іуда Іскаріот і яку виконував роль у демосі Ісуса Хреста (+аудіо)

Це важливо для розуміння сенсу і внутрішньої логіки Доброї Новини. У євангельському посланні даються настанови не лише про те, що треба робити, а й про те, чого робити точно не треба.

190719dzhotto-pocilunokiudy-2.jpg

Джотто. Поцілунок Іуди (фрагмент)
Джотто. Поцілунок Іуди (фрагмент)

Аудіоверсія статті: Який соціотип мав Іуда Іскаріот і яку виконував роль у демосі Ісуса Хреста


Попередня стаття:

Демос і квадра

У попередній статті ми з’ясували, що апостольська громада з 12 апостолів мала чітку організацію. Чотири старші апостоли на чолі з Ісусом складали керівну п’ятірку демосу:

1. Голова – Ісус Хрестос.

2. Радник – Іван Заведей Воанергес.

3. Правник – Яків Заведей Воанергес.

4. Захисник – Симон Петро.

5. Скарбник – Андрій.

Усі вони належали до четвертої квадри і виконували такі системні ролі:

1. Ісус Хрестос – «Миротворець», Суперстратег.

2. Іван, найближчий учень – «Миротворець», Стратег.

3. Яків Справедливий – «Майстер», Координатор.

4. Петро – «Адміністратор», Ефектор.

5. Андрій – «Психолог», Комунікатор.

Трійка апостола Андрія

Стійкість керівного ядра забезпечувалася наявністю «кадрового резерву»: кожен старший апостол мав двох помічників, які належали до того ж самого соціотипу, відтак могли замінити його у виконанні відповідної системної ролі. Тобто 12 апостолів були організовані в чотири спеціалізовані трійки, які діяли під керівництвом старшого апостола:

1. Голова – світоглядно-вольовий блок (Ісус Хрестос).

2. Радник – науково-освітній блок (Іван, головний редактор Євангелія).

3. Правник – правовий блок (Яків Справедливий).

4. Захисник – силовий блок (Петро).

5. Скарбник – економічний блок (Андрій).

Як ми вже знаємо з попередньої статті, помічником апостола Андрія з фінансових справ був апостол Пилип. На це вказує євангельське оповідання про розмноження хлібів Ісусом: «Підвівши очі й побачивши, що сила людей іде до Нього, каже до Пилипа: Де нам купити хліба, щоб ці їли?  Казав Він так, щоб випробувати його, знав бо сам, що має робити. Пилип озвався до Нього: Та й за двісті денарів хліба не вистачило б, щоб кожному хоч трохи дісталось» (Іван 6.5–7). Ісус дав можливість Пилипу проявити себе в ролі економічного експерта. Ми ж отримали вказівку про його спеціалізацію в демосі, а саме належність до економічного блоку на чолі зі Скарбником апостолом Андрієм. З цього випливає, що Пилип теж був «Психологом» (ІЕЕ) і виконував системну роль Комунікатора.

Про роль Комунікатора сказано в іншому місці Євангелія: «Були ж серед тих, які прийшли поклонитися на свято, деякі геллени. Вони приступили до Пилипа, що був з Витсайди Галілейської, і стали його просити, кажучи: Пане, хочемо побачити Ісуса. Приходить Пилип і говорить Андрієві, а Андрій з Пилипом знову приходять і кажуть Ісусові» (Іван 12.20–22). Як бачимо, в демосі була чітка субординація: Пилип спочатку порадився зі своїм керівником, а потім разом пішли до Ісуса.

А хто в трійці Андрія був його другим помічником? Вочевидь той, хто також мав справу з грошима і знався на цінах. Окрім Пилипа, Євангелія вказує лише на одного такого апостола. Це Іуда Іскаріот:

«Коли Ісус був у Витанії, в домі Симона «Прокаженого», як був за столом, підійшла Марія з алебастровою посудинкою, наповненою фунтом вельми дорогого мира зі щирого нарду. Розбивши посудинку, вилила його на голову Ісуса і помазала його ноги й обтерла їх своїм волоссям; і наповнився дім пахощами мира. Обурився тоді один з його учнів, Іуда Іскаріот, що мав Його зрадити, і гнівно каже: Навіщо така втрата мира! Чому не продано це миро за триста денарів і не роздано бідним? Але Ісус сказав: Лишіть її. Чого її непокоїте? Вона зробила для Мене добрий вчинок. Бідних бо ви завжди маєте з собою, і коли захочете, можете їм добро чинити; Мене ж не завжди маєте. Що могла, те зробила; вона заздалегідь намастила моє тіло на похорон. Істинно кажу вам: по цілім світі, скрізь, де тільки буде проповідуватись ця Добра Новина, оповідатимуть і те, що вона зробила, на пам’ятку про неї» (Матвій 26.6–13, Марко 14.3–9, Іван 12.3–8). До речі, один денар – це мінімальна денна винагорода найманого робітника.

Отже, Іуда належав до «економічної трійки» Андрія. Схоже на те, що його робота полягала в роздачі милостині, тобто в допомозі потребуючим, неспроможним самостійно дати собі раду. На це вказує такий штрих в оповіданні про святкування в Єрусалимі арійського нового року в четвер 22 березня 31 року (Таємної вечері): «А що Іуда мав калитку, дехто гадав, що Ісус сказав йому: Купи, чого нам треба на свято; або щоб дав що бідним» (Іван 13.29).

Хто такий Іуда Іскаріот

Ім’я Іуда (Ієгуда) тотожне самоназві єврейської етнічно-релігійної групи – ієгуди. Тобто Іуда – це один із іудеїв (євреїв). Це ім’я точно вказує на приналежність до іудейського (єврейського) народу.

Щоб у цьому не було сумнівів, апостол Іуда має прізвисько «Іскаріот» (із Каріот), що вказує на походження з іудейського поселення Каріот або Керіот (Толковая Библия. Комментарий на все книги Святого Писания. Том 2. – Минск: Харвест, 2001. – 1311 с. – С. 624). Корінь *кар означає «темний». Поблизу Єрусалима протікав потік Кедрон (від Кар-дон), що означає «мутний, темний потік» (корінь *дон означає «дно», «річище»). У цьому брудному потоці збиралася вода після дощів, тому він був непридатний ні для пиття, ні для омивання (брудний Кардон-Кедрон — це неначе протилежність чистому Ярдану-Йордану). Схоже, що від кореня *кар також походить слово «карма», що означає «бруд», а також слово «кара» – страждання, викликані цим самим брудом. Таким чином, «Іскаріот» може символічно трактуватися як «із пітьми», «із темного місця». Іуда Іскаріот – «єврей з пітьми».

У такий спосіб Євангеліє наголошує, що Іуда був єдиним іудеєм серед апостолів. Усі інші 11 апостолів були галілеянами – так само як Ісус Хрестос. Слово «Галілея» походить від «галія», що означає «слава», звідси «галелуя» – «славимо Бога» (гал – слава, ель – бог, дух), «гали» – славні.   

Повідомляючи про Іуду, Євангеліє завжди нагадує про його зраду. У переліку апостолів Іуда згадується останнім, а постійна приписка «зрадник» підкреслює його особливий статус – «апостол-зрадник», «недоапостол»:

«І ходив Ісус по Галілеї. Він не хотів більше ходити по Іудеї, бо іудеї бажали убити Його. Потім вийшов на гору молитись і провів усю ніч у молитві до Бога. А як настав день, покликав своїх учнів, яких сам хотів, і вони прийшли до Нього. І Він призначив дванадцятьох: Симона, якому дав ім’я Петро; Якова, сина Заведея, та Івана, брата Якова, і дав їм ім’я Воанергес, у перекладі – Сини блискавки; Андрія, брата Петра; Пилипа, Вартоломея (Натанаїла), Матвія митаря, Тому, Якова, сина Галфея, Тадея, Симона Кананія та Іуду Іскаріота, що Його зрадив».

Мінімакс Доброї Новини

Як ми вже знаємо, Євангеліє призначене для всіх часів і народів, проте головним адресатом Доброї Новини є сучасне кризове людство. Річ у тім, що тільки сучасне людство, озброєне високими технологіями, спромоглося усвідомити сенс Туринської Плащаниці – гіперфотографії Ісуса в момент Його воскресіння, а також очистити Євангеліє від фарисейських вставок.

Будь-яке послання завжди призначене тому, хто спроможний його прочитати. Відтак євангельське послання було спрямоване на два тисячоліття у майбутнє – у ті часи, коли люди спроможуться його прочитати у всій повноті й усвідомити його сенс. Тому воно писалося так, щоб дійти до адресата з мінімальними втратами.

Для цього Добра Новина була розділена на чотири євангелія, які спеціальним чином доповнюють один одного і формують єдиний цілісний текст. Для максимальної компактності в ньому присутні тільки справді дуже важливі речі, тобто в тексті нема нічого зайвого – кожне слово має сенс. Це своєрідний «мінімакс» – мінімальна кількість слів, що несе  максимальний сенс.

Зокрема, для характеристики кожної дійової особи застосовані не розлогі описи, а лаконічні, точні «штрихи». Якщо в читача є цілісна картина Євангелія, то для розуміння значних смислових блоків йому достатньо кількох слів. Це саме той випадок, коли «знання деяких принципів легко компенсує незнання деяких фактів» (Гельвецій).   

Одним з важливих компонентів євангельського послання є інформація про правильну організацію постіндустріальних громад. Тому ми знаходимо в Добрій Новині настанови щодо розподілу функцій в демосах, з прив’язкою до соціотипів і системних ролей у квадрі. І тут виникає запитання: А в чому сенс запрошення до апостольської громади Іуди-зрадника?

Для чого Ісус покликав Іуду

Річ у тім, що постіндустріальні нації є етнічними. Тому Євангеліє пропонує модель для творення саме таких націй, тобто націй в первинному, істинному сенсі цього слова: нація – це структурований етнос з власним політичним управлінням. Нагадаємо, що в гелленській мові слово ἔθνος (етнос, тобто «громада, плем’я, народ») етимологічно означає «група своїх людей».

Історія з Іудою дає чітку настанову про те, що етнічні організації мають складатися з людей одного етносу – мають бути етнічно однорідними. Члени таких організацій будуть ближніми, а тому зможуть виконати заповідь «люби ближнього свого як себе самого». Наявність «нації ближніх» – етнічної нації – дозволяє максимально реалізувати потенціал солідаризму, довіри, синергії. Натомість наявність чужинців, особливо в керівних структурах, створює ризики ворожого проникнення, підривної роботи, руйнування організації із-середини або перехоплення управління.

До якого соціотипу належав Іуда

Цілісне розуміння Євангелія дозволяє висловити обґрунтоване припущення щодо соціотипу Іуди. З усього тексту випливає, що Іуда виразно протиставляється апостолам – він етнічно чужий. Про це говорить його ім’я і роль зрадника.

Якщо Ісус і апостоли-галілеяни є носієм сонячного, шляхетного аріянства, то Іуда є концентрованим виразником протилежного світогляду – іудаїзму. Якщо Ісус постійно перебуває в єдності з творцем Всесвіту, то Іуда остаточно возз’єдується зі злим іудейським егрегором Ієгови: «увійшов же сатана в Іуду, на прізвище Іскаріот, що був із числа дванадцятьох» (Лука 22.3).

Фактично Іуда виступає в ролі світоглядного антагоніста Ісуса Хреста. Відтак соціотип Іуди має відповідати соціотипу іудаїзму.

Іудаїзм належить до третьої квадри. Четверта і третя квадри є протилежними на шкалі «еволюція – деградація» (див. Закон соціального регресу). Ісус, маючи соціотип «Миротворець» (ЕІІ), є стратегом четвертої квадри. Виступаючи в ролі антагоніста, Іуда є стратегом третьої квадри, отже має соціотип «Критик» (ІЛІ).

Як відомо, цьому соціотипу притаманний чорний гумор і цинічний підхід до життя, а його інструментальною психічною функцією є «логіка оборудок». Врешті, це Іуда й показав, продавши свого вчителя за 30 срібняків. Це як не як 120 денарів, тобто третина річної зарплати, в наші дні за ці гроші Іуда міг би купити пристойний мопед. Чорний гумор полягав у тому, що в іудейській традиції це символічна ціна раба, що мала б принизити Ісуса в очах іудеїв, які знали «закон» (див.: Чому Іуда зрадив Ісуса?)


Як бачимо, історія про Іуду Іскаріота є настановою про те, чого не треба робити, – не треба залучати чужинців до керівництва етнічними проектами. Це є фактором ризику. Нації та інші етнічні організації мають бути етнічно однорідними.   

Продовження: Екосистема «Соціон», або Що таке Золота Стежка

        Якщо вас цікавить розвиток цієї теми, ви можете підтримати наш проект щедрими дарами.
        Підтримую!
Наші інтереси: 

Пізнаємо Добру Новину - послання сучасному людству. 

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Ісус показав, що треба робити в подібних ситуаціях. Під час Таємної вечері, перед здійсненням ритуалу побратимства з хлібом і виноградним соком, Ісус відіслав Іуду і, фактично, виключив його зі складу апостолів.

Ісус оголосив про наявність зрадника і повідомив про нього апостолу Івану, а він - Петру. До речі, саме Петро, будучи відповідальним за безпеку, першим поцікавився особою зрадника.

Причину виключення Іуди можна було б офіційно сформулювати "через втрату довіри".

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Коментарі

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Ісус показав, що треба робити в подібних ситуаціях. Під час Таємної вечері, перед здійсненням ритуалу побратимства з хлібом і виноградним соком, Ісус відіслав Іуду і, фактично, виключив його зі складу апостолів.

Ісус оголосив про наявність зрадника і повідомив про нього апостолу Івану, а він - Петру. До речі, саме Петро, будучи відповідальним за безпеку, першим поцікавився особою зрадника.

Причину виключення Іуди можна було б офіційно сформулювати "через втрату довіри".

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Володимир Самотий.
0
Ще не підтримано

Так роблять японці. На жаль Порошенко так не робив і Ющенко теж.

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Ну що, друзі, ви відчуваєте, що ми наблизилися до розгадки величезної таємниці соціального розвитку?

У наступній статті буде ще цікавіше. Ви здивуєтесь.

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Владислав Дзигар.
0
Ще не підтримано

Інтригуюче.

Жнива почалися, браття!

Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

Критик провертає оборудку, в якій українці самі себе ніби мають продати за 30 срібняків. Але, за логікою Євангелія, Критику буде висловлено недовіру.
Хоча, Україна таки дасть себе розіп'ясти, щоб "через три дні воскреснути" і започаткувати новий часовий відлік. Нову Епоху. Тисячоліття Миротворців!
Радіймо!!!

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Тримайте обіцяне продовження: Екосистема «Соціон», або Що таке Золота Стежка

https://www.ar25.org/node/43201

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Додав аудіоверсію цієї статті. Варто послухати!

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

Дякую!

Ігор Каганець каже:
Додав аудіоверсію цієї статті. Варто послухати!

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)