- Відвідувань: 0
- Переглядів: 0
Анатолій ВИСОТА: РАДІЯ – ось це слово, соколійці!
Спецтема:
Анатолій Висота, к.х.н.
РАДІЯ – ось це слово, соколійці!
Я не називаю себе гравцем.
Бо за словом гра тягнеться пласт негативу. Бо в мене гра асоціюється не лише із радістю переможця, а й із потом, кров’ю і слізьми переможеного. Але ж багато соколійців називають себе гравцями, бо впевнені, що беруть участь у радісних іграх. Я намагаюся в цьому розібратися. Знаходжу у Вікіпедії: Гра – діяльність із розважальною та іноді навчальною метою. Гра відрізняється від роботи тим, що не ставить перед собою корисної практичної мети, і від мистецтва тим, що не створює художніх цінностей, хоча кордони між цими видами діяльності розмиті.
Поміркувавши, я дав своє визначення гри: Гра – це усвідомлена змагальна діяльність людей по моделюванню деяких фрагментів життя для свого навчання та вдосконалення. Отже життя первинне, а гра вторинна і тому є імітацією життя.
Аріянство – це філософія радісного життя.
Основою її є заповідь ПОЛЮБИТИ БЛИЖНЬОГО СВОГО ЯК САМОГО СЕБЕ. Отже джерелом радісного життя є взаємна любов. Хрестос мив ноги своїм учням і цим викликав їхнє радісне зачудування. Це був радісний процес. Але це не гра. Це діяння стало б грою, коли б учитель і учні змагалися між собою, хто швидше і якісніше помиє ноги один одному. Як назвати такі приклади радісного життя? Яке дати визначення їм? Ось таке моє визначення: радісне життя – є взаємна осмислена діяльність людей, яка породжує їхню взаємну радість.
Як назвати такі види діяльності людей?
Слово гра не підходить. Треба видумати нове слово. Це слово – РАДІЯ. Я його давно придумав і навіть був подарував посестрі Зоріні, а вона цього й не помітила. Подаю визначення: Радія – це певна взаємна осмислена діяльність людей, яка породжує взаємну радість. Отже наша діяльність на Народному Оглядачі – це велика Радія, а ми всі радійці.
Як до цього поставляться соколійці? Як і все нове, більшість це не сприйме. Ігор Каганець, мабуть, спробує не помітити. Володимир Щербина, мабуть, перечитає книгу Гейзінга. Наші поети Василь Петришин, Наталка Артанія і Леонід Українець можливо скажуть, що в цій пропозиції щось є. Маю надію, що мене зрозуміє друг Володимир Майборода. І я впевнений лише в одній талановитій і сміливій полтавці із Решетилівки – Майї Українці, яка мене підтримає.
Соколійці! Скидаймо баласт старих ігор і сміло вперед у вир радісного життя!
Хай же буде!
Зверніть увагу
Останні записи
Кращий коментар
П. Анатолій має відчуття рівноваги, тому зерно істини в його ідеї слова Радія існує. Це слово для мене несе високу активність, як елемент радій, певно тому я “не помітила”, як пише автор. Якщо вибирати між Грай і Радія, то вони рівнозначні по силі звучання. Якщо подумати, то Радія- конкретне пробивне слово, а Грай- це легко щось роби.
Слова Грай і Гра мають бездумно-розважливе значення. Діти граються своїми пальчиками, бо пізнають себе. Таке визначення гри - приємне і безтурботне. Так гратись може тільки один, сам з собою. Якщо ми вносимо у гру змагальність, групова дія, то хлинуть емоції. І правду каже Анатолій, що не всі почуваються втішеними, появляються і сльози. Так він правильно зрозумів, що всіх треба помирити.
"Блаженна Богородиця, що безотлінне Боже Слово породила". Хто є “блаженним” у літературі чи в народі? Той, хто зійшов з розуму, тобто розмовляв сам з собою і був завжди задоволений. Грався сам з собою. Ми сьогодні розмовляємо з Богом- це та мить, коли ми підключені до верхнього джерела, молимось, запитуємо. І коли ми пишемо ось тут. В нас в ці хвилини зупинились горизонтальні думки, ми зосереджені і ізольовані від навколишнього. Ми - там, всередині себе.
Блаженність - це тоді, коли залазимо у теплу запашну ванну, відмикаємо розум і відчуваємо тільки тіло. Отже, наше тіло хоче насолоди і блаженності. Ніяких емоцій, тільки усмішка.
Слово Грай- це старт, слово Радія- метод досягнення.
“Богородиця породила Ісуса, визволителя душ наших” - він прийшов, бо хтось грає на наших струнах душі іншу музику.
Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!
Коментарі
Консенсус ся ТВОРИТЬ добровільна згода, об'єднання навколо спільної ідеї. Наразі на НО оформляються дві ідеї: арії(з проміжними ланками соколійці і українці) і Анатолієве "радійці".
Ми всі Учні-Учителі!
Анатолій поступово вчиться. Уже його теорія поступово(дуже поступово) і непомітно для нього самого ;)... вбирає все найкраще з того, що обговорюється на НО. Його "Генеральські підходи" часто певним баластом (бо змушують постійно повертатися до пройденого) тягнуть вниз (особливо мене, бо часто вступаю з ним у дискусії), вирівнюючи потенціали дискутуючих - він піднімається за рахунок опускання інших ;) (хоч цього і не усвідомлює, не хоче визнати, бо це особливості Анатолієвого соціотипу, типу інформаційного метаболізму(ТІМу) ).
Але - "Арії своїх не кидають!" Мені одразу стало легше піднімати нашого соколійця Анатолія Висоту відколи приєдналися і Доброслав, і Явсе Світ, і Олена, і Миро, і інші. Він уже не просто "українець", а "радієць"! То ж процес іде!!! Все таки усвідомлюймо, що щасливим треба стати! Про це і Ісус Хрестос в Нагірній проповіді наголошував - "РаДійте!"
Отож, РаДіємо в гурті!
Катерина Бужинська - Україна-це ми! (пісня-відео)
Хай умиротворить поступ Твій і усіх аріїв-соколійців-радійців-українців наступне:
"Метою, сенсом життя на Землі є ТВОРЕННЯ РАДІ(й)СНОГО ЖИТТЯ, побудова(розбудова) РАЮ, РАЙського життя тут і тепер (ми це вже писали: "...грай вільно для досягнення Раю в середині себе..."),
а суттю найкращого способу реалізації мети такого творення є ГРА, "
П.С. І чого це я знову не змовчав ;) ))))))
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Анатолій Висота для мене - це "крутьоло", постійно щось творить. Мені далеко до такого рівня, але якщо викласти свою думку про його пропозицію, то я виклав би її так, як Зоріна Небокрай.
Своїм друзям ми пропонуємо тільки те, чим користуємось самі.
"Життя - театр, а люди в нім - актори" - писав Шекспір, і хтось його вже тут перекрутив.
Описуючи різні аспекти поняття "гра" пані Олена забула про ще один аспект - гру сценічну. Роль або як ще кажуть - личина, найкраще підходить до звичайного життя. Ми всі граємо різні ролі: начальника чи підлеглого, чоловіка чи дружини, дитини чи батька, навіть не усвідомлюючи цього. А як цікаво стає грати ці ролі, коли нарешті усвідомиш, що ти їх дійсно ГРАЄШ.
Поняття "гра" вже аж надто багатогранне і описує надто різні явища. Крім того дійсно несе частково негативний відтінок, бо існує "погана гра" або "нечесна гра".
Зрештою, я людина зовсім не азартна і ще менш спортивна, але НАМАГАЮСЯ отримувати від життя максимальне задоволення. Тому для мене нове слово "радія" є чітким і однозначним визначенням. Коли я РАдію, то однозначно не можу робити щось погане для себе чи оточення. Але від цього я не перестану бути укРАїнкою.
Що ж, друже Володимире, те, що "завтра засідання кафедри- справжня гра" ще не свідчить, що все твоє життя є грою. Тримай паузу далі. Я дякую тобі, друже Арсене, за спробу пояснити товариству, що я учень, вчуся, а тому до мене, мовляв, треба ставитися поблажливо. Мовляв, ми знаємо таке, чого Анатолій не знає і лише дотягується до нас. Така позиція свідчить про твою доброзичливість. І все ж в дечому ти вводиш товариство в оману. Ти пишеш: Наразі на НО оформляються дві ідеї: арії(з проміжними ланками соколійці і українці) і Анатолієве "радійці". Це не так насправді. Читай цю статтю, розділ: Аріянство – це філософія радісного життя. Так от я це РОЗДІЛЯЮ! Я просто запропонував називати події радісного життя терміном РАДІЯ, а тих, хто творить таке життя - радійцями. Друге: вкінці ти даєш визначення сенсу життя на Землі, яке я розділяю з уточненням: "Метою, сенсом життя людей на Землі є ТВОРЕННЯ РАДІ(й)СНОГО ЖИТТЯ, Хай буде, друже!
Дякую тобі, Дзвінко, за коментар і за щедру оцінку статті. Те, що ти пишеш: Тому для мене нове слово "радія" є чітким і однозначним визначенням. Коли я РАдію, то однозначно не можу робити щось погане для себе чи оточення. Але від цього я не перестану бути укРАїнкою. - мене надихає. Маєш за коментар від мене 5 галів.
Вважаю,що РАДІЯ-це теж ГРА.
Оскільки таке гарне й осмислене слово "радія" народилося, про що свідчать багато коментарів, значить воно вже є і його можна вживати у власній творчості, у спілкуванні... давати йому життя. І завтра воно набуде ширшого вжитку. РаДіймо, п. Анатолію.
Творімо разом мову Сенсар!
Пропоную при введенні нових термінів чи понять - необхідність їх введення, розкривати суть явища, котрого вони стосуються та існуючі на теперішній момент підходи і терміни в інших групах, дисциплінах і т.д., крім самої статті, продовдення розкриття необхідно проводити шляхом відкритого обговорення в коментарях, ткий підхід повинен проявити якості учасників дискусії і одночасно практично навчити нас взаємодіяти. Лише після цього можна говорити по суті питання.
В основному терміни, що пропонуються на НО не охоплюють ні змісту ні існуючої практики і дискусії навколо них зводяться до чергового придумування ровера та спору того чи потрібене возу 5 колесо при цьому хороші хором кричать що 5 колесо потрібне, а погані його критикують і при цьому їх становища (хороші-погані) міняються. Перші і другі не розуміють один одного та діалог зводиться на нівець в силу віддаленості осі дискусії від дійсності.
Для мене термін РАДІЯ уособлює маленьку частину звичайного житя, яке включає злети і падіння.
Поясніть нащо нам потрібен термін РАДІЯ, як ми це явище зараз називаємо?
Волю не здобувають на одинці
Це явище раніше ми ніяк не називали, бо його раніше не було, бо ми всі жили в Просторі Страждань.
А тепер, коли я вранці прокидаюся після солодких кольорових сновидінь, смачно потягуюся в ліжку, а потім з підстрибом іду на кухню, і наспівуючи ставлю чайник та запарюю ароматну каву, від якої аж лоскоче в носі, то це все і є РАДІЯ. Бо я не ГРАЮ у життя, а просто ЖИВУ РАДІСНО. Я не моделюю чи імітую, а УСВІДОМЛЮЮ кожну секунду свого теперішнього втілення.
Класс)). Про гру це в яблучко)
Я, всетаки, думаю, що це явище було і до назви просто ми його так не ідентифіккували називали - вдало, смачно, гарно, приємно, влучно і т.д.
Волю не здобувають на одинці
Пані Дзвінко, Ви пишете: "Це явище раніше ми ніяк не називали, бо його раніше не було, бо ми всі жили в Просторі Страждань". Хто жив у просторі страждань? Всі? Хто всі? Я ніколи не жила у просторі страждань!
Якби Ви НІКОЛИ не жили у Просторі страждань, Ви б не зреагували на мій коментар, Ви б його просто не помітили.
Усі грають у цю гру під назвою "Втілення" від початку і повинні пройти усі рівні. Не можна почати грати відразу на четвертому рівні, бо ЦЕ порушення правил. Можна лише пройти нижчі рівні на автоматі і дуже швидко.
Мій коментар: "У футбольній РАДІЇ під час виконання кутового удару, зіткнулися головами два РАДІЯТОРИ".
Si vis pacem, para bellum
Оксанко, ти мовознавець і визнаний фахівець у нас тут на НО. Тому твої слова такі значимі: Оскільки таке гарне й осмислене слово "радія" народилося, про що свідчать багато коментарів, значить воно вже є Юро Корольчук, пояснюючи свою позицію, і сам більше зрозумію. Тут на Народному Оглядачі панує така думка: на Землі відбувається Гра Бога з людьми і Гра людей з Богом. Відповідно до цього більшість називає тут себе ГРАВЦЯМИ. Я з цим не згоден і вважаю, що Земля є Божою Школою для людей з метою навчання і вдосконалення до стану Со-Творця. Отож я вважаю нас, людей, учнями. Цим Божим уроком - є безперервне життя людини. Життя людини буває всяке: від безпросвітного до радісного. Коли людина в житті наближається до Простору Волі (=Боже Царство), то й радісного життя стає все більше і більше. МИ намагаємося, щоб радісного життя в кожного з нас було більше. Отож я назвав РАДІСНЕ ЖИТТЯ - РАДІЄЮ, а людей, які прагнуть до нього - радійцями. Це я зробив на противагу назві ГРАВЕЦЬ, бо воно не відповідає суті людини, а до того ж є дуже скомпроментованим. Саме визначення РАДІЇ - чит. вгорі статті.
Глобалні поняття ГРАВЦІ, РАДІЙЦІ і.т.д. нас обмежують можна навіть сказати цифрують.
РАДІЙЦІ можуть бути ГРАВЦЯМИ для забезпечення окремої частини процесу навчання реалізованого в формі гри тому вважаю дискути про поняття радійці чи гравці недоречними.
Волю не здобувають на одинці
Ну от! Поступово приходить розуміння і до Тебе, друже Анатолію! Вітаю! Таки наша "Вода камінь точить" ;)
Ось Ти й погоджуєшся, що вчишся розумінню РАДІ(й)СНОЇ ГРИ, якою краще Творити за Життя. Це так РаДує! І вдячність Твою приймаю, хоча й перекручуєш Ти висловлювання українців/компанійців/соколійців/аріїв у процесі свого навчання так, що цю маніпуляцію/оману Твою видно не лише мені.
Я доброзичливо продовжую тлумачити Тобі, що ОСЬ(!) ця Твоя маніпуляція: 1) є Аріянство яке арії сповідують, бо арії усвідомлюють творення радісного життя, однак це аріянство Ти чомусь саме РОЗДІЛЯЄШ, а не "приймаєш в себе", хоча й погоджуєшся, що це "філософія радісного життя". 2) Є аріянство і арійці, яких отут Ти пропонуєш уже так не називати - "арійці", а пропонуєш "перехрестити" арійців у "радійців" - "розділяєш" цілісне аріанство на біле і чорне, добре і зле, радісне і нерадісне. А аріанство - це сама цілісність Життя!
І знову "розділяєш", вихоплюєш з контексту цілісності аріянства його компонент, частину. Чому ж ти не зголошуєшся, що "суттю найкращого способу реалізації мети такого творення є ГРА"? Читай "ГРА - як цілісність, абсолют".
Далі, Ти хибно продовжуєш 3)маніпулювати говорячи, що
Подумай, хіба Твоє поняття "радійці" не містить Гри, як раді(й)сної дії? Адже "радійці", як і поняття "арії", "соколійці", "компанійці", "українці", є складовим БОЖЕСТВЕННОЇ ГРИ В ЯКІЙ РАДІ(й)СНО ТВОРИТЬСЯ ЖИТТЯ :). Зрозумій, спротив отримало не нове солово "радійці" чи "радія" (їх ми давно ся користаємо!), а зведення Тобою певної складової (хай і результату) до абсолюту.
Саме бо РаДісна Гра, саме як "Дія з Ра" - це РаДі(й)сна, справжня, "тут і тепер" наша аріянська Дія з Богом у Єдності! :)
Хай буде!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Арсене, дякую тобі за намагання мене зрозуміти. Ніде я не відмовлявся від терміну АРІЙЦІ й АРІЯНСТВО - це раз. Давай чітко окреслимо наші позиції. Моя позиція така: Земля є Божою Школою для навчання-вдосконалення людей з можливістю стати Со-Творцями. Тому люди - учні. В цій ШКОЛІ-ЖИТТІ присутні елементи змагальної гри. Твоя позиція: ти вважаєш, що на Землі відбувається суцільна Гра Бога з людьми і людей з Богом з метою навчання-творення-вдосконалення. Тому ти називаєш людей гравцями. Чи правильно я розумію твою позицію, друже?
Ні, ще не розумієш :) Читай уважно попередній коментар і не маніпулюй знову, бо я такого не казав. Це наклеп:
;) Це саме Твої солова і переконання які Ти нав'язуєш нам. :) Напружся!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
" В часи бурхливих змін нове покоління може вибудовувати культурні цінності, доволі відмінні від культурних цінностей предків" (цитата).
На загал, коли ми говоримо про гру, ти говоримо про рефлексію ( рефлексія - це здатність зосереджуватися на самому собі, оволодіння собою як предметом), яка формує, творить у думці нові альтернативня якості, нові образи. Тобто її роботою є активна творча уява - вільна ГРА. Як бачимо: під таким кутом зору, ГРА є визначальною в мисленні людини, що дає їй можливість піднятися на вищий рівень розвутку. Радія, на мою думку, це стан святості як результат творчої уяви і праці в оволодінні предметом самого себе "бути богоподібним" -до якої арій прагне через "усвідомлену змагальну гру", але не з людьми, а з самим собою. Радія - " взаємна осмисленна діяльність" синонімічно, що й Арія.
Радіймо!
Стало сумно. Друже Анатолію, певно, відповідь неправильна.
Для розрядки:
Після довгої пафосної відповіді студента, професор каже:
Та ви абсолютно нічого не знаєте!
Студент: А питайте мене ще щось.
Та немає в мене вже більше питань.
То ви вже більше нічого не знаєте?
Живе Слово творить і перемагає
Гарні, оригінальні, взаємодоповнюючі, назви ролей Гравця ;) - "арії", "соколійці", "радійці", "компанійці", "українці" - виконувані ними ролі є складовою БОЖЕСТВЕННОЇ ГРИ В ЯКІЙ РАДІ(й)СНО ТВОРИТЬСЯ ЖИТТЯ :).
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Ніжне слово і ідеологія логічна а мені чується : радіо або радіяція.Подібні слова вигадував і мотивував фантаст Станіслав Лем. Замість Війна і мир Толстого я прочитав 6 томів Лема.Пане Анатолій Висота а що ти в дитинстві читав.Можливо то молодість будує метаморфози.Як на мене - це чудово.Творіть.Таку творчисть приємно читати.
Від мрії до слова, від слова до дії, від дії до світлової події.
Друже Арсене, не сердься. Не обзивай мене наклепником, прошу тебе. Я так розумію позицію гравців. Можна було б просто сказати: Ні. Я перечитав ще раз твій попередній довгенький коментар і бачу ось таку твою позицію: На землі відбувається Божественна Гра по творенню раді(й)сного життя. Це так? Андрію, щоб не було сумно, поясни своє бачення того, що відбувається на Землі з людьми і Богом. Дякую Володимиру Світлому за добрі слова і щедру оцінку.
Та я й не серджуся :), але, друже Анатолію, "Amicus Plato, sed magis amica veritas" (з лат. "Платон мені товариш, але істина дорожча")(більше тут), або ж наше українське - "Кум чи не кум, а з черешні злазь!" :).
:) !Як же Тобі вдається на рівному місці перекручувати сенс сказаного співрозмовником! :о
От і знову Ти кажеш:
хоча я Тебе НЕ ОБЗИВАВ, а вказав/означив Твою Дію, яка підпадає під визначення "наклеп", тобто подачу вдаваного за дійсне, і зовсім не підпадає під визначення "РаДія" ;).
Своїм припущенням (яке можеш вважати за мою поточну позицію), а саме, що "РІЗНІ ЗДІЙСНЮВАНІ НАМИ (божественними сутностями) РОЛІ Є СКЛАДОВОЮ БОЖЕСТВЕННОЇ ГРИ, В ЯКІЙ РАДІ(й)СНО ТВОРИТЬСЯ ЖИТТЯ" :) я("Аз", як любить казати наш соколієць Леонід Українець) утримуюся від обмеження Дії(РаДі(й)сноїГри) лише планетою Земля (також живою!), чи Людиною, чи Творцем. Натомість, єднаю всі ролі РаДі(й)сноїГри соловом "Бог" (від солова "багато"), себто багатьма божественними сутностями. Саме бо РаДісна Гра, саме як "Дія з Ра" - це РаДі(й)сна, справжня, "тут і тепер" наша аріянська Дія з Богом/Творцем у Єдності!
"Хай буде солово ваше "так" - так, "ні" - ні!
Граючи свої ролі будьмо точними і уважними Творцями! гРаДіймо! :)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Я хочу бути людиною, а не радійцем.
P.S. Галів не дам. ;)
<b>За добро заплатимо добром,</b>
<b>а за зло — по-справедливості.</b>
Ну то й будь, Аватаре, людиною! Дякую за коментар. Друже Арсене, Тричі перечитав твій останній коментар і не можу второпати, як ти розумієш взаємодію людей і Бога на Землі. Ти ж сповідуєш директиву: Так! або Ні! Прошу тебе не затуманіювати все, а викласти свою думку чітко і ясно і скористатися 10-15 словами. То ти не підтримуєш думку Ігоря Каганця, що Божий Дух (=Сокіл) і Шляхетна людина (=Лебідь) знаходяться між собою в ІГРОВІЙ ЗМАГАЛЬНОСТІ?
Хай Тобі Добро буде! :)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Можна так поділитись.Одна команда соколійці, інша лебеді,арійці... і команда пана Анатолія Висоти радійці.Всі вони як ангели але з різними характерами.Тому і грають(не змагаються) в різних командах,групах в одну гру.
Від мрії до слова, від слова до дії, від дії до світлової події.
Дивна тут вийшла суперечка. Один каже, що мед - солодкий, а другий - що він корисний для здоров'я.
Не всяка ГРА є дією, бо може бути "гра світла" чи "гра уяви". (при чому, здебільшого обидва ці поняття можуть мати негативне забарвлення і означати ілюзії чи обман).
І не всяка ДІЯ є грою. Як наприклад, чищення зубів чи одягання шкарпеток. Але кожну ДІЮ можна виконувати з радістю.
Помиріться нарешті!
Проблема не в тому. Треба працювати над конкретними кроками впровадження в життя того що вже напрацьовано, а не займатися безплідними дискусіями. Скеруйте свою енергію і час в створення нового суспільства Територіальних Громад, поширюйте наш світогляд, залучайте нових людей, особливо молодь.
Має рацію Дзвінка, кажучи, що не всяка гра є дією. Нам з тобою, Дзвінко, це ясно, як Божий день. А спробуй це пояснити шановним Володимиру Самотию та Арсену Дубовику, які щиро вважають, що все життя є грою й називають себе гравцями? Абсолютизація гри - це лихо з розуму. Перше ж зіткнення з дійсністю таких гравців може виглядати так: Давайте створимо територіальну громаду "Руху за Третій Гетьманат"! А хто ви? Ми - гравці, бо все наше й ваше життя - це гра! Ага! Зрозуміло... Люди добрі, йдіть собі далі!
Той голосок у Вашій голові,який постійно Вам набубнює всякі ідеї і коментарі,постарайтеся його виключити на деякий час..тоді прийде розуміння дійсності..Не тратьте свій талант на дурниці..раз Ви ображаєте інших,,, мені байдуже чи Ви образитесь на мене..
Вірю в те, що розумію.
Прочитав у іншій ланці, як Миро пише: гра - це радісна творчість за погодженими правилами. Пане Миро, скажіть, будь ласка, то це і є ваше визначення ГРИ?
Так, це найповніше і найлаконічніше визначення гри.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Дякую, пане Миро, за відповідь. Тепер хоч є від чого відштовхуватися. Мені теж подобається це визначення: гра - це радісна творчість за погодженими правилами. Дозвольте ще запитати вас: чи передбачає така гра ЗМАГАЛЬНІСТЬ мівж гравцями і визначення переможця? А чого ж мені ображатися на вас, Василю? Я учень і маю із вдячністю сприймати всі поради і настанови своїх учителів.
Змагальність визначається правилами. Вона може бути зовсім непомітною, а може бути цілком виразною.
Змагальність - це будь-яке долання перешкод, зокрема, змагальність із самим собою (сьогодні підтягнувся 10 разів, а завтра 11).
Творчість - це завжди подолання перешкод, отже - змагальність.
Людина, якій удалося створити задумане, вже є переможцем.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Отже , пане Миро, можна виписати визначення гри так: гра - це радісна змагальна творчість людей за погодженими правилами з можливим визначенням переможця. Пане Миро, чи можна вважати, що саме в такій ГРІ беруть участь ГРАВЦІ тут на НО?
Я вже дав своє точне визначення гри.
Гравці на НО радісно творять новий світ, долаючи внутрішній і зовнішній хаос. Переможцями станемо тоді, коли створимо квітучу українську націю з власною державою.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Слова Наталки Артанії значать не мало: Радія - красивий і сенсовний новотвір) Хай шириться Коло Радості на всеспільне благо: на всю Землю і за межі!
Пане Миро, ви пишете: Я вже дав своє точне визначення гри. То оце воно і є? гра - це радісна творчість за погодженими правилами.
Саме так. Є три обов’язкові складники гри: радість, творчість, правила. Заберіть щось одне - і це вже не гра.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Радіти - випромінювати РАДІСТЬ, тобто людина в стані радості випромінює енергетичні хвилі в надвисокому діапазоні. Звідти і слово РАДІАЦІЯ та інші похідні.
Здається це слово вже зайняте іншим сенсом. Та й навіщо шукати замінник, може ліпше очистити те, що існує, від нашарувань?
Дякую, Юро за коментар - маєш від мене за нього 2 гали. Юро ти пишеш: Здається це слово вже зайняте іншим сенсом. Та й навіщо шукати замінник, може ліпше очистити те, що існує, від нашарувань? А яким іншим сенсом зайняте слово РАДІЯ? І як можна очистити слова ГРА та ГРАВЕЦЬ від негативного змісту в народній свідомості? Адже із гравцями пов"язані такі синоніми, як шарлатан, шулер, наперсточник, гультяй, ігроман, гуляща+, гульня і гульки. От скажи, Юро, як щирі гравці на Народному Оглядачі пояснять широкій публіці, що вони грають в зовсім іншу гру? Що вони Гравці з великої букви? І чи їх хоч хтось зрозуміє?
Помічено розбіжність: стаття має рейтинг 65, а у списку рейтингів (колонка справа) - 27.
Sapienti sat.
27 - це рейтинг за тиждень. Перемкніться на вкладку "Місяць" - там все вірно - 65 галів.
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Дякую, Анатолію, за оцінку, одначе Добра Новина від Ісуса Хреста також Була спотворена. Але ж її очистили від спотворень, не стали писати нову. До мови варто ставитися обережно і відповідально, не йдеться про звичайний консерватизм - йдеться про повагу до тих, хто зберіг її для нас і до самої мови. Розвивати потрібно, але всі нововведення мають бути виправданими і органічними. Я думаю, час звертатися до Санскриту.
Пане Миро, скажіть, будь ласка, чи відбувається ІГРОВА ЗМАГАЛЬНІСТЬ між Богом і гравцями Народного Оглядача? Чи вона можлива?
Щось вдалося вияснити, а щось ні. Пора підводити підсумки для цієї публікації. І з 18 березня 2015 р. станом на 10=00 1 квітня 2015 р. ця стаття про РАДІЮ має 369 переглядів, 90 коментарів, які написали 23 коментатори і рейтинг її = 65 галів. [b]Більшість ніяк не може усвідомити, що суттю і метою життя людини є не ГРА, а ТВОРЕННЯ РАДІСНОГО ЖИТТЯ, якого насправді ще в реальності так мало. Тому ми, скоріше, не гравці, а РАДІЙЦІ! [/b]Ось цю мою позицію в різній мірі, од простого "гарне слово радія" до схвалення несподівано для мене підтримало багато активістів Народного Оглядача: [b]Леонід Українець, Майя Українська, Наталка Артанія, Іван Гайдамака, Ганна Голубнича, Еней ХАРАЛУЖНИЙ, Зоріна Небокрай, Василь Кукурудза, Дзвінка Сопілкарка, Олександр Кирмач, Володимир Світлий та Юр Цікавий. [/b]Ви, як і я, мабуть, вже розумієте, що абсолютизація ГРИ і назва ГРАВЦІ при зіткненні з реальними справами побудови нової нації і держави можуть мати негативні наслідки. А хто ще цього не розуміє, сподіваюсь, зрозуміє згодом, бо є в людей і УМ, і РОЗУМ. Хай же буде!
Відкриваю для себе Володимиря Ляшкевича як філософа. Спочатку здавалося, що це ніщо інше як розумування автора. Аж потім дочитався до такого: "Повертаючись до питання ототожнювання "людини" із "гравцем", хочу висловити таке своє бачення: Людина як і її Творець не є в цілому у нашому світі гравцями, бо для такого припущення існування людини в одному НАШОМУ СВІТІ було би замало". Незважаючи на те, що це обговорення має дворічну давність (липень-13 р.), я бачу, що маю собі доброго союзника сьогодні, весною 2015 р.. Людина таки не гравець і суттю її не є гра. Людина є учнем, а суттю її є творчість! На шляху від учня до Со-Творця людина застосовує різні методи в т. ч. й ігрову змагальність. Для людини назва ГРАВЕЦЬ - це є приниженням
Це тільки половина правди. Бо одночасно людина в цьому світі є і вчителем для інших людей, які трошки нижче на шляху еволюції. А де у нас можна бути одночасно вчителем і учнем? У грі! Там слабші вчаться у сильніших. Причому одночасно гравець є для когось вчителем а для когось учнем.
Сторінки